Чому малювання – це найкращий спосіб відпочити від гаджетів і соцмереж та зняти втому

Найдавніший з відомих малюнків знайшли у 2021 році в печері Бломбос в Південній Африці.

73 тисячі років тому давня людина підібрала шматок охри й використала його, щоб надряпати щось схоже на сучасний гештег на камені.

Здатність до малювання має кожен.

“Це наш перший засіб самовираження й творчості, – каже Джулія Балчин, директорка Королівської школи малювання у Лондоні. — У дитинстві ви отримуєте перші навички малювання ще до того, як навчаєтесь говорити, ходити чи писати”.

А малювання олівцем завжди було життєво важливою практикою для кожного художника, починаючи з епохи Відродження, коли Леонардо да Вінчі проводив докладні анатомічні дослідження людського тіла до наших днів.

Автор фото, Angela Moore/ Courtesy of the Royal Drawing School

Сьогодні малювання знову популярне

Спад інтересу до малюнка почався у 1970-х роках, коли у світі академічного мистецтва його почали вважати “немодним” (особливо малювання з натури), розповідає Баланчин.

Однак тепер це творче заняття набуло нової функції: воно з’єднує нас з нашими тактильними навичками й дає перепочинок від безжальної цифровізації.

Його цінують за терапевтичні якості та відчуття “потоку”. У Британії, приміром, можна пройти арттерапію, звернувшись до Національної служби охорони здоров’я.

Коли художниця Емілі Хаворт-Бут захворіла на міалгічний енцефаломієліт (синдром хронічної втоми), вона не змогла працювати. Спроба читати чи писати не допомагали, розповідає мисткиня.

Під час хвороби вона виявила, що усвідомлене малювання “стало своєрідним якорем, який я могла кинути на землю, щоб заспокоїти себе”.

Малювання помітно зменшило її хвилювання та допомагало уповільнювати дихання. За словами Емілі, це сприяло зціленню. Після сеансу малювання вона відчувала полегшення й приплив ендорфіну, як після занять йогою чи сеансу психотерапії.

Клер Гілман, головна кураторка Центру малювання в Нью-Йорку, також помітила зростання інтересу до малювання.

На її думку, бажання взяти ручку чи олівець і негайно перенести свої почуття на папір особливо приваблює у важкі моменти.

Воно також є своєрідним цифровим детоксом.

А малювання з натури змушує дивитись на світ не через екрани смартфонів й інших гаджетів, від яких ми так залежимо, а власними очима, також трансформувати побачене.

Арт-куратор Роджер Мальберт вважає, що мета малювання може полягати в тому, щоб навчити дивитись на навколишній світ інакше.

“Якщо ви фіксуєте побачене, ви напряму переносите світ у свою свідомість. Малювання може допомогти вам доторкнутись до інших й до самого себе, а також змінити погляд на певні речі”.

Цілющі властивості

Китайська художниця Чжан Яньцзи вважає, що мистецтво може емоційно підтримати й зменшити страждання. Її малюнки пронизує любов до духовного добробуту.

Мальберт також поділяє ідею про цілющі властивості малювання. “Я завжди малював у легкій терапевтичній манері”, – каже він.

Він прирівнює зосередженість під час малювання з натури до занять йогою, “коли ні про що інше не думаєш”. Він вважає, що це може бути “медитативним”.

А художник Джон Г’юїт каже, що занепокоєння, яке він зазвичай відчуває через створення “поганого” малюнка, компенсується задоволенням від ідеально плавної лінії та від несподіваних візерунків та ритмів.

Щоденні малюнки Г’юїта завоювали чимало прихильників у соцмережах

Художник став популярним у 2013 році, коли почав майже щодня публікувати малюнки в інстаграмі.

Найпопулярніша публікація Г’юїта – портрет кота.

Чорні коти завжди набирають найбільше “лайків”, каже він. Але він малює не лише милих тварин. Г’юїт став свідком терактів у Лондоні у 2005 році. Він не мав із собою альбому для малювання, тому зробив 59 малюнків з пам’яті, і пізніше їх показали в Лондонському музеї.

Він малював і свою матір у лікарні в останні дні її життя. “Я відчував, що більше нічого не можу зробити, тому намалював її руку, подушки і ліжко”.

Але найкращі терапевтичні властивості мають спонтанні малюнки, вважає Г’юїт.

“Вони дарують мені величезну й миттєву насолоду, оскільки не відповідають жодним стандартам “правильного” малювання”.

Спонтанні Ескізи “лікують” найкраще, каже Джон Г’юїт

Художник Чарлі Маккесі пристрасно захопився малюванням у дев’ятнадцять років після того, як його найкращий друг загинув в автокатастрофі.

Його книжка “Хлопчик, кріт, лисиця й кінь”, сповнена пронизливих малюнків та міркувань про життя й дружбу, отримала цілу армію шанувальників.

Як каже Мальберт, малювання дозволяє нам налагодити зв’язок зі світом і з самим собою, а також змінює наш погляд на такі речі, як сварки, суспільні потрясіння і навіть прості емоції. Воно буквально може розширити ваш емоційний діапазон.

Також на цю тему

Перші квіти на плодових деревах та кущах після посадки – обривати чи залишити?

Прибирати чи не прибирати перші квітки на яблунях та інших молодих деревах? Обривати чи не обривати бутони на персиках та сливах? Навіщо взагалі обривати перші квіти та зав’язь? Що робити, коли груша зацвіла вперше одразу після посадки? Навіщо під час цвітіння плодових общипують квіти? Чи треба обривати перші квітки на черешні?

У новачків вирощування плодових – питань про цвітіння зазвичай більше, ніж відповідей. Після посадки фірмових саджанців хочеться спробувати перші плоди якнайшвидше. Дуже хочеться дізнатися який смак у нової яблуні, груші, соковитого персика та сливи, чи солодка черешня та вишня. В інтернеті та популярних журналах багато порад про те, що перші квітки потрібно обов’язково обривати, а в інших – що можна залишати. То як саме бути? Питання буквально шекспірівське. Нумо розбиратися, яким порадам слідувати, а головне навіщо обривати квіти.

Квітки на плодових саджанцях ще до посадки – видаляти?

І відразу спойлер – так, однозначно обривати повністю. У нашому інтернет-магазині саджанці яблунь зберігаються у професійних умовах і відправляються до садівників – зі сплячими бруньками. Але якщо з якихось причин до посадки саджанці довго залишалися в теплі, то у них може почати розпускатися листя і з’явитися квітки. Особливо часто це трапляється із саджанцями кісточкових – вишні, сливи, абрикоса та ін. У них квітки з’являються раніше листви. Зрозуміло, всі квітки потрібно прибрати якнайшвидше, а бажано вискубнути їх ще в бутонах. Саджанці груш та інших плодових з відкритим коренем рекомендуємо купувати тільки сплячими, наскільки це можливо. Краще взагалі не купувати посадковий матеріал плодових дерев, якщо вони вже істотно розпустилися. Чому? Тому що ріст листя та квіток у цьому випадку йде за рахунок ресурсів, які саджанець накопичив у стовбурі та гілках. І після посадки такі саджанці – слабкі, укорінюються повільно та погано розвиваються. Обов’язково видаляйте квіти на саджанцях до посадки.

Цвітіння в перший сезон після посадки плодових саджанців – чи потрібно обривати квітки?

Після весняної посадки, саджанці плодових вже за кілька тижнів можуть починати цвітіння. Найчастіше, новачки радіють цьому і хочуть залишити квіти та бутони, щоб у той самий сезон спробувати плоди. Це велика помилка. Більшість саджанців слив та інших плодових – вирощують у професійному розпліднику два роки. Саджанці отримують відмінний професійний догляд, ростуть в оптимальних умовах, у яких навіть такі молоді дерева можуть закладати квіткові бруньки. Потім дерево викопали, підрізали коріння та крону, підготували до відправки покупцям. Це значний стрес для рослин. Після посадки молода рослина має добре вкоренитися на новому місці, відновити кореневу систему, сформувати крону – на це йде весь закладений у розпліднику потенціал. І сил ще й на цвітіння та плодоношення у деревця просто не залишається. Навіть на формування бутонів і квіток рослини після пересадки немає сил. А якщо в перший рік залишити зав’язь і дати сформуватися плодам, то деревце значно відставатиме від інших у рості та розвитку. Елементи живлення найактивніше надходять саме у квітки, а не в листя, гілки, коріння. Крім цього, слабкі рослини не можуть добре розвинутися до зими, погано переносять морози. І в результаті такі плодові дерева починають давати значні врожаї на 2-3 роки пізніше. Так бажання спробувати плоди раніше – обертається роками втраченого врожаю, а іноді і загибеллю чудового сортового саджанця.

Після осінньої посадки саджанці вишні, великоплідної черешні та інших дерев теж можуть навесні дати цвітіння. Якщо вишня зацвіла першої весни – ці квітки теж потрібно обривати. Після першої зими в саду рослинам потрібно дати можливість повноцінно розвиватися, щоб вони активно формували крону і нарощували кореневу систему.

Нормування цвітіння молодих плодових дерев

Чи потрібно видаляти квітки на 2-3 рік після посадки саджанців персиків нектаринів та інших плодових? Відповідь на це питання не така однозначна, як на попередні.

• Якщо дерево виглядає слабким, відстає у рості та розвитку від інших саджанців того ж віку, то квітки потрібно видалити. Інакше воно не зможе відновитися та розвинутися, шанси пережити наступну зиму у нього будуть мінімальними. У такого дерева не вистачить сил і на розвиток крони, і на налив плодів. Тому видалення квіток знижує навантаження і дозволяє рослині краще розвиватися.
• У добре сформованого та розвиненого дерева, можна залишити кілька квіток. Якщо квіток багато – видаліть 2/3 загальної кількості бутонів. Проте, обов’язково необхідно нормувати кількість зав’язей, тобто, залишити 1-3 плоди. Навіть якщо зав’яжеться більше плодів, їх треба обірвати.
• Є думка, що рослини самі регулюють навантаження. Але це не так. Сучасні сорти в результаті селекції орієнтовані на активне плодоношення, так зване «плодоношення інтенсивного типу». Молоді плодові дерева схильні зав’язувати набагато більше плодів, ніж дерево може витягнути. Тому, слідкуйте за деревцями, з них потрібно обривати зайві квіти та зав’язь. Занадто багато цвітіння для дерев у фазі активного росту неприпустимо. Для кожного сорту відомі приблизні терміни вступу до активного плодоношення. Наприклад, скороплідні сорти можна не нормувати вже з 3-4 років після посадки. Важливо: скороплідні – це не ранні, а ті сорти, які раніше за інших починають добре родити, давати значний урожай.
• Зверніть увагу і на нормування квіток на деяких плодових кущах. Наприклад, саджанці сортової ірги здатні в перший рік після посадки дати стільки ягід, що листя не росте. Тому в перший рік – обріжте саджанець досить сильно, а наступного року уважно обірвіть всі квіти. Тоді в наступні роки можна буде збирати масу чудових ягід щороку з сильних та розвинених кущів.
• Слідкуйте, щоб квітки, що залишилися, і зав’язь – були рівномірно розподілені по гілках крони молодого деревця.

Краще не обривати квіти, а обрізати їх чистим садовим ножем чи секатором. Будьте обережні, щоб не пошкодити пагони. Видаляйте квітки на плодових хоча б перші кілька років після посадки. І дерева віддячать вам за терпіння чудовими кронами та якісним урожаєм