Новини

До малопоширених (нетрадиційних) плодових порід прийнято зараховувати культивовані плодові рослини, які відсутні у Державному реєстрі або занесені до нього в останні десятиліття. До державного реєстру не занесені рослини, що вирощуються здавна, але не мають промислового значення та місцеві і інтродуковані плодові рослини, селекційно робота з якими ще не розпочата або не завершилась створенням сортів. Малопоширені плодові культури займають менше одного відсотка загальної площі плодових насаджень.

Доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, директор Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України Ігор Володимирович Гриник презентує результати досліджень Інституту садівництва то його мережі про основні малопоширені плодові культури помірного кліматичного поясу, які сьогодні мають промислове значення в Україні.

Площа чорниці високорослої в світі сягає 109,3 тис. га, валовий збір 680 тис. т за урожайності 6,2 т/га. Основними виробниками ягід чорниці є Канада (41 тис. га, 164тис. т., 4,0 т/га), США – (36 тис. га, 255тис. т.,7,1 т/га), Польща – (8 тис. га, 25тис. т.,3,1 т/га), Перу – (6 тис. га., 48тис. т., 15,8 т/га) ті інші. В Україні площа складає близько 1 тис. га, валовий збір 2, 4 тис. т. за урожайності 2, 4 т/га

Джерелом важливих лікарських та харчових продуктів останнім часом стає обліпиха. Більше 90%, або близько 1,5 млн га, природного розповсюдження обліпихи у світі припадає на Китай, Монголію, Росію, Північну Європу та Канаду, де рослина використовується для збереження ґрунтів, води та дикої природи, проти опустелювання та для виготовлення напоїв, чаїв. Площу обліпихи в Україні оцінюють у 50 га.

Лідером з вирощування ожини є Північна Америка — понад 65 тис. т, з яких у США — 35 тис. т. Європа вирощує 47 тис. т ожини, основні виробники — Сербія , Угорщина, Англія, Румунія, Польща, Німеччина і Хорватія. В останні роки і в Україні зростає зацікавленість цією культурою і розпочато закладання промислових насаджень. За нашими оцінками, площа насаджень на присадибних ділянках і у садових товариствах України складає близько 5 тис. га.

Найбільшим виробником жимолості є Китай, де площі під ягодою оцінюють в 2000 га. Ці насадження значною мірою орієнтовані на ринок Японії. На другому ж місці – поляки (1800 га), на третьому – Канада, де під жимолостю приблизно 1000 га. Площа жимолості в Україні не перевищує 100га.

Малопоширеними плодовими культурами в Україні успішно займаються Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка, Національний університет біоресурсів і природокористування, садовий центр «Брусвяна». В цьому напрямі в останні роки розпочав роботу і Інститут садівництва НААН.

В інституті зараз продовжується робота над формуванням колекцій малопоширених плодово-ягідних культур. Зокрема, створено й поповнено кращими вітчизняними і зарубіжними сортами насадження ожини (колекція налічує 27 сортозразків); жимолості (16); лохини високорослої (22); обліпихи (34); калини (28); шовковиці (4); аронії (7); ірги канадської (9); береки лікарської (5); азиміни трилопатевої (11 сортозразків).

Подано та зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України спеціальну (за морфологічними і господарськими ознаками) колекцію порічок (у кількості 10 зразків).

Включено до Національного генбанку України (як донори та джерела високої продуктивності й якості) 10 зразків обліпихи, 5 зразків калини звичайної, яким надані свідоцтва й присвоєні каталожні номери.

На селекційні клони обліпихи – Морквяна, Особлива і Адаптивна, Національним центром генетичних ресурсів України видано свідоцтва про авторство. Вивчення стійкості сортів та гібридних форм до найбільш поширених хвороб – вертицильозного в’янення, альтернаріозу кори і септоріозної і коричневої плямистості, а також шкідників обліпихи: бобової попелиці, медяниці обліпихової, клопа щавелевого, листокрутки всеїдної, обліпихової молі, обліпихової мухи, грушевого довгоносика дозволило виявити імунні форми (Особлива, Адаптивна, 2-15-500 та ін.). Стійкості до поліфага грушевого довгоносика серед сортозразків обліпихи не виявлено.

Селекційна робота по жимолості синій проводиться на Краснокутській ДС ІСНААН та на ДС Помології ім. Л.П. Симиренка. Створено низку сортів, серед яких кращими є Алісія (середньопізнього строку достигання, плоди масою 0,9-1,1 г, врожайність – 2,2-2,4 кг/кущ), Спокуса (середнього строку достигання, плоди масою 1,1-1,2 г, врожайність 2,4-2,6 кг/кущ) та Фіалка (раннього строку достигання, плоди середньою масою 1,15 г, врожайність 2,3-2,5 кг/кущ). Зважаючи на те, що урожайність культури визначається якістю перехресного запилення, зараз підбираються сорти для взаємного перезапилення та схеми їх розміщення.

Сформовано колекцію вихідного матеріалу калини звичайної, яка налічує в ІС НААН 27 вітчизняних і зарубіжних сортів та 53 перспективних відбірних елітних і гібридних форм, а також в ДС помології ім. Л.П. Симиренка – 27 зразків вітчизняного походження, з них шість сортів (Великоплідна, Коралова, Рубінова, Україночка, Багряна та Надія) – власної селекції, інші – місцеві та відбірні гібридні форми. В результаті колекційного і первинного сортовивчення відбірних елітних форм і сортозразків до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України подано дві заявки на ранні високоврожайні (19,4-20,5 т/га) сорти калини – сорт Уляна (№ 18203001) та сорт Аня (№ 18303002) універсального призначення, які пройшли кваліфікаційну експертизу та отримали майнове право на власність і на поширеність.

В результаті вивчення 20 перспективних сортів чорниці високорослої зарубіжної селекції встановлено, що найбільш урожайними виявились сорти Нордблю (1,132 кг/кущ), Блюголд (1,009 кг/кущ), Река, Санрайз, Елізабет (близько 0,5 кг/кущ). За смаковими властивостями найвищими балами (8,6-8,8) були відзначені сорти Санрайз, Деніс блю,, Патріот, Шантіклер, Елізабет, що характеризувались солодким смаком

За морозостійкістю, посухостійкістю, продуктивністю рослин та якістю ягід виділено сорти ожини, які є перспективними для подальшого вивчення та використання у селекції., а саме: Торнфрі (13,1 т/га), Астеріна (12,3), Чачакська Бестерна (11,7), Честер (9,78), Хевен кан вейт (8,2), Трірл гровн (7,7), Лох Тей(7,3), Оркан (7,2) та Чіф Йозеф (7,1). Для вирощування в умовах Західного Лісостепу України рекомендовано сорти ожини з напівпряморослим або пряморослим типом пагонів.

Розроблено технологію зеленого живцювання елітних форм і сортозразків обліпихи у середовищі штучного туману. З’ясовано сортові особливості укорінення зеленими живцями, оптимальні терміни проведення робіт, засоби захисту рослин від кореневих гнилей та борошнистої роси

Відпрацьовано технологію вирощування саджанців жимолості синьої в умовах Лісостепу України шляхом укорінення зелених живців в умовах штучного туману з наступним дорощуванням у відкритому ґрунті. Для забезпечення високого ступеню вкорінення живців рекомендовано використання стимуляторів Стимпо та Регоплант.

В ІС НААН України відпрацьовані і успішно використовуються для розмноження якісного садивного матеріалу технології мікроклонування для низки сортів ожини, лохини, жимолості та брусниці. Зокрема, для 18-ти сортів ожини підібрані умови культивування, що забезпечують сталий коефіцієнт розмноження 6-8 мікропагонів на пагін при використанні як базового середовища Мурасіге-Скуга з додаванням 1мг/л цитокініну БАП (бензиламінопурин). Це ж середовище, але з модифікаціями, використовували і для мікророзмноження 11-ти сортів жимолості. Середній приріст мікропагонів за місяць культивування складає, залежно від сорту, 4-5 мікропагонів. В ІС НААН розмножуються 13 сортів лохини на середовищі WPM (Lloyd McCown’s Woody Plant Medium) з додаванням різних концентрацій цитокініну 2-ІР (3-8 мг/л) залежно від сорту, які забезпечують отримання коефіцієнта розмноження від 3 до 6 мікропагонів.

Розробляються технології вирощування актинідії, шовковиці та брусниці, підібрано поживні середовища (МS, WPM) та проводиться дослідження з підбору оптимальних концентрацій цитокінів та інших регуляторів росту.

В минулому році Інститутом було придбано клімокамеру, що дасть змогу оздоровити в поєднанні з методом мікроклонального розмноження найбільш цінні генотипи та розширити коло наукових інтересів.

Керуючись стандартами Європейської організації захисту рослин для малопоширених культур, ІС НААН методами ІФА і ПЛР вивчає поширення та молекулярно-біологічних характеристик вірусів, що циркулюють на території України.

Підтверджено присутність у насадженнях лохини в Україні вірусу нитчастості лохини (ВНЛ), вірусу плямистості листя лохини (ВПЛЛ), фітоплазми і вірусу чорної кільчастості томатів, поширення якого раніше було відоме на лохині лише в США. На ожині було виявлено інфікування вірусом жовтої сітчастості малини (ВЖСМ) і фітоплазмою. Актинідія підлягає тестуванню лише на відсутність вірусу борознистості деревини яблуні (ВБДЯ). Перевірка сортів селекції Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка не виявила ВБДЯ.

Загальний рівень поширення вірусних хвороб серед малопоширених культур є нижчим у порівнянні з популярними промисловими культурами (22-50% інфікованих зразків). Зокрема, дослідження 2018-2019 років виявили, що інфікованими було близько 7 % зразків лохини, 12% ожини, порічки – 35 %.

Як в Україні, так і у світі, дуже обмеженою є інформація щодо вірусних інфекцій, які уражують культури кизилу, обліпихи, аронії, калини, горобини, тому дослідження в цьому напрямі будуть продовжені.

На підставі власних досліджень та вивчення світового досвіду ІС НААН пропонує такі базові елементи технологій вирощування малопоширених плодових культур. ґрунти:

для чорниці високорослої достатньо аерований та помірно зволожений, ґрунт (субстрат) з високим вмістом органічної речовини, рН 4,5–5,5;

Для обліпихи, ожини, калини, жимолості – добре аерований, легкий за механічним складом ґрунт

Рекомендуємо також застосування системи краплинного зрошення, мульчування ґрунту в ряду агротканиною та задерніння міжрядь.

Для вирощування в умовах Західного Лісостепу України рекомендовано сорти ожини з напівпряморослим або пряморослим типом пагонів з використанням рухомої поворотної шпалери з розміщенням рядів із заходу на схід. При цьому коротке плече, до якого кріплять молоді однорічні пагони, встановлюють з південного боку. Це забезпечує хороше освітлення та сприяє їх активному росту. Відповідно, довге плече шпалери з плодоносними пагонами розміщують з північної сторони, аби уникнути сонячних опіків плодів на зовнішньому боці шпалери. Розміщення основної маси ягоди із зовнішньої сторони шпалери досягається за рахунок встановлення шпалери в горизонтальне положення навесні в час розпускання бруньок і цвітіння.

За комплексом фізичних, біохімічних та органолептичних показників якості встановлено, що для заморожування та зберігання в замороженому стані, найбільш придатними є плоди порічок сорту Дарниця, обліпихи – Адаптивна і Оляна, лохини – Река ожини – Лох Тей.

За комплексом фізичних, біохімічних та органолептичних показників якості встановлено, що для заморожування та зберігання в замороженому стані найбільш придатними є плоди порічок сорту Дарниця, обліпихи – Адаптивна і Оляна, лохини – Река ожини – Лох Тей.

В ІС НААН розроблено рецептури безалкогольних напоїв з використанням плодів малопоширених культур

Напої безалкогольні: “Черкаський”, “Янтарний”, “Леськівский”, “Еко-2”, “Обліпишка” – на основі яблучного соку з використанням обліпихи, глоду та березового соку.

Узвар “Цілющий” та “Узвар цілющий медовий” включають 7 компонентів малопоширених культур.

Напрям переробки малопоширених та дикорослих плодів і ягід з використанням лікарських та пряно-ароматичних рослин та меду дозволяє створювати вітчизняні конкурентоспроможні брендові напої і вина та повернути минулу історичну славу українських цілющих продуктів та напоїв.

З використанням сировини малопоширених культур в ІС НААН уже створено рецептури плодово-ягідних вин: “Калина червона”, “Медова чорниця”, “Медова жимолость”, “Полтавська тернівка”, “Уманське кизилове”, “Агрусове”, “Горобиновий оксамит”, “Обліпихове” та інші.

В ІС НААН розроблено комплекс машин з механізації робіт у кущових ягідниках, в т. ч. і малопоширених культур. Цскоба викопувальна СВ-0,6 що призначена для викопування саджанців та саджалка СПМ-1Т – для механізованого садіння саджанців плодових дерев, вирощених на вегетативних підщепах та кущових ягідників.

Для підготовки ґрунту під закладання насаджень ІС НААН пропонує фрезу ФСО-1,5 та глибокорозпушувач ГУГ-1.

Для обробітку ґрунту у міжряддях в ІС НААН розроблені і виготовляються культиватори КЯН-2,6, КПС-1 та фреза ФЯ-2.

За результатами науково-дослідних робіт з малопоширеними культурами запатентовано вісім наукових розробок; видана одна монографія і три науково-методичні рекомендації; опубліковано 12 статей у фахових виданнях; проведено два науково-практичні семінари. Розробки експонувалися на міжнародних і республіканських виставках.

Напрями робіт з малопоширеними культурами на перспективу:
прискорення роботи по створенню нових високопродуктивних з високими споживчими якостями сортів малопоширених плодових культур з генетичною стійкістю до біотичних і абіотичних факторів довкілля на основі генетичних методів селекції плодових рослин, створення генетичних паспортів сортів вітчизняної селекції;

перевірка малопоширених культур на вірусоносійство, відбір безвірусних рослин, закладання маточників, удосконалення способів розмноження;

створення системи виробництва сертифікованого садивного матеріалу малопоширених плодових культур (наукова установа → біотехнологічний комплекс → базові господарства → сертифіковані плодові насадження);

вивчення адаптивного потенціалу малопоширених плодових культур, визначення на цій основі найбільш придатних регіонів для їх розміщення та адаптація технологій вирощування;

дослідження хіміко-технологічного потенціалу плодів малопоширених порід для створення продуктів перероблення з підвищеною нутрієнтною цінністю.

Класифікація плодових культур

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

План
“1-2” Вступ . . . 3
1. Зерняткові породи . . 4
2. Кісточкові породи . . 6
3. Ягідні культури . . 8
4. Горіхоплодні породи . . 10
5. Субтропічні породи . . 12
6. Тропічні культури . . 13
Список використаної літератури . . 15
Додаток . . 16

Введення

Основні культурні види плодових і ягідних рослин сформувалися в доісторичний період. Судячи по зображенню плодів на єгипетських пірамідах та письмовими джерелами, маслина, інжир, яблуня, груша та персик знаходяться в культурі близько 4 тис. років, черешня, вишня, лимон – більше 2 тис. Більшість оброблюваних плодових рослин придбали свій культурний вигляд під впливом людини , який на зорі землеробства проводив примітивний, часто неусвідомлений відбір форм і переносив їх до місця свого житла.
Питання походження плодових культур в історико-географічному плані цікавили багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Вперше теорія про центри походження культурних рослин та їх родичів була розроблена академіком Н.І. Вавілов (1935).
Численні культурні форми плодових і ягідних рослин походять від дикорослих родичів, які виростали і ростуть в даний час в багатьох регіонах земної кулі.
Щоб легше розібратися в різноманітті плодових і ягідних рослин, у практичному плодівництві їх прийнято ділити на 6 біолого-виробничих груп: зерняткові, кісточкові, ягідні, горіхоплідні, субтропічні і тропічні.
В основу поділу на групи покладено ботанічне спорідненість, спільність будови плоду та вимог до умов зростання, швидкоплідність і розміри надземної частини рослин.

1. Зерняткові породи
Зерняткові породи – яблуня, груша, айва звичайна, глід, горобина, аронія чорноплідна, мушмула, ірга, сімейство Розана, підродина яблуневі.
Яблуня – одна з найбільш поширених плодових порід на земній кулі, обробляється на загальній площі 5 млн. га. У Росії яблуня займає серед плодових перше місце, вирощується на площі близько 2 млн. га.
Дикорослі яблуні іноді досягають висоти 18-20 м, але частіше ростуть невеликими деревами (5-8 м) або у вигляді великих багатоствольних кущів.
У садах щеплені дерева яблуні досягають у висоту 6-10 м. У пору плодоношення дерева яблуні вступають в залежності від сорту, підщепи та типу насаджень на 2-3-й рік, тривалість життя 20-50 років, період виробничої експлуатації 10-30 років , врожайність 100-300 ц з 1 га.
Плоди транспортабельні, зберігаються тривалий час, відрізняються високими смаковими достоїнствами.
Рід об’єднує 50 видів, які ростуть в Північній півкулі.
У світі описано більше 20 тис. сортів, широке розповсюдження отримали сорти річного терміну дозрівання – Боровінка, Папіровка, Мелба, осіннього – аніс, зимового – Антонівка, Пепін шафранний, Північний синап, Ренет Симиренка, Джонатан, Ред Делішес, Голден Делішес.
Всі сорти яблуні відносяться до одного культурному увазі – яблуні домашньої, в походженні якої брали участь яблуня лісова, яблуня низька, яблуня східна, яблуня сліволістная, яблуня ягідна.
Груша займає площу у світі близько 1 млн. га. У порівнянні з яблунею груша менш зимостійка, тому промислова культура її поширена в основному в південних районах помірної зони.
У лісі дерева досягають у висоту 20-30 м, в саду – 6-15 м, а щеплені на айві або при обмеженні крон не більше 4-5 м. Добре зберігають стволовости, мають глибоку і менш розгалужену кореневу систему, ніж яблуня.
У залежності від сорту, підщепи та типу насаджень дерева груші вступають у плодоношення на 3-10-й рік, тривалість життя 25-50 років, період господарської експлуатації 15-30 років, урожайність 100-300 ц.
Плоди транспортабельні, високих смакових якостей, менш лежання, ніж яблука.
Айва поширена відносно мало. Через слабку зимостійкості промислова культура обмежується південними країнами: на Північному Кавказі, Молдові, Україні.
Айва росте деревом від 2 до 8 м висоти або деревоподібним кущем. Відрізняється від яблуні і груші сильним опушенням пагонів, листя і плодів і поодинокими квітками.
Плоди великі, запашні, малос’едобние у свіжому вигляді, але прекрасні в переробці.
Жаротривке, але вимоглива до вологи, світла, тепла.
Вступає в пору плодоношення на 3-5-й рік, довговічність дерев 30-50 років, термін експлуатації 20 років.
Горобина. У дикому вигляді росте горобина у вигляді невеликого чагарнику висотою до 1,5-3 м або у вигляді крупноствольного дерева висотою до 10-20 м.
Коренева система потужна, але розташована поверхово.
Вона світлолюбна, не вимоглива до грунтових умов і теплу. Дерева рано вступають в пору плодоношення (на 3-5-й рік), тривалість життя – 50-80 років.
В якості плодової породи в Росії вирощуються такі види горобини: Горобина домашня, Горобина звичайна, Горобина бузінолістная.
Аронія чорноплідна. Плоди аронії великі, чорні, терпко-солодкі, використовуються для отримання соку, йдуть на переробку.
При обробітку цей вид росте у вигляді невеликого (висотою 2-2,5 м) куща.
Коренева система розгалужена, поверхнева, кореневих нащадків не формує.
Плодоношення щорічне і рясне. Урожай досягає 70-120 ц / га.
Зимостійкість висока, тому вона перспективна для північних і північно-східних районів плодівництва. Часто використовується в декоративному садівництві, легко переносить стрижку, після підмерзання легко відновлюється.
Мушмула. Монотипний рід, складається лише з одного виду – мушмули німецької, або кавказької.
У природних умовах і в культурі мушмула росте у вигляді багатостовбурного чагарнику висотою 3-5 м.
Плоди діаметром до 3 см, вживаються в їжу після лежання або проморожування, а також широко використовуються для переробки.
Ірга. Введено в культуру як цінний плодова і декоративна порода.
Плоди солодкі, містять значну кількість каротину і вітаміну С.
У природних умовах – багатостовбурний кущ заввишки 3-5 м. Рослини скороплідні, вступають в пору плодоношення на 2-3-й рік.
Глід. Більшість видів росте в Північній Америці.
Плоди глоду невеликі, соковиті, за смаком кислувато-солодкі.
Глід – великий листопадний часто багатостовбурний чагарник або дерево висотою 3-6 м.
2. Кісточкові породи
Кісточкові породи – вишня, черешня, слива, абрикос, персик, алича, терен, сімейство Розана, підродина сливові, обліпиха, сімейства лохів.
У всіх плід кістянка з соковитим їстівним околоплодником.
Вишня – сама зимостійка з кісточкових порід, тому її обробляють майже повсюдно, відрізняється також високою посухостійкістю.
За габітусу крони і типом плодоношення розрізняють Кустовидное і деревоподібні вишні.
Кустовидное мають кілька стовбурів або один з невисоким (20-40 см) штамбом, тонкі звисаючі і легко оголюють гілки. Висота до 3 м, довговічність – 15-20 років. Плоди темного забарвлення, сік барвних.
Деревоподібні вишні досягають у висоту 5-7 м, за характером росту і плодоношення близькі до черешень, квіткові бруньки нестійкі до низьких температур, тому ця група поширена в південних країнах. Плоди у них рожевого кольору з некрасящімся соком.
Черешня представлена ​​одним видом. Квіткові бруньки виявляють нестійкість до низьких температур, тому поширена в культурі тільки в південних країнах.
Дерева досягають у висоту 8-12 м, вступають у плодоношення на 4-7-й рік.
Слива. Промислова культура поширена на Україну, в Молдові, Білорусі.
Дерева сливи досягають у висоту 6-12 м, в садах обмежується їх зростання до 3,5-4 м. Вступають в пору плодоношення на 3-7-й рік, довговічність 20-60 років, термін експлуатації 15-20 років.
Вимогливі до вологи через поверхневого розташування кореневої системи, але ростуть на багатьох грунтах.
Алича – кущ або дерево висотою до 5 м, вступає в пору плодоношення на 3-4-й рік, плоди великі з високими смаковими якостями. Тривалість життя 15-60 років.
Абрикос обробляється в багатьох країнах світу, наприклад, у Вірменії, Дагестані, на Україну, в Молдові.
Дерева абрикоса досягають у висоту 508 м, вступають у плодоношення на 3-4-й рік. Тривалість життя дерев 30-80 років. Дерева посухостійкі, жаротривке, рано цвітуть, квітки нерідко гинуть від заморозків.
Персик – дерево заввишки 3-8 м, вступає в пору плодоношення на 2-3-й рік, довговічність дерев 12-30 років. Вимогливий до тепла і світла, жаровинослів і щодо посухостійкий, зимостійкість низька.
Плоди високих смакових якостей. Всі сорти персика діляться на 4 групи: справжні персики, Павії, нектарини, Брюне.
Обліпиха – плодова культура, яку іноді відносять до групи ягідних. У ряді районів країни вона стає цінним промислової культурою завдяки високій цінності плодів, зимостійкості, скороплідності, регулярному плодоносінню і високої врожайності.
Обліпиха – кущ або дерево висотою до 5 м з роздільностатеві квітками, дводомна. Плоди дрібні.
3. Ягідні культури
Ягідні породи в Росії розміщені на площі близько 140 тис. га і входять в різні ботанічні сімейства. Суниці і полуниця – троянда, смородина, агрус – камнеломкових, малина і ожина – троянда.
Об’єднані в групу на основі спільності будови плоду – соковитої ягоди, яка не витримує тривалого зберігання і часто малотранспортабельной.
Суниця має широкий діапазон пристосування до умов зовнішнього середовища.
Багаторічна трав’яниста рослина висотою 10-30 см. з видозміненими пагонами – вусами, сланкими по землі і формують придаткові коріння і розетку листя.
Плодоносить на другий рік. Термін експлуатації плантації 3-4 роки.
Плід – збірна сім’янка.
Малина, ожина – напівчагарник висотою 1-2 м, з багаторічним кореневищем і дворічними осями.
Плодоносить на 2-й рік, після чого гілки відмирають, їх замінюють однорічні пагони відновлення. Довговічність плантації 8-15 років.
Плід – збірна соковита кістянка, за смаком солодкий, ароматний, широко використовується у свіжому вигляді та в переробці.
Смородина – чагарник висотою 1.5-2,5 м з поверхневою кореневою системою, що не створює нащадків. Плодоносить на 2-3-й рік, тривалість життя 15-20 років, термін експлуатації 8-12 років. Плід – ягода.
Промислове значення мають смородина чорна, червона, звичайна.
Агрус – чагарник з шипами, кореневих нащадків не утворює, досягає у висоту 1-1,5 м, плодоносить на 2-3-й рік, врожайність 120-200 ц з га. Плоди великі, за забарвленням від зелених до темно-фіолетових, голі або опушені.
Шипшина, сімейство троянди. Плоди шипшини містять провітамін А. Сахара, вітамін РР, але цінуються за дуже високий вміст вітаміну С.
Рослини шипшини світлолюбні, з поверхневою кореневою системою та підземним розгалуженням. Тривалість життя рослин 20-25 років. Продуктивний період 15-20 років.
Жимолость їстівна, сімейство жимолостевих. Дикорослі рослини поширені на Далекому Сході, Курилах, Сахаліні. У Приморському краї, на півночі півострова Корея і в Північному Китаї.
З усіх видів роду цей вид є єдиним, що дає їстівні плоди – соковиті супліддя (типу лохини).
Жимолость – подземноветвящійся чагарник, у плодоношення вступає на 2-3-й рік, плоди дозрівають на 7-12 днів раніше суниці, вживаються в свіжому вигляді.
Актинідія, сімейство Актінідіевие, ліана, лазающая за допомогою листя і частково стебел, тому дикорослі рослини поширені в підліску хвойних і широколистяних лісів.
Більшість видів є прекрасними декоративними рослинами для вертикального озеленення, а окремі види отримали широку популярність як плодові та лікарські культури, плоди яких йдуть як в свіжому вигляді, так і в переробленому.
Лимонник китайський, сімейство Лімонніковие. Лимонник – листопадна ліана завдовжки до 8-12 м і більше при діаметрі стовбура біля основи грунту 2-4 см. Всі частини рослини мають сильний лимонний запах. Однодомне рослина, за несприятливих для росту і плодоношення умовах половити змінюється і рослина стає полігамних або формуються тільки тичинкові квітки. Плід – збірна соковита ягода.
4. Горіхоплодні породи
До групи горіхоплідних культур відносяться плодові породи помірною і субтропічної зон з різних ботанічних родин, що формують плоди – горіхи і сухі кістянки.
Горіхоплодні включають: волоський горіх, ліщина (ліщину), фундук, мигдаль, горіх, каштан.
Плоди їх відрізняються високою лежкістю, транспортабельні і висококалорійні. Вживають у свіжому вигляді і в кондитерській промисловості, мають важливе лікувальне значення.
Горіхоплодні довговічні, тривалість життя 200-300 років і більше. Використовують дикорослі насадження та промислові горіхові сади.
Горіх волоський, сімейство Горіхові, виростає в помірних і субтропічних районах Північної півкулі.
Плід – кістянка, містить значну кількість масла. Дерева великі, до 15-20 м заввишки, починають плодоносити на 5-9-й рік, довговічність 200-300 років.
Мигдаль, сімейство троянди. Невисоке дерево або чагарник, коренева система потужна, глибока, посухостійка і Солевитривала.
Обробляється в Середній Азії, Криму, Краснодарському краї і Закавказзі. Плодоносить на 3-4-й рік. Продуктивний період життя 30-50 років.
Плід – кістянка, містить до половини жирної олії.
Ліщина, фундук, сімейство Березові. Дикорослі рослини цього виду називають ліщиною (ліщиною), а культурні – фундуком.
Це великий кущ, багатостовбурний, заввишки 7-9 м, гіллястий від основи, корнеотприсковий. Набирає плодоношення на 3-5-й рік, продуктивний період 25-40 років.
Фісташка, сімейство сумахових. Багатостовбурний великий чагарник, що досягає у висоту 5-7 м і більше.
За посухостійкості серед усіх порід стоїть на першому місці, рослини довговічні, тривалість їхнього життя становить 300-400 років і доходить до 700.
Каштан, сімейство Букові. Рослини всіх видів формують їстівні плоди – горіхи з тонким околоплодником, розташовувані в колючих плюскою. Дерева каштана великі, досягають у висоту 12-15 і навіть 35 м, листопадні, однодомні, але з роздільностатеві квітками.
Пекан, сімейство Горіхові. Велике листопадне дерево, що досягає у висоту 50-65 м при діаметрі стовбура 2-2,5 м. Плід – кістянка з тонким ендокарпій, за смаком стоїть вище горіха волоського й мигдалю.

5. Субтропічні породи
До субтропічним культурам ставляться плодові листопадні і вічнозелені рослини, що вимагають для свого розвитку майже цілорічної вегетації, однак у них виражена сезонність розвитку, яка припадає на зимовий період.
Субтропічні породи поділяються на дві підгрупи:
Разноплодние – маслина, сімейство Маслинові, інжир, сімейство Тутові, гранат, сімейство Гранатові, хурма, сімейство Ебенове, унаби, сімейство крушинових, фейхоа, сімейство Миртові.
Цитрусові, або помаранчеві – апельсин, лимон, цитрон, мандарин, грейпфрут, помпельмус, бігарадія. Всі вони входять в сімейство Рутових.
Маслина, або оливкове дерево – вічнозелене дерево висотою 3-7 м.
Скороплідні культура, продуктивний період становить 100-200 років. Консервовані маслини володіють високими смаковими якостями.
Інжир, або смоква, фігове дерево – листопадне субтропічна рослина висотою до 7-10 м, з великими листками.
Дерева дводомні, посухостійкі, витримують зниження температури в зимовий період до -12-13 С.
Хурма – плодове листопадне дерево заввишки 5-10 м, з рідкісною кроною. Хурма є полігамних рослиною: у неї є квітки трьох типів: тичинкові, без маточки і зав’язі, маточкові, без тичинок, і двостатеві.
Плоди хурми з насінням навіть у твердому стані солодкого смаку називаються корольками.
Гранат – листопадний чагарник висотою 2-4 м, з багаторічними стовбурами різного віку і діаметра. Плід – гранатіна, численні насіння оточені соковитою м’якоттю. Представляє собою їстівну частину плоду.

6. Тропічні культури
До тропічних порід належать теплолюбні плодові породи, що вирощуються в тропічних районах земної кулі. У цих районах відсутні низькі, навіть позитивні температури, а також не спостерігається різких коливань температури протягом року. Тому у плодових культур цієї зони проявляється слабко виражені сезонність розвитку, настільки характерна для плодових рослин помірної зони і частково для субтропічних, особливо листопадних, культур.
До цієї групи належить велика кількість порід з різних ботанічних родин і мають різне походження.
Банан, сімейство Бананові, ананас, сімейство Бромелієві, манго, сімейство сумахових, динне дерево, сімейство Папаева, фінік. Сімейство Мальмовие, кокосова пальма, пальма олійна, сімейство Пальмові, кеш’ю, кажу, сімейство сумахових, літчі, лонган, рамбутан, сімейство Мильнікова, авокадо, сімейство Лаврові.

Висновок

Таким чином, в практичному плодівництві загальноприйнятою є біолого-виробнича класифікація плодових і ягідних культур, згідно з якою їх поділяють на такі групи: зерняткові, кісточкові, ягідні, горіхоплідні, субтропічні – разноплодние і цитрусові, тропічні.
Крім того, їх поділяють на промислові культури, перспективні культури і дикорослі плодові породи.

Список використаної літератури

1. Плодівництво / Под ред. В.А. Колесникова. – М.: Колос, 1979. – 415 с.
2. Якушев В.І., Шевченко В.В. Плодівництво з основами декоративного садівництва. – 2-е вид., Перераб. і доп. – М.: Агропромиздат, 1987. – 336 с.
3. Овочівництво і плодівництво / Є.І. Глібова, А.І. Вороніна, Н.І. Калашникова та ін – Л.: Колос, Ленінградське відділення, 1978. – 448 с.
4. Курінний Н.М., Колтунов В.Ф., Черепахін В.І. Плодівництво. – 1-е вид. – М.: Агропромиздат, 1985. – 399 с.
5. Овочівництво плодівництво / А.С. Симонов, В.К. Родіонов, Ю.В. Крисанов та ін, За ред. А.С. Симонова. – М.: Агропромиздат, 1986. – 398 с.

Додаток
Таблиця врожайності плодових і ягідних культур, вирощуваних в республіці Марій Ел