Як розрахувати податок на землю загального користування в СНТ

Землі загального користування в садівничих некомерційних товариствах – це дороги, проїзди, під’їзні шляхи, проходи, розворотні і дитячі майданчики, використовуючи які, садівники потрапляють на свої садові ділянки. Також до земель загального користування відносять лінії водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання, теплопостачання, охорона і організація відпочинку та інші загальні для власників земельних ділянок потреби.

Іншими словами, землі загального користування в СНТ – все нерухоме майно, що знаходиться на території садівничого товариства, граничних лініях земельних ділянок, за винятком майна безпосередньо належить конкретним садівникам.

СНТ – це юридична особа, яка володіє земельною ділянкою. Земля в СНТ є майном загального користування і оформляється у власність або у тимчасове користування товариства як юридичної особи. Звідси і виникає податковий тягар.

законодавчі основи

Часто виникає плутанина між податком на землі загального користування в СНТ і податком на земельну ділянку члена СНТ. Самі ділянки, що належать членам СНТ, обкладаються стандартним земельним податком. З земель ж загального користування в СНТ також стягується свій збір. Він ділиться на всіх членів-власників земельних ділянок в СНТ рівномірним чином.

При веденні садівництва необхідно укласти договір з садовим товариством на використання загального майна. Порядок оплати в такому випадку повинен бути обумовлений договором відповідно до пункту 2 статті 8 вищезгаданого законодавчого документа.

Земельні податки є зборами в місцеву казну. Вони встановлюються Податковим кодексом і нормативно-правовими актами представницьких органів муніципалітетів. Вводити їх в дію і припиняти стягування допускається тільки відповідно до НК Україна і нормативно-правовими актами представницьких органів муніципалітетів.

Хто повинен платити податок?

Податок на землі загального користування в СНТ сплачується безпосередньо самим садовим некомерційним товариством як юридичною особою. Уже в самій організації податок розподіляється пропорційно між усіма членами товариства.

Обов’язок платити податок з’являється з моменту державної реєстрації прав на земельні ділянки, а саме права власності, права постійного (безстрокового) користування і права довічного успадкованого володіння.

Не визнаються платниками збору фізичні та юридичні особи, у яких ділянки знаходяться на праві безоплатного термінового користування або передані їм за договором оренди (пункт 2 статті 388 Податкового кодексу РФ).

Садівниче товариство – це некомерційний вид організації, відповідно прибуток вона не витягує зі своєї діяльності. Головне джерело доходів СНТ – вступні, членські та цільові внески фізичних осіб, які мають земельні ділянки в межах такого садівничого товариства і використовують майно загального користування. Тому членам садівничого товариства необхідно сплачувати земельний податок на землі загального користування.

Земельний податок, як і інші поточні витрати, є частиною членських внесків, періодично сплачуваних кожним членом садівницького некомерційного товариства.

Як розрахувати розмір податку?

Кадастрову вартість можна дізнатися на сайтах управлінь федеральної служби державної реєстрації, кадастру і картографії по потрібних вам регіону.

За загальним правилом відповідно до податкового законодавства України визначено ставки для податку на землі загального користування в СНТ в розмірі 0,3%. Така ставка діє відносно земель сільськогосподарського призначення або інших земель, наданих з метою ведення садівництва, городництва, особистого підсобного господарства.

Ставки можуть встановлюватися кожним муніципалітетом окремо, проте головне правило – не більше 1,5% для земельних ділянок всіх призначень.

приклад розрахунку

Для того щоб розрахувати податок на ЗСП, необхідно дізнатися кадастрову вартість земель загального користування. Кадастрова вартість земель загального користування (ЗСП) = площа земель загального користування помножити на усереднене значення кадастрової вартості землі.

Податок на ЗСП в СНТ = Кадастрова вартість ЗСП * 0,003 (загальна податкова ставка). В результаті отримуємо розмір податку, необхідний для сплати в місцевий бюджет.

Отриманий результат ділиться рівномірно для всіх членів садівничого товариства і, як правило, просто включається в суму членського внеску.

Як заплатити податок?

Заплатити земельний податок можна декількома способами:

Межовий план має затверджену форму. Подивитися, як вона виглядає, а також завантажити актуальний зразок можна тут.

Пільги та звільнення від сплати податку

Пільги по земельному податку бувають трьох видів:

Повністю звільняються від виплати земельного податку в повному обсязі тільки фізичні особи корінних нечисленних народів Півночі, Сибіру і Далекого ВостокаУкаіни. а також громади таких народів.

Податкова база щодо збору на землі загального користування в СНТ, як і на інші види земельних податків, зменшується на суму в 10000 рублів. не обкладається земельним податком, на одного платника податків одній території муніципалітету. Тобто зменшується не сам розмір податку, а кадастрова вартість об’єкта, від якої і проводиться розрахунок податкової суми.

Документи подаються в будь-який орган податкової інспекції за вибором платника податку. Якщо податкова база після відрахування пільги стає рівною сумі менше 10000 рублів, то податок визнається нульовим.

Героям Радянського Союзу, Героям Укаїни і повним кавалерам орденів Слави необхідно надати відповідні орденські книжки і книжки Героїв. Інваліди можуть зменшити свою податкову базу, надавши посвідчення інваліда, пенсійне посвідчення, довідку медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до статті 2 Федерального закону «Про ветеранів» ветеранами визнають громадян:

• Які брали участь в бойових діях по захисту Батьківщини або здійснювали забезпечення військових частин діючої армії в місцях бойових дій;
• Що проходили військову службу або відпрацьованих в тилу під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. не менше півроку, не включаючи час роботи на окупованих територіях СРСР, або нагороджені орденами або медалями СРСР за службу і самовіддану працю в ході Великої Вітчизняної війни.

Крім загальної пільги, передбаченої Податковим кодексом РФ, загальні збори садівничого некомерційного товариства може надати пільги щодо розміру членських внесків та порядку їх сплати в СНТ. В основному пільгові членські платежі дозволяється виробляти пенсіонерам. інвалідам, багатодітним сім’ям.

Податок на землі загального користування в садівничому некомерційному товаристві – обов’язковий вид платежу до місцевих бюджетів. Дороги, проїзди, проходи, майданчики загального використання, зайняті однією організацією, повинні обкладатися податком.

Схожі статті

Як оформити земельну ділянку під багатоквартирним будинком

З 1 липня 2015 року набув чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 названого Закону, прибудинкова територія — територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

У зв’язку з прийняттям зазначеного Закону зазнала змін і ст. 42 Земельного кодексу України. Так, відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

З цієї норми можна зробити висновок, що передача об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (далі — ОСББ) земельних ділянок під багатоквартирними будинками має здійснюватися у спеціальному порядку, який має бути затверджений Кабінетом міністрів України. Проте таке твердження, на думку автора, не зовсім відповідає дійсності, оскільки ОСББ та співвласники багатоквартирного будинку не є тотожні поняття, враховуючи положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 зазначеного закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об’єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно з законом, що регулює діяльність об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до ст. 9 Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції — об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку). Таким чином, співвласники багатоквартирних будинків мають право оформлювати право на землю без створення ОСББ.

Водночас, як свідчить приведена нижче судова практика, суди мають інші міркування з цього приводу.

Щодо затвердження порядку безоплатної передачі земельних ділянок у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку зазначимо, що на сьогодні Кабінет міністрів України досі не затвердив вказаний нормативно-правовий акт.

Враховуючи активну пропаганду створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, здавалося б, законодавець передбачить спрощений порядок оформлення прав на земельні ділянки такими об’єднанням. Проте на сьогодні не тільки спрощений, а й жодний порядок не розроблений. Тож на сьогодні ОСББ може оформити земельну ділянку або в оренду, або в постійне користування.

«Cудова-юридична газета» вирішила розібратись в етапах та нюансах оформлення ОСББ земельних ділянок під багатоквартирними будинками в умовах чинного земельного законодавства.

Як вигідніше оформити ОСББ земельну ділянку та чому треба її оформлювати

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У свою чергу, відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Плата за землю включає емельний податок або орендну плату. Відповідно до пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12, п. 284.1 ст. 284 Податкового Кодексу України (далі — Кодекс) та п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, визначених Кодексом, належить до повноважень місцевих рад.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є:

• нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
• площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Якщо брати для прикладу Київ, розміри ставок земельного податку за земельні ділянки в місті встановлено «Положенням про плату за землю в місті Києві» (далі — Положення), яке затверджено додатком 3 до рішення Київської міської ради №1910/5974 від 18.10.2018 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві» (далі — Рішення).

Рішення прийнято на виконання вимог постанови Кабінету міністрів України №483 від 24.05.2017 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким, зокрема, передбачено встановлення ставок земельного податку в залежності від виду цільового призначення земель (згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзем №548 у від 23 липня 2010 р.).

Так, ставка земельного податку за земельні ділянки, які використовуються юридичними і фізичними особами (крім підприємств державної та комунальної власності), в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлене, встановлюється у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Ставки податку за земельні ділянки для фізичних та юридичних осіб, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються залежно від цільового призначення землі у відсотках від їх нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці №1 додатку 3 цього Положення.

Відповідно до зазначеної таблиці, ставки земельного податку встановлено у розмірі:

• для земельних ділянок з кодом КВЦПЗ 02.02 Для колективного житлового будівництва, 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури — 0,03% від нормативної грошової оцінки;
• для земельних ділянок з кодом 02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку — 0,01% від нормативної грошової оцінки;
• для земельних ділянок з кодом 02.07 Для іншої житлової забудови — 1,00% від нормативної грошової оцінки.

Що стосується орендної плати відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

• для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено — у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування — не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
• для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено — у розмірі не більше 5% в нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Тож якщо земельна ділянка під багатоквартирним будинком не оформлена, код КВЦПЗ не визначено, розмір плати за землю буде максимальним. Замість зазначених можливих 0,01% від нормативно-грошової оцінки ОСББ матиме платити 3% від нормативно-грошової оцінки. Не менше 3% буде складати і орендна плата.

Застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання (Кф) при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, передбачено Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 (зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України від №261 від 23.05.2017 та №162 від 27.03.2018), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 за №432/31884 (далі — Порядок).

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання (Кф) при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1011/18306.

Відповідно до ч. 2 примітки додатку 1 Порядку, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, або у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання (Кф), застосовується зі значенням 3,0.

Таким чином, ключовим для зменшення розміру плати за землю є визначення цільового призначення земельної ділянки.

Цікавий факт: встановити шлагбаум при в’їзді на подвір’я можуть співвласники багатоквартирного будинку, які оформили право власності на земельну ділянку.

Цікавий факт: у разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.

Що забули у ст.92 Земельного кодексу України

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Проте ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України встановлено перелік осіб, які набувають право постійного користування земельними ділянками, при цьому не визначено право підприємств, установ і організацій, які здійснюють управління цими будинками, на постійне користування земельними ділянками, що суперечить ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України.

Крок 1. Подати клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

Представник ОСББ, повноваження якого посвідчені належним чином, подає до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, до повноважень якого належить розпорядження відповідною земельною ділянкою (далі — орган), клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зверніть увагу: місцевою радою може бути затверджено підзаконний нормативно-правовий акт, що регламентує процедуру звернення до органу місцевого самоврядування з метою отримання зацікавленими особами прав на землю, у тому числі з метою отримання дозволу на розробку проекту землеустрою. Наприклад, у Києві рішенням Київради №241/2463 від 20.04.2017 затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі — Порядок).

Форма такого клопотання також, як правило, затверджується порядком та розміщується на веб-порталах відповідної територіальної громади. До документа прикріплюються графічні матеріали, на яких зазначено розмір земельної ділянки. Оскільки вимоги до таких графічних матеріалів, як правило, не регламентовані, можна використовувати для відображення бажаного місця розташування земельної ділянки:

• кадастровий план;
• викопіювання з детального плану території;
• викопіювання з генерального плану населеного пункту;
• роздруківку з державного земельного або містобудівного кадастру.

Наприклад, у Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у Києві зазначена вимога виключно щодо масштабу — не менше 1:2000.

Земельний кодекс України чітко встановив, що орган розглядає клопотання протягом місяця і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Якщо зазначені вимоги дотримані, відповідний орган своїм рішенням дозволяє розробку проекту землеустрою.

Що таке мовчазна згода

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган не надав дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у наданні такого дозволу, зацікавлена особа у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу за принципом мовчазної згоди, про що письмово повідомляє місцеву владу. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Що належить до земельної ділянки багатоквартирного будинку

Розміри і конфігурація земельної ділянки, на якій розміщений багатоквартирний будинок, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. До земельної ділянки багатоквартирного будинку належать:

• земля, на якій розміщено житловий будинок;
• земля, на якій знаходяться будівлі і споруди, що стосуються такого будинку;
• прибудинкова територія.

Хто може оформлювати права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, мешканці багатоквартирних будинків мають право відвести земельну ділянку в постійне користування незалежно від створення ОСББ. Проте, якщо ОСББ не створено, відведення земельної ділянки можливе лише при згоді всіх без виключення власників житлових і нежитлових приміщень будинку, а на практиці такої згоди досягти майже неможливо.

Щодо ОСББ зазначимо, що рішення про оформлення земельної ділянки необхідно прийняти на зборах співвласників і скласти відповідний протокол. Такий документ, безперечно, знадобиться при оформленні земельної ділянки.

На зборах також слід визначити представника від ОСББ, який буде діяти від імені об’єднання:

Повноваження представника ОСББ повинні бути вказані в протоколі зборів співвласників. Також функції представника об’єднання мають право виконувати члени правління ОСББ.

Крок 2. Замовити проект землеустрою

ОСББ необхідно замовити у землевпорядної організації виготовлення проекту землеустрою та укласти відповідний договір із землевпорядною організацією, в якому обумовити вартість та строки виконання робіт. Виконавцем таких робіт може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників, які отримали кваліфікаційні сертифікати, доступний за наступним посиланням: http://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-sertyfikovanykh-inzheneriv-zemlevporiadnykiv/.

Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні строки виконання робіт. Разом з цим, звертаємо увагу, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про землеустрій», строк виконання робіт зі складання документації із землеустрою не може перевищувати 6 місяців.

Крок 3. Погодити проект землеустрою

Документація із землеустрою погоджується в порядку та органами, встановленими ст. 186, 186-1 Земельного кодексу України та у випадках, визначених Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації.

При погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, встановленого Законом України «Про землеустрій», надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено Земельним кодексом України, та проведення будь-яких обстежень, експертиз і робіт.

У випадку ОСББ проект землеустрою обов’язково погоджується в територіальному органі Держгеокадастру і місцевому органі містобудування та архітектури.

Крок 4. Зареєструвати земельну ділянку в державному земельному кадастрі

Для цього слід звернутися до територіального органу Держгеокадастру України. Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

• заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051;
• оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації);
• електронний документ.

Строк розгляду заяви — 14 днів з дня реєстрації.

Результатом цього кроку стане внесення даних про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоєння їй кадастрового номера.

Також зазначимо, що логічним закінченням цього етапу є отримання відповідного витягу з Державного земельного кадастру.

Крок 5. Затвердити проект землеустрою

Після державної реєстрації земельної ділянки ОСББ має звернутись до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, до повноважень якого належить розпорядження відповідною земельною ділянкою, з метою прийняття відповідного рішення в установленому порядку через центр надання адміністративних послуг із заявою на отримання адміністративної послуги. До заяви додаються:

У разі передачі (надання) земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

• оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з матеріалами його погодження;
• витяг з Державного земельного кадастру (у разі формування земельної ділянки);
• позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації (у разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законодавством);
• довіреність або засвідчена в установленому законодавством порядку її копія, на підставі якої інтереси зацікавленої особи представляє її уповноважена особа (у разі, якщо заява подається представником).

За результатами розгляду заяви на отримання адміністративної послуги відповідний орган приймає рішення про надання або про відмову в наданні земельної ділянки, яке передається адміністратору центру надання адміністративних послуг для видачі зацікавленій особі або уповноваженому нею представнику.

Крок 6. Реєстрація права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Для цього необхідно звернутись до місцевого центру надання адміністративних послуг (далі — ЦНАП) чи нотаріуса для реєстрації права на земельну ділянку. Адреси місцевих ЦНАПів, яким слід подавати документи для реєстрації права власності на земельну ділянку, можна знайти, зокрема, в інтернеті.

Cудова практика

У січні 2017 року власник квартири у багатоквартирному будинку звернувся до Жовтневого районного суду Маріуполя Донецької області з позовом про скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 1 грудня 2016 року Маріупольською міською радою Донецької області прийнято рішення «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Приморському районі міста», яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,0019 га для обслуговування нежитлової прибудови до квартири. Підставою для відмови у видачі вказаного дозволу стало те, що на запитуваній позивачем ділянці знаходиться самовільно збудована нежитлова прибудова, на яку правовстановлюючі документи відсутні.

Рішенням суду першої інстанції від 26 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено, мотивуючи це тим, що спірна земельна ділянка є комунальною власністю Маріупольської міської ради. Підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стало те, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться самовільно збудована нежитлова прибудова. Отже, відсутні правові підстави для задоволення позову.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу залишено без задоволення.

Постанову касаційної інстанції мотивовано тим, що з аналізу цільового призначення земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, та норм ст. 42 Земельного кодексу України випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить до житлового комплексу, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об’єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» у порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України №521 від 11.10.2002 «Про реалізацію Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини. Таким чином, земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Оформлення прав на земельну ділянку — завжди важкий і тривалий процес, навіть незважаючи на те, що отримання рішення відповідного органу щодо відведення земельної ділянки на сьогодні є адміністративною послугою. Оформлення прав на земельну ділянку ОСББ також не стало виключенням. І все ж «Судово-юридична газета» радить розпочати цей процес.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про постанову Верховного Суду щодо передачі в оренду землі, яка перебуває у комунальній власності.

Також повідомлялося, що Верховний Суд оприлюднив огляд судової практики з розгляду КГС ВС справ у спорах, що виникають із земельних відносин.

Чья земля? Кому принадлежат земли общего пользования СНТ? Нужно ли оформлять права на них? Земли общего пользования в снт Оформление земель общего пользования снт документы

Нужно ли оформлять права на такие земли? Каков порядок оформления прав на земли общего пользования СНТ? Постараемся вкратце прояснить некоторые моменты, связанные с этим непростым процессом оформления прав на земли общего пользования.

04.07.2016 Общие и коллективные, в чем разница?

Во-первых, земли общего пользования не попадают под «Дачную амнистию», соответственно, на них не распространяется упрощенный порядок приватизации.

Во-вторых, к земле общего пользования в садоводческих товариществах, гаражных кооперативах относятся дороги, проезды, земли на которых расположены линии электропередачи, газопроводы, трубопроводы, водоемы, подсобные сооружения (сторожки), то есть все то, что находится на территории СНТ или ГСК, за исключением земельных участков, непосредственно закрепленных за гражданами. Эти земли являются коллективной собственностью членов кооперативов и товариществ.

В-третьих, согласно статье 28 Федерального закона «О садоводческих, огороднических и дачных некоммерческих объединениях граждан», земельные участки, относящиеся к имуществу общего пользования, подлежат передаче в собственность садоводческого, огороднического или дачного некоммерческого объединения бесплатно.

В 2017 Вступил в силу новый закон о земле для СНТ (ТСН) некоторые положения которого изменяют условия использования земель общего пользования. Закон упраздняет СНТ, ДНП и другие формы Садовых товариществ, оставляя всего две формы ТСН (товарищество собственников недвижимости) и ТСЖ (товарищество собственников жилья)

С комментариями нашего специалиста

В-четвертых, Закон о введении в действие Земельного кодекса Российской Федерации четко указывает на то, что переоформление садоводческими, огородническими и дачными некоммерческими объединениями граждан, а также гаражными потребительскими кооперативами права постоянного (бессрочного) пользования земельными участками сроком не ограничивается.

В-пятых, у любого садоводческого товарищества, гаражного кооператива в составе документов должен находится правоустанавливающий документ на земли общего пользования. Таким документом может быть акт местных властей о передаче земель в собственность, или акт закрепляющий право постоянного бессрочного пользования землей.

Итак, мы уже вкратце обмолвились, что земли СНТ могут принадлежать как на праве коллективной собственности, так и быть закреплены на праве постоянного (бессрочного) пользования.

Рассмотрим поподробнее случай, когда земельные участки закреплялись за СНТ на праве коллективной совместной собственности.

Почему коллективная совместная, а не совместная собственность, которая предусмотрена Гражданским кодексом РФ? – спросите вы. Для этого надо вернуться в 90-е годы, когда началась повальная приватизация. Так, в соответствии с Земельным кодексом РСФСР №1103-1 от 25.04.1991 г. в РСФСР подтверждалось многообразие и равенство государственной, колхозно-кооперативной, частной, коллективно-долевой форм собственности, поддерживается развитие всех форм хозяйствования: колхозов, совхозов, крестьянских хозяйств, их кооперативов и ассоциаций.

В РСФСР устанавливались государственная собственность на землю и собственность граждан и (или) их коллективов (совместная или долевая).

Большинство садовых объединений, которым были выделены земельные наделы на разных правах владения, воспользовались таким правом приватизировать земельные участки. Личные участки граждан закрепили за каждым гражданином с получением свидетельства о собственности индивидуально для каждого, земли общего пользования оформили в соответствии со статьей 8 Земельного кодекса РСФСР, который на то время имел юридическую силу.

Земли общего пользования садоводческих товариществ передавались им бесплатно и разделу не принадлежали.

В соответствии со статьей 66 Земельного кодекса РСФСР земельные участки для коллективного садоводства, огородничества и животноводства предоставлялись местными Советами народных депутатов в пределах их компетенции и состояли из земель общего пользования, находящихся в пользовании садоводческих и животноводческих товариществ, и из земель, находящихся в собственности членов указанных товариществ.

К землям общего пользования относились земельные участки, занятые охранными зонами, дорогами, проездами, другими сооружениями и объектами общего пользования.

На земли общего пользования местными Советами народных депутатов садоводческому или животноводческому товариществу должны были выдать документ, удостоверяющий право на землю.

Такие земельные участки, зарегистрированные в соответствии с Земельным кодексом РСФСР, принадлежат гражданам, а ни в коей мере не юридическому лицу. Свидетельство, имеющееся в наличии у садового товарищества, подтверждает наличие права на земельный участок именно у граждан. То, что в качестве правообладателя (субъекта права) указано садоводческое товарищество, накладывает определенные отпечатки, но не исключает право собственности граждан.

Хотя Гражданский и Земельный кодексы не предусматривают наличие коллективной собственности, а только совместную и долевую – это не значит, что ваши земельные наделы вне закона. В Федеральном законе 137-ФЗ «О введении в действие Земельного кодекса Российской Федерации», который принят 25 октября 2001 года, есть пункт 9 статьи 3, в котором говорится: «Государственные акты, свидетельства и другие документы, удостоверяющие права на землю и выданные гражданам или юридическим лицам до введения в действие Федерального закона «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним имеют равную юридическую силу с записями в Едином государственном реестре прав на недвижимое имущество и сделок с ним».

Нужно ли менять старое свидетельство с формой собственности коллективная совместная?

Нет, не стоит и даже опасно, принимая решение о переоформлении земель общего пользования из коллективной совместной собственности в собственность юридического лица, каждый гражданин-садовод отказывается от своей доли в общем имуществе товарищества и передает ее в собственность юридического лица.
Передавая земли в собственность юридического лица, вы навсегда привязываете себя к членству, тем самым лишаясь собственности.

Если вы выходите из членов по своему желанию или вас исключают по решению общего собрания, то вы уже не будете иметь свое влияние на судьбу земель общего пользования, так как вы уже не являетесь членами объединения. Если же земли общего пользования остаются в совместной собственности граждан, то выходя из членов объединения, вы все равно остаетесь собственником земель общего пользования до тех пор, пока вы являетесь владельцем своего индивидуального участка.

Здесь же считаем необходимым отметить еще целый ряд вопросов, который может возникнуть в ходе оформления прав на земли общего пользования, а именно несоответствие площади земли, указанной в постановлении и свидетельстве (акте) и уточненной площади, после проведения межевания. Такое расхождение может быть связано как с нарушением границ самого садоводства, так и с самозахватом чужого земельного участка (незаконное увеличение земельного участка). Или участки, уже оформленные в СНТ в собственность, не соответствуют первичной документации и расположены на землях общего пользования. Возможно расхождение в списках членов, представленных председателями СНТ, и это при том, что численность владельцев земельных участков в СНТ может быть свыше двухсот-трехсот и фактически собрать всех собственников для обсуждения того или иного вопроса очень затруднительно, не говоря уже о том, что практически в каждом садоводческом товариществе находятся заброшенные земельные участки, а также другие вопросы, которые затрудняют процесс формирования и оформления земельных участков.

Однако стоит помнить, что существующие права на земли общего пользования у садоводов никто не сможет отнять.

– это та часть земель СНТ, которая не занята личными участками. они предназначены для пользования всеми садоводами. Садоводческие земли подразделяются на участки и общественные земли.

К общественным землям относятся те, которые не закреплены за конкретными людьми. Они используются для общих нужд . По назначению их можно разделить на:

• дороги;
• пожарные водоёмы;
• площадки для отдыха;
• детские площадки;
• землю под общественными зданиями;
• и т. п.

Эти земли могут быть оформлены тремя способами:

• как коллективная собственность ;
• собственность садоводства (как юридического лица);
• или как предоставленные в бессрочное пользование.

Соответственно, должен быть оформлен или акт о передаче их в собственность или документ дающий право пользования.

В первых двух случаях земли ставятся на , что имеет определённые преимущество:

1. Невозможен самозахват садоводами или «со стороны».
2. Есть возможность зарегистрировать все постройки на них.
3. Появляется право распоряжаться участками, в том числе сдавать в .

Назначение и цели использования

Пользоваться такими землями могут все садоводы, состоящие в данном . При этом неважно, насколько далеко или близко личный участок находится от общественного.

Посторонних людей можно не пускать на эти земли. Но штраф за это брать нельзя, так как у СНТ и его отдельных членов нет таких полномочий.

Каждый общественный участок предназначен для обеспечения каких-то нужд и имеет своё назначение. К ним относятся:

1. Перемещение – дороги, проезды, переулки и т. д.
2. Отдых – спортивные и детские площадки, водоёмы.
3. Санитарные и защитные зоны.
4. Пожарные водоёмы.
5. Размещение зданий – например, подсобных помещений или того, где размещается правление.
6. Размещение необходимых коммуникаций. Это могут быть опоры ЛЭП, газопроводы, трубопроводы и т. д.

Как допустимо использовать

Пользоваться им могут все садоводы, но только по назначению. Кроме того, некоторые участки можно сдавать в аренду . Но для этого необходимо соблюдение некоторых условий:

1. Земли должны быть в , а не в пользовании.
2. Обязательно получение согласие собрания членов.
3. Использование не ухудшает состояние земли и положение остальных садоводов. Например, нельзя размещать на подобных участках септики канализации.

Кроме того, некоторые участки каким-либо образом менять нельзя. К примеру, ширина проездов должна оставаться не меньше определённого размера, не разрешается засыпать пожарные пруды и т. д.

В последнем случае арендатор получает землёй, а взамен этого обязуется произвести какие-либо работы. Например, расчистить этот участок от мусора, обрезать растительность и т. п.

Деньги, полученные от аренды, должны идти на нужды . Это может быть благоустройство территории, ремонт или оплата земельного налога за общественные зоны.

Как недопустимо использовать

1. за счёт общественных зон собственные участки.
2. Использовать их в качестве свалки, для хранения стройматериалов, отходов и т. п.
3. Высаживание растений без специального разрешения.
4. Располагать на них автомойки, мастерские и другие объекты, предназначенные для заработка.

Ответственность за нецелевое использование

Как правило, при обнаружении нарушений сначала выносится предупреждение. Если самозахват и его последствия не устранены, на виновника может быть наложен штраф. Для частных лиц он составляет около 500 – 1 000 рублей. Но если нецелевым использованием занимается должностное лицо, ему придётся заплатить 1 000 – 2 000 рублей. Для юридических лиц штраф ещё выше – 2 000 – 20 000 рублей.

Итак, общественные земли в садоводстве предназначены для того, чтобы обеспечивать потребности его членов. Иногда их можно взять в аренду, но занимать нельзя.

Вопросы, связанные с недвижимостью, требуют серьезного подхода и определенных знаний. Есть некоторые проблемы, касающиеся оформления прав на имущество общего пользования в садоводческих товариществах, на которые необходимо обратить внимание.

Статья 1 Федерального закона от 15.04.1998 № 66-ФЗ “О садоводческих, огороднических и дачных некоммерческих объединениях граждан” раскрывает понятие имущества общего пользования садоводческого, огороднического или дачного объединения граждан – это имущество (в том числе земельные участки), предназначенное для обеспечения в пределах территории садоводческого, огороднического или дачного некоммерческого объединения потребностей членов такого объединения в проходе, проезде, водоснабжении и водоотведении, электроснабжении, газоснабжении, теплоснабжении, охране, организации отдыха и иных потребностей (дороги, водонапорные башни, общие ворота и заборы, котельные, детские и спортивные площадки, площадки для сбора мусора, противопожарные сооружения и тому подобное), то есть все, что находится на территории садоводческого некоммерческого товарищества, за исключением земельных участков, непосредственно принадлежащих гражданам.

У любого садоводческого товарищества в составе документов должен находиться правоустанавливающий документ на земельный участок общего пользования. Таким документом может быть акт местных властей о передаче земель в собственность или акт, закрепляющий право постоянного (бессрочного) пользования землей. Если в нем содержится фраза о передаче земель на праве собственности, то переоформление документов на земельный участок общего пользования не требуется. Если же в документе содержится любая другая фраза – садоводческому товариществу необходимо переоформить и зарегистрировать право на земельные участки общего пользования.

Допустим, вы знакомы с генпланом вашего города или правилами землепользования и застройки. Пока эти документы не во всех регионах еще приняты, но это вопрос времени. Тем не менее, в случае, если проектными решениями будет предусмотрено целевое использование земли вблизи вашего садоводческого некоммерческого товарищества, отличное от садово-огороднического хозяйства, или интерес к земле проявят крупные застройщики, то есть все шансы столкнуться с масштабным захватом земель садоводческого товарищества, их «приватизацией» и скупкой за «бесценок».

Кроме этого, практика земельных отношений показывает, что в значительной части садоводческих, огороднических и дачных некоммерческих товариществ границы земельных участков общего пользования не установлены, за счет этого отдельные активные собственники увеличивают свои стандартные 6 соток. Как правило, это приводит к уменьшению площади соседнего земельного участка, ширины проездов и дорог, разворотных площадок, мест сбора мусора и т.д. Данный вопрос можно законным образом решить путем постановки земель общего пользования на кадастровый учет с уточненными границами. Для этого необходимо провести геодезические работы и сформировать участок согласно генеральному плану или плану организации и застройки территории. Немаловажным пунктом является отсутствие споров по границам земельных участков общего пользования. Акт согласования границ подписывается всеми смежными землепользователями.

Если земельный участок был предоставлен садоводческому, огородническому или дачному некоммерческому объединению граждан до 30 октября 2001 года для ведения садоводства, огородничества или дачного хозяйства, то образованный из него земельный участок, относящийся к имуществу общего пользования, предоставляется в собственность указанного объединения граждан бесплатно (п. 2.7, 2.9 ст. 3 Федерального закона от 25.10.2001 N 137-ФЗ “О введении в действие Земельного кодекса Российской Федерации”).

Общим собранием членов объединения решается вопрос о приобретении такого земельного участка в собственность этого объединения. Председатель некоммерческого объединения подает заявление в орган местного самоуправления. К указанному заявлению прилагаются следующие документы:

– схема расположения земельного участка на кадастровом плане территории. Представление данной схемы не требуется при наличии утвержденного проекта межевания территории, в границах которой расположен земельный участок, проекта организации и застройки территории этого объединения либо при наличии описания местоположения границ такого земельного участка в государственном кадастре недвижимости;

– выписка из решения общего собрания членов садоводческого, огороднического или дачного некоммерческого объединения граждан о приобретении земельного участка, относящегося к имуществу общего пользования, в собственность этого объединения;

– учредительные документы садоводческого, огороднического или дачного некоммерческого объединения граждан.

Орган местного самоуправления в течение четырнадцати дней с даты получения указанных документов обязан принять решение о предоставлении в собственность земельного участка либо об отказе в его предоставлении.

С вышеуказанным решением о предоставлении в собственность земельного участка председатель некоммерческого объединения (или уполномоченное лицо) обращается с заявлением о государственной регистрации права собственности на земельный участок общего пользования в орган, осуществляющий государственную регистрацию прав. Государственная пошлина для юридических лиц при этом составляет 22000 рублей.

Закон четко указывает на то, что переоформление садоводческими, огородническими и дачными некоммерческими объединениями граждан права постоянного (бессрочного) пользования земельными участками сроком не ограничивается.

Общее имущество членов садоводческого товарищества – еще один камень преткновения и тема для многочисленных исков в суды.

Примером взят очень интересный и показательный иск, когда садоводы наняли бригаду, заасфальтировали дорогу и попросили суд закрепить за каждым из них право долевой собственности на эту дорогу. А суд им отказал и объяснил, почему.

Для таких случаев Верховный Суд подчеркнул: речь в законе идет о том, что можно оформить право собственности на новую, только что созданную вещь. А дорога, которую захотели взять огородники, была дорогой и раньше, просто ее покрыли асфальтом. Суд процитировал документ самих же дачников – задание для строительной бригады на работу, в нем рабочим поручили сделать не дорогу, а именно заасфальтировать её.

Еще важный момент, связанный с общей собственностью садовых товариществ: право на получение доли в имуществе общего пользования предоставляется садоводу в строго ограниченных случаях. А именно только при реорганизации или ликвидации объединения (п. 1 ст. 19 и ст. 42 ФЗ от 15.04.1998 № 66-ФЗ “О садоводческих, огороднических и дачных некоммерческих объединениях граждан”).

Примером для такого вывода послужил иск одной дачницы, которую исключили из товарищества, а она в отместку пошла в суд с просьбой закрепить за ней 1/242 долю в общем имуществе товарищества (скважина воды, линия электропередачи и другие общие объекты).

Еще один серьезный повод для судебных тяжб – спор об устранении препятствий в пользовании общими землями товарищества.

В качестве примера Верховный Суд привел судебное дело другой дачницы, которая сама расширила свой участок, прихватив соседние сотки. На них она успела возвести баньку и забор, перекрыв подъезд к дому соседа.

По поводу таких исков Верховный Суд подчеркнул: надо не только в заседании установить, что действиями гражданина был нарушен закон, но и обязательно доказать, что это нарушение привело к существенному нарушению прав соседей.

Таким образом, несмотря на то, что переоформление садоводческими объединениями граждан права постоянного (бессрочного) пользования земельными участками сроком не ограничивается, необходимость такого переоформления очевидна. Поэтому не стоит откладывать то, что так или иначе придется делать.

В настоящее время правила пользования и распоряжения землями общего пользования (далее — ЗОП ) садоводческих некоммерческих товариществ (далее — СНТ ) установлены совокупностью федеральных законов России:

01. Федеральный закон РФ «О садоводческих, огороднических и дачных некоммерческих объединенияхграждан» №66-ФЗ от 01.01.2001г. («Закон об СНТ »)

02. Гражданский кодекс РФ (ГК РФ )

03. Федеральный закон РФ «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним» от 01.01.2001г. («Закон о госрегистрации »)

04. Федеральный закон РФ «Земельный кодекс РФ» от 01.01.2001г. («Земельный кодекс »)

05. Федеральный закон РФ «О государственном кадастре недвижимости» 24 июля 2007 года N 221-ФЗ («Закон о кадастре »)

06. Федеральный закон РФ №93-ФЗ от 01.01.2001г. (это комплекс законов , именуемый в народе «Закон о дачной амнистии »)

Как стало известно, некая инициативная группа садоводов СНТ «Лесное» готовит почву для передачи части ЗОП в собственность отдельных членов СНТ.

Что в связи с эти важно понимать ВСЕМ САДОВОДАМ ?

Ответы – в нижеследующих комментариях, основанных на положениях перечисленных выше федеральных законов.

1. Какие существуют виды прав на ЗОП

1.1. ЗОП могут находиться в режиме:

а) права общей совместной (до 1998г. – называлась коллективной совместной) собственности членов СНТ .

б) или права собственности СНТ как юридического лица (Юрлицо ),

1.2. В случае а) решение о передаче ЗОП кому-нибудь должно быть принято письменно поименно единогласно ВСЕМИ членами СНТ (п.2. ст. 253 ГК РФ). А, например, решение об образовании земельных участков из ЗОП осуществляется по соглашению между всеми садоводами об образовании земельного участка (п. 5 ст. 11.2 Земельного кодекса).

В случае б) все решения о судьбе ЗОП принимает Общее собрание членов СНТ (а по уставу СНТ «Лесное» — Общее собрание уполномоченных ) простым большинством голосов. Т. е. в случае, если это – Собрание уполномоченных, то решение в «минимально допустимом случае» могут принять всего 5,0% + один голос от общего списка садоводов.

1.3. У СНТ «Лесное» сейчас имеется Свидетельство о праве совместной (коллективной) собственности садоводов на ЗОП , выданное в 1995г. (Свидетельство № 000, выданное Постановлением главы администрации Выборгского района от 01.01.2001г.). Оно действует и в настоящее время.

1.4. В силу этого любые решения о распоряжении ЗОП, в том числе о разделе их на новые (мелкие) с последующей «прирезкой» их кому-нибудь, будут законны только в том случае, если будут приняты письменно поименно единогласно ВСЕМИ членами СНТ согласно списку!

2. Надо ли переоформлять существующее право на ЗОП

2.1 Закон не обязывает садоводов переоформлять ранее полученное Свидетельство.

Но при желании (мотивы непонятны!!) садоводы могут изменить правовой режим ЗОП: передать ЗОП из совместной собственности садоводов в собственность СНТ как Юрлица.

2.2. Какие от этого могут быть выгоды? Единственная — что механизм принятия решений о судьбе ЗОП становится очень простым (см. выше п. 1.2.).

2.3. Какие опасности таит перевод права собственности на ЗОП к СНТ? Вот они.

2.3.1. Общее собрание уполномоченных по очень простой процедуре может принять решение с какой-нибудь расплывчатой формулировкой типа: «произвести оптимизацию пользования и распоряжения ЗОП с целью получения дополнительных финансовых средств».

2.3.2. В промежутках между Общими собраниями на основании этого решения Правление примет решение, напр., о передаче ЗОП в аренду какой-нибудь организации на непонятных условиях, а задним числом отчитается перед очередным Общим собранием (опять же уполномоченных!). Это будет выполнение «оптимизации пользования ЗОП ».

2.3.3. А могут принять решение и о продаже части ЗОП кому-нибудь на таких же непонятных условиях (как это сейчас пытаются проделать с ЛЭП). Это будет выполнение «оптимизации распоряжения ЗОП ».

Т. е., принимая решение о переоформлении земель общего пользования из совместной собственности садоводов в собственность юридического лица, каждый садовод отказывается от своей «доли» в общем имуществе Товарищества и передает ее в собственность СНТ навсегда!

3. Надо ли проводить кадастровые работы с ЗОП

3.1. Согласно ст. 11.1 Земельного кодекса и п.5. ст.37 Закона о кадастре, кадастровые работы – это составление кадастрового паспорта земельного участка с проведением межевания (т. е. согласования границ земельного участка с собственниками всех смежных участков).

Т. е. для СНТ «Лесное» это очень дорогостоящие работы (из-за размера и сложности границ ЗОП, а также «непростых» внешних соседей – федерального лесничества и пр.).

3.2. Согласно Закону о госрегистрации , если с земельным участком совершает сделки Юрлицо, перед сделкой необходимо провести кадастровые работы.

Передача ЗОП из совместной собственности садоводов в собственность СНТ как Юрлица – это сделка , требующая госрегистрации, и следовательно, обязательного проведения кадастровых работ с ЗОП.

3.3. Если же ЗОП в собственность СНТ не переводится , проводить кадастровые работы не требуется , за исключением случая, когда у садоводов возникло желание (необъяснимое!) просто заменить Свидетельство старого образца на Свидетельство нового образца.

4. Опасности перехода права на ЗОП к СНТ (в деталях)

4.1. Если всё же решение Общего собрания (Собрания уполномоченных) о передаче ЗОП в собственность СНТ как юрлица принято , то дальше для недобросовестного Председателя правления открывается следующая схема неправомерных действий «в свою пользу» вопреки пользе СНТ:

4.2. Председатель организует вынесение Решения Правления (в худшем случае – фальсифицирует, пример – в конце данного материала!), на основании которого и не дожидаясь соответствующего Решения Общего собрания(Собрания уполномоченных ) совершает от имени СНТ сделку (в соответствии с подпунктом 4) пункта 2 ст. 23 Закона об СНТ), в результате которой отчуждает кому-нибудь кусок из состава ЗОП.

4.3. Сделка по п.4.2. проходит госрегистрацию.

4.4. Приобретатель земельного участка по п. п.4.2,4.3. становится «добросовестным приобретателем » и суд в случае спора вероятнее всего призна’ет (сохранит) его право на землю, а СНТ, следовательно, навсегда лишится этого проданного куска.

4.5. Если же (еще одна ситуация) по сделкам, совершенным Председателем от имени СНТ , у СНТ появятся долги, СНТ будет отвечать по ним всем своим имуществом (абзац третий ст.7 Закона об СНТ), в том числе взыскание может быть обращено и на ЗОП, которые теперь уже будут собственностью СНТ как Юрлица, а не совместной собственностью садоводов .

5.1. Передавая ЗОП из совместной (коллективной) собственности в собственность СНТ как юридического лица, каждый садовод отказывается от своей «доли» в общем имуществе Товарищества и практически передает возможность распоряжаться этими землями Правлению и Председателю .

При этом появляется возможность даже вообще лишиться права общей собственности на часть ЗОП, а возможно и на все ЗОП.Пример : СНТ «Заря» во Всеволожском районе лишилось права на часть ЗОП по сфальсифицированным Председателем протоколам Общего собрания и Правления.

5.2. При сохранении же совместной собственности садоводов на ЗОП Распоряжение этими землями осуществляется по согласию всех членов СНТ.

5.3. По действующему законодательству члены Товарищества вправе не осуществлять никакого переоформления существующих земель.

5.4. Если же будет принято решение переоформить существующее Свидетельство о праве совместной (коллективной ) собственности на ЗОП с любой из двух целей:

а) сохранение существующего права совместной собственности членов СНТ но с заменой существующего «старого» Свидетельства от 1995 года на Свидетельство новой формы , установленной действующим законодательством , чего закон сейчас не требует ;

б) перевод права совместной собственности членов СНТ на право собственности СНТ как Юрлица ,

то это в обоих случаях потребует проведения кадастровых работ, стоящих немалых денег.