Технологія вирощування лохини, або чому ця ягода стає популярною

Нішеві культури останнім часом дедалі частіше зацікавлюють аграріїв. Здебільшого так відбувається через поступові кліматичні зміни. Це стосується не лише зернових чи овочевих культур — у боротьбі за виживання виробники також звертають увагу на ягоди та шукають конструктивних рішень. На підприємстві ТОВ «Агропроммаш» , що на Київщині, також вирішили спробувати себе й у ягідництві.

Лохина — ягода, що кілька років тому була маловідома для більшості українців і далеко не кожен міг відрізнити її від чорниці – тепер вже заполоняє вітчизняні ринки і припала до смаку цінителям солоденького.

На сьогодні цю культуру вже вирощують майже в усіх регіонах України, де дозволяють природні умови, загальною площею близько 2 тис. га. І ця цифра з кожним роком збільшується. Основною причиною цього є ціна, адже лохина — найдорожча ягода серед тих, що вирощують в країні, середня вартість її становить 150-200 грн/кг.

Ще однією причиною є й те, що лохина має непогану врожайність. В середньому, в перші роки плодоношення ягода може давати до 1 т/га, набираючи обертів з кожним роком. Загалом рослини можуть давати врожай до 50 років.

Оцінити смакові якості цієї ягоди кожен зможе для себе сам, а SuperAgronom.com цікавить «темна сторона» — тобто вирощування. Про свій, поки й невеликий досвід у цій сфері розповіли керівник підприємства Євген Заквацький та агроном Тетяна Горицька .

«Розпочалось знайомство з культурою 3 роки тому, коли нам запропонували зайнятись її вирощуванням, у зв’язку з високою на неї ціною і майже повною відсутністю конкуренції», — розповів Євген Заквацький.

Наразі в господарстві насаджено трохи менше 1 га лохини, але, за словами керівника підприємства, площі можуть зрости.

Сьогодні ягідництво не є основною діяльністю господарства, тут займаються вирощуванням пшениці, соняшнику та сої, віднедавна ввели також картоплю.

Вирощуванням лохини на підприємстві займається агроном Тетяна Горицька, яка зауважує, що вони поки перебувають на стадії вивчення особливостей культури і всього, що може бути з нею пов’язане.

«Наша кліматична зона найкраще підходить для того, щоб садити лохину. І ґрунти выдповыдають, і погодні умови», — каже Тетяна Василівна.

Лохина досить морозостійка рослина, вона здебільшого вирощується в Канаді та Північній частині США, тому погодні умови українських зим не є для неї екстремальними. Наразі рослини почувають себе досить комфортно і чекають весни.

А що стосується сухих і спекотних літніх місяців, то питання можна вирішити збільшенням об’ємів поливу. До речі, щодо іригативних заходів, то в господарстві застосовують крапельне зрошення, адже дана культура достатньо вимоглива до кількості вологи. Поливають кущі здебільшого зранку, щоб зберегти максимальну продуктивність вологозабезпечення. Вода потрапляє безпосередньо на ґрунт або стебло, але бажано, щоб не була на листі, бо з’являється висока ймовірність розвитку хвороб, особливо сірої гнилі.

Усі, хто займається ягідництвом, а особливо лохиною, знають, що вона любить кислі ґрунти з рівнем pH 3,5-5,0. Площі, де розташовується культура, є достатньо кислими, але додатково перед посадкою на дно кожної лунки ще закладали кору сосни, тирсу і торф. Періодично, коли верхній шар просідає, під рослини знову досипають тирсу.

«Ця ягода схожа на чорницю, тому для неї потрібно максимально створити умови, схожі з лісовими. Через це, окрім того, що тирсу розкидали під кущ, нею лохину й покривали. До речі, тирса також затримує вологу на площах», — зауважує агроном.

Лохину потрібно садити так, щоб на неї добре потрапляло сонце. Лунку для рослин копали приблизно 70х70 см з глибиною до 0,5 м. Кущ від куща в рядку за технологією має бути приблизно на відстані 1 м, а міжряддя — 2,5 м.

Підживлення рослин відбувається двічі на рік: навесні, після відновлення вегетації вносять азотні добрива (сульфат амонію) та калійні (сульфат калію); восени, перед входом в зиму — ті ж речовини, але норми можуть змнюватись.

Із хворобами та шкідниками в господарстві поки не зіштовхувались. Загалом, природних ворогів у цієї культури майже немає, але, як запевняє агроном, варто бути готовими до всього.

Перший врожай в господарстві тільки збираються отримувати, але вже знають, куди збуватимуть. За словами керівника підприємства, їх цікавить виключно український споживач. У планах — придбання обладнання для заморозки і, залежно від того, «як піде», — для переробки.

Підприємство ТОВ «Агропроммаш» — ягідник-початківець, але з великим потенціалом і амбіціями, тому з представниками господарства домовились зв’язатись в кінці сезону, аби дізнатись, чого нового вдалось навчитись, із якими проблемами довелось боротись та чого змогли досягти у вирощуванні лохини.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

«Лохина» – про ягоду, користь та шкода, поживність та рецепти

Лохина на перший погляд схожа на чорницю, тому їх часто плутають. Чим вони відрізняються і в чому полягають особливі цінні властивості лохини – читайте в нашому матеріалі.

Це справжня суперягода, корисна для здоров’я, з приємним смаком, який зазвичай подобається і дорослим, і дітям. Однак цей продукт має й протипоказання, про які ми поговорили з експертом.

З’ясовуємо, чим корисні та шкідливі ягоди лохини, як їх вибирати і скільки можна з’їдати.

Що за ягода лохина?

У природі існує близько 33 сортів лохини. Чагарник із невеликими синіми ягодами можна зустріти на берегах водойм, а також на болотах у регіонах з помірним та холодним кліматом. Раніше листя лохини використовували для дублення шкіри, а ягоди – для фарбування тканин.

В давнину лохину називали «дурахою», «дурницею», «п’яною ягодою» за те, що у збирачів паморочилося в голові. На прилавках магазинів зазвичай зустрічається більш солодка високоросла лохина родом із Північної Америки.

Лохина (голубика) – це близька родичка чорниці, навіть на вигляд їх складно відрізнити один від одного. Але варто надкусити ягоду — і все стає на свої місця. Чорниця має більш виражений смак, а фіолетово-червоний сік залишає на шкірі яскраві сліди. Блідою м’якоттю лохини складно забруднитись, у кулінарії її радять поєднувати з іншими ягодами, щоб зробити смак страви більш насиченим.

Найпоживніша частина лохини – її шкірка. Саме в ній зосереджено більшість антоціанів, які, як вважають науковці, відповідальні за багато корисних властивостей цієї ягоди.

Історія появи лохини в харчуванні

Батьківщина лохини – Сполучені Штати Америки. На початку ХХ століття саме в цій країні її почали культивувати, а вже пізніше детальніше вивчати та активно вирощувати. У країни Європи та Азія лохина потрапила пізніше: у 1950-60-х роках. Наші селекціонери та ботаніки приступили до вивчення лохини як культури ближче до кінця ХХ століття.

Спочатку ягода була лише декоративною культурою. У міру вирощування та розповсюдження по всій земній кулі почали відкриватися цілющі властивості лохини. З неї робили відвари, настоянки, а в харчуванні використовували як додатковий інгредієнт або барвник.

І чорниця, і лохина — плоди чагарників підвиду вересових. На вигляд схожі, але у чорниці м’якоть насичено синього кольору. Але головна відмінність, це, звісно, ​​смак. Чорниця більш нейтральна, іноді з легкою кислинкою. Чорниця має кисло-солодкий яскравий смак, компот або варення з неї має більш щільну консистенцію.

Склад та калорійність лохини

Її енергетична цінність складає всього 39 ккал на 100 грам ягоди.

• Білки – 1 г
• Жири – 0,5 г
• Вуглеводи – 6,6 г
• Калорійність на 100 г – 39 ккал

Основу лохини становить вода, якій у ягоді понад 85%. При цьому лохина містить велику кількість життєво важливих вітамінів та мінералів, які допомагають підтримувати здоров’я в тонусі. Вітамін С у складі корисний для імунної системи, особливо в сезон застуд. У 100 грамах лохини міститься понад 20% цього вітаміну від добової норми.

Багата лохина та залізом: важливий мікроелемент впливає на рівень енергії, концентрацію уваги, забезпечує безліч життєво важливих процесів. При залізодефіцитній анемії рекомендується не тільки приймати лікарські препарати, а й дотримуватись спеціальної дієти. Лохина ідеально підходить для цього завдання.

У цій ягоді невеликий вміст вітамінів групи В, але є магній, кальцій і калій. Макроелементи позитивно впливають на стан серцево-судинної системи, підтримують кісткову систему в порядку.

Користь лохини

Лохина багата на вітаміни С, К, Е, в помірних кількостях у ній містяться залізо, цинк, магній, калій, фосфор. Свіжі ягоди лохини багаті антоціанами та лейкоантоціанами, флавонолами, катехінами, фенольними, тритерпеновими та хлорогеновими кислотами. Завдяки такому складу регулярне вживання лохини може запобігти серцевим захворюванням, поліпшити здоров’я мозку і допомогти знизити рівень цукру в крові.

Завдяки вітаміну Е та А у складі лохини виступає в ролі профілактичного продукту при онкологічних захворюваннях. При цьому вона покращує функції пам’яті і в цілому позитивно впливає на розумові процеси: тому ягоду рекомендують вживати при важких розумових навантаженнях. Наприклад, під час складання іспитів.

— Ягоди лохини багаті антоціанами, флавоноїдами, вітамінами С і Е. У них є пектин і дубильні речовини, які мають сприятливий вплив на травну систему, — розповідає Струк Віктор Петрович, лікар-терапевт, дієтолог.

Флавоноїди зменшують проникність та збільшують міцність кровоносних судин. При цьому вони беруть участь у засвоєнні вітаміну С: за його великої концентрації важливо, щоб вітамін добре засвоювався.

Лохина має оцінку 53 за глікемічним індексом (ГІ), який вимірює, як швидко певні продукти підвищують рівень цукру в крові. Оскільки цей показник є відносно низьким, продукт вважається безпечним для людей з діабетом.

Фенолокислоти мають жовчогінну та сечогінну дію, позитивно позначаються на роботі нирок і надниркових залоз. У лохини міститься досить багато різних кислот, всі вони несуть у собі користь для організму. Наприклад, елагова кислота потрібна для запобігання розвитку злоякісних пухлин, а фолієва необхідна для профілактики раку матки та нормального розвитку плода під час вагітності.

Пам’ятайте, що, як і будь-які ягоди, лохина може викликати алергію, проте такі випадки дуже рідкісні. Тим не менш, знайомство з продуктом краще починати з невеликих порцій.

Підтримує імунітет

У лохини, як у більшості ягід, висока антиоксидантна активність. У ній багато корисних флавоноїдів – речовин, що активують роботу ферментів при попаданні в організм, що міститься в продукті. Вітамін С також є антиоксидантом, важливим для здоров’я шкіри та імунітету.

Може покращити роботу ШКТ

Лохина корисна для травлення. Одна чашка (300 г) свіжих ягід забезпечує 7 г клітковини. Харчові волокна є важливою частиною здорового харчування. Крім того, за рахунок невеликої кількості цукру лохина підходить тим, кому потрібно нормалізувати вагу.

Сприяє зміцненню кісток

Вітамін К (філлохін), який є у складі лохини, може принести користь здоров’ю кісток. Він відіграє важливу роль у процесі згортання крові та мінералізації кісткової тканини. Крім того, вчені встановили позитивний вплив лохини у профілактиці остеопорозу — захворювання, при якому кісткова тканина стає менш щільною і більше схильна до переломів. Щоправда, досліди поки що проводяться на щурах.

Зменшує ризик розвитку серцевих захворювань

Антоціани у складі лохини надають їй її темно-синій колір і зменшують ймовірність серцевих захворювань. Однією з основних причин серцево-судинних захворювань є атеросклероз, проте лохина перешкоджає утворенню холестеринових бляшок та інших ушкоджень, характерних для цієї недуги. Вчені припускають, що регулярне вживання лохини в дитинстві буде гарною профілактикою серцевих захворювань у дорослому віці.

Знижує рівень цукру в крові

Дослідження показали, що антоціани у складі лохини допомагають контролювати рівень цукру в крові людям з діабетом 2-го типу. Так, соки та пюре з додаванням лохини допомагають підвищити сприйнятливість організму до інсуліну, тобто є засобом для профілактики діабету 2-го типу.

Лохина також може впливати на рівень цукру в крові відразу після прийому їжі з високим вмістом вуглеводів, блокуючи певні травні ферменти і зменшуючи стрибки рівня цукру в крові. Дві смузі з лохиною щодня покращують чутливість до інсуліну у людей з ожирінням, які перебували у групі високого ризику розвитку діабету.

Благотворно впливає на здоров’я мозку

Вчені встановили, що регулярне вживання продуктів із високим вмістом флавоноїдів (наприклад, лохини) пов’язані з поліпшенням роботи мозку. В одному 10-тижневому дослідженні щоденне вживання соку лохини допомогло дев’яти людям похилого віку з раннім погіршенням пам’яті. Інше, шестирічне дослідження з участю людей похилого віку показало, що лохина і полуниця уповільнюють процес старіння мозку терміном до двох років.

Допомагає у профілактиці раку

Високий вміст у ягодах лохини антоціанів і флавонолів (зокрема, миріцетину) робить її добрим помічником у профілактиці раку. Найсприятливіші результати показали ті випробувані, які отримували близько 500 мг флавоноїдів на день. Отримати таку кількість з їжі можна, якщо протягом дня випити чаю та з’їсти яблуко, апельсин, по 100 г лохини та броколі.

Шкода лохини

Нещодавні дослідження показали, що у людей з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G6PD) розвивається гемолітична анемія після того, як вони з’їдають ягоди лохини. G6PD – генетичне захворювання, при якому у пацієнтів спостерігаються труднощі з розщепленням деяких хімічних речовин у їжі та ліках. Одна або кілька з цих хімічних речовин містяться в лохини.

Кому не можна лохину?

Також варто утриматися від цих ягід тим, хто має операцію. Справа в тому, що лохина може впливати на концентрацію глюкози в крові і перешкодити контролю рівня цукру під час та після хірургічного втручання.

Лохина в кулінарії

Найкраще їсти лохину свіжою. На смак ягода швидше нейтральна, якщо порівнювати з яскравим смаком чорниці. Але при цьому стигла лохина солодка: можна додавати у випічку не так багато цукру.

На зиму ягоди заморожують чи засушують. Також з неї виходять смачні варення, повидло, смузі, узвари, джеми, соки, соуси, морси, ягідні вина. З голубкою випікають кекси, бісквіти, запіканки, пироги, печива, панкейки.

Рецепт повидла з лохини

Смачне повидло для споживання з булочкою або як начинка для пиріжків, млинців, панкейків. Детальніше за посиланням нижче.

Пишні та смачні панкейки з лохиною

Плюсом цієї страви, є те, що це рецепт панкейків пригодиться на всі часи, пригодиться як сніданок, так і десерт. Детальніше за посиланням нижче.

Рецепт смузі з банана та лохини

Ось, наприклад, простий рецепт вітамінного смузі з бананів та лохини за п’ять хвилин. На дві порції знадобиться два банани, 80 г лохини, 60 г вівсяних пластівців і 400 мл молока (коров’ячого або рослинного). Подрібніть все в блендері до однорідності і прикрасьте м’ятою і корицею зверху.

Для такого рецепту смузі можна використати замість лохини чорницю або інші ягоди.

Ті, хто не любить солодке, з лохини можуть приготувати салат або соус до основної страви.

Як вибрати та зберігати лохину

У стиглих і свіжих ягід лохини яскраве і рівномірне забарвлення. За розміром вони найчастіше однакові, але можуть траплятися і більші ягоди.

Лохина вирощується на плантаціях у великих масштабах: тому термін її зберігання довше, ніж у чорниці. Ця ягода дика, зустріти на прилавках її можна не так часто.

Купуйте лохину без червоних вкраплень, насиченого синього кольору. Білувато-сизий (голубий) наліт захищає шкірку – найкориснішу частину ягоди. Змивайте його перед прийомом їжі.

Вже куплені або зібрані ягоди лохини краще зберігати в холодильнику при температурі від +2 до +6 градусів. У холодильнику вони не псуватимуться, а смак і корисні властивості при цьому збережуться. Свіжі ягоди можна залишити у холодильнику на два-три дні. Заморожені зберігатимуть свої корисні властивості протягом року.

Важливо перед вживанням добре промити ягоди: щоб вони не розмокли, краще робити це прямо перед тим, як з’їсти їх.

Лохина корисна у вашому раціоні

Коментар експерта

Правильне та збалансоване здорове харчування, покращить ваше самопочуття та підніме імунітет.

— Струк Віктор Петрович, терапевт, дієтолог.

Порція лохини в 200 г складається з води на 85%, а інші 15% містять 4 г клітковини, 36% – вітаміну К, 25% – магнію, 24% денної норми вітаміну С та 14 г вуглеводів. Причому в цій корисній порції лише 78 калорії.

Антиоксиданти, антоціаніни у складі лохини захищають тіло від вільних радикалів. Ці підступні молекули, що ушкоджують структуру наших клітин, сприяють передчасному старінню та дуже неприємним хворобам. У лохини ж так багато антоціанінів, що вона чи не найпотужніший захисник від вільних радикалів серед усіх ягід, фруктів та овочів.

Крім того, лохина допомагає нашому тілу виробляти власні антиоксиданти. Головне, пам’ятайте: при термічній обробці лохина втрачає 20% антоціаніну. Натомість заморожувати її можна.

Підвищений артеріальний тиск – величезний фактор ризику для розвитку інфарктів та інсультів. Згідно з одним із досліджень, всього через 6 тижнів щоденного вживання 70 г лохини стало помітним зниження тиску в групі випробуваних на 5–6%.

Багато жінок не з чуток знають про діагноз «цистит» — інфекції сечовивідних шляхів. Запобігти і контролювати цю недугу допомагають журавлинний сік та лохина.

Популярні запитання та відповіді

На популярні питання дають відповідь автори та експерти: Курчак Денис, Шеф-кухар, кулінарний експерт; Бойко Роман, фермер, агроном.

Ягоди необхідно відкинути в друшляк або ситець і поставити в миску з холодною водою. Це найбільш оптимальний метод. Ягоди дуже ніжні, і миття під сильним напором води може їх пошкодити.
Мити лохину потрібно прямо перед вживанням у їжу. Якщо зробити це раніше, то ягода стане м’якою та швидко зіпсується.

Сезоном лохини прийнято вважати кінець липня — початок серпня. У дикій природі лохина встигає приблизно через 45 діб після цвітіння. Садова лохина зріє трохи раніше, ніж у лісі: приблизно в середині липня. Є ранні, середньостиглі і пізні сорти лохини.

Вирощування лохини вдома на дачі завдання не складне, але треба враховувати деякі особливості. Насамперед важливо вибрати правильне місце: добре освітлена ділянка землі, яка захищена від протягів. Потрібно пам’ятати, щоб рослина добре росла, грунт повинен пропускати воду та повітря. Лохина любить кислий та добре зволожений грунт, а краще торф’яний субстрат. Оптимального рівня вологості можна досягти, уклавши між кущами шар мульчі з листя та тирси.

Прослухати статтю (аудіо версія)

Денис Курчак – провідний кулінар та експерт у галузі кулінарії, автор рецептів та вмілий куратор food-контенту на сторінках NeNWS Media. Його унікальний досвід та бачення кухні виражаються через власні рецепти та приготування страв.