Перевірені досвідом рекомендації Українцям Як розрахувати суму торговельної надбавки

Як розрахувати суму торговельної надбавки

Торговельна націнка на «значущі» продукти: не переборщити б!

У зв’язку з напруженим кліматом у країні постійно зростають ціни на продукти харчування і не тільки. Це вже встигли відчути всі без винятку. Тож хочемо попередити продавців: не забувайте, що «за вами стежать», — державне регулювання цін ніхто не скасовував. Наша мета сьогодні — нагадати вам, шановні продавці, з якими товарами слід бути акуратними при встановленні на них націнки. Як відстежити націнку на ці товари і правильно розрахувати її граничну величину. А також, як відобразити її облік та списання.

На всі види продукції (робіт, послуг) установлюються вільні ціни, тобто такі, що визначаються суб’єктами господарювання за погодженням сторін (ст. 190 ГКУ, ст. 11 Закону № 5007).

Винятком є продукція, товари та послуги, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Заходи з такого регулювання вживаються щодо ресурсів, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають істотне соціальне значення для населення. І нас сьогодні цікавить встановлення ціни на значущі товари.

Повноваження із затвердження переліку значущих товарів та порядку регулювання цін на них надані Кабміну (ст. 191 ГКУ, ст. 5 Закону № 5007). Що він загалом і зробив у постанові № 1548. Але водночас певні повноваження з регулювання цін і тарифів на окремі види продукції (робіт, послуг) Кабмін передав обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям. І згідно з п. 12 додатка до постанови № 1548 серед переданих повноважень є й установлення торговельних (постачальницько-збутових) надбавок до оптової ціни виробника (митної вартості) на низку «значущих» товарів. Які ж це товари? Наведемо їх у табл. 1.

Таблиця 1. «Значущі» товари та порядок регулювання цін на них

Група товарів, щодо яких застосовується цінове регулювання

Регульована гранична величина

Граничний рівень регульованої величини

Нормативний документ, який це регламентує

Борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор

Торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості)

Не вище 15 % (без урахування витрат на транспортування в міжміському сполученні)

Постанова № 1548, акти органів місцевої влади

Яловичина, свинина, м’ясо птиці, ковбасні вироби варені

Молоко, сир, сметана, масло вершкове

Конкретний асортимент продовольчих товарів, ціни на які підлягають держрегулюванню, визначається місцевими органами влади виходячи зі структури споживання в регіоні (див. лист Мінекономіки від 05.11.2008 р. № 3804-24/34 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 98, с. 17).

Підприємствам слід насамперед ознайомитися заздалегідь з документами місцевих органів влади, які регулюють це питання

Якщо місцевий орган не встановив «свій» конкретний асортимент значущих товарів та регульовану граничну величину торговельної надбавки на них, то це не означає, що ціни в області на такі товари не підлягають регулюванню. Тоді в цьому регіоні діє «загальний» перелік товарів і торговельна надбавка (не вище 15 %), визначена постановою № 1548.

Поширене запитання, яке ми чуємо від суб’єктів господарювання — торговців товарами, серед яких є й так звані значущі продукти: де можна ознайомитися з документом, що встановлює асортимент продовольчих товарів, ціни на які підлягають регулюванню, і граничні націнки для них?

Потрібне розпорядження можна знайти на сайті облдержадміністрації міста/області, на території якого здійснює свою діяльність суб’єкт господарювання. Як це зробити, див. схему вище.

Наприклад, Харківською облдержадміністрацією прийнято такі розпорядження:

— «Про граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки на яловичину, свинину, м’ясо птиці» від 28.07.2008 р. № 443;

— «Про граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки на окремі види продовольчих товарів» від 29.05.2008 р. № 320;

— «Про граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки на основні продукти харчування» від 29.05.2008 р. № 321.

У них установлені як переліки товарів, так і розміри граничних надбавок до оптової ціни виробника. При цьому в розпорядженні прописано низку важливих моментів, які слід мати на увазі:

— у граничній торговельній націнці врахована надбавка виробника (постачальника) та ПДВ;

— затверджений рівень націнки розподіляється між оптовими та роздрібними торговцями на договірній основі і не залежить від кількості посередників.

Як відстежити оптову ціну виробника?

Націнка на «значущі» товари застосовується до оптової ціни виробника, тому продавцю дуже важливо знати її величину, щоб не переборщити з націнкою. Адже товар, ціна на який регулюється, міг пройти через декілька рук (посередників). Нагадаємо: затверджений рівень націнки розподіляється між оптовими та роздрібними торговцями на договірній основі і не залежить від кількості посередників. У цій ситуації допомогти торговцю визначити свій шматочок із загальної на всіх торговельної націнки може тільки оптова ціна виробника, а не чесне слово постачальника.

Що таке оптова ціна виробника? Це економічно обґрунтована вартість одиниці продовольчого товару, розрахована на підставі повної планованої собівартості виробництва з урахуванням визначеного уповноваженим органом з регулювання цін нормативу рентабельності без ПДВ або інших податків і зборів, що нараховуються суб’єкту господарювання — покупцю товару (п. 2 Порядку № 373).

Кожен продавець у ланцюжку «виробник продавець 1 продавець 2 кінцевий споживач» може контролювати рівень торговельних надбавок, які попередні продавці «накрутили» на оптову ціну виробника, щоб самому не перевищити встановлену межу, завдяки Декларації про оптову ціну на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання (далі — декларація). Її форму затверджено наказом Міністерства економіки України від 13.08.2008 р. № 341.

Цю декларацію складає виробник окремо на кожну партію товару.

При цьому під партією товару слід розуміти товари, які переміщаються на адресу одного одержувача (одержувача товару, вантажоодержувача) за одним перевізним документом (ТТН, накладною на відпуск товару).

Майте на увазі! Оптова ціна кожного окремого найменування (сорту, марки) товару підтверджується окремою декларацією

Декларація складається в одному примірнику і залишається у виробника. А от завірена керівником або особою, яка його заміщає, копія декларації надається виробником кожному покупцю товару разом із первинними документами на постачання товару і застосовується на всіх етапах реалізації товару.

При кожній подальшій реалізації «значущого» товару незалежно від партії кожен продавець у копії декларації, отриманої від виробника або попереднього продавця, зазначає своє найменування та реквізити первинного документа про відпустку товару. Зазначена копія завіряється продавцем і додається до первинних документів при подальшому відвантаженні товару.

Тому, купуючи «значущий» товар для подальшого його продажу, торговець разом із первинкою на цей товар (ТТН, накладною) отримає й копію декларації, а якщо найменувань товару декілька, то і декілька копій декларації з оптовою ціною виробника. І вже зможе правильно визначити допустиму націнку.

Зверніть увагу! Зберігати копію декларації з оптовою ціною виробника слід протягом 3 років разом із первинними документами на постачання товару. Адже її можуть вимагати органи держконт­ролю за цінами під час перевірки або за письмовим запитом.

Заповітна формула неперевищення

Як розрахувати граничну надбавку? Хвилюватися не варто, усе доволі просто. Головне, дотримуватись формули, яку ми зазначимо далі.

Як ми вже сказали вище, оптова ціна постачальника в декларації наводиться без ПДВ. Ураховуючи це, визначити граничну ціну «значущого» товару пропонуємо за такою формулою:

де ГЦ — гранична ціна одиниці продовольчого товару;

ОЦВ — оптова ціна виробника за одиницю товару без ПДВ (беремо з копії декларації про оптову ціну виробника);

1,2 — коефіцієнт для нарахування ПДВ;

КТН — коефіцієнт граничної торговельної націнки (1 + ГТН %/100).

Далі, знаючи межу, вище за яку не можна продавати товар, — граничну ціну товару, зворотним розрахунком визначимо граничну торговельну націнку, на яку може розраховувати продавець:

де ГТН — торговельна націнка;

ЦТо — вартість, за якою торговельне підприємство отримало товар.

Приклад 1. Підприємство роздрібної торгівлі реалізує м’ясо птиці. Оптова ціна виробника м’яса курки згідно з копією декларації становить 20,00 грн./кг (без ПДВ). Вартість, за якою цей товар надійшов до магазину, — 25,20 грн./кг (у тому числі ПДВ — 4,20 грн., вартість без ПДВ — 21 грн./кг). Згідно з розпорядженням облдержадміністрації гранична торговельна надбавка до оптової ціни виробника на м’ясо птиці у регіоні становить 10 %, тому коефіцієнт торговельної націнки дорівнює 1,1.

Розрахуємо граничну ціну м’яса птиці, за якою її може продати магазин: 20,00 грн./кг х 1,2 х 1,1 = 26,40 грн./кг.

У цьому випадку товар надійшов до магазину не безпосередньо від виробника, а від посередника-постачальника, тому при визначенні торговельної націнки орієнтуємося не на оптову ціну виробника, а на вартість, за якою товар надійшов від постачальника.

Торговельна націнка магазину за 1 кг м’яса птиці становить:

26,40 грн./кг – 21,00 грн./кг = 5,40 грн./кг.

Підсумуємо: затверджений рівень націнки розподіляється між оптовими та роздрібними торговцями на договірній основі і не залежить від кількості посередників. Тож при розрахунку граничної торговельної націнки про це завжди слід пам’ятати.

Облік націнки та її списання

При торгівлі товарами, ціни на які потрапляють під держрегулювання, слід мати на увазі, що націнка, навіть між товарами однієї групи, може бути різною:

— наприклад, на товар розпорядженням облдержадміністрації встановлено певну торговельну націнку, але враховуючи, що її сума розподіляється з посередниками-постачальниками, торговельне підприємство матиме зовсім інший її рівень – значно менший;

— або ж товар надходить одразу від виробника і торговець має право розраховувати на всю суму націнки.

Тому роздрібним торговцям зручніше вести облік товарів у продажних цінах (купівельна ціна + націнка), тобто в цінах, за якими товар продається покупцям. Тим більше, що всі підстави, прописані в п. 22 П(С)БО 9 для застосування цього методу обліку запасів, є.

У нашому випадку використовуватиметься підхід, коли спочатку встановлюється продажна вартість товару, а потім зворотним розрахунком визначається сума торговельної націнки.

При оприбуткуванні товар за купівельною ціною (без ПДВ) відображають за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі», потім товари передають у роздріб та їх вартість за ціною реалізації відображають за дебетом субрахунку 282 «Товари в торгівлі». Націнку, що є різницею між купівельною і продажною вартістю товарів (у нас вона буде з ПДВ), обліковують за кредитом субрахунку 285 «Торгова націнка». При цьому в балансі підприємства відображається згорнуте сальдо зазначених субрахунків.

При продажу товару для відображення доходу від реалізації підприємства роздрібної торгівлі застосовують субрахунок 702. За кредитом цього субрахунку відображають нарахування доходу на дату відвантаження товарів, за дебетом — відповідну суму непрямих податків (наприклад, ПДВ), а також списання суми доходу в порядку закриття на субрахунок 791.

Собівартість реалізованих товарів списують до дебету субрахунку 902. Як же визначається ця сума, якщо облік товарів ведеться за методом ціни продажу?

Собівартість реалізації розраховується не за кожним фактом продажу, а один раз наприкінці місяця

Розрахунок собівартості проходить у декілька етапів. Порядок його проведення наведемо в табл. 2.

Таблиця 2. Порядок розрахунку націнки та собівартості реалізованих товарів

1 етап — визначаємо середній відсоток торговельної націнки (Ср. % ТН)

ТНп — залишок торговельних націнок на початок звітного місяця;
ТНо
— сума торговельних націнок у продажній вартості отриманих у звітному місяці товарів;
Тп — продажна (роздрібна) вартість залишку товарів на початок звітного місяця;
То — продажна (роздрібна) вартість отриманих у звітному місяці товарів;
Тр — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів

2 етап — визначаємо суму торговельної націнки, що припадає на реалізовані протягом місяця товари (ТНр)

3 етап — визначаємо собівартість реалізованих товарів (СТр)

Відповідно до приписів Інструкції № 291 фактична собівартість реалізованих товарів, яка визначається згідно з П(С)БО 9 (у цьому випадку визначена розрахунковим способом), списується проводкою Дт 902 — Кт 282. При цьому на суму торговельної націнки, що припадає на реалізовані товари, роб­лять проводку Дт 285 — Кт 282 або відображають зворотну кореспонденцію рахунків методом «червоне сторно» Дт 282 — Кт 285.

Приклад 2. На початок місяця товари в підприємства не значилися. Протягом місяця надійшло 1000 кг м’яса птиці на суму 25200 грн. (у тому числі ПДВ — 4200 грн.). Гранична продажна вартість 1000 кг м’яса птиці — 26400 грн. (у тому числі ПДВ — 4400 грн.), а сума торговельної націнки (з урахуванням ПДВ) — 5400 грн. Протягом місяця підприємство продало 800 кг м’яса птиці на суму — 21120 грн. (у тому числі ПДВ — 3520 грн.).

Таблиця 3. Відображення в обліку нарахування і списання націнки

Зміст господарської операції

Як розрахувати ціну на товар. Маржа і націнка

Що врахувати при формуванні ціни, як бути з комісією посередників, як розрахувати націнку і маржу, й чим вони відрізняються.

Собівартість і націнка

У ціни на товар і послуги дві основні складові — собівартість і націнка.

Запам’ятайте формулу: ціна за од. = собівартість + націнка

Що містить у собі собівартість одиниці товару — витрати на виробництво одиниці продукції: матеріали, запчастини, комплектуючі. Також це все змінні витрати, які прямо залежать від обсягу проданої/виробленої продукції. Відрядна оплата праці співробітників, витрати на логістику, упаковку, рекламу.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Я вже передплатив цю статтю

Будь ласка, введіть ваш E-mail для покупки статті Як розрахувати ціну на товар. Маржа і націнка

Вартість статті складає 24грн.

Будь ласка, введіть ваш E-mail, щоб отримати доступ до статті Як розрахувати ціну на товар. Маржа і націнка

Related Post

Навіщо виводили далматинцівНавіщо виводили далматинців

Зміст:1 Навіщо виводили далматинців2 Далматинець2.1 Особливості характеру2.1.1 Кому підходить далматинець?2.2 Харчування тварини2.3 Догляд2.4 Виховання та дресирування2.5 Хвороби2.5.1 Інформація про далматинця в таблиці2.5.2 Далматинець відео Навіщо виводили далматинців Як часто вам

Чи потрібно віддавати старий закордонний паспорт при отриманні новогоЧи потрібно віддавати старий закордонний паспорт при отриманні нового

Чи можу я залишити собі старий закордонний паспорт? Згідно з чинним законодавством громадянин не може мати одночасно більше ніж два діючих закордонних паспорти. При оформленні нового паспорта, попередній (один з