6 основних методів оцінки стану перезимівлі озимих культур

Оцінювати стан перезимівлі зернових колосових культур починають вже наприкінці січня. З цією метою використовують декілька перевірених методів, одним з найпоширеніших є метод відбору монолітів.

До речі, саме 25 січня — загальноприйнята дата першого відбору монолітів. Другий відбір проводиться 23 лютого, третій — 10 березня. Якщо умови перезимівлі несприятливі, може знадобитися додатковий відбір проб.

SuperAgronom.com поцікавився у науковців СНАУ Миколи Собка та Віктора Оничка, якими саме методами доцільніше оцінювати стан озимих колосових.

1. Монолітний метод оцінювання

На полі вирубують моноліти розмірами 30х30 см з товщиною шару близько 15-20 см. Моноліт повинен містити рослини з двох суміжних рядків, а місця для взяття таких проб визначають ще з осені. У середньому відбирається один моноліт з площі 20-25 га.

Основні умови для визначення місць відбору монолітів:

• Стан розвитку рослин та густота посівів повинні бути типовими для всього досліджуваного поля.
• Місце взяття проби не може знаходитись у балках, на схилах чи пагорбах.
• Не слід відбирати проби поблизу лісосмуг.

Щоб полегшити вирубування ґрунту для взяття проби, можна з осені на заздалегідь вибраному місці завести в ґрунт поліетиленову плівку або міцний папір на глибину вирубування моноліту. При вирубуванні також потрібно заміряти висоту снігового покриву, якщо на полі є льодова кірка – її товщину також обов’язково заміряють.

Після вирубування моноліт відразу поміщають у спеціальний ящик та вкривають його таким чином, щоб рослини при транспортуванні не пошкоджувались. Розморожувати моноліт потрібно поступово, встановлюючи ящик спочатку у приміщенні з температурою повітря не вище 5-10°C. Після відтанення ящик можна переносити до приміщення з температурою 18-20°C.

Попереднє оцінювання можна провести вже на 8-10 день, остаточне — на 15-20-й. Протягом цього часу рослини обов’язково поливають водою кімнатної температури та стежать, щоб не було ні перезволоження, ні пересихання ґрунту.

Щоб оцінити стан рослин, їх обережно виймають з ґрунту, промивають водою корінці та розділяють живі і загиблі паростки. Потім підраховують кількість загиблих рослин і обчислюють цей показник для загального стану посівів так само, як обчислюється показник зрідженості:

Х= (А : В) х 100,

А — кількість живих рослин у пробі;

В — загальна кількість рослин у пробі.

2. Водний метод (прискорений)

Дає можливість швидше, ніж монолітний метод, отримати інформацію про стан посівів. Проби з поля відбираються так само, як і при монолітному методі (потрібно пам’ятати, що з одного поля необхідно взяти не менше 3-4 проб), але далі рослини з відталого ґрунту обережно вибирають, промивають водою корінці та відокремлюють рослини, пошкоджені при транспортуванні чи вирубуванні.

Неушкодженим рослинам відрізають верхню частину листків та корінці на відстані 3-4 см від вузла кущення. Рослини розміщають у ємності з водою таким чином, щоб корінці та нижня частина вузла кущення знаходились під водою. Міняти воду в ємності потрібно кожні 2-3 дні, а визначити стан рослин можна вже на 5-6 день, в сумнівних випадках — на 7-10 день.

3. Метод цукрового розчину

Достовірно оцінити стан рослин при його використанні можна вже на 4-й день. Рослини, відібрані та підготовані так само, як для водного методу, поміщають у 2% цукровий розчин на 13-15 годин, далі — у ємність з водою.

4. Метод забарвлення тканин

Зрізи відібраних рослин фарбують у 0,1% розчині кислого фуксину через стеблові конуси наростання та основи пагонів. Живі рослини при цьому не змінюють колір зрізів та клітин конусів, загиблі та пошкоджені міняють забарвлення на рожево-буре. Ступінь пошкодження конуса оцінюють за п’ятибальною шкалою:

1. Бурий зморшкуватий конус — рослина нежива.
2. Конус має рожевувато-буре забарвлення — може спостерігатись слабкий тургор.
3. Конус білий и непрозорий, при цьому він ще залишається живими та не втратив тургору.
4. Конус напівпрозорий — тургорний.
5. Конус прозорий — тургорний, живий.

5.Оцінювання за конусом наростання

Для оцінювання за цим методом рослини (з кожної проби достатньо взяти по 5-10 рослин) після відтавання обрізають: стебла з листками на відстані 5-6 см від вузла кущення, корені — на відстані 2 см. Обрізані рослини поміщають до ємності, наполовину заповненої водою, вертикально. Для кожної окремої проби потрібно підготувати свою ємність. Через головний та бічні пагони роблять надріз гострим лезом, причому робити його потрібно так, щоб не пошкодити конус наростання — дещо збоку, а не по центру. Недорозвинені листки, що прикривають конус, обережно видаляють голкою, сам конус обстежують за допомогою лупи. Залежно від стану конусу, рослини оцінюють по трибальній шкалі:

1. Конус бурий, зморщений, мертвий, помітні ознаки мацерації.
2. Конус живий, тургорний, але не опалесцентний, мутний та білий.
3. Конус живий, тургорний, прозорий, помітна легка опалесцентність.

Середній бал для кожної групи розраховують за формулою:

Х — середній бал для конкретного поля;

А — бал, який отримала група рослин;

В — кількість рослин у групі;

С — загальна кількість рослин у пробі.

6. Донський метод

Цей метод дозволяє оцінити стан посівів озимих вже на 2-3 день після взяття проб. Проби беруть з двох суміжних рядків таким чином, щоб загальна кількість рослин складала не менше 20 (оптимально — 30-50). Під час транспортування зразки необхідно утеплити.

Відтавати зразки повинні при кімнатній температурі, їх можна одразу поміщати у тепле приміщення. Після відтавання рослинам відрізають корені та листя на відстані 2 см від вузла кущення. Рослини розкладають на шар марлі, яку потім скручують в рулон. Марлевий рулон поміщається в чашку Петрі або іншу скляну ємність з шаром фільтрувального паперу або вати на дні (цей шар необхідно добре змочити водою).

Ємність з рослинами накривають скляною кришкою або поліетиленовою плівкою, щоб створити в ній умови достатнього зволоження. Потім ємність ставлять у тепле місце — з температурою близько 24-26°C.

Через добу можна проводити аналіз стану рослин. Живі рослини за цей час дадуть паростки довжиною близько 0,8 см, також у них буде спостерігатись приріст корінців. Паростки довжиною 0,1-0,3 см свідчать про понижену життєздатність рослин. Відсутність паростків свідчить про загибель рослини.

Потрібно підрахувати відсоток загиблих рослин від загальної їх кількості у пробі.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Стан озимих в Україні — озвучено результати перевірки за методом відбору монолітів

Спеціалісти управлінь фітосанітарної безпеки провели відбір монолітів озимих зернових культур для визначення життєздатності рослин. Відсоток живих екземплярів пшениці та ячменю становить 95-100%, загиблих — 0-5%.

«Лабораторним аналізом рослин озимини у Тернопільській та Херсонській областях відібраних з монолітів, виявлено інфекційний запас збудників борошнистої роси (1-2%) та кореневих гнилей (0-3%). На зразках озимого ріпаку 1% рослин уражено пероноспорозом», — зазначають експерти.

Читати по темі: Названо основні періоди внесення фунгіцидів для найкращого захисту посівів озимих культур

Наголошується, що за відновлення вегетації відбуватиметься зараження рослин вищевказаними хворобами. Ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів є ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Як правильно застосувати метод монолітів для визначення стану озимих

25 січня, 20 лютого і 10 березня – загальноприйняті строки відбору зразків для визначення життєздатності озимих культур. Один із найпростіших і найпоширеніших – метод монолітів.

Про це нагадує ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області.

Для визначення життєздатності рослин методом монолітів з посівів озимих культур вирубують моноліт ґрунту розміром 30х30 см завтовшки 15 см так, щоб у нього потрапили рослини з двох суміжних рядків.

Якщо немає снігового покриву, відбирати та транспортувати моноліти слід особливо обережно, тому що замерзлі рослини дуже ламкі й легко пошкоджуються, а в дні, коли температура повітря нижче 14…16°С, зразки відбирати не слід, тому що рослини можуть отримати додаткові пошкодження.

Моноліти викладають у дерев’яні ящики відповідних розмірів, прикривають брезентом, мішковиною чи іншим теплоізолювальним матеріалом і переносять у приміщення з температурою +5+10°С для розморожування.

На кожний моноліт оформляють етикетку, в якій зазначають найменування культури, сорт, назву попередника, площу й номер поля, дату висіву. Обов’язково вказують температуру повітря під час взяття зразка, глибину снігового покриву, наявність, товщину льодяної кірки. Ящики з монолітами прикривають зволоженою мішковиною чи іншим повітропроникним матеріалом і залишають до повного відтавання.

Коли моноліти відтануть, їх переносять у тепле, добре освітлене приміщення з температурою +17+20°С. Надземну масу рослин зрізають ножицями на висоті 4-6 см від поверхні грунту, пустоти й тріщини засипають грунтом. Рослини поливають, підтримуючи достатню вологість грунту і не допускаючи його пересихання. Через десять днів проводять попередню оцінку життєздатності рослин, а через 15-20 днів – остаточну.

Відсоток життєздатних рослин розраховують за формулою: Х=(А:В)х100, де Х – життєздатність посіву у %, А – кількість живих рослин у пробі, В – загальна кількість рослин у пробі.

Здійснюючи облік, до життєздатних треба зараховувати рослини, що активно утворюють нові листки та вузлові корені. Проте слід зауважити, що у слаборозвинених з осені рослин та в умовах недостатнього освітлення, а також на початку і в середині зими нові вузлові корені можуть не утворюватися, але за активного відростання листкових пластинок такі рослини потрібно зараховувати до життєздатних.

Метод монолітів дає найдостовірнішу характеристику життєздатності посівів за умови беззаперечного дотримання всіх правил відбору, транспортування, відтавання та відрощування зразків, оскільки порушення хоча б одного з них.