Україна на полях: фермери всіх областей про підготовку до посівної

Фермери приступають до нового сезону та виходять на поля. Про ситуацію на місцях та про настрої перед початком посівної журналісти Agravery.com розпитали у фермерів з усіх областей України.

Україна готується до посівної. А подекуди вже починає її. Згідно попередніх даних отриманих від Мінагрополітики, посівна площа під урожай 2017 року очікується у межах 26,8 млн га (на рівні 2016 року). Зернові культури прогнозується посіяти на площі 14,4 млн га (54% від посівних площ).

За попередніми даними найбільша частка в прогнозованій структурі посівних площ припаде на пшеницю (23,6% від посівної площі), соняшник – (20%), кукурудзу на зерно (16,4%), ячмінь (9,7%) та сою (7,2%). При цьому, як повідомили у профільному відомстві, залежно від умов перезимівлі озимих культур структура зернового клину під урожай 2017 року може корегуватися за рахунок оптимізації площ ярих зернових культур, зокрема, кукурудзи на зерно та пізніх круп’яних культур.

Про те, що думають аграрії на місцях і чи дісно вони морально і фізично готові до старту нового польового сезону, журналісти Agravery.com вирішили розпитати безосередьо у самих виробників.

Хмельницька область

Сергій Іващук, керівник підприємства “Перлина Поділля”

– Якщо говорили про загальну вартість посівної, то свої корективи внесла відміна спецрежиму ПДВ. Вона одразу стала дорожчою на 20%. Крім того, пригадайте, як наприкінці минулого року погодили введення спеціального мита на азотні добрива з Росії – трейдери тоді одразу підняли ціну на 1,5-2 тисячі грн/тонн та не всі потім опустили, коли мито вирішили призупинити. Також проблему створили банкрутства великих агрокомпаній протягом останніх років – якщо раніше ЗЗР, за які заплачено одразу, коштували на 5-7% дешевше, то зараз на 30%, бо ЗЗР в розстрочку дуже подорожчали. Безумовно все це вплине по посівну: не всі зроблять потрібне вчасно, як хотіли, правильно оброблять. Якщо ж говорити про погоду, то в Хмельницькій області головною загрозою була ситуація, коли сніг зійшов та почалися заморозки. Зараз не можу сказати, чи постраждали озимі – тільки зійшла вода та ми не перевірили.

Через тиждень почнемо сіяти овес-мішанку. Цього року будемо сіяти яру пшеницю, кукурудзу, овес, буряки, гречку, горох. До сівооборота цього року додали гречки та гороху.

Херсонська область

Сергій Рибалко, керівник ФГ “Аделаїда”

– Головною проблемою весни буде те, що не всі встигли підкормити посіви. Довго лежав сніг, а потім різко розтанув. І на сьогодні неможливо виходити в поле підкормлювати. Тому будуть вже вносити добрива в період вегетації. Якщо говорити по ціні посівної, то дизпаливо подорожчало на 30%, по добривам все більш-менш нормально, може трохи не вистачає азотних. Є певний ажіотаж на насіння соняху. Перезимовка озимих пройшла нормально, хіба може заморозки вплинуть пізніше. Запаси вологі в грунті гарні. Цього року ми будемо сіяти соняхи та картоплю. Думаю, що ось вже будемо виходити в поля та садити картоплю. Але вже запізнимося, бо минулого року карптоплю садили 22 лютого.

Житомирська область

Валентин Негребецький, керівник ТОВ “Красівське”

– Поки що виходити на поля не думаємо, бо зараз, подекуди, у нас у господарстві шар снігу по 5-6 см. Зима не відпускає, за прогнозами іще після 8 березня очікуємо похолодання. Проте проби показали, що озимі знаходяться у непоганому стані. Як тільки дозволить погода, стартуємо із весняною посівною. Проблем ні з посівним матеріалом, ні з добривами не маємо – всього вдалось запасти вдосталь. Перелік культур також не змінюватимемо – будуть усталені польові. Плюс минулоріч почали повертатися до таких культур як жито – висіяли його на території у понад 200 га. Вважаю його досить перспективною культурою – є непогана ціна і люди з охотою купують, підтримуючи тренд до здорового способу життя.

Полтавська область

Володимир Грига, керівник ФГ “Грига”

– Від цього сезону нічого надзвичайного не очікую – як працювали, так і працюватимемо. Аби ще наша влада не підкидала постійні “сюрпризи” у вигляді своїх нововведень. Озима пшениця та ячмінь перезимували добре, проте поки що весняні роботи не починали. Оскільки господарство насіннєве, то площі під культурами у нас не великі – сумарно маємо 400 га . Вирощуємо кукурудзу, ярий ячмінь, сою. Також ми були одними із перших, хто спробував вирощувати такі культури як спельта та полба. Під останньою будемо збільшувати площі, оскільки вона має дуже гарну ціну.

Київська область

Василь Беззубий, директор СФГ “Фермер”

– У нас в області все гаразд, снігу на полях не так багато, тож можна незабаром виходити у поле. Поки що формуємо плани щодо сівозміни, проте якихось великих змін та перекосів у вирощуванні культур я не прогнозую. Все буде так, як і завжди. Господарство повністю забезпечене і відповідною технікою, і посівним матеріалом.

Вінницька область

Олег Ткачук, керівник СФГ “Поділля”

– Як фермер із досвідом, я уже нічого доброго ні від держави, ні від погоди не чекаю – як Бог дасть, так і буде. Озимі надійно вкриті снігом, подекуди на полях у мене і по 20 см снігу. Тому польові роботи будемо починати не раніше, ніж за місяць. Поки зайняті тим, що ремонтуємо та приводимо в порядок техніку, трактори та комбайни. Цього року нове обладнання не купуватиму – немає можливості. Польовий “асортимент” залишиться сталим – пшениця, кукурудза, зернобобові, трохи картоплі та цукрових буряків.

Сумська область

Катерина Мокан, власниця ТОВ “Володимирське”

– Площі під основними зерновими культурами змінювати не збираємось. Виходити у поле плануємо пізно, не раніше третьої декади березня, оскільки у нас східний регіон, і на полях іще повно снігу. Цей сезон для нас цікавий, оскільки плануємо поступово переходити на органічне виробництво. Зараз господарство знаходиться у перехідному періоді, будемо сіяти по 200 га гречки та 200 га вівса, аби очистити поля від хімії. Насінням забезпечені на 70%, ще будемо докуповувати.

Волинська область

Оксана Трифонова, директор ФГ “Агроінвест-Топилище”

– Нічого не змінилося, кредитів немає і розвиватися неможливо, тож будемо підтримувати ті обсяги, які маємо наразі. Озимі перезимували добре, проте особливого оптимізму ця ситуація не додає – аграрії просто не знають, куди продавати зерно, аби отримати на нього кращу ціну. Зараз снігу на полях немає, тож будемо стартувати сіяти уже після 8 брезня.

Миколаївська область

Сергій Кришталь, керівник ТОВ “Колос 2011”

– Я завжди із оптимізмом дивлюсь на початок польових робіт. Проте, як то кажуть, переможець не той, хто рано стартував, а хто першим добіг до фінішу. У наших складних умовах дуже важко щось прогнозувати – ми стали більш обережні, не ризикуємо. Цьогоріч із 2000 га 70% площ відвели під озимі культури, решту – під кормові. Озимі перезимували добре, ситуація на полі керована, вологи у грунті вистачає. Проблем ні з посівним матеріалом, ні з добривами немає – все закупили. Перші роботи у полі будемо робити уже з наступного тижня.

Запорізька область

Олег Каліман, керівник ФГ “Таврія-Скіф”

– Перед початком посівної почуваємо себе досить впевнено, адже встигли підготуватися. Забезпечені і ЗЗР, і насінням на 100%. Звичайно, неприємно від того, що держава не хоче повернутися обличчям до аграріїв, але тим не менше, ми не помираємо. Збережемо поточні площі на рівні 7000 га, найбільше наразі відводимо під озиму та яру пшеницю – сумарно 4000 га. Мушу сказати, що озимі у нас перезимували дуже добре, відсоток втрат буде мінімальний.

Донецька область

Дмитро Скорняков, генеральний директор HarvEast

– HarvEast збільшив площу під посів бобових на 10 тис. га за два роки Основними залишалися пшениця і соняшник. Також компанія збільшила площу під посів гороху, сочевиці і льону. У загальній структурі посівних площ озима пшениця займає 34% загальної площі, соняшник близько 30%, бобові близько 15%. Решта площі під кормовими і нішевими культурами. Ми продовжуємо робити ставку на бобові культури. 2016 рік став пілотним – ми використовували його для вирощування насіннєвого матеріалу і напрацювання технологій. Плануємо й надалі розвивати насінництво бобових культур. У 2017 році площа під бобові культури складе більше 11 тис. га. Тобто за два роки ми збільшили площу під посів бобових культур майже на десять тисяч гектар. По-перше, ці культури добре адаптовані до ранніх термінах посіву, що важливо для степової зони. По-друге, попит на бобові досить високий. По-третє, бобові – кращі попередники для озимих культур. Ну, і найголовніше, горох і сочевиця, на які робиться наша основна ставка, показують відмінні показники по рентабельності. До посівних робіт 2017 року HarvEast повністю готовий. Частину насіння, ЗЗР та добрив вже на складах rомпаніі, частина буде поставлена ​​найближчим часом.

Якщо говорити про те, як позначиться на посівній, перехід на загальну систему оподаткування, то нам довелося змінити графік закупівель і продажів. Ймовірно додаткове зниження рентабельності в порівнянні з попередніми роками, найбільший удар припав на тваринницький напрям. Дуже розраховуємо на дотацію на молочне тваринництво, інакше воно залишиться збитковим і нам доведеться приймати рішення щодо його доцільності.

Кіровоградська область

Сергій Грушка, власник СФГ “Гвиса”

– Буду корегувати площі – основною культурою, як і раніше, залишатиметься кукурудза, буду збільшувати кількість гектарів під соєю, а от під соняшник та пшеницю відводитиму менше. Якщо раніше у мене було 700-800 га сої, то тепер 1200. Звичайно, я трохи хвилююсь перед стартом – не люблю кардинальних змін, проте вони на часі. Додатковим стимулюючим фактором є те, що ми минулого року ми купили другий комбайн під сою. Річ у тому, що ціни на пшеницю, кукурудзу останні два роки залишаються фактично незмінними, проте сою можна раніше зібрати та звільнити поле. У сезоні 2016 понад 30% аграріїв по всій Україні так і не встигли зібрати кукурудзу, вона залишилася у полях. Тож власники, які бережуть свої фінанси, мають прискорюватись.

Львівська область

Володимир Іванюк, власник ФГ “Іванюка”

– Моє господарство не таке велике, маємо 120 га польових культур, особливих складностей не бачу. Озимі трохи підмокли та підмерзли – на полях зараз, подекуди, утворилися озера талої води. Проте втрати будуть не більшими за 10%, будемо підживляти і ситуація виправиться. Очікуємо на похолодання, тож виходити у поле не будемо. Спершу у квітні будемо сіяти сою. Що стосується забезпеченості добривами, то вони є, проте навряд чи вистачить. Зараз думаю над тим, де закуповувати.

Одеська область

Едуард Борисов, власник ФГ “Борис”

– Настрій перед посівною не дуже, ті самі проблеми, як і у всіх власників агропідприємств. Податки підіймають, а ціни на зерно не ростуть. Плануємо виходити у поле через 5-6 днів, до посівної ярого ячменю все готове. Поля озимини у нас перезимували добре, а у от у сусідів втрати дуже суттєві.

Луганська область

Сергій Любка, голова ФГ “Лан”

– Маємо 300 га землі, посіємо культури актуальні для нашої зони – кукурудзу, пшеницю, трохи менше відведемо під соняшник та ячмінь. Насінням забезпечені на 90%, добривами – на 80%. Настрій самі розумієте який – буквально за декілька десятків кілометрів від нас починається зона бойових дій. Тому посіяти це одне, а от чи зберемо – не знаємо. Хочеться зберігати оптимізм, та й люди у нас у господарстві налаштовані на роботу. Будемо живі – все буде гаразд.

Чернівецька область

Віталій Портерейко, голова ТОВ “Роса агро”

– Зменшувати або збільшувати площі під культурами логіки немає – земля не любить, коли її обманюють. Я ніколи не роблю ставку на одну культуру, сію паралельно декілька. Так із 1200 га площ я приблизно однакові частини відведу під пшеницю, соняшник, сою, ріпак. Ситуація на полях у нас у регіоні сприятлива, якщо ще декілька днів не буде опадів, будемо виходити у поле, закривати вологу, готуватись до посіву. Починатимемо сіяти із соняшнику і очікуємо на позитивний результат.

Івано-Франківська область

Василь Дідик, голова ФГ “Дідик”

– Чесно кажучи, ситуація зараз у агросекторі патова. Серце за прибутки, яких ми не отримуємо, болить у прямому сенсі цього слова – довели до лікарні, зараз лікуюсь. Ми в основному вирощуємо овочі, борщовий набір – картоплю, буряки моркву. Ви бачили ціни в магазині на них? Я таких низьких не пригадую. Просто шкода і часу, і зусиль займатись фермерством, якщо настільки низько цінують твою працю. Тому зараз думаю, чи взагалі не припинити працювати на землі. Шкода, та що поробиш, – серце не залізне.

Рівненська область

Олексій Лук’янчук, голова ТОВ “Фаворит-Агро”

– Змінювати площі не збираємось, все залишимо як є – однаково під кукурудзою, соняшником та соєю, кормові культури для потреб тваринництва. Найбільша проблема, окрім недолугого законодарства у галузі і “чудових” нововведень, це відсутність опадів у регіоні. На жаль, вплинути на це ми не можемо, і часу нема – треба працювати, доїти корів. Якщо пан міністр хоче нам у цьому допомогти, ми не проти.

Харківська область

Богдан Головченко, голова СФГ “Слобода”

– Настрій перед стартом сезону наполовину чемоданний, знову точаться розмови навколо відкриття ринку землі. Жити одним днем у сільському господарстві недоречно, краще взагалі нічим не займатись. Ми не плануємо збільшувати площі, тих 2000 га, які у мене є, достатньо. Наразі виконуємо підгодівлю озимих по мерзло-талому грунту. Ситуація на полях нормальна, втрати по озимим якщо і будуть, то мінімальні.

Закарпатська область
Дюло Товт, власник ТОВ “Тера-Т”

– Наш регіон взагалі мало приданий для вирощування польових культур, більше виноградарство та садівництво. Ось і я минулого року перейшов на вирощування овочів відкритого та закритого грунту. Скажу, що так само не вигідно – багато затрат, а на виході мінімальні прибутки. У нас фактично у кожного тут по теплиці та городу, тож агропродукцію цінують мало. Хочу взагалі закрити свою справу та влаштуватись на роботу, як найманий працівник. Скоріше за все, поїду закордон.

Чернігівська область

Валерій Колоша, керівник ПСП “Пісківське”

– Ситуація наразі на полях в області задовільна. Що буде далі, побачимо, адже трапляються сезони, коли з зими поля виходять у доброму стані, а потім неочікувані опади і все – урожай під загрозою. Підгодівлю ще не проводили, чекаємо більш стабільної погоди аби більш ефективно використати добрива, аби вони не стікали. Зараз у нас 3000 га землі, половина яких відведена під потреби тваринництва та кормову групу. Що стосується збільшення або зменшення площ, то тут я керуюсь принципом – розкладай яйця по кошиках, тобто має бути всього потроху – і кукурудзи, і цукрових буряків, і соняшнику, і ріпаку, і ячменю, і сої. Щоправда, під останньою поступово збільшуємо площі – стартували із 50 га, зараз уже втричі більше. Минулого року розпочали у себе переробку сої, можемо переробляти 25 тонн на добу. Будемо не лише переробляти свою продукцію, а й допомогати решті господарств.

Дніпропетровська область

Анатолій Клименко, керівник ТзОВ “МВК”Єкатеринославський”

– Я не збрешу, якщо висловлю думку багатьох аграріїв Україні – настрій у нас песимістичний.Після приняття низки популістських законів, і оподаткування, яке ставить нас на межу виживання. Що стосується підняття мінімальної зарплатны, то вона і так у нас була вища за встановлену норму, проте потихеньку підіймаємо – люди на селі мають жити достойно. Дизельне пальне, витратні матеріали , іноземне насіння дорожчає, бо все це залежить від курсу валюти. Ремонт техніки за останній раз зріс по ціні у півтора-два рази. Доводиться кредитуватися, добре хоч є ще декілька іноземних банків, у яких можна взяти гроші не під космічні відсотки. У нас 6 тисяч КРС, тож ми вимушені сіятись – десь до 2000 га кукурудзи, 700-800 га люцерни, також відведені площі під горох, озиму пшеницю, соняшник. До посівної готові, проте спілкуючись із іншими господарями знаю, що вони мають великі проблеми і взагалі роздумують, чи виходити у поле. Адже посіяти насіння мало, треба працювати по технології, а це великі витрати. Що стосується виходу у поле, мені у цьому плані пощастило. Я працюю пліч-о-пліч зі своїм батьком. Йому 80 років, 60 з яких він був головою господарства. Маючи такий величезний досвід, він майже на фізичному рівні відчуває, коли слід сіяти – нам не потрібні жодні прогнози та новомодні технології. Тому коли батько скаже, тоді і почнемо висівати.

Черкаська область

Микола Северин, керівник ТОВ “Дзендзелівське”

– Сьогодні кожен виробник виживає як може, ми не виключення. Аби хоч якось зменшити витрати на добрива поступово переходимо на виробництво органічного зерна та молока. На ці продукти є попит як в середині держави, так і на експорних ринках, тож проблем немає. До сезону ми у господарстві повністю підготовані, тому будемо найближчим часом починати польові роботи.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою “Розсилка” на [email protected] .

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Політ нормальний, або Як почуваються озимі культури

Поки що стан озимих дає можливість аграріям розслабитися і трохи відпочити перед початком нового сезону. На першу декаду грудня більша частина посівів «добре почувалася». Там, де було запізно посіяно і де не вистачало вологи, озимі в задовільному стані. Про більш детальну ситуацію за компаніями і регіонами читайте далі.

Добре та задовільно

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, цієї осені в Україні посіяли такі озимі культури: 6,25 млн га пшениці (93,8 % до прогнозу), 924,4 тис. га ячменю (90,5% до прогнозу), 1 млн га ріпаку (99,4% до прогнозу), 158,5 тис. га жита (98,7% до прогнозу). І все посіяне в непоганому стані. Принаймні до середини грудня.

Аналізуючи ситуацію останніх років, начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко сказала, що пізні посіви озимих стали вже традиційними в сільському господарстві країни. Багато аграріїв сіють їх у другій половині жовтня , у листопаді і навіть на початку грудня , розраховуючи на продовження осені й теплу зиму. Тому кожен рік 30-40% посівів озимих слаборозвинені. Але нинішньої осені їхній стан, на відміну від минулого року, кращий, тому що не було масштабної осінньої посухи.

Тетяна Адаменко

начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України

«Незважаючи на те, що восени опадів випало значно менше норми, прохолодні періоди з низькими або помірними температурами не дали розвинутися засусі на більшій частині території країни. І на середину грудня ситуація з озимими загалом нормальна».

За її словами, з другої половини вересня і до кінця листопада було мало опадів ( переважно лише трохи більше половини норми — 60-70 мм), а в жовтні дощі не змочили землю взагалі ні в одній області.

На відміну від минулих років, на Заході дефіцит опадів був навіть більший, ніж на Півдні України. Проте вологість залишалася на нормальному рівні. Завдяки тому, що тумани й рясні роси підтримували зволоження верхніх шарів ґрунту. Тому сходи отримані на більшості посівних площ.

Тетяна Адаменко

начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України

«Загалом стан сходів добрий. Хоча порівняно з минулим роком рослини занизькі — їм не вистачає 5-10 см. Але прогнози досить оптимістичні, і поки що небезпеки для озимих не передбачається».

Зрозуміло, є і винятки — дуже пізні посіви, на яких сходи так і не утворилися. За оцінками експертів відділу агрометеорології Гідрометцентру, близько 10% озимих — дуже слаборозвинені посіви, які зійшли взимку. Але початок грудня важко назвати зимою, тому що температура коливається від невеликих морозів до досить високих для цього місяця температур — і це сприятливі умови для початку перезимівлі. Взагалі перепади температури від +10-12°С вдень до -2-6°С вночі загартовують рослини.

Висновки спеціаліста Гідрометцентру переважно підтверджують і представники аграрних компаній. Група компаній «Агро-Регіон» цього року посіяла 2,5 тис. га озимого ріпаку, 2 тис. га жита і 6 тис. га пшениці в Київській, Чернігівській, Житомирській областях. За даними головного агронома «Агро-Регіон» Юрія Лисака , стан посівів озимого ріпаку гарний, озимих пшениці і жита — задовільний і добрий.

Юрій Лисак

головний агроном
«Агро-Регіон»

«Пшениця, що посіяна по ранніх попередниках, в гарному і доброму стані. А на тих полях, де попередником був соняшник і сіяли трохи пізніше, — задовільний стан посівів пшениці».

Він сказав, що на початок грудня на Київщині запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту були дуже низькі — менше 60 мм. У Житомирській і Чернігівській областях — 60-90 мм.

Читайте також: Кукурудза не пробачає помилок. Юрій Лисак про тонкощі посіву

«Епіцентр Агро» цього року посіяв 19,6 тис. га озимої пшениці у Київській, Вінницькій, Хмельницькій та Черкаській областях. Як зазначив заступник керівника агробізнесу «Епіцентр К», директора з виробництва «Епіцентр Агро» Богдан Черемха , 15% посівів знаходяться у фазі кущіння, 30-35% — на початку кущіння, у фазі 2-3 листка – 45%. У межах 3% площ посівів на південному сході регіонів, на полях Вінницької області отримано сходи у фазі шильця, решта — набубнявіння насіння. На 10% площ попередником був ріпак і 90% — соняшник.

В групі компаній «Агрейн» посіяли 16 тис. га озимої пшениці, 7 тис. га ріпаку і 1,5 тис. га ячміню. Основний масив озимої пшениці (8 тис. га) і весь ячмінь — в Бессарабії (Одеська обл.). Заступник головного агронома Групи компаній «Агрейн» Тарас Корнієнко сказав, що стан посівів в цьому регіоні добрий. На відміну від попередніх сезонів, вологи достатньо, рослини гарно розвиваються, добре розкущуються. А в Харківській області, де посіяно 6 тис. га озимої пшениці, ситуація складніша. Тут під час сівби і отримання сходів практично не було опадів. Тому на більшості площ рослини перебувають у фазі 1 листочка. Фаза кущення рослин — тільки на тих ділянках, де хоч трохи були опади.

Тарас Корнієнко

заступник головного агронома Групи компаній «Агрейн»

«Загалом ми були готові до такої ситуації, бо багаторічні спостереження свідчать, що в регіоні ризики посух саме в осінній період підвищуються. Але сіємо в рамках наших планів і сівозміни, а далі будемо дивитись по ситуації навесні — як розвиватимуться проблемні посіви».

Підприємство «Ілліч-Агро Донбас» агрохолдингу HarvEast у Донецькій області посіяло озиму пшеницю на 38,5 тис. га. Як сказала заступниця директора із виробництва «Ілліч-Агро Донбас» Людмила Шпак , 25 тис. га посівів знаходяться у нормальному стані, а 13,5 тис. га — поки що у стадії шильця.

Людмила Шпак

заступниця директора із виробництва «Ілліч-Агро Донбас»

«Цього року посіяли озимий горох на площі 13,5 тис. га. У перший тиждень грудня він знаходився у фазі сходів. Нас це загалом влаштовує. Нехай він буде краще таким, ніж як торік, коли у рослини була досить розвинена вегетуюча маса, яка може підмерзати, коли вдарять морози. Наразі стан гороху поки задовільний».

Також підприємство посіяло 2 тис. га озимого ріпаку, з яких 1,5 тис. га у гарному стані. А на 500 га рослини ще не сформували кореневу шийку бо сходи були доволі запізнілими.

Взагалі, за словами Людмили Шпак, у Донецькій області погода досить сприятлива для озимих. Заморозків ще не було, і ті посіви, що знаходяться у фазі шильця за такої температури зможуть продовжити вегетацію та покращити свій стан.

Людмила Шпак

заступниця директора із виробництва «Ілліч-Агро Донбас»

«Зараз відбувається накопичення вологи. Днями (початок грудня — прим. ред. ) у нашому регіоні випало близько 50 мм опадів, і це дуже гарно як для озимих культур, так і для ярих, що будуть посіяні весною».

В одному із структурних підрозділів A.G.R. Group , власником якого є Місак Хідірян , посіви озимої пшениці зосереджені на півдні Херсонської області. Головний агроном кластера «Бровари» A.G.R. Group Іван Войко сказав, що наразі загальний стан посівів задовільний. Більше ніж 90% посівів озимої пшениці знаходяться у фазі BBCH-21. Інші 10% — у стадії розвитку BBCH-2, через відсутність продуктивних опадів з 20 вересня до 10 листопада. Крім того, недостатня кількість вологи посилювалася постійними суховіями.

Іван Войко

головний агроном кластера «Бровари» A.G.R. Group

«Врятувало те, що озима була висіяна по чорному пару, а також те, що згодом почалися опади і зараз тримаються переважно плюсові температури. Це позитивно впливає на розвиток відстаючих посівів озимої пшениці», — пояснив Іван Войко.

Чи хворіють? Хто шкодить?

За даними аграріїв, критичних проявів хвороб на посівах немає. Але деінде є передумови для розвитку «захворювань». Протягом осінньої вегетації на посівах озимих зернових культур подекуди виявлено личинки шведської і гессенської мухи та злакові попелиці , а також незначні прояви септоріозу .

Взагалі погодні умови третьої декади листопада та першої декади грудня були мало сприятливими для розвитку та поширення хвороб. Подальший розвиток хвороб у посівах озимих культур відбуватиметься у разі встановлення теплої вологої погоди. П ониження температури знизило активність шкідників на посівах озимих культур.

Іван Войко розповідав, що на деяких ділянках кластера «Бровари» A.G.R. Group агрономи спостерігали розвиток популяції гризунів, тому проводили відповідні заходи для їх контролю.

Захист і підживлення

Традиційно підживлення озимих відбувається ближче до весни. Проте деякі компанії, керуючись своїм досвідом та необхідністю, вносили добрива восени. Також проводили захисні процедури.

Богдан Черемха розповів, що весь посів озимої пшениці в компанії проводили одночасно з внесенням РКД (рідких комплексних добрив — прим. ред.) з нормою 50 кг/га. Крім того, у другій половині осінньої вегетації (на фазі 2-3 листків), після опадів на 70% посівної площі в «Епіцентр Агро» зробили підживлення озимих КАС-ом (карбамідо-аміачною сумішшю) у розрахунку 80-100 кг/га.

Богдан Черемха

заступник керівника агробізнесу «Епіцентр К»

«Не перший рік практикуємо такий агроприйом, щоб дати хороший старт для розвитку кореневої і вегетативної системи рослин. З практичного досвіду побачили, що на слабких посівах, які підгодовані в пізньоосінній період, відбувається добре продуктивне весняне кущення».

Іван Войко повідомив, що в кластері «Бровари» A.G.R. Group підживлення озимих не робили, тому що в цьому не було потреби. Підкормку озимих в компанії планують здійснювати ближче до лютого 2022 р.

Що стосується захисту рослин, то в «Епіцентр Агро», за даними Богдана Черемхи, на окремій частині посівів (3,5 тис. га) восени внесли регулятори росту рослин, інсектициди в баковій суміші з гербіцидами. В «Ілліч-Агро Донбас», як сказала Людмила Шпак, у жовтні обробили 13 тис. га озимої пшениці гербіцидами від бур’янів, щоб вони не гнітили сходи.

Отже, все йде своєю чергою: аграрії контролюють посіви озимих і сподіваються на подальші сприятливі погодні умови.