Амариліс і його догляд у кімнаті

Серед кімнатних рослин одне з найпочесніших місць належить амарилісу. Ця надзвичайно красива квітка відрізняється відносною невибагливістю і простотою у догляді, що робить її улюбленицею багатьох цінувальників кімнатних рослин.

В природі існує єдиний вид цієї квітки – Амариліс Беладона (Amaryllis belladonna), але безліч виведених сортів знайомі садівникам за назвою Гіппеаструм. Це класична, багаторічна цибулинна рослина з великими, схожими на лілії квітами, зібраними в суцвіття білого, рожевого, помаранчевого і червоного кольорів. В період цвітіння амариліс стає центром загальної уваги. На його верхівці стебла довжиною до 40 сантиметрів, на яких розташовується суцвіття з 3 – 12 яскравих і духмяних квіток, які радують оточувальних від 15 до 20 днів, дивимося фото.

Враховуючи те, що батьківщина амариліса – тропіки і субтропіки Південної Африки і Південної Америки, вирощувати його можна виключно, як кімнатну рослину. При вмілому чергуванні періодів спокою і вегетації можна досягти триразового цвітіння протягом року. При догляді за ним також слід пам’ятати про умови, в яких він росте в природному середовищі існування.

Догляд амарилісів

У період вегетації рослина віддає перевагу яскравому світлу, але краще, якщо це освітлення буде розсіяним. Полив кращий помірний, збільшити його потрібно лише тоді, коли рослина почне цвісти. А ось до обприскуванню амариліс практично байдужий.

Часто амариліси цвітуть у розпал весняних свят, з другої половини лютого до середини березня. Щоб продовжити період цвітіння, потрібно трохи знизити температуру в приміщенні, що сповільнить зростання рослини і квіти довше збережуться. Щоб квітконіжка не нахилялася у бік світла і квітки розвивалися рівномірно, слід періодично повертати рослину до джерела світла різними сторонами.

Після цвітіння у амариліса настає період спокою. Листя поступово жовтіють і опадають. Важливо в цей період не обрізати малопривабливе листя, так як поживні речовини з неї йдуть в цибулину, що в подальшому буде сприяти якісному цвітінню. В цей час рослині практично не потрібне освітлення і полив. Горщики з цибулинами краще тримати в прохолодному місці при температурі 5 – 10 °C. Деякі квітникарі рекомендують викопувати цибулини і зберігати їх у сухому і темному місці, при такій же температурі.

Приблизно з серпня цибулини можна висаджувати в субстрат, що складається з дернової, перегнійної землі та піску, у співвідношенні 1:1:2, засипавши керамзитом або битою цеглою дно неглибокого горщика. Також радять на дренаж укласти шар піску в кілька сантиметрів, що дасть додатковий захист від застою води. Існує кілька варіантів ґрунтових сумішей для амариліса, яким також додається листова земля і торф. Перед посадкою цибулини підлягають ретельному огляду, в ході якого доведеться зняти висохлі і темні лусочки, а також обробити цибулини фунгіцидом, що надійно захистить від можливих захворювань.

Пересаджують амариліс з інтервалом від 2 до 4 років, в період спокою, приблизно через місяць після цвітіння. Горщик для дорослих цибулин потрібно підбирати таким чином, щоб відстань між стінкою горщика і цибулиною була не більше двох сантиметрів. Такий захід затримає появу діток, але дасть гарантоване якісне цвітіння.

Розмноження амариліса

Найбільш простий і доступний спосіб розмноження амариліса – вирощування дочірніх цибулин. При пересадці їх акуратно відокремлюють і висаджують в окремі горщики, підбираючи розмір як для дорослої цибулини, так як вони ростуть досить швидко. Висаджувати цибулини потрібно так, щоб одна третина залишалася на поверхні ґрунту. При гарному догляді рослина має зацвісти після 2 – 3 років.

При розмноженні насінням посадковий матеріал висаджують у вологий ґрунт і ставлять у тепле і злегка притінене місце. Сходи, що з’являться через місяць, регулярно поливають. Коли саджанці трохи підростуть і зміцніють, їх розсаджують в окремі горщики. Розмножуючи амариліс насінням, цвітіння можна чекати лише через 6 – 7 років.

Амариліс гостріше інших кімнатних рослин потребує підживлення добривами, адже на час цвітіння йому потрібно багато сил і поживних речовин. Підгодовують його комплексними мінеральними добривами, для квітучих кімнатних рослин, за стандартною схемою – один раз в 10 – 14 днів. У період спокою цибулини в додатковому харчуванні не потребують.

Амариліс іноді вражається грибком, що проявляється в появі червонуватих плям і смуг на квітах, стеблах або цибулинах рослини. Вилікувати рослину можна за допомогою таких препаратів, як бордоська суміш або фундазол. Щоб уникнути цієї неприємності, не слід мочити надземну частину рослини при поливі.

Амариліс знайомий більшості як красива квітка, але далеко не всі знають, що вона отруйна. На батьківщині його соком місцеві аборигени змащували наконечники стріл, а в малих дозах ця речовина використовувалася як болезаспокійливий засіб.

У будь-якому випадку, краса екзотичної квітки (як на фото) стає від цього ще більш привабливою, а можливість контролювати час цвітіння буде завжди підтримувати її популярність.

Амариліс: як виростити вдома і в саду

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 13 листопада 2020 Опубліковано: 11 лютого 2019 Перша редакція: 11 листопада 2014 🕒 6 хвилин 👀 66816 разів 💬 17 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за амарилісом
• Посадка амариліса в горщик
• Посадка амариліса в ґрунт
• Догляд за амарилісом і гіппеаструмом
• Вирощування гіппеаструма на вигонку
• Пересадка амариліса і гіппеаструма
• Розмноження амариліса (гіппеаструма)
• Коментарі

Є дві рослини, схожі одна на одну настільки, що не кожен зможе їх розрізнити: амариліси і гіпеаструми. Гіппеаструми представлені в культурі п’ятдесятьма видами, а амариліс лише одним – амарилісом Беладонна. Однак умови вирощування і правила догляду за цими квітковими культурами майже однакові, тому для простоти ми будемо називати їх амариліс.

Ці цибулинні рослини з великими гарними квітками дуже популярні серед любителів квітів. У нашій статті ми розповімо вам:

• як саджати й пересаджувати амариліси в домашніх умовах і у відкритому ґрунті;
• як доглядати за ними;
• як виганяти амариліси до певної дати;
• як здійснити розмноження амариліса.

Прослухати статтю

Посадка й догляд за амарилісом

• Посадка: у відкритий ґрунт – у кінці травня – на початку червня.
• Викопування: після цвітіння.
• Цвітіння: восени впродовж восьми тижнів.
• Освітлення: яскраве сонце.
• Ґрунт: пухкий, родючий, удобрений, добре дренований.
• Полив: регулярний, помірний, у міру висихання ґрунту.
• Підживлення: до початку цвітіння – азотне підживлення, після цвітіння – калійне.
• Розмноження: вегетативне: дочірніми цибулинами, поділом великої цибулини.
• Шкідники: попелиця, трипси, амарилісові й борошнисті червці, цибульні та павутинні кліщі, ногохвістки (колемболи), щитівки.
• Хвороби: стаганоспороз (червоний опік), гниль і цвіль цибулини.

Амариліси і споріднені їм гіппеаструми – багаторічні цибулинні квіти, тому їх можна вирощувати на одному місці без пересадки 3-4 роки. Але чимало квітникарів вважають за краще витягувати цибулини амариліса з ґрунту щоосені.

Якщо клімат дозволяє, квітникарі вирощують амариліси у відкритому ґрунті, залишаючи цибулини на зиму в землі. Якщо ж зимові температури у ваших краях опускаються нижче -5°C, то в ґрунті цибулина амариліса може загинути. Та й при несильних заморозках місце посадки амариліса потрібно дуже добре вкривати, тому висаджування гіппеаструмів і амарилісів у відкритий ґрунт рекомендується тільки на літо, а отже, восени їх потрібно викопувати.

Доглядати за амарилісом і гіппеаструмом просто, головне – правильно організувати поливання, оскільки цибулина дуже чутлива до перезволоження і може загинути в разі застою вологи у ґрунті.

Посадка амариліса в горщик

Купувати цибулини амарилісів або гіппеаструмів для вирощування в горщику можна або в кінці осені (на початку періоду спокою), або навесні (на початку вегетаційного періоду). Краще, звісно, купувати цибулину в березні, до весняної посадки, але амариліси, а особливо куди менш примхливі гіппеаструми, можна висаджувати в ґрунт і пізньої осені, якщо дозволяє клімат.

Горщик для амариліса (або гіппеаструма) повинен бути не стільки широкий, скільки глибокий. Це пов’язано з тим, що цибулина нарощує дуже довгу кореневу систему, і в широкому вазоні буде більш імовірним застій води, так що середній діаметр горщика для стандартної цибулини амариліса – 15 см.

На дно вазона потрібно насипати дренажної речовини, яка не дасть воді застоюватися в коренях. Ґрунт потрібен легкий, що добре пропускає воду, але в той же час поживний. Підійде суміш торфу, листової, дернової землі і піску в рівних частинах. Можна придбати готовий ґрунт для цибулинних рослин.

Перед посадкою цибулину амариліса оглядають, видаляють всі підгнилі корені і зрізають усі ділянки з підозрілими плямами. Після цього цибулину потрібно вимочити в слабкому розчині марганцівки для знезараження. Місця зрізів можна присипати товченим активованим вугіллям.

Цибулину амариліса при посадці заглиблюють в ґрунт не глибше, ніж на 2/3, залишаючи на поверхні 1/3 або навіть половину цибулини. Якщо не дотримуватися цього правила, цибулина може пропасти, і напевно загине квіткова стрілка. Поливати посаджений у горщик амариліс краще в піддон, а не зверху в горщик. Куплену восени цибулину висаджують в ґрунт, щоб забезпечити їй правильні умови в період спокою. У цей час поливати амариліс потрібно тільки раз на місяць-півтора.

Активно поливати амариліс починають навесні, на початку періоду вегетації. Тоді ж потрібно підгодувати квітку рідким добривом.

Посадка амариліса в ґрунт

У кінці весни – на початку літа амариліс висаджують в ґрунт, де цибулина буде набиратися сил, розростатися, щоб дати більшу квіткову стрілку і забезпечити пишніше цвітіння амарилісів. Окрім того, гіппеаструми та амариліси, висаджені в ґрунт, цвітуть довше за своїх горщикових побратимів, їхні цибулини активніше нарощують дітки, що дасть вам восени можливість зайнятися розмноженням амариліса.

Місце для посадки амарилісів повинно бути сонячним. Ґрунт на ділянці необхідно до посадки цибулин підготувати – збагатити гумусом і покращити внесенням органічних добрив. Дуже важливо, щоб не було застою води, тому ділянка в низині амарилісам не підійде. Найкраще буде, якщо клумби з амарилісами ви розіб’єте на узвишші. Посадка амарилісів виконується за такою схемою: цибулини висаджують на відстані 30 см одна від одної на глибину близько 15 см. При цьому ямка повинна бути такої глибини, щоб вільно розташувалися довгі корені амарилісів.

Після посадки у відкритий ґрунт якийсь час не поливайте амариліс занадто часто, інакше квітка кине всі сили на нарощування листя, в той час як для закладання квіткової бруньки цибулині потрібні спартанські умови – деякий дефіцит вологи. Але й занадто обмежувати рослину у воді не потрібно. Цікаво, що амариліси зазвичай зацвітають на безлистяному стеблі, а зелена маса починає в’янути ще до вигонки квітконосу. Коли квіткова стрілка досягне висоти 5-10 см, амариліс починають поливати рясніше. При цьому потрібно стежити, щоб не було застою води і підгнивання цибулини. Водночас потрібно підв’язати стрілки до спеціальної драбинки для квітів або до іншої опори.

Догляд за амарилісом і гіппеаструмом

Поливання амариліса горщикового, як уже згадувалося, здійснюється в піддон, а не в сам горщик. Висаджені в ґрунт амариліси необхідно поливати, враховуючи їх особливості: воду зверху на цибулини не можна лити в жодному разі.

Якщо у відкритому ґрунті амариліс заразився якимось вірусним захворюванням або якщо на листках з’явилися щитівки, рослину потрібно обробляти фунгіцидами. Небезпечні для гіппеаструмів і грибкові хвороби. При перших же симптомах листя рослин потрібно обприскати бордоською сумішшю або фундазолом.

Вирощування гіппеаструма на вигонку

На вигонку вирощують і гіппеаструм. Причому домогтися його цвітіння можна не тільки в кінці літа – на початку осені, а й до новорічних свят. Трохи скоротивши період спокою, внесіть горщик із квіткою в тепле приміщення та дочекайтеся появи квіткової стрілки. Після цього починайте посилено поливати гіппеаструм. Для відпочинку, вигонки квітконосу і бутонізації гіппеаструму знадобиться близько 13 тижнів. Період спокою займає приблизно 2,5 місяці, а від моменту появи квіткової стрілки і до моменту, коли гіппеаструм зацвіте, пройде близько 3 тижнів. Так що для вигонки до Нового року потрібно забезпечити цибулині гіппеаструма період спокою з жовтня.

Пересадка амариліса і гіппеаструма

Ці квіти є багаторічниками, і за сприятливих умов їх можна не пересаджувати 3-4 роки. Якщо ж ви висаджували амариліс або гіппеаструм на літо в ґрунт, а зима обіцяє бути морозною, то цибулини квітів краще з ґрунту викопати. Після цвітіння амарилісів можна приступати до пересадки – роблять це, коли у гіппеаструма або амариліса всохне листя. З ґрунту цибулину переносять у горщик на початку періоду спокою.

Якщо ви вирощуєте амариліс тільки в домашніх умовах, то раз на 3-4 роки ємність для квітки потрібно міняти на більшу за об’ємом. При цьому бажано оновити ґрунт, оскільки він уже напевно до моменту пересадки виснажиться. При пересадці цибулини гіппеаструмів і амарилісів оглядають і підліковують, корені трохи вкорочують, відокремлюють діток, які можна висадити в окремий горщик.

Розмноження амариліса (гіппеаструма)

Основний спосіб розмноження цих квітів – відокремлення і відсаджування діток материнської цибулини. Дочірні цибулини спочатку підрощують у невеликих горщиках у сфагнумі або піщано-перлітовій суміші. Зацвітають такі цибулинки на 2-3-ий рік.

Розмножують амариліси і насінням, але це дуже трудоємний і довгий процес, а головне, що він не дуже надійний. Квіти, вирощені з насіння, зацвітають лише на 7-ий рік.