Кожна шишка складається з осі, та розташованих на ній лусок. На кожній лусці жіночих шишок розвиваються два сім'язачатка, в яких містяться жіночі гамети (яйцеклітини). На лусках чоловічих шишок розвиваються два пилкових мішечка. У них дозріває пилок.
Жіночий гаметофіт розвивається всередині насінного зачатка і складається з первинного ендосперму і 1–2 або більше архегоніїв. У деяких Г. архегонії не формуються. Після запилення і подальшого запліднення, яке відбувається безкрапельно завдяки наявності пилкової трубки, з насінного зачатка утворюється насінина.
У голонасінних рослин насінини не захищені стінкою плода. Їхні насінні зачатки розташовані не в зав'язі, а відкрито на лусках шишок.
Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи).
Висновок: Голонасінні не утворюють квіток і плодів. Їхні насінні зачатки та пиляки розвиваються в шишках. Найбільше видів голонасінних належить до хвойних. У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок, які називають хвоєю.
Розмноження насінням — основна ознака, за якою голонасінні відрізняються від рослин, що розмножуються спорами. На відміну від квіткових рослин голонасінні не утворюють плід.
Серед голонасінних є і «довгожителі»: сосна остиста, яка росте в Каліфорнії, може жити до 5000 років . Значення голонасінних у біоценозах величезне, так як вони є …