Хто Творець Меги

Корнелія Функе. Чорнильне серце. Образ Меггі – дівчинки, котра любить читати. її пригоди й духовне випробування. Поєднання реального й уявного світів

Зарубіжна література 7 клас ІІ семестр – розробки уроків

Мета: здійснити аналітичне дослідження тексту роману Корнелії Функе «Чорнильне серце»; проаналізувати образ головної героїні; прослідкувати динаміку розвитку образу, збагнути роль образу Меггі в контексті авторського задуму; здійснити порівняльний аналіз ключових епізодів тексту та екранізації роману; збагнути режисерське бачення авторського задуму тексту в екранізації; розвивати естетичні смаки та аналітичні навички учнів; формувати інтерпретаційні вміння; сприяти вихованню гармонійної особистості.

Обладнання: фрагменти художнього фільму «Чорнильне серце» (Німеччина, Велика Британія, США, 2008).

Книжки люблять усіх, хто їх розгортає,

вони дарують захисток і дружбу,

не вимагаючи нічого натомість,

і ніколи нікого не полишають на самоті, навіть тих,

хто з ними погано чинить.

Корнелія Функе. «Чорнильне серце»

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

– Як ви вважаєте, у чому полягає секрет шаленої популярності книжок Корнелії Функе, зокрема роману-трилогії «Чорнильне серце»?

– Які художні світи взаємодіють у тексті роману?

– Як світ Книги впливає на реальне життя героїв?

– Яку роль відіграє читання в житті героїв? Чому?

Перевірка виконання домашнього завдання: складання пам’‎ятки-рекомендації читачам від імені героя роману Корнелії Функе.

Завдання. Упорядкуйте сюжетний ланцюжок

1. Мегі побачила за вікном незнайомця.

2. Вогнерукий видає Мо розбійникам.

3. Ув’‎язнення тітки і дівчинки.

4. Зустріч Мо з Вогнеруким.

5. Мо спакував валізи і разом з Мегі і Вогнеруким вирушає до тітки Елінор.

6. Мегі і Елінор вирушає на допомогу

7. Розповідь батька про незвичайний дар і книгу «Чорнильне серце», Каприкорна і Матір

8. Нове ув’‎язнення тітки і дівчинки

12. В безпеці, зустріч з автором книги «Чорнильне серце»

III. Оголошення теми й мети уроку, мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ми залишили наших героїв у полоні безжалісного та жорстокого Капрікорна. Разом із героями на нас чекають неймовірні та небезпечні пригоди. Сьогодні ми маємо проаналізувати образ головної героїні, спробуємо збагнути роль Меггі у тексті роману. Під час перегляду ключових епізодів фільму ми порівняємо текст роману з його екранізацією, спробуємо зрозуміти позицію режиссера щодо його бачення авторського задуму тексту роману.

– Уважно прочитайте епіграф до нашого уроку. Як ви розумієте слова Корнелії Функе? Як у фільмі вже на початку створюється чарівна атмосфера магічного впливу книжок на людей?

– Чому винищувачі книжок є книжковими героями? Чому Капікорн знищив твір, з якого вийшов? Яким у фільмі втілено образ злодія? Чи таким ви уявляли цього негативного героя?

– Чи збіглося ваше читацьке уявлення про Мо, Меггі та Елінор з кінематографічним утіленням цих образів? Розкажіть про точки перетину та розбіжності у сприйнятті персонажів.

– Поміркуйте, чому режисер змінює сюжет щодо появи Вогнерука? Яким в екранізації перед нами постає герой та його тваринка Ґвін?

– Виокремте головні риси Вогнерука. Яким персонажем він є, по-вашому: позитивним чи негативним?

– Як Меггі відреагувала на розповідь батька про його чарівний дар та про зникнення матері? Чому Меггі все ж таки хотіла прочитати «Чорнильне серце»?

– Уважно прочитайте опис церкви Капрікорна. Чому Капрікорн та його банда зруйнували церкву? Що приніс Капрікорн у реальний світ? Як селище Капрікорна зображене у фільмі? Наскільки це, на ваш погляд, відповідає тексту?

– Чому перший опис читання Мо зображується під час перебування героїв у полоні? Поміркуйте, у чому полягає чарівний дар Мо? Прокоментуйте цитату: «Всё исчезло: красные стены церкви, лица молодцов Каприкорна и сам Каприкорн в своём кресле. Остался только голос Мо и картины, которые сплетались из слов, как ковёр на ткацком станке. Если бы Мегги могла ещё больше возненавидеть Каприкорна, то она бы сейчас это сделала. Ведь это он виноват, что Мо за все эти годы ни разу не читал ей вслух. Чего только он не мог бы наколдовать для её комнаты своим голосом, придававшим неповторимый вкус каждому слову, а каждому предложению — особую мелодию!» (Мо оживлює насамперед фантазію слухача, яка, відповідно, дає життя твору.)

Перегляд відео «Мо вичитав золото й Фарида».

– Поміркуйте, чому авторка обрала за основу гри з читачем саме твір «Острів скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона? Для Капрікорна — це гроші, а що цей твір означає для Мо, Меггі та Елінор? А для вас?

– Які твори зі збірки арабських казок «Тисяча й одна ніч» ви знаєте?

– Поміркуйте, чому герой, якого Мо вичитав, саме з цієї знаменитої збірки? (Збірка «Тисяча й одна ніч – всесвітньо відома, її герої символізують вплив арабських казок на європейську літературу.)

– Чому Вогнерук спочатку зраджує Меггі та Мо, а потім допомагає їм утекти?

– Як герої проявили себе під час втечі? Як поводилася Меггі? Звідки дівчинка черпає сили для того, щоб мужньо витримати усі негаразди? (Меггі намагається згадувати своїх улюблених героїв — Пітера Пена та Гекльберрі Фінна, проте відчуває, що її історія стає більш захопливою, набуває рис індивідуальності.)

– Поясніть, чому образ Елінор поступово трансформується зі сварливої тітоньки у мужню відважну жінку. Як образ Елінор втілено у фільмі?

– Чому так важливо було для героїв відшукати автора «Чорнильного серця» старого Феноліо?

– Уважно прочитайте епізод зустрічі героїв з письменником. На яких рисах письменника акцентує увагу Функе? Чому вперше ми зустріли Феноліо в оточенні маленьких онуків? (Творчість письменника приносить радість передусім дітям. Стає зрозуміло, що Феноліо пише свої книжки для дітей. І «Чорнильне серце» написане також для дітей.)

– Чому Вогнерук категорично відмовляється від зустрічі з творцем свого світу? (Боїться дізнатися про свою долю.)

– Що нового про книжку «Чорнильне серце» розповів Феноліо героям? Чи можемо ми визначити жанр, в якому Феноліо написав свій твір? (Читач розуміє, що письменник насправді знає про своїх героїв набагато більше, ніж повідомляє у творі. Жанр, в якому написаний твір «Чорнильне серце», – фентезі. Жанр твору пояснює тугу Вогнерука за чарівними істотами свого світу. Зрозуміло також небажання Капрікорна повертатися, адже за законами фентезійної літератури зло має бути покаране.)

– Чим важливий образ письменника для розкриття авторської позиції? (Авторка розкриває перед своїми читачами творчу лабораторію письменника, розповідає про ставлення автора до своїх героїв (Феноліо плакав, коли «вбивав» Вогнерука). Читач розуміє, що письменник – не тільки творець книжкового світу, він – активний учасник та герой усіх подій.)

– Чому Мо вирішує повернутися до селища Капрікорна? (Мо не втрачає надії повернути свою дружину з полону «Чорнильного серця».)

Перегляд відео «Меггі говорить про маму», «Мо розповідає про Терезу».

– Чому Меггі ревнує батька до матері? Як ви розумієте її думки: «Когда-то она подыскивала себе подходящую маму в своих книгах, но в самых любимых почти никто ей не попадался. Том Сойер? Никакой матери. Гек Финн? Тоже нет. Питер Пэн и потерянные мальчишки? Никаких матерей и близко не было. Джим Пуговка – сирота. И в сказках никого, кроме злых мачех или бессердечных, ревнивых матерей. Список можно было продолжать и продолжать. Раньше Мегги часто этим утешалась. Казалось, ничего особо необычного в том, чтобы не иметь матери, не было – по крайней мере, в её любимых историях.»? (Меггі виросла без матері, батько та книжки стали її світом, саме книжки формують уявлення дівчинки про те, яким має бути життя.)

– З якими творами, що їх згадує Меггі ви вже знайомі? Чи погоджуєтеся ви з думкою героїні?

– Чому Меггі знову потрапила у полон до Капрікорна саме із Феноліо? (Автор наголошує, що саме від цих героїв у подальшому залежить доля всієї книжки.)

– Яким чином дівчинці вдалося врятувати старого письменника від убивць Капрікорна? Які риси героїні поступово розкриваються у розповіді? (Меггі – розумна та кмітлива дівчинка, вона примусила повірити Басту, що вбити письменника – наразити себе на смертельну небезпеку.)

– Як характеризує героїню її безстрашна войовничість стосовно аномально жорстокого Басти?

– Чому саме під час полону проявився у Меггі дар батька? (Роль Меггі у розповіді дедалі зростає.)

– Яку книжку читала Меггі, коли пробудився її дар? («Пітер Пен» шотландського письменника Джеймса Баррі) Поміркуйте, чому саме ця книжка «пробудила» дар Меггі? (Пітер Пен – вічна дитина, яка не хоче дорослішати, він товаришує з феями та вміє літати. Книжки про Пітера Пена є певною мрією людини про вічне дитинство, де можливі усілякі дива.)

Перегляд відео «Меггі виконує завдання».

– Як Капрікорн намагається використати дар Меггі? (Вичитати Привида та покарати Вогнерука й служницю Резу.)

– Чому про найстрашнішого персонажа – Привида – читач дізнається тільки зараз? Який прийом використовує автор? (Розповідь побудовано так, що майже всі події ми бачимо з точки зору головної героїні, тому таємниці розкриваються поступово, як розкриваються вони перед Меггі.)

– Що уособлює образ Тіні-Привида? (Наслідки злих вчинків нікуди не зникають, вони живуть на землі, приносячи людям ще більше нещасть.)

– Як відбулася зустріч Меггі з матір’‎ю? Чому режисер прибирає цю сцену з фільму? (На думку режисера та за законами кіномистецтва, всі конфлікти мають розв’‎язатися у фіналі.)

– Як поводиться Меггі під час короткого побачення з матір’‎ю?

– Що придумав Феноліо? Чому він не задоволений тим, що написав? Як ви розумієте думку героя, що слова у творі мають бути «правильними»?

– Чому автор збирає всіх героїв у селищі Капрікорна? (Простір селища – центр Зла не тільки в реальності Меггі та Мо, а й у реальності світу Вогнерука, тому дуже важливо саме тут знищити Зло.)

– Через яке випробування проходить дівчинка у вирішальному епізоді? Як поводиться героїня? Як цю сцену втілено у фільмі? Що додає режисер? Як ці зміни додають екранізації динамічності та драматизму?

– Поміркуйте, чому саме слово письменника знищує зло в тексті? (Варто повернутися до слів Пауля Целана, що стали епіграфом до роману: саме магічне Слово художнього твору здатне як породити, так і подолати найбільше зло.)

– Чому саме Меггі судилося знищити Капрікорна та Привида? (Меггі – головна героїня твору. На відміну від батька, вона розцінює свій талант не як прокляття, а як дар. Авторка бачить у ній майбутнє життя Книги.)

Складання паспорту-анкети головної героїні.

Деміург

Деміу́рг (з грец. δημιουργός , букв. — той, хто виготовляє речі для народу; звідси — майстер, ремісник, знавець, спеціаліст, творець; від грец. δῆμος — народ, земля та грец. ἔργον — робота, справа) — багатозначний термін: 1) у Давній Греції — назва ремісників, зокрема гончарів, ковалів; пізніше — стану ремісників, на відміну від інших прошарків — землевласницької знаті (евпатриди) та землеробів (геомори), а також носіїв вільних професій — лікарів, поетів, акторів; 2) у античній філософії (найперше в платонізмі) — творець артефактів та елементів чуттєво сприйманого космосу; 3) у християнстві — один із епітетів Бога як Творця всього, що існує; 4) у гностицизмі — справедливий Творець видимого космосу та Бог євреїв, що перебуває між всеблагим гностичним Богом і злим, темним началом — сатаною, богом матерії й хаосу; 5) переносно — творча сила, творець, автор. Спочатку в античній традиції деміургом називали людину, що працює на благо інших, не лише ремісника, а й посадовця, який виконує публічні обов’язки. Оскільки для успіху такої діяльності потрібно володіти майстерністю, то поступово деміургом стали називати майстра, знавця своєї справи. А в ширшому розумінні — творця будь-чого.

Зміст

У міфології

Деміург — міфологічний персонаж, що створює елементи світобудови, космічні та культурні об’єкти, людей шляхом виготовлення. У міфологічних системах Деміургом є такі персонажі, як-от гончар, коваль, ткач. Проте функції деміурга виходять за межі ремісництва. Так, у давньогрецькій міфології бог-коваль Гефест виготовляє щит, який є моделлю світового життя; одне із вищих божеств фінської міфології Ільмарінен виковує сонце і місяць; давньоєгипетський бог Хнум створює світ і людей на гончарному крузі; індійський Вішвакарман, тесля та коваль, є божественним творцем світу. В індуїстській тріаді богів (Вішну, Брагма, Шіва, див. Тримурті) Деміургом є Брагма.

У багатьох міфологіях Деміург зливається з масштабнішим та абстрактнішим образом Бога-Творця, що творить космос у цілому, і не тільки шляхом «виготовлення», але й «ідеальнішими» способами, — за допомогою магічних перетворень або вербальним називанням предметів, як-от Птаг (створює світ вимовлянням слів, які виникають в серці) або Ягве. Деміург часто зринає як помічник верховного божества.

Деміург співвідноситься і з культурним героєм, оскільки створює предмети, яких раніше не існувало, або які були приховані, як-от Мауї (основний персонаж гавайської міфології), що виловлює з праокеану сонце, місяць, зірки, суходіл (острови), а тоді й побутові предмети (човна, рибальський гачок тощо). В архаїчних міфологіях Деміург може мати зооморфні (чи тотемні) характеристики, взаємодіяти з трикстером.

Елементи космогонічних міфів зі згадками про птахів-деміургів збереглися в українському фольклорі (колядки про виникнення світу). Голуби-деміурги словесно моделюють ситуацію майбутнього акту створення світу або пірнають під воду та з добутого піску утворюють чотири елементи світобудови: рух часу («світанок»), сонце, місяць, дощ. Птахи зазвичай сидять на світовому дереві — дубі, яворі або «чемерушці». У пізнішій традиції голуби трансформуються на янголів.

У філософії

У філософський лексикон термін вводить Платон у діалозі «Тімей» (бл. 360 до н. е.). Тут Деміург — творець космосу, добрий батько, що створює небо, землю та її мешканців. Головний герой звертається до Деміурга як до істоти, що сформувала матеріальний світ. Тімей описує Деміурга як беззастережно доброзичливого, тому він прагне якомога кращого світу. Платон визначає Деміурга як Розум, що створює світ шляхом упорядкування хаотично рухомої матерії. При цьому ні сам ідеальний прообраз, ані матерія від Деміурга не залежать, він лише поєднує їх разом (у цьому полягає його суттєва відмінність від Бога теїстичних релігій, Який творить світ «із нічого»). Крім того, Деміург не всесильний, матерія заважає йому повністю здійснити його наміри.

Аристотель послуговується словом «деміург» у прямому значенні — ремісник, майстер, єдиний виняток — ранній діалог «Про філософію». Грецький філософ-платонік Алкіна (2 ст.) потрактовує Деміурга як розумну частину Світової Душі, що мислить не завдяки самій собі, а завдяки дії з боку активного Божественного Розуму. Зі Світовою Душею ототожнюють Деміурга також філософи-неоплатоніки Аттик (2 ст.) і Апулей. Аттик описував Деміурга як «вище начало», з якого походить все, що існує, і «над яким немає жодного іншого начала». Це найвище начало є, за Аттиком, одночасно і Розумом, і Благом. Оскільки розум не може існувати поза душею, то Деміург виявляється розумною Божественною душею, яка пронизує весь світ, упорядковує його та ним керує.

Філон Александрійський приписує функції Деміурга Логосу — творчій силі верховного Бога, що містить у собі Божественний задум про світ і активно оформлює матерію. Філон вважає деміургійний Логос найближчою до Бога силою і називає його «першонародженим Сином» Бога.

У піфагорійця Філолая (5–4 ст. до н. е.) Деміург — принцип, що зберігає сутність речей, попри їхню плинність; у софіста Критія з Афін — світовий Розум. Неопіфагорієць Нуменій з Апамеї описує Деміурга як «другого Бога».

У Плотіна, засновника неоплатонізму, функції Деміурга міцно закріплені за Розумом — другою після Єдиного безтілесною сутністю. Замість характерного для попередньої традиції уявлення про двох богів, один із яких постає в ролі парадигми світу, а другий — розуму, що споглядає цю парадигму, Плотін розробляє вчення про єдиного божественного Деміурга, який сполучає в собі обидва ці аспекти. Щоб узгодити аристотелівську філософію з платонівською, Плотін метафорично маркує Деміурга в пантеоні грецьких богів як Зевса. Неоплатонічна розробка вчення про Деміурга належить також Проклу, зокрема в коментарі до діалогу Платона «Тімей».

У гностиків Деміург — творче начало, що виробляє матерію, обтяжену злом. У системі античного філософа, представника ранньохристиянського гностицизму Валентина (2 ст.) Деміург, створюючи світ, не знає, що саме творить і завжди помиляється. Батьківська функція тут приписана божеству вищого порядку, а деміургійна — нижчого. Батько, який породжує все із власної сутності, мислиться нерухомим і самодостатнім у своєму породженні, а Деміург — мінливим і таким, що потребує для творчості матеріал і зразки.

У деїзмі 17–18 ст., що намагався поєднати релігію з наукою, Деміург (Бог) створив світ і дав йому першозакони, але після цього усунувся від «мирських справ».

У християнському богослов’ї поняття «деміург» (поряд із іменами «Творець», «Художник», «Поет») характеризує Бога як Творця і Упорядника всього, що існує. При цьому Бог може іменуватися Деміургом не тільки стосовно творення світу з нічого, але й у разі творива з «раніше наявного матеріалу». Термін Деміург вживався як щодо Бога назагал, так і щодо Бога-Отця, Бога-Сина і Святого Духа окремо, а також до всіх іпостасей Святої Трійці разом. Поряд з тим у Отців церкви, зокрема Василія Великого, існувало стійке уявлення, що ім’я Деміурга найперше належить Синові, оскільки саме Він виконує волю Отця. Термін Деміург у патристиці деколи застосовано до людини та ангела, але тільки у значенні «автор», «джерело», «причина».

Філософ і письменник Еміль Чоран (1911; Румунія — 1995; Франція) написав свого «Злого Деміурга» (франц. «Le mauvais démiurge»; 1969) під впливом гностицизму та Шопенгаверівської інтерпретації онтології Платона, а також Плотіна.

У літературі

У літературі термін застосовують на позначення міфологічного персонажа, наділеного функціями творення лише космічних об’єктів, природи, на відміну від культурного героя, який творить переважно культуру.

З середини 20 ст. деміурги (у множині) стають однією з наскрізних фігур філософсько-гумористичної фантастики. Так, С. Лем створив цикл романів-притч, у яких головними дійовими особами постають інженери-філософи Трурль і Клапавцій, основна діяльність яких полягає у спробах створити досконалий світ зі щасливим населенням. Деміурги Лема це типові гностичні деміурги — недосконалі, постійно сваряться і часто критиковані з боку своїх власних творінь. Від Трурля і Клапавція стандартною в гумористичній фантастиці стала пара деміургів, що різняться за своїми ролями у творчому процесі.

У радянській фантастиці образ Деміурга трапляється у романі А. і Б. Стругацьких «Обтяжені злом, або Сорок років по тому» (1988).

У фільмах, відеоіграх і живописі Деміург — творець світу, що не відноситься ні до добра, ні до зла, але завжди несе в собі начало нового.

Література

  1. Doherty K. F. The Demiurge and the Good in Plato // New Scholasticism. 1961. Vol. 35 (4). Р. 510–524.
  2. Ambelain R. La notion gnostique du Démiurge dans les Ecritures et les traditions judéochretiennes. Paris : Bussière, 2002. 140 р.
  3. Ковтун Н. Співвідношення образів дохристиянських богів (Сварога і Дажбога) з архетипом культурного героя в українській духовній традиції // Історія. Філософія. Релігієзнавство. 2009. № 4. С. 68–72.
  4. Касумова Ф. Сущность и функции культурного героя-демиурга // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Филология. Социальные коммуникации. 2012. Т. 25 (64). № 3. Ч. 1. С. 214–218.
  5. Тиховська О. М. Етнопсихологічна специфіка образів деміургів у космогонічних колядках українців // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2021. Т. 32 (71). № 5. Ч. 2. С. 155–159.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Петрушкевич М. С. Деміург // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Деміург (дата звернення: 4.03.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.08.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Related Post

Чи можна смажити яйця у шкаралупіЧи можна смажити яйця у шкаралупі

Найзручніше смажити яйце на антипригарній сковороді, але якщо її не має нічого страшного — підійде й звичайна. Обсмажте яйця на середньому вогні щонайбільше хвилину. За цей час білок коагулюється. Потім

Чи можна садити саджанці у листопадіЧи можна садити саджанці у листопаді

Зміст:1 Оберіть день для посадки зелені, часнику та цибулі: місячний посівний календар на листопад1.0.1 Gazeta.ua розкаже , які дні листопада вважаються найбільш вдалими для посівів і посадок.1.1 Місячний посівний календар

Що можна зробити з деревного пилуЩо можна зробити з деревного пилу

Зміст:1 Шпаклівка для дерев`яної підлоги: топ-лист складів, технологія нанесення1.1 Коли застосовується шпаклівка по дереву для підлоги1.2 Види шпаклівки для деревини1.2.1 Акрилова1.2.2 Полімерна1.2.3 Масляна1.2.4 На основі розчинника1.2.5 Замазування на основі води1.3