✅Характеристика городничого в комедії Гоголя «Ревізор»

Городничий – це один з найяскравіших персонажів літературної комедії М. В.Гоголя «Ревізор». Фактично, він є другорядним героєм, але за змістом так само важливий для сюжету, як і будь-яка інша дійова особа. Це багатогранний збірний образ, в якому автор зумів об’єднати найбільш примітні риси чиновників того часу. Жадібність, спритність, лінь, лукавство — все це городничий з «Ревізора», характеристика якого швидше негативна, ніж позитивна.

Зовнішність городничого

З тексту “Ревізора” можна почерпнути основні відомості про зовнішність і Сімейний стан героя. Антон Антонович Сквознік-Дмухановський – це немолодий чиновник років п’ятдесяти, який має дружину і дочку. Риси його обличчя грубі і жорсткі. Городничий повненький, але завжди виглядає солідно: його волосся прикрашене сивиною, а мундир з ботфортами створює відчуття величезної важливості персони.

Мова чиновника розмірена, спокійна і некваплива. За словами автора, розмовляє він завжди ні голосно і ні тихо, ні багато і ні мало. Його лексикон сповнений лайливих слів, які він не соромиться вимовляти навіть у присутності власної дружини. Переходи від ницості до зарозумілості, як і від страждання до радості, відбуваються в ньому миттєво.

З перших сторінок п’єси городничий постає перед читачем як негативний персонаж. Його зовнішність, характер і вчинки створюють портрет владного і жорстокого господаря міста N.

Для найкращого розуміння персонажа нижче наведені основні риси його характеру:

• Лукавство. Гоголівський чиновник тільки на людях виглядає як добропорядний служитель закону і зразковий сім’янин. Насправді ж йому наплювати на роботу, а до своєї сім’ї він ставиться зневажливо.
• Безжальність. Найкраще ця риса видно по спілкуванню городничого з купцями, яким від нього нерідко дістається. Чиновник ображає їх, погрожує їм і часто вдається до шантажу.
• Чванливість. Городничий завжди виглядає як пихатий індик, його важливості і самолюбству просто немає меж.
• Жадібність. Він ніколи не упустить наживу, яка сама пливе в руки. Скільки б не лежало товарів на прилавках магазинів, він скуповує все підряд незалежно від того, потрібні йому ці речі чи ні.
• Забобонність. Це якість наочно показано в сцені, де городничий розповідає про свій сон про величезних чорних щурів. Нібито він так передчував появу Ревізора.
• Пристрасть до азартних ігор. Антон Антонович любить грати в карти і часто програє величезні суми, а гроші на погашення боргів бере з казни або вимагає у купців.
• Брехливість. Нерідко чиновник не тільки прибріхує, а й відверто бреше. Наприклад, про нібито згорілу під час пожежі церкву. Насправді він просто розтратив кошти, які були виділені на її будівництво.

При такій великій кількості негативних якостей резонно постає питання про те, чи є в характері городничого хоч щось хороше. Швидше так, ніж Ні, оскільки жоден герой оповідання Гоголя не є повністю позитивним або повністю негативним.

Однак наведені далі риси характеру логічніше називати сильними сторонами.

Красномовність. У цьому чиновнику немає рівних. Коли когось потрібно в чомусь переконати, він знаходить масу коліристих виразів, надійних доказів і правильних мовних оборотів.
Упевненість у собі. Чиновник завжди тримається впевнено і твердо, формуючи навколо себе атмосферу важливості і потрібності.
Продуманість. Городничий намагається прорахувати ситуацію на кілька кроків вперед. Так, він хотів одружити Ревізора на своїй дочці, щоб отримати генеральське звання.

Приклад шкільного твору

“Ревізор” – це комедія М. В. Гоголя, написана в 5 діях. Основна тема твору полягає в зображенні істинного обличчя чиновницької Росії і невідворотності духовного покарання людських вад. Персонаж городничого займає в комедії важливе місце, хоча і є другорядним героєм. Це збірний образ, в якому автор постарався показати всі негативні сторони чиновників свого часу (жадібність, дурість, неробство, жорстокість, лукавість, брехливість, невігластво та ін.).

З тексту п’єси відомо, як звуть городничого, скільки йому приблизно років і який він з себе. Його повне ім’я – Антон Антонович Сквозник-Дмухановський. Це літній чоловік років п’ятдесяти, який має дружину і дочку. Городничий повненький, волосся у нього вже сивіє, а риси обличчя настільки грубі, ніби хтось “зверху” витесав їх сокирою. На людях він виглядає урочисто і важливо, завжди одягнений в парадний мундир і ботфорти зі шпорами.

Гоголь не дає більш докладного опису зовнішності героя, але зате багато уваги приділяє його мови. Городничий розмовляє не дуже тихо і не дуже голосно, спокійно і неквапливо, але при цьому він не гребує лайливих слів, які вживає навіть у присутності дружини і дочки. Коли потрібно справити враження, чиновник красномовний і впевнений в собі. Хоча переходи від важливості до ницості в ньому відбуваються так швидко, що спочатку до цього навіть важко звикнути.

Попри те, що городничий «служить батьківщині» все життя, його не можна назвати порядним і законослухняним. Навпаки, Антон Антонович абсолютно не дбає про добробут повітового містечка і його мешканців. У всьому і скрізь городничий шукає власну вигоду, не гребує брати хабарі, красти гроші з казни, шантажувати купців і навіть погрожувати їм. Він має згубну пристрасть до карт і за один вечір здатний програти величезну суму.

На самому початку твору городничий, дізнавшись про майбутній візит Ревізора, задається питанням про те, як би так все влаштувати в місті, щоб начальство побачило його ревнощі і залишилося досить. І треба сказати, що саме в цьому питанні і подальших дорученнях образ городничого розкривається найбільш повно.

Чи може Сквозник-Дмухановський насправді ревнувати, піклуватися і переживати? Ні, чиновник лише хоче виглядати добрим і чесним господарем міста N. Він роздає своїм підлеглим сміховинні доручення: вимести брудні вулиці, у яких навіть немає назв, розметати старий паркан, написати назви хвороб на латині над ліжками пацієнтів місцевої лікарні і т. п. Все це показує, що городничий лише створює видимість порядку.

До своїх обов’язків чиновник ставиться недбало. Він вважає за краще керувати іншими, але сам спирається лише на красномовство і масу брехні. У розмовах з Хлестаковим городничий не те що прибріхує, а відверто складає всякі небилиці. І мета такого письменництва полягає лише в тому, щоб обілити себе за всяку ціну.

Характеристика городничого з “Ревізора” виходить строго негативною, але в цьому-то і вся суть. В кінці твір переходить з жанру комедії в трагікомедію саме тому, що головний лиходій і обманщик розуміє, як сильно він помилився. Фактично Антон Антонович попався на власну вудку: його обвели навколо пальця, скористалися його грошима і врешті-решт виставили круглим дурнем. Це і є те саме духовне покарання людини за всі його пороки і гріхи. Найкраще зрозуміти і відчути основну ідею «Ревізора» можна, прочитавши твір повністю.

ОБРАЗИ ЧИНОВНИКІВ У КОМЕДІЇ М.В. ГОГОЛЯ «РЕВІЗОР» – РЕАЛІЗМ

Зарубіжна література 9 клас розробки уроків – 2017 рік

Мета: проаналізувати з учнями образи чиновників — героїв комедії «Ревізор», розкрити їхню роль у конфлікті твору, розтлумачити зміст епіграфа до п’єси; розвивати навички аналізу драматичного твору, вміння узагальнювати, вміння формулювати і відстоювати власну думку, критичне мислення; прищеплювати неприйняття хабарництва, лицемірства, недбайливого ставлення до своїх обов’язків.

Компетентності, що формуються: предметні — уміння характеризувати образи чиновників у комедії «Ревізор», розповідати про мотиви їхніх учинків, розкривати роль епіграфа до п’єси; ключові — уміння вчитися впродовж життя (уміння визначати мету навчальної діяльності та спосіб її досягнення), спілкування державною мовою (уміння тлумачити поняття, висловлювати думки, погляди), соціальна та громадянська компетентності (уміння аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань; критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту).

Обладнання: повний текст комедії М. В. Гоголя «Ревізор», тлумачні словники.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь, навичок.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У комедії «Ревізор» Гоголь зобразив найвищих чиновників, а також поміщиків провінційного міста. Найважливішою особою серед міської еліти є городничий. Саме завдяки йому зав’‎язалася дія п’‎єси, адже страх городничого бути викритим у хабарництві, поганому виконанні обов’‎язків та інших гріхах перетворює жалюгідну постать Хлестакова на грізного ревізора.

На уроці ми проаналізуємо образи чиновників у комедії та з’‎ясуємо, з якою метою Гоголь продемонстрував цих непривабливих персонажів читачам і глядачам «Ревізора».

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ УРОКУ,

ФОРМУЛЮВАННЯ РАЗОМ З УЧНЯМИ МЕТИ УРОКУ

IV. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Перевірка домашнього завдання

Учень презентує анкету городничого. Клас доповнює її

1. Як Гоголь описує городничого в зауваженнях для акторів?

2. Чи траплялося вам раніше слово «резонер»? Як ви розумієте його значення? Перевірте свої припущення за тлумачним словником.

3. Знайдіть у тексті п’‎єси цитати, що підтверджують авторську характеристику городничого: його резонерство, своєрідний розум, грубо розвинені нахили душі.

4. Виразно прочитайте сцену першої дії, в якій Городничий дає настанови чиновникам. Що ми дізнаємося про голову міста з цих настанов?

5. Городничий, як і Хлестаков, нерідко вдається до брехні. Чи однакові при цьому їхні мотиви? Поясніть свою думку.

6. Виразно прочитайте останній монолог городничого. Які почуття він у вас викликає?

7. Чому герой обурюється? Як ви вважаєте, чи звучить у словах городничого каяття?

8. Зробіть висновок: які людські та чиновницькі вади викрив Гоголь за допомогою образу городничого? Запишіть їх, доповнюючи складену вдома анкету персонажа.

Дослідники творчості Гоголя стверджують, що останній монолог городничого виводить його з ряду комічних осіб і робить героєм трагічним. Чи згодні ви з їхньою думкою? У чому полягає трагізм образу городничого?

1. Які «гріхи» мають за собою міські чиновники? Які недоліки існують у роботі підвладних їм установ? У відповіді використовуйте зроблені вдома записи.

2. Як у мові та вчинках чиновників виявляються риси їхніх характерів, указані Гоголем у зауваженнях для акторів?

3. Які негативні риси цих героїв розкриваються під час візитів до Хлестакова?

4. Хто з чиновників поводиться впевненіше, ніж інші?

5. Як чиновники ставляться до городничого? У відповіді використовуйте цитати з тексту.

6. Чому Гоголь завершив комедію німою сценою? Чому драматург надавав цій сцені особливого значення?

7. Яка роль чиновників у зовнішньому і внутрішньому конфліктах комедії?

8. Чому, на ваш погляд, за епіграф до комедії Гоголь узяв приказку «В нього пика бридка, а він на дзеркало наріка»? Як пов’‎язаний епіграф з образами чиновників у творі?

Пояснення вчителя. Значення епіграфа стає зрозумілішим, якщо знати історію його появи. Спочатку в комедії не було епіграфа. Деякі критики звинувачували Гоголя в тому, що він обмовив Росію, створивши непривабливий образ провінційного міста. 1842 року письменник додав епіграф. Цими словами Гоголь відповів на докори, ніби говорячи: п’‎єса — не наклеп, а дзеркало, яке правильно відображає реальне становище в суспільстві.

V.ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

1. Як ви вважаєте, чи зміниться щось у місті після приїзду справжнього ревізора? Аргументуйте свою відповідь.

2. Чи зберегли актуальність до нашого часу образи чиновників із комедії «Ревізор»? Доведіть свою думку.

3. Сучасники дорікали Гоголю ще й тим, що в комедії немає жодного позитивного героя. На це письменник відповів у замальовці «Театральний роз’‎їзд після представлення нової комедії» (1842): «Дивно: мені шкода, що ніхто не помітив чесної особи, яка була в моїй п’‎єсі. Так, була одна чесна, шляхетна особа. Це сміх». Як ви розумієте слова Гоголя?

VI.ОГОЛОШЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Прочитати повість М.В. Гоголя «Шинель».

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про цикл петербурзьких повістей М.В. Гоголя.