Горох: выращивание на огороде, хранение, сорта

Автор и редактор: Елена Н. https://floristics.info/ru/index.php?option=com_contact&view=contact&id=19 Правки: 02 августа 2023 Опубликовано: 05 февраля 2019 Первая редакция: 05 февраля 2016 🕒 13 минут 👀 321058 раз 💬 16 комментариев

Растение горох (лат. Pisum) относится к роду травянистых растений семейства Бобовые. Родина гороха – Юго-Западная Азия, где он культивировался с незапамятных времен. Зеленый горох содержит каротин (провитамин А), витамин C, PP, витамины группы B, а также соли марганца, фосфора, калия и железа. Овощ горох является источником лизина, одной из самых дефицитных аминокислот. В современной культуре выращивается три разновидности гороха: кормовой, зерновой и овощной – однолетнее самоопыляющееся растение, способное быстро развиваться. Горох востребован не только как источник растительного белка и других полезных веществ, но и как сидерат – лучший предшественник для любой другой огородной культуры.

Посадка и уход за горохом

• Посадка: посев семян в открытый грунт – с конца апреля, а скороспелые сорта можно сеять даже летом.
• Освещение: яркий солнечный свет.
• Почва: легкая, плодородная с pH 6,0-7,0, на участках с глубоко залегающими грунтовыми водами.
• Полив: регулярный (один раз в неделю). Особенно важно увлажнять грунт в засушливую погоду. Максимальная потребность культуры во влаге – в период цветения и формирования плодов: в этот период горох поливают два раза в неделю, расходуя на м² участка 9-10 л воды.
• Прищипка: чтобы стимулировать образование и рост боковых побегов, верхушки стеблей нужно прищипнуть как можно раньше.
• Подкормки: жидкими минеральными удобрениями – раствором 1 столовой ложки Нитроаммофоски в 10 л воды. Такого количества достаточно для удобрения 1 м² грядки. В качестве органического удобрения можно применять раствор коровяка (1:10), а также сухие удобрения – перегной или компост: перед цветением, после него и при осенней обработке участка.
• Подвязка: под тяжестью формирующихся стручков горох полегает, поэтому нуждается в подвязке к шпалере: вдоль ряда на расстоянии полутора метров вкапывают колья, на них натягивают проволоку или веревки, по которым направляют усики гороха.
• Размножение: семенное.
• Вредители: тля, клубеньковые долгоносики, плодожорки, листовертки, огородные и капустные совки и их гусеницы.
• Болезни: мучнистая роса, пероноспороз, ржавчина, аскохитоз, бактериоз и вирусные инфекции.

Ботаническое описание

Корневая система у гороха глубокая, стебель полый, ветвящийся, достигающий в высоту двух с половиной метров, в зависимости от сорта обыкновенный или штамбовый, с непарноперистыми сложными листьями, черешки которых оканчиваются усиками, которые, цепляясь за опору, удерживают растение вертикально. Цветки у гороха иногда фиолетовые, но обычно белые, самоопыляющиеся, обоеполые, зацветающие через 30-55 дней после посева. Первый цветонос у ранних сортов проклевывается из пазухи 6-8 листа, а у поздних – из пазух 12-24 листа. Новые цветоносы появляются каждые два дня или даже через день. Плоды гороха – бобы, имеющие в зависимости от сорта разные оттенки цвета, форму и размер.

В бобах содержится от 4 до 10 гладких или морщинистых семян того же цвета, что и кожура стручка. Как и все бобовые, горох обогащает почву азотом: на его корнях в процессе роста развиваются полезные микроорганизмы – бактерии, фиксирующие азот, усвоенный ими из атмосферы.

Посадка гороха в открытый грунт

Когда сажать

Несмотря на то, что горох привередлив, вырастить его на участке при соблюдении агротехники несложно. Посадка гороха в открытый грунт осуществляется в конце апреля – с двадцатого числа месяца, как только огород чуть просохнет от стаявшего снега. Всходы гороха нормально развиваются даже при легких заморозках. Скороспелые сорта можно высаживать летом, вплоть до конца первой декады июля. Вообще же горох сеют несколько раз: с конца апреля по начало июля с промежутком между посевами в 10 дней.

Перед посадкой семена прогревают в течение пяти минут в горячем (40 ºC) растворе борной кислоты (2 г кислоты на 10 л воды) – эта мера снижает вероятность поражения гороха болезнями и вредителями, в частности, личинками клубенькового долгоносика. После набухания в растворе кислоты семена гороха должны просохнуть. Если по какой-либо причине вы не успели намочить семена для набухания, сейте их сухими – они набухнут в земле уже к вечеру.

Почва для гороха

Выращивание гороха в открытом грунте требует выполнения определенных условий: участок для гороха выбирают солнечный, с глубоким залеганием грунтовых вод, поскольку корни растения уходят вглубь на метр и могут пострадать от воды. Грунт для гороха предпочтителен легкий, но плодородный, водородный показатель почвы должен быть в пределах 6-7 единиц: в кислой почве растение будет больным и слабым. Не любит горох бедных грунтов, а также тех, в которых имеется избыток легкодоступного азота.

Некоторые садоводы рекомендуют сеять горох в приствольных кругах молоденьких яблонь, поскольку их только начинающие развиваться кроны не закрывают горох от солнца, в то же время горох обогащает для деревьев почву азотом. Если вы решитесь на такой эксперимент, подсыпьте в приствольные круги яблонь плодородную почву слоем в 10-12 см высотой.

Несмотря на то, что выращивание гороха из семян стартует ранней весной, грунт для гороха лучше приготовить с осени: перекопать, внося дополнительно на каждый м² по 20-30 г калийной соли и по 50-60 г суперфосфата. Кислую почву нейтрализуют древесной золой из расчета 200-400 г на м² в зависимости от величины кислотного показателя. Следующей весной, перед посадкой, в грунт вносят по 10 г селитры на м². Никогда не используйте в качестве удобрения гороха свежий навоз – растение его не терпит, но прекрасно растет на грунтах, которые унавоживались под его предшественников.

После чего можно сеять горох

Хорошо растет горох после таких растений, как томат, картофель, капуста, огурец, и тыква. Нежелательны для гороха такие предшественники, как фасоль, бобы, соя, чечевица, арахис и собственно горох.

Как сажать в грунт

Перед тем, как сажать горох, сделайте в грядках борозды глубиной 5-7 см и шириной 15-20 см на расстоянии 50-60 см одна от другой. Внесите в борозды смешанный с золой компост и присыпьте его сверху огородной землей так, чтобы глубина борозды оставалась приблизительно 3-5 см (3 см – для тяжелых грунтов, 5 см – для легких).

Посев осуществляется с частотой 15-17 семян на метр борозды, то есть расстояние между семенами должно быть примерно 6 см. Борозды с семенами присыпают землей, которую затем уплотняют, чтобы сохранить в грунте влагу, а защищая горошины от птиц, участок до появления всходов накрывают светопроницаемой пленкой или рыболовной сеткой. Всходы появятся через неделю или полторы. В междурядьях гороха вы можете выращивать редис или салат.

Уход за горохом

Условия выращивания

Прорастают семена уже при 4-7 ºC, но самой комфортной температурой для культуры является 10 ºC. А вот жара гороху противопоказана, и от семян, посаженных в жару, вы цветения не дождетесь.

Основной уход за горохом – правильный полив с последующим рыхлением и одновременной с ним прополкой участка. Первое рыхление грунта проводится через две недели после появления всходов и сопровождается окучиванием кустиков гороха. Когда растения вытянутся на высоту 20-25 см, поставьте по ряду опоры, по которым горох будет взбираться вверх.

Если вы хотите получить богатый урожай, как можно раньше прищипните верхушку стебля, чтобы он пустил несколько боковых побегов, которые со временем тоже можно прищипнуть. Лучше всего эту манипуляцию проводить ранним солнечным утром, чтобы до вечера ранка успела подсохнуть. Вполне вероятно, что вам придется столкнуться с вредителями или болезнями гороха, и вы должны быть готовы защитить от них урожай.

Полив

Горох очень болезненно реагирует на жару, поэтому в засушливую пору возникает потребность в усиленном увлажнении. Особенно нуждается культура во влаге, когда на горохе появляются цветки. Если до этого момента горох поливают в среднем один раз в неделю, то с началом цветения и дальнейшего формирования плодов переходят на режим полива два раза в неделю. Чаще поливают горох и в знойную пору – два раза в неделю, и обильно – по 9-10 л на м². После полива обычно проводят прополку и рыхление участка.

Подкормка

Подкормки гороха можно совмещать с поливами. Перед тем, как поливать горох, растворите в 10 л воды столовую ложку нитроаммофоски – это расход раствора на 1 м² гороховой грядки. Чем удобрять горох кроме нитроаммофоски? Можно использовать раствор коровяка. Сухую органику (компост, перегной) и калийно-фосфорные удобрения вносят первый раз перед цветением, а второй раз после него, а также осенью, при обработке почвы. Азотные удобрения вносят в грунт весной.

Подвязка гороха

Стебли у гороха слабые, поэтому, когда начинают формироваться плоды, горох полегает под их тяжестью и нуждается в подвязке к опоре. В качестве опоры можно использовать колышки или металлические прутья, воткнутые вдоль ряда на расстоянии полутора метров друг от друга. На них натягивают горизонтально проволоку или веревки. Направляйте побеги гороха с усиками по этим растяжкам, чтобы растения прогревались на солнышке и проветривались, а не лежали на земле, загнивая от сырости.

Вредители и болезни

Врагами гороха среди насекомых являются гороховая плодожорка, листовертка, капустная и огородная совки. Совки, как и листовертки, откладывают яйца на листьях гороха. Вылупившиеся гусеницы совок объедают наземные части растений, а личинки листовертки, питаясь листьями, заворачиваются в них. Бабочки-плодожорки откладывают яйца на плоды, листья и цветы гороха, которые буквально через неделю становятся пищей для личинок.

Из болезней опасны для гороха мозаика и мучнистая роса. Мозаика является вирусным заболеванием, которое вылечить невозможно, но его можно избежать, соблюдая агротехнику вида и севооборот, а также правильно обрабатывая до посадки посевной материал. Первые признаки заболевания – замедленный рост и курчавость листьев, а также появление на их краях зубцов. Позже на листьях проступают некротические пятна, а жилки обесцвечиваются.

Грибковое заболевание мучнистая роса, или сферотека, проявляется белесым рыхловатым налетом, который возникает сначала в низу наземной части, а потом распространятся на все растение. В результате плоды растрескиваются и погибают, а пораженные листья и побеги со временем чернеют и отмирают.

Обработка

Если вы выяснили, чем болеет горох, вам необходимо знать, чем обработать горох от грибка, потому что избавиться от вируса существует только один способ: удалить больной экземпляр с участка и сжечь, а грунт, в котором росло больное растение, пролить крепким раствором марганцовки и не выращивать на этом месте ничего хотя бы год.

• в десяти литрах воды растворяют 40 г кальцинированной соды и 40 г тертого хозяйственного мыла, тщательно перемешивают и опрыскивают таким составом горох дважды с интервалом в неделю;
• 300 г листьев полевого осота заливают ведром воды, настаивают ночь, процеживают и опрыскивают горох дважды с интервалом в семь дней;
• полведра измельченных огородных сорняков заливают горячей водой до верха ведра и настаивают несколько дней, потом процеживают настой через марлю, разводят водой в соотношении 1:10 и опрыскивают горох.

Все обработки по листьям проводятся вечером, чтобы избежать ожога покрытых каплями наземных частей гороха солнечными лучами.

С гусеницами совок, листоверток и плодожорок борются обработкой гороха настоями помидорной ботвы и чеснока. Для приготовления томатного настоя три килограмма измельченной помидорной ботвы настаивают в 10 л воды сутки или двое. Перед тем, как обработать горох по листьям, настой процеживают. Чеснок для приготовления лечебного настоя в количестве 20 г пропускают через давилку, заливают десятью литрами воды и настаивают в течение суток, затем процеживают и применяют. Эти настои хорошо зарекомендовали себя и в борьбе с тлей.

Уборка и хранение

Примерно через месяц после цветения горох можно собирать. Плодоношение гороха длится 35-40 дней. Горох – культура многосборовая, стручки снимают через каждый день или два. Первыми созревают бобы в нижней части куста. За один сезон при благоприятных условиях с квадратного метра гороховой посадки можно снять до четырех килограммов бобов.

Садоводы выращивают в основном сорта сахарных и лущильных сортов гороха. Одно из отличий сахарного гороха от лущильного – отсутствие пергаментного слоя в стручках, и поэтому молодой сахарный горошек можно есть вместе со стручком. Нежные стручки сахарного гороха начинают постепенно убирать по мере достижения технической зрелости с середины июня. Если регулярно снимать с кустов все до одного стручки, то в августе горох может опять зацвести и дать второй урожай. Старайтесь снимать стручки осторожно, не ломая стеблей.

Лущильные сорта собирают с конца июня до самой осени также по мере созревания плодов: поскольку лущильный горох выращивают ради зеленого горошка, стручки нужно снимать, пока они еще гладкие и однотонно окрашенные. Если на стручке прорисовалась сетка, он годится уже только на зерно.

Зеленый горошек, то есть горох недозрелый или, как принято говорить, в стадии технической зрелости, хранят в консервированном или замороженном виде, поскольку он быстро портится. Есть третий способ хранения: горошек отваривают две минуты в кипятке, откидывают на сито, ополаскивают холодной водой, закладывают в сушильный шкаф и держат там 10 минут при температуре 45 ºC. Затем его вынимают, полтора часа остужают при комнатной температуре и снова помещают в сушилку в температуру 60 ºC. Можно сушить горошек с добавлением сахара на противне в духовке. Готовый для хранения горошек имеет морщинистую поверхность и темно-зеленый цвет.

Спелый горох, то есть горох в стадии биологической зрелости, можно хранить не один год.

• горох должен быть полностью созревшим;
• необходимо хорошо просушить горох перед закладкой на хранение;
• хранить горох нужно в месте, недоступном для насекомых.

Перед тем, как хранить горох, его вылущивают и сушат в помещении с хорошей вентиляцией дня два-три, рассыпав на чистую бумагу. Не храните горох ни в бумаге, ни в ткани, ни в полиэтилене, поскольку насекомые легко проникают сквозь эти материалы. Лучше всего хранится горох в стеклянных банках с металлическими крышками «твист», поскольку капроновые крышки также не являются преградой для вредителей.

Виды и сорта

Вид горох посевной, или овощной (Pistum sativus) генетически разнообразен. Его подвиды различаются листьями, цветками, плодами и семенами. Но эта классификация интересна только ученым-ботаникам. Практики делят сорта гороха по срокам созревания на ранние, среднеспелые и позднеспелые, а по целевому назначению различают сорта:

Лущильные (Pisum sativum convar. sativum) сорта

Сорта с гладкими семенами, содержащими много крахмала и не так много свободных сахаров.

• Дакота – устойчивый к болезням ранний и урожайный сорт с крупными горошинами;
• Овощное чудо – среднеспелый, устойчивый к заболеваниям сорт со стручками длиной 10-11 см и семенами отличного вкуса, предназначенными как для еды в свежем виде, так и для консервирования;
• Динга – немецкий скороспелый сорт со слабоизогнутыми бобами длиной 10-11 см и темно-зелеными семенами в количестве от 9 до 11 штук. Сорт пригоден для еды в свежем виде и для консервирования;
• Сомервуд – крупнозернистый, среднепоздний, устойчивый к болезням и урожайный сорт с шестью-десятью горошинами в бобе длиной 8-10 см;
• Джоф – среднепоздний, устойчивый к болезням сорт со сладкими семенами в бобах длиной 8-9 см;
• Бинго – позднеспелый, устойчивый к болезням высокоурожайный сорт с отличными вкусовыми качествами, в стручке которого в среднем по 8 семян.

Мозговые (Pisum sativum convar. medullare) сорта

Их горошины в стадии биологической спелости сморщенные, но используют их в фазе технической спелости. В них много сахара, поэтому их замораживают и используют для консервирования.

• Альфа – наиболее ранний сорт кустовой (не полегающей) формы с вегетационным периодом всего 55 дней, слабоизогнутым саблевидным стручком с острой верхушкой длиной до 9 см с 5-9 семенами внутри. Сорт отличных вкусовых качеств;
• Телефон – любительский, очень поздний высокоурожайный сорт с длинным (до трех метров) стеблем и бобами длиной до 11 см с 7-9 сладкими, крупными зелеными семенами;
• Адагумский – среднеспелый сорт высоких вкусовых качеств с зеленовато-желтыми по цвету в спелом виде семенами;
• Вера – ранний высокоурожайный сорт со стручками длиной от 6 до 9 см с 6-10 горошинами.

Сахарные (Pisum sativum convar. axiphium) сорта

Сорта с мелкими и очень морщинистыми семенами, не имеющие в стручке пергаментного слоя, поэтому их можно есть вместе со стручком.

• Амброзия – скороспелый сорт, требующий при выращивании опоры;
• Жегалова 112 – высокоурожайный среднеспелый сорт с прямыми или слабоизогнутыми бобами длиной от 10 до 15 см с тупой верхушкой и 5-7 сладкими, нежными семенами;
• Сахарный Орегон – среднеранний сорт со стручками длиной до 10 см, в которых зреет по 5-7 семян;
• Чудо Кельведона – высокоурожайный раннеспелый сорт с 7-8 крупными, гладкими темно-зелеными горошинами в стручках длиной 6-8 см.

Городникам на замітку: як правильно сіяти горох і коли це робити навесні

В якому місяці потрібно сіяти горох і яких помилок не можна допускати в такій справі – читайте в матеріалі.

Як правильно садити горох у відкритий грунт – поради / depositphotos.com

Горох – невибаглива рослина, яка відмінно переносить холод, тому її можна сіяти в березні або квітні. До того ж, таку культуру зручно вирощувати і в горщиках на підвіконні, і в теплиці, і у відкритому грунті. УНІАН розповість, при якій температурі сіяти горох і як правильно це робити

Коли можна сіяти горох – оптимальні терміни

Дачники починають сіяти культуру ранньою весною – весь квітень підходить для цього. Точний час залежить від температури грунту – він повинен прогрітися до +5-8 °С. Згідно з народними прикметами, найкращий час для посадки гороху – це період цвітіння мати-й-мачухи.

Що потрібно знати перед тим, як сіяти горох – головні правила

Насіння гороху знаходяться в стручках – їх називають бобами. Для посіву використовуються всього два види: цукровий і лущильний. Перший популярний навіть в консервації – він солодкий, їсти можна і боби, і стручки. Другий, навпаки, більш жорсткий – такі боби сушать, а потім застосовують для приготування супів і гарнірів.

Вибирати сорт гороху для посіву потрібно в залежності від терміну його дозрівання:

• ранньостиглий – дозріває за 60 днів;
• середньостиглий – за 70-75 днів;
• пізньостиглий – можна збирати через 80 днів.

Для того, щоб культура росла швидко і густо, садити її потрібно на родючому грунті з низьким рівнем грунтових вод і показниками кислотності. Горох краще висаджувати на височинах або робити високі грядки. Картопля, томати, баклажани, кукурудза і кабачки – кращі попередники.

Як правильно садити насіння гороху – інструкція

Перед тим, як почати висаджувати боби, перевірте їх на відсутність слідів від комах. Далі потрібно замочити насіння на 12 годин і тільки тоді приступати до посіву. Можна висадити і сухим способом (без замочування), але тільки у вологий грунт.

Горох: вирощування на городі, зберігання, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 лютого 2016 🕒 12 хвилин 👀 61988 разів 💬 10 коментарів

• Посадка й догляд за горохом
• Овоч горох – опис
• Посадка гороху у відкритий ґрунт
  • Коли садити горох у ґрунт
  • Ґрунт для гороху
  • Після чого можна сіяти горох
  • Після чого можна сіяти горох
  • Як виростити горох
  • Полив гороху
  • Підживлення гороху
  • Підв’язка гороху
  • Обробка гороху
  • Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)
  • Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)
  • Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)
  • Коментарі

  Рослина горох (лат. Pisum) належить до роду трав’янистих рослин родини Бобові. Батьківщина гороху – Південно-Західна Азія, де його культивували з прадавніх часів. Зелений горох містить каротин (провітамін А), вітамін C, PP, вітаміни групи B, а також солі марганцю, фосфору, калію і заліза. Овоч горох є джерелом лізину, однією з найбільш дефіцитних амінокислот. У сучасній культурі вирощується три різновиди гороху: кормовий, зерновий та овочевий – однорічна самозапильна рослина, здатна швидко розвиватися.

  Горох затребуваний не лише як джерело рослинного білку та інших корисних речовин, а й як сидерат – найкращий попередник для будь-якої іншої городньої культури.

  Посадка й догляд за горохом

  • Посадка: посів насіння в відкритий ґрунт – із кінця квітня, а скоростиглі сорти можна сіяти навіть улітку.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий, родючий з pH 6,0-7,0, на ділянках із глибоким заляганням ґрунтових вод.
  • Полив: регулярний (один раз на тиждень). Особливо важливо зволожувати ґрунт у посушливу погоду. Максимальна потреба культури у волозі – в період цвітіння й формування плодів: у цей період горох поливають двічі на тиждень, витрачаючи на м² ділянки 9-10 л води.
  • Прищипування: щоб стимулювати утворення та зростання бічних пагонів, верхівки стебел потрібно прищипнути якомога раніше.
  • Підживлення: рідкими мінеральними добривами – розчином 1 столової ложки Нітроамофоски в 10 л води. Такої кількості достатньо для удобрення 1 м² грядки. У якості органічного добрива можна застосовувати розчин коров’яку (1:10), а також сухі добрива – перегній або компост: перед цвітінням, після нього і при осінній обробці ділянки.
  • Підв’язування: під вагою стручків у міру їх формування горох полягає, тому потребує підв’язування до шпалери: уздовж ряду на відстані півтора метра вкопують кілки, на них натягують дріт або мотузки, за якими направляють вусики гороху.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, бульбочкові довгоносики, плодожерки, листовійки, городні та капустяні совки та їхня гусінь.
  • Хвороби: борошниста роса, пероноспороз, іржа, аскохітоз, бактеріоз і вірусні інфекції.

  Овоч горох – опис

  Коренева система у гороху глибока, стебло порожнисте, розгалужене, досягає у висоту двох із половиною метрів, залежно від сорту звичайне або штамбове, з непарноперистим складним листям, черешки якого закінчуються вусиками, що, чіпляючись за опору, утримують рослину вертикально. Квітки у гороху іноді фіолетові, але зазвичай білі, самозапильні, двостатеві, зацвітають через 30-55 днів після посіву. Перший квітконос у ранніх сортів прокльовується з пазухи 6-8 листка, а у пізніх – із пазух 12-24 листка. Нові квітконоси з’являються кожні два дні або навіть через день. Плоди гороху – боби, що мають залежно від сорту різні відтінки кольору, форму і розмір. У бобах міститься від 4 до 10 гладких або зморшкуватих насінин того ж кольору, що і шкірка стручка. Як і всі бобові, горох збагачує ґрунт азотом: на його корінні в процесі росту розвиваються корисні мікроорганізми – бактерії, що фіксують азот, засвоєний ними з атмосфери.

  Посадка гороху у відкритий ґрунт

  Коли садити горох у ґрунт

  Незважаючи на вибагливість гороху, виростити його на ділянці при дотриманні агротехніки нескладно. Посадка гороху у відкритий ґрунт здійснюється в кінці квітня – з двадцятого числа місяця, як тільки город трохи просохне від поталого снігу. Сходи гороху нормально розвиваються навіть при легких заморозках. Скоростиглі сорти можна висаджувати влітку, аж до кінця першої декади липня. Взагалі ж горох сіють кілька разів: з кінця квітня по початок липня з проміжком між посівами в 10 днів. Перед посадкою насіння прогрівають протягом п’яти хвилин у гарячому (40 ºC) розчині борної кислоти (2 г кислоти на 10 л води) – цей захід знижує ймовірність ураження гороху хворобами та шкідниками, зокрема личинками бульбочкового довгоносика. Після набухання в розчині кислоти насіння гороху має просохнути. Якщо з якоїсь причини ви не встигли намочити насіння для набубнявіння, сійте його сухим – до вечора воно набубнявіє вже в землі.

  Ґрунт для гороху

  Вирощування гороху у відкритому ґрунті вимагає виконання певних умов: ділянку для гороху вибирають сонячну, з глибоким заляганням ґрунтових вод, оскільки коріння рослини йде вглиб на метр і може потерпіти від води. Ґрунт для гороху варто обрати легкий, але родючий, водневий показник ґрунту повинен бути в межах 6-7 одиниць: у кислому ґрунті рослина буде хворою і слабкою. Не любить горох бідних ґрунтів, а також тих, в яких є надлишок легкодоступного азоту. Деякі садівники рекомендують сіяти горох у пристовбурних колах молоденьких яблунь, оскільки їхні крони, що тільки почали розвиватися, не закривають горох від сонця, водночас горох збагачує для дерев ґрунт азотом. Якщо ви зважитеся на такий експеримент, підсипте в пристовбурні кола яблунь родючий ґрунт шаром 10-12 см заввишки.

  Незважаючи на те, що вирощування гороху з насіння стартує ранньою весною, ґрунт для гороху краще приготувати з осені: перекопати, вносячи додатково на кожен м² по 20-30 г калійної солі і по 50-60 г суперфосфату. Кислий ґрунт нейтралізують деревною золою з розрахунку 200-400 г на м² залежно від величини кислотного показника. Наступної весни, перед посадкою, в ґрунт вносять по 10 г селітри на м². Ніколи не використовуйте в якості добрива гороху свіжий гній – рослина його не терпить, але чудово росте на ґрунтах, які угноювали під його попередників.

  Після чого можна сіяти горох

  Добре росте горох після таких рослин, як томат, картопля, капуста, огірок, і гарбуз. Небажані для гороху такі попередники, як квасоля, боби, соя, сочевиця, арахіс і власне горох.

  Після чого можна сіяти горох

  Перед тим, як садити горох, зробіть у грядках борозни завглибшки 5-7 см і завширшки 15-20 см на відстані 50-60 см одна від одної. Внесіть у борозни змішаний із золою компост і присипте його зверху городньою землею так, щоб глибина борозни залишалася приблизно 3-5 см (3 см – для важких ґрунтів, 5 см – для легких). Посів здійснюється з частотою 15-17 насінин на метр борозни, тобто відстань між насінням має бути приблизно 6 см. Борозни з насінням присипають землею, яку потім ущільнюють, аби зберегти в ґрунті вологу, а від птахів горох захищають, накривши ділянку до появи сходів світлопроникною плівкою або рибальською сіткою. Сходи з’являться за тиждень або півтора. У міжряддях гороху ви можете вирощувати редис або салат.

  Догляд за горохом

  Як виростити горох

  Проростає насіння вже при 4-7 ºC, та найбільш комфортною температурою для культури є 10 ºC. А ось спека гороху протипоказана, і від насіння, посадженого у спеку, ви цвітіння не дочекаєтесь.

  Основний догляд за горохом – правильний полив із подальшим розпушуванням і одночасним прополюванням ділянки. Перше розпушування ґрунту проводиться через два тижні після появи сходів і супроводжується підгортанням кущиків гороху. Коли рослини витягнуться на висоту 20-25 см, поставте по ряду опори, за якими горох підійматиметься вгору. Якщо ви хочете отримати багатий урожай, якомога раніше прищипніть верхівку стебла, щоб воно пустило кілька бічних пагонів, які з часом теж можна прищипнути. Найкраще цю маніпуляцію проводити сонячного світанку, щоб до вечора ранка встигла підсохнути. Цілком імовірно, що вам доведеться зіткнутися зі шкідниками чи хворобами гороху, і ви повинні бути готові захистити від них урожай.

  Полив гороху

  Горох дуже болісно реагує на спеку, тому в посушливу пору виникає потреба в посиленому зволоженні. Особливо потребує ця культура вологи, коли на горосі з’являються квітки. Якщо до цього моменту горох поливають у середньому раз на тиждень, то з початком цвітіння і подальшого формування плодів переходять на режим поливу двічі на тиждень. Найчастіше поливають горох і в спекотну пору – двічі на тиждень, і рясно – по 9-10 л на м². Після поливання зазвичай проводять прополювання і розпушування ділянки.

  Підживлення гороху

  Підживлення гороху можна поєднувати з поливанням. Перед тим, як поливати горох, розчиніть у 10 л води столову ложку нітроамофоски – це витрата розчину на 1 м² горохової грядки. Чим удобрювати горох, крім нітроамофоски? Можна використовувати розчин коров’яку. Суху органіку (компост, перегній) і калійно-фосфорні добрива вносять уперше перед цвітінням, а вдруге після нього, а також восени, при обробці ґрунту. Азотні добрива вносять у ґрунт навесні.

  Підв’язка гороху

  Стебла у гороху слабкі, тому, коли починають формуватися плоди, горох полягає під їхньою вагою і потребує підв’язування до опори. В якості опори можна використовувати кілочки або металеві прути, увіткнені уздовж ряду на відстані півтора метрів один від одного. На них натягують горизонтально дріт або мотузки. Направляйте пагони гороху з вусиками по цих розтяжках, щоб рослини прогрівалися на сонечку і провітрювалися, а не лежали на землі, загниваючи від вогкості.

  Шкідники і хвороби гороху

  Ворогами гороху серед комах є горохова плодожерка, листовійка, капустяна і городня совка. Совки, як і листовійки, відкладають яйця на листках гороху. Вилупившись, гусінь совок об’їдає наземні частини рослин, а личинки листовійки, харчуючись листям, загортаються в нього. Метелики-плодожерки відкладають яйця на плоди, листя і квіти гороху, які буквально за тиждень стають їжею для личинок.

  Із хвороб небезпечні для гороху мозаїка і борошниста роса. Мозаїка є вірусним захворюванням, яке вилікувати неможливо, але його можна уникнути, дотримуючись агротехніки виду і сівозміни, а також правильно обробляючи до посадки посівний матеріал. Перші ознаки захворювання – уповільнений ріст і кучерявість листя, а також поява на їхніх краях зубців. Пізніше на листках проступають некротичні плями, а жилки знебарвлюються.

  Грибкове захворювання борошниста роса, або сферотека, проявляється білястим пухким нальотом, який виникає спочатку в низу наземної частини, а потім поширяться на всю рослину. У результаті плоди розтріскуються і гинуть, а уражені листя та пагони з часом чорніють і відмирають.

  Обробка гороху

  Якщо ви з’ясували, чим хворіє горох, вам необхідно знати, чим обробити горох від грибка, тому що позбутися вірусу можна тільки одним способом: видалити хворий екземпляр із ділянки і спалити, а ґрунт, в якому росла хвора рослина, пролити міцним розчином марганцівки і не вирощувати на цьому місці нічого хоча б рік. Із грибком можна боротися фунгіцидами (наприклад, Квадрісом, Топазом, Топсином, Фундазолом, Скором), але найкраще спробувати лікувати сферотеку безпечними для людини народними засобами:

  • у десяти літрах води розчиняють 40 г кальцинованої соди і 40 г тертого мила, ретельно перемішують і обприскують таким складом горох двічі з інтервалом у тиждень;
  • 300 г листя польового осоту заливають відром води, настоюють ніч, проціджують і обприскують горох двічі з інтервалом у сім днів;
  • піввідра подрібнених городніх бур’янів заливають гарячою водою до верху відра і настоюють кілька днів, потім проціджують настій через марлю, розводять водою у співвідношенні 1:10 й обприскують горох.

  Усі обробки по листю проводяться ввечері, щоб уникнути опіку вкритих краплями наземних частин гороху сонячними променями.

  Із гусінню совок, листокруток і плодожерок борються обробкою гороху настоями помідорового бадилля та часнику. Для приготування томатного настою три кілограми подрібненого помідорового бадилля настоюють у 10 л води добу чи дві. Перед тим, як обробити горох по листю, настій проціджують. Часник для приготування лікувального настою в кількості 20 г пропускають через чавилку, заливають десятьма літрами води і настоюють протягом доби, потім проціджують і застосовують. Ці настої добре зарекомендували себе і в боротьбі з попелицями.

  Збирання та зберігання гороху

  Приблизно через місяць після цвітіння горох можна збирати. Плодоношення гороху триває 35-40 днів. Горох – культура багатозборова, стручки знімають через кожен день або два. Першими дозрівають боби в нижній частині куща. За сприятливих умов за один сезон із квадратного метра горохової посадки можна зняти до чотирьох кілограмів бобів.

  Садівники вирощують переважно сорти цукрових і лущильних сортів гороху. Одна з відмінностей цукрового гороху від лущильного – відсутність пергаментного шару в стручках, і тому молодий цукровий горошок можна їсти разом зі стручком. Ніжні стручки цукрового гороху починають поступово збирати з середини червня в міру досягнення технічної зрілості. Якщо регулярно знімати з кущів усі до одного стручки, то в серпні горох може знову зацвісти і дати другий урожай. Намагайтеся знімати стручки обережно, не ламаючи стебел. Лущильні сорти збирають із кінця червня до самої осені також у міру дозрівання плодів: оскільки лущильний горох вирощують заради зеленого горошку, стручки потрібно знімати, поки вони ще гладкі й однотонно пофарбовані. Якщо на стручку промалювалася сітка, він годиться вже тільки на зерно.

  Зелений горошок, тобто горох недозрілий або, як заведено говорити, у стадії технічної зрілості, зберігають у консервованому або замороженому вигляді, оскільки він швидко псується. Є третій спосіб зберігання: горошок відварюють дві хвилини в окропі, відкидають на сито, обполіскують холодною водою, закладають у сушильну шафу і тримають там 10 хвилин при температурі 45 ºC. Потім його виймають, півтори години остуджують при кімнатній температурі і знову поміщають в сушарку в температуру 60 ºC. Можна сушити горошок із додаванням цукру на деку в духовці. Готовий для зберігання горошок має зморшкувату поверхню і темно-зелений колір.

  Стиглий горох, тобто горох у стадії біологічної зрілості, можна зберігати не один рік. Однак для цього необхідно дотриматися таких умов:

  • горох має бути повністю дозрілим;
  • слід добре просушити горох перед закладанням на зберігання;
  • зберігати горох потрібно в місці, недоступному для комах.

  Перед тим, як зберігати горох, його вилущують і сушать у приміщенні з гарною вентиляцією дні два-три, висипавши на чистий папір. Не зберігайте горох ні в папері, ні в тканині, ні в поліетилені, оскільки комахи легко проникають крізь ці матеріали. Найкраще зберігається горох у скляних банках із металевими кришками «твіст», оскільки капронові кришки також не є перепоною для шкідників.

  Види і сорти гороху

  Вид горох посівний, або овочевий (Pistum sativus) генетично різноманітний. Його підвиди розрізняються листям, квітками, плодами і насінням. Але ця класифікація цікава тільки науковцям-ботанікам. Практики поділяють сорти гороху за термінами дозрівання на ранні, середньостиглі та пізньостиглі, а за цільовим призначенням розрізняють сорти:

  Лущильні (Pisum sativum convar. sativum)

  – сорти з гладким насінням, що містять багато крохмалю і не так багато вільних цукрів. Найкращі сорти лущильного гороху:

  • Дакота – стійкий до хвороб ранній і врожайний сорт із великими горошинами;
  • Овочеве диво – середньостиглий, стійкий до захворювань сорт зі стручками завдовжки 10-11 см і насінням чудового смаку, призначеними як для їжі в свіжому вигляді, так і для консервування;
  • Динга – німецький скоростиглий сорт зі слабковигнутими бобами завдовжки 10-11 см і темно-зеленим насінням у кількості від 9 до 11 штук. Сорт придатний для їжі в свіжому вигляді і для консервування;
  • Сомервуд – ядренистий, середньопізній, стійкий до хвороб і урожайний сорт із шістьма-десятьма горошинами в бобі завдовжки 8-10 см;
  • Джоф – середньопізній, стійкий до хвороб сорт із солодким насінням у бобах завдовжки 8-9 см;
  • Бінго – пізньостиглий, стійкий до хвороб високоврожайний сорт із чудовими смаковими якостями, в стручку якого в середньому по 8 насінин.

  Мозкові (Pisum sativum convar. medullare)

  сорти – їхні горошини у стадії біологічної стиглості зморщені, але використовують їх у фазі технічної стиглості. У них багато цукру, тому їх заморожують і використовують для консервування. Найпопулярніші сорти:

  • Альфа – найбільш ранній сорт кущової (не вилягаючої) форми з вегетаційним періодом лише 55 днів, слабковигнутим шаблевидним стручком із гострою верхівкою завдовжки до 9 см із 5-9 насінинами всередині. Сорт чудових смакових якостей;
  • Телефон – аматорський, дуже пізній високоврожайний сорт із довгим (до трьох метрів) стеблом і бобами завдовжки до 11 см з 7-9 солодкими, великими зеленими насінинами;
  • Адагумський – середньостиглий сорт високих смакових якостей із зеленувато-жовтим у стиглому вигляді насінням;
  • Віра – ранній високоврожайний сорт зі стручками завдовжки від 6 до 9 см із 6-10 горошинами.

  Цукрові (Pisum sativum convar. axiphium)

  – сорти з дрібним і дуже зморшкуватим насінням, що не мають у стручку пергаментного шару, тому їх можна їсти разом зі стручком. Найкращі сорти:

  • Амброзія – скоростиглий сорт, що вимагає при вирощуванні опори;
  • Жегалова 112 – високоврожайний середньостиглий сорт із прямими або слабковигнутими бобами завдовжки від 10 до 15 см із тупою верхівкою і 5-7 солодкими, ніжними насінинами;
  • Цукровий Орегон – середньоранній сорт зі стручками завдовжки до 10 см, у яких зріє по 5-7 насінин;
  • Диво Кельведона – високоврожайний ранньостиглий сорт із 7-8 великими, гладкими темно-зеленими горошинами в стручках завдовжки 6-8 см.