Чим годувати кіз при вирощуванні в домашніх умовах

Утримувати кіз у домашніх умовах нескладно. Проте для того щоб вони були здоровими і давали по максимуму молока, їх потрібно правильно годувати. Поради про те, як скласти раціон кіз і який режим годування краще вибрати, зібрані в статті.

Види кормів

Спочатку пропонуємо ознайомитися з видами кормів, які необхідні для кіз. У раціон домашніх тварин обов’язково повинні входити соковиті, грубі, сухі й концентровані корми.

З соковитих кормів козам необхідні трава, бадилля, силос, овочі (морква, картопля, гарбуз, буряк), фрукти (яблука, груші). З грубих — їм дають сіно, солому та віники (з гілок верби, берези, осики, клена, ясеня, горобини). Концентровані корми обов’язково повинні містити вітаміни А, С, D, кальцій, фосфор, магній, селен, цинк. Крім того, необхідні мінеральні добавки.

Не можна годувати тварин лише одним видом кормів, це призведе до порушення в рості і розвитку, розладу діяльності травного тракту. Правильне харчування має бути збалансованим. Потрібно, щоб кожен з кормів був присутній щодня в рекомендованому дозуванні.

Так, в добу при стійловому утриманні дорослим козам дають до 3 кг сіна, 1 кг зернових культур, до 2 кг овочів і коренеплодів, до 1,5 кг силосу. Концентровані корми повинні складати не більше 12–16% від добового раціону.

Рекомендований добовий режим годування

Годування кіз необхідно здійснювати в один і той самий час. Це є запорукою нормального функціонування органів травної системи, зростання і розвитку тварини. Якщо давати корм нерівномірно, у кіз може розвиватися ожиріння і здуття живота. А всі проблеми зі здоров’ям призводять до зниження продуктивності.

Улітку козу в перший раз слід годувати замоченим комбікормом. Після доїння її потрібно вивести на пасовище. А ввечері погодувати вдруге соковитими і комбінованими кормами. Безпосередньо перед сном можна запропонувати тваринам сіно.

Узимку годування потрібно проводити 3 рази: в 6–7 ранку, в 12 дня, 6–7 вечора. Вранці необхідно давати половину добової норми комбікорму, соковитий і грубий корми. В обід угодівницю слід покласти соковиті й грубі корми. Увечері згодувати залишки комбікорму, овочі й сіно.

Особливості складання раціону

Норму годування розраховують, виходячи зі статі, віку, ваги, стану здоров’я тварини і способу утримання.

Особинам чоловічої статі влітку слід давати не менше 2,5 кг корму на добу, жіночої — 2 кг, козенятам — 800 г. Обов’язково потрібно додавати сіль. Узимку добову норму слід збільшити: для козлів — до 3 кг, для кіз — до 2,2 кг, для малюків — до 1 кг. У постійному доступі обов’язково повинна бути чиста нехолодна вода, не менше 2–4 л на добу.

Дещо по-іншому потрібно складати раціон для козлів за кілька місяців до спаровування і вагітних самок. Самцям сліддавати більше висівок, гороху, вівса, проса, моркви. З полівітамінів рекомендовані «Елеовіт», «Тетравіт», «Кальфостонік».

Для вагітних самок

Кіз, які виношують дитинчат, необхідно годувати так само, як і невагітних. Перегодовувати їх не можна. У раціон самки обов’язково слід вводити продукти, багаті йодом, вітамінами, а також крейду. Раціон вагітної самки повинен бути збалансованим і містити зелені корми, вітаміни, концентрати, мінерали.

За 3 місяці до пологів потрібно збільшити кількість комбікорму, вітамінної їжі і зменшити соковиті корми. Ближче до миті окоту раціон необхідно зробити максимально поживним, оскільки велику кількість їжі вживати самка не зможе. Меню потрібно збагатити білковим та зерновимборошном, бавовняним насінням. А ось комбікорм слід спочатку скоротити до 50%, а перед окотом і зовсім замінити його на висівки.

Для козенят

Козенят утримують двома способами.

При першому —малюків залишають з матір’ю, яка вигодовує їх молоком.

При другому — козенят відразу ж після народження відлучають від самки і годують самостійно. Цей варіант найпоширеніший. Крім материнського молока, козенятам необхідно давати сіно, комбікорм, коренеплоди та овочі. Можна годувати їх вівсяною кашею.

З першого по десятий день після народження малюків годують тільки молоком. Його дають 4 рази на добу, починаючи з 200 г в одне годування, поступово збільшуючи обсяг до 300 г. З 11-го дня можна ввести 200 г вівсянки в день, з 21-го — 30 г концентратів, ще через 10 днів — 40 г коренеплодів. У цей час кількість годувань скорочують до трьох. У 3 місяці добове меню козеня має виглядати наступним чином:

• молоко — 450 г;
• концентрати — 300 г;
• коренеплоди — 250 г.

При утриманні козенят з матками підгодовувати їх починають з 20-го дня. В цей час вводять сіль — 5 г, кісткове борошно —5–7 г, крейду. В 3 місяці молодняк повинен отримувати 10 г кісткового борошна і крейди на добу. При нестачі материнського молока можна ввести 20–30 г концентрованого корму. Тримісячні козенята повинні отримувати його в 10 разів більше. З цього віку молодняк відокремлюють від маток.

Для збільшення обсягів молока

Щоб кози давали більше молока, цього можна домогтися коригуванням раціону. Серед трав, які збільшують надої, —кропива, материнка, деревій. Меню удійної кози приблизно може виглядати наступним чином:

• конюшинове сіно — 1,5–2 кг (залежно від ваги);
• буряк — 2–3,5 кг;
• висівки — 0,9 кг;
• сіль — 3–4 г;
• фосфор, кальцій — 10–12 г.

Складання раціону залежно від сезону

Оскільки в літню пору тварини можуть харчуватися на пасовищі і знаходити там необхідний корм, а взимку такої можливості у них немає, зимовий і літній раціон потрібно складати по-різному. У будь-якому випадку вони повинні повністю забезпечувати організм кози необхідними поживними елементами.

Влітку в меню домашніх тварин вводять більше соковитих кормів (до 70–75% від усього раціону), а взимку — грубих. Зимові корми потрібно заготовляти заздалегідь. Одній дорослій особині необхідно близько 500 кг сіна і 80–90 віників, молодняку до року — 350 г.

Козам, які дають багато молока, взимку можна вводити висівки (до 0,5 кг), горохове борошно, комбікорм, коренеплоди (2–4 кг). Овочі дають у свіжому вигляді, дрібно їх нарізаючи. І лише картоплю відварюють.

Небажані та заборонені продукти для кіз

Раціон тварин повинен містити малу кількість макухи і шроту (до 30% від добового раціону), оскільки ці продукти можуть провокувати розлади в роботі шлунково-кишкового тракту. Також слід до мінімуму обмежити смажену макуху, кукурудзу. Перша — призводить до погіршення діяльності печінки, друга — до ожиріння.

Обережно слід давати капусту — вона викликає здуття.

З трав козам не можна полин, пижмо, ромашку та гірчицю. Якщо тварини будуть харчуватися цими трав’яними рослинами, молоко у них стане гірким. Хвощ знижує надої;нарциси викликають судоми і призводять до запалення травних органів; чистотіл, люпин, паслін, багно, бересклет і тютюн викликають отруєння. Тому перш ніж випускати кіз на пасовище, слід уважно його обстежити на предмет наявності зазначених трав, а також сміття.

Корм необхідно давати тільки свіжий і якісний. Заборонені запліснявіле сіно, перекислий силос, зелена картопля, підгнилі овочі та фрукти, заражене шкідниками зерно.

Отже, якщо правильно скласти раціон кіз, відповідно до їх статі, ваги, віку і добре за ними доглядати, можна отримувати від них цілий рік смачне і корисне молоко.

Поради та рекомендації початківцям козоводам

Козівництво-одне з найбільш прибуткових напрямків тваринництва . До продукції козівницької діяльності відноситься м’ясо, молоко, шерсть, пух і шкури. Основна перевага кіз полягає в їх високій пристосованості, тому козівництво в домашніх умовах не викличе у вас особливих труднощів.

• Як правильно вибрати козу
  • Молочні породи
  • Пухові
  • Навесні, влітку, восени
  • Взимку
  • Як скласти раціон
  • Приклади

  Як правильно вибрати козу

  –>До вибору кози необхідно підходити з усією відповідальністю. Потрібно вміти самостійно оцінювати стан тварини, визначати його вік. Далі наводяться рекомендації по правильному підбору молочних і пухових порід.

  Молочні породи

  При покупці дійної породи огляньте зовнішній вигляд тварини. Молочні кози повинні мати:

  • Легку і тонку голову середнього розміру;
  • Добре сформований кістяк;
  • Широкі груди;
  • Пряму спину;
  • Рівні, стійкі і широко поставлені кінцівки;
  • Грушоподібне або кулясте, пружне на дотик і не відвисле вим’я;
  • Добре розвинені соски.

  важливо! незалежно від того, купуєте ви молочну , пухову або вовняну породу, не буде зайвим поцікавитися продуктивністю предків кози.

  Пухові

  Перейдемо до критеріїв вибору представників пухових порід. Розглянемо вимоги до зовнішнього вигляду:

  • Великі розміри тварини (чим більше площа тіла, тим більше буде руна);
  • Великий обхват грудей за лопатками;
  • Рівні лінії спини і крижів;
  • Широкий поперек;
  • Сильні прямі ноги;
  • Маленька голова;
  • Рівномірна оброслість тіла;
  • Шерсть на голові не повинна бути жорсткою, краще, коли вона звисає на очі;
  • Шкірний покрив без складок;
  • Масть білого забарвлення.

  важливо! купувати пухові породи потрібно до початку Ческі і стрижки вовни. Щоб вам було легше знайти хорошу козу , проводите огляд тварин як в спокійному стані, так і в русі.

  Умови утримання

  Кози відрізняються хорошим здоров’ям і відмінною адаптацією до будь-яких умов. Розведення і утримання кіз в домашніх умовах не представить складності навіть для початківців тваринників.

  Навесні, влітку, восени

  Навесні, після холодів, козлятники ретельно чистять. На час прибирання приміщення кіз розміщують в сухому місці з навісом. Підстилку, на якій містилися тварини, замінюють.

  Стіни, підлогу і стійл козлятника миють нагрітою водою з содою і господарським милом. Після миття приміщення ретельно провітрюють, просушують. Стіни білять вапном.

  Навесні і влітку в сприятливу погоду тварини весь день проводять на вигулі. Худобу починають виганяти на пасовища після висихання роси і вкорінення трав’яного покриву. Спочатку кіз пасуть на піднесених і на прогрітих сонцем ділянках. Перед початком пасіння тваринам, при потребі, підстригають шерсть навколо очей. Також худобу слід досхочу напоїти, щоб тварини не пили забруднену воду з калюж по дорозі.

  важливо! Голодні кози з жадібністю поїдають велику кількість трави, що призведе до здуття живота і сильної діареї. Тому до кожного вигону на пасовищі давайте козам трохи сіна. Підживлення сіном припиняють після того, як кізоньки, нарешті, звикнуть до свіжої зелені. Крім того, з ранку тварин пасуть на гірших ділянках, потім переводять на кращі.

  Кози погано переносять високі температури. Прямі сонячні промені є перешкодою для тварин, а також можуть привести до теплового удару. З настанням спеки кіз виганяють на пасовище якомога раніше, зі світанком.

  У спекотну погоду кози стоять, опустивши голови, намагаючись сховатися в тінь. Тому в спекотні дні необхідно робити паузу з 10-11 до 14-16 годин. З настанням вечірньої прохолоди пасовищне утримання відновлюється і триває до настання темряви.

  Молодих козенят також виводять на випас, але в прохолодні весняні дні За ними доглядають, не даючи лягати на землю і змушуючи більше ворушитися. Кізоньки також чутливі до змін атмосферного тиску, тому в дощову погоду або перед дощем їх краще не пасти. При одиночній пащі тварина потрібно прив’язувати. Для цього використовують звичайний нашийник.

  Восени худобу переводять на стійлове утримання. Перехідний етап триває близько 7-10 діб. Перші дні тварин вранці годують сіном, потім виганяють на пасовища. Через кілька днів кількість сіна збільшують.

  Дізнайтеся більше про таких породах кіз як ” Ламанча» , ” Альпійська» , “Бурська”.

  Взимку

  У зимову пору року худобу необхідно щодня виводити на прогулянку. Вигул повинен тривати не менше 3-4 годин, оскільки при обмеженому Русі псується самопочуття тварин і погіршується їх репродуктивна функція.

  Вигул особливо необхідний пуховим породам. Вони легко витримують низькі температури, особливо в тиху погоду. Представників пухових порід довше тримають на відкритому повітрі.

  Годування і водопій допускаються в загоні, лише в дощі і снігопади худобу годують в хліві.

  Якщо випало мало снігу (висота снігового покриву не перевищує 12-14 см), а температура на вулиці вище 12 °C, можна вдатися до пасовищно-вигульному способу утримання. Зимовий випас допомагає загартовуванню дорослих тварин і кращому росту молодняка. Після промерзання грунту хорошими місцями для пасовищ є заплавні луки.

  У разі утворення на снігу крижаної кірки, перед вигулом ділянку краще розпушити, щоб тварини не поранилися і могли безперешкодно добувати корм з-під снігу.

  Для зимового випасу годиться дрібнолісся або чагарники . Коза – охайна тварина. Перед годуванням худобу необхідно випускати із загону для спорожнення кишечника.

  Взимку шерсть і шкіра кіз швидко забруднюються. Тварин потрібно щодня вичісувати. Робіть це гребенем і жорсткою щіткою. При вичісуванні видаляється зайвий волосся з паразитами. Шерсть набуває гладкий і еластичний вигляд.

  Крім того, чистка полегшує дихання і покращує кровообіг шкіри, що впливає на пухову продуктивність. При зимовому напуванні борода у кіз намокає і обмерзає, тому її необхідно регулярно остригати.

  чи знаєте ви? Коза відмінно контактує з різними домашніми тваринами, більш того, можливо навіть КОЛЕКТИВНЕ утримання разом з іншим домашнім худобою або птахом . Єдиним винятком є кури , так як вони служать джерелом виникнення у кози вошей.

  Годування кіз

  Коза-досить невибаглива жуйна Домашня тварина. Годування цих дивовижних створінь-справа нескладна, вони із задоволенням приймають в їжу практично будь-які корми, що робить їх розведення досить прибутковою справою.

  Як скласти раціон

  З метою підвищення продуктивності Кіз і отримання здорового потомства, раціон тварин повинен бути повноцінним і містити всі необхідні елементи. Основна їжа кіз-це трава в літній період і сіно в зимовий. Трава повинна бути соковита і поживна, а сіно — якісне.

  Молочні породи кіз виробляють до 8 літрів молока в день, витрачаючи при цьому багато енергії. Тому годувати таких кіз потрібно рясно і правильно.

  • Літній раціон кіз. На випасі кози з’їдають близько 8 кг трави на добу. Але тварин слід додатково підгодовувати зерновими і бобовими концентратами. Кізок небажано годувати цільним зерном. Зернові концентрати-це ячмінь, кукурудза, овес; бобові – горох , сочевиця. Зернові перемелюють або дають у вигляді готового Комбікорми за нормою півкілограма в день на голову.
  • Зимовий раціон кіз. Сіно-грубий корм, необхідний організму жуйних тварин. Тому сіно козам рекомендується давати досхочу. Сіно бажано брати листяне. Його дозволяється частково замінювати віниками або соломою, проте вони менш поживні.
  • Для самки-1,8-2,2 кг;
  • Для самця-2,5-3 кг;
  • Для молодняка-0,8-1 кг.
  • Грубі корми-350 кг для молодняка, 550 кг для дійної кози;
  • Соковитого корму – 400-600 кг;
  • Концентрати – 30-40 кг.

  Комбікорм можна давати як в рідкому вигляді, так і у вигляді густої каші. Щоб не зіпсувати корисні добавки і вітаміни, не заварюйте покупної корм окропом. Комбікорм кози вживають від 0,5 до 1 кг в день. У суміші з комбікормом рекомендується варити і давати кухонні відходи. Допускається часткова заміна комбікорму висівками.

  Не забувайте про сіль і вітаміни. Навіть при повноцінному харчуванні з метою профілактики рекомендується додавати в корм тварин вітаміни (особливо високоудійним і суягним козам).

  Сьогодні на ринку представлена величезна безліч вітамінних препаратів . Наприклад, ” Тривіт» , «Тетравіт» або різні премікси. За місяць до окоту напоїть самку «Каіодом» (по 1 таблетці один раз в день). Сіль бажано використовувати йодовану. Норма солі на голову становить 8-10 грам або 1 чайну ложку. Сіль можна давати у вигляді лизунца. Також давайте тваринам крейда, кісткове борошно і віники.

  Намагайтеся не змішувати все і відразу. При використанні преміксу вітаміни окремо давати не слід; тільки сіль.

  Для виготовлення віників молоді пагони обрізають, пов’язують в пучки і розвішують в темному провітрюваному приміщенні. Перші кілька діб віники потрібно поворушити, щоб вони краще продувалися і просихали.

  Віники для кіз дозволяється заготовлювати з будь-яких дерев і чагарників . Особливо цінні плодово-ягідні культури. Винятком є тільки отруйні породи.

  Але, крім стандартних гілок, хорошим матеріалом для виготовлення віників є кукурудзяні стебла і кропива . Віників давайте до 5 штук в день. Що стосується напування кізок, то тваринам потрібно гарантувати вільний вихід до води або поїти їх під час кожного прийому їжі. Давайте козам тільки чисту воду. У зимовий період вода повинна бути теплою або кімнатної температури.

  Приклади

  Приблизний раціон годування кіз влітку:

  • Вранці дайте комбікорм або замочені висівки.
  • Після доїння випустіть худобу на пасовище, бажано з доступом до води.
  • Увечері дайте комбікорм і соковиті корми — картопля , гарбуз , морква , капустяний лист , яблука .
  • На ніч, щоб тваринам було що пожувати, покладіть трохи сіна.
  • В якості мінеральних добавок давайте крейда з кістковим борошном (12 г на добу на голову). Не забувайте про воду — вона повинна завжди стояти у тварин у вільному доступі.

  Годувати кіз в зимовий (стійловий) період необхідно 3 рази на добу в строго певний час. Приблизний раціон:

  • Вранці давайте половину кормової норми (комбікорм, овочі або відходи від столу, а також сіно і віники).
  • Днем давайте соковиті корми, а також сіно і віники.
  • Ввечері-комбікорм, грубі корми, сіно.

  Правильне доїння

  Хороша молочна самка може давати від 5 до 8 літрів молока на добу. Але важливо навчитися правильної технології доїння. З кожною твариною потрібно діяти індивідуально.

  Доїння починають за місяць до окоту. Потроху масажують вим’я, намагаючись не викликати хворобливих відчуттів. Перед самим окотом масаж припиняють, інакше кізка не підпустить до доїння. Якщо самка має хороше самопочуття, першу доїння можна проводити через годину після окоту. Якщо ви утримуєте козу для отримання молока, то потомство краще відразу відбирати і вигодовувати штучно.

  Перед доїнням козу обов’язково потрібно напоїти теплою водою. Щоб кізка стояла спокійно, можна дати їй улюблену страву (шматок хліба, яблуко ). При доїнні дотримуйтесь гігієну вимені. Для цього достатньо обмити його теплою водою і насухо протерти. Для багатьох дорослих самок даний захід стає звичним.

  Сидіти під козою дуже незручно, тому бажано влаштувати для доїння невисокий поміст. Всі маніпуляції проводите м’якими, що не різкими рухами. Для гарного припливу молока злегка помасажуйте вим’я. Обхопіть сосок усіма пальцями, стисніть і потягніть вниз. Щоб очистити молочні канали, перші цівки необхідно зцідити.

  Молоко необхідно повністю сдаівать, так як його залишки можуть викликати у тварини мастит. Після доїння вим’я бажано обробити будь-яким пом’якшувальною засобом без запаху.

  Розведення і окіт

  Тривалість життя кіз становить 10 років і більше. Репродуктивні здібності тварин безпосередньо залежать від того, який забезпечувався догляд за козами і чим їх годували. До першої злучки допускають особини, які досягли півторарічного віку.

  Для початку слід ознайомитися з існуючими методами злучки і вибрати найбільш оптимальний. Досвідчені скотарі використовують три основні методи: Ручна, вільна і гаремна злучка. Найбільш затребуваний і надійний метод — придбання козла-виробника.

  Вагітність підтверджується через 2 місяці після злучки, коли вим’я стає трохи повніше, а при дотику кізка присідає. Сукозная самка виглядає більш спокійною, пересувається плавно і обачно.

  У сукозной кози підвищується апетит. Годувати її потрібно рясніше. У другу фазу суягності (вагітності) додавайте по 10 г товченої крейди в день. Доїння припиніть за місяць-півтора до пологів, поступово скорочуючи кількість доїнь. Вагітність триває 147-150 днів. Якщо ви хочете отримати два приплоду в рік, вже через місяць після окоту можна проводити повторну злучку. Однак цей час можна пропустити, тоді у кози триватиме лактація.

  За пару тижнів до окоту очистіть козлятник, побіліть стіни, утеплите вікна і двері, усуньте протяги. В останні дні перед окотом регулярно стежте за маткою, оскільки в сильні морози новонароджені козенята можуть загинути.

  Якщо самка добре розвинена, пологи займають 1-3 години і не вимагають втручання людини. Через пару годин після окоту відходить послід.

  важливо! При точному дотриманні всіх рекомендацій по догляду за молодняком козенята повинні щомісяця додавати від 3 до 5 кілограм.

  Основні хвороби

  Розглянемо основні незаразні, інфекційні, інвазійні та паразитарні хвороби Кіз і способи надання допомоги тваринам:

  • Гостра тимпанія рубця. виникає в зв’язку з різкою зміною режиму харчування. В результаті з’являється інтенсивне газоутворення в рубці, розбудовується відрижка, живіт сильно збільшується в об’ємі. Тварина відмовляється від корму і може швидко загинути. Лікування полягає у видаленні газів з рубця і відновленні відрижки.
  • Інфекційний мастит – це захворювання вимені, що вражає годуючих кіз. Захворювання може проходити в гострій або хронічній формі. Вим’я збільшується в розмірі, стає болючим і гарячим на дотик. Самка дає менше молока, потім виділення молока практично повністю припиняється. Профілактичні заходи: утримання тварин в теплих і затишних умовах, регулярне і якісне годування.
  • Ящур . уражаються ротова порожнина, вим’я і копита (з’являються бульбашки, губи опухають, спостерігається слинотеча). Підвищується температура тіла. Захворювання триває тиждень. Серед козенят відзначається висока смертність. Уражених ящуром тварин тимчасово ізолюють, промивають дезінфікуючими препаратами, дають легкий корм. Молоко, отримане від хворих тварин, кип’ятять.
  • Лістеріоз. уражається нервова система кіз. Типові ознаки-втрата рівноваги, колоподібні рухи, судоми, напади, голова звернена набік. Смерть зазвичай настає через 10 діб. М’ясо вживають в їжу після двогодинної варіння. Худобу вакцинують і дають антибіотики. Проводиться ретельне знезараження приміщень.
  • Лептоспіроз. спостерігається різке підвищення температури тіла тварин. Вони стають млявими або занадто збудженими, пропадає апетит, з’являються судоми і часті сечовипускання (сеча при цьому має червоний колір). Хворі кози гинуть протягом двох днів. Частину тварин вдається вилікувати, проте через фермерську непридатність їх пускають на м’ясо.
  • Фасціольоз – паразитна хвороба, що викликається личинками фасціол. Тварини заражаються на заболочених пасовищах або стоячих водоймах. Недуга протікає в хронічній формі, вражає печінку і викликає розлад метаболізму. Тварини виглядають пригнобленими, втрачають апетит і часто гинуть від виснаження. Лікують фасциолез препаратом тетрахлорметан. З метою профілактики проводять антипаразитарні лікувальні заходи.
  • Ехінококоз. тварини заражаються шляхом заковтування з кормом або водою статевозрілої цестоди, що живе в кишечнику м’ясоїдних (наприклад, собак ). У шлунку та інших органах тварини личинки паразита утворюють ехінококи (бульбашки). У кишечнику личинки перетворюються в статевозрілі нематоди. Уражені органи кіз знищуються. У профілактичних цілях проводять регулярну дегельмінтизацію пастуших собак.
  • Ценуроз. тварини заражаються паразитами так само, як і при ехінококозі. З кишечника через кров яйця гельмінтів проникають в мозок кіз, де формують бульбашки. Ці бульбашки здавлюють нервові клітини, після чого проявляються клінічні симптоми недуги. У хворих тварин пропадає апетит, кози довго затримуються на одному місці або кружляють. Скотина гине від виснаження. Лікування здійснюється шляхом трепанації черепа і вилучення бульбашок. Іноді бульбашки проколюють і висмоктують з них наявну рідину.
  • Монієзіоз. захворює здебільшого молодняк. Порушується недуга стрічковими нематодами, що формуються в тонкому кишечнику. Заражається худобу на ділянках за допомогою кліщів. У хворих кіз розбудовується травлення, тварини швидко втрачають вагу. Часто від закупорки кишечника скупченнями паразитів настає загибель тварини. Лікування полягає в дегельмінтизації худоби. У профілактичних цілях молодняку дають суміш харчової солі і мідного купоросу.
  • Диктиокаулез – ще одне паразитне захворювання, що викликається скупчуються в легенях ниткоподібними глистами. Гельмінти призводять до запалення легенів, а потім до важкого нездужання всього організму. Тварини гинуть від виснаження або ж асфіксії в результаті закупорки дихальних шляхів скупченнями глистів. Для лікування вдаються до годівлі сольовий сумішшю.
  • Пироплазмоз – кровопаразитарна хвороба, що передається кліщами. Недугу супроводжує жовтяниця, почастішання пульсу і підвищення температури тіла. Лікування полягає в імунізації тварин і прийомі медикаментів.

  чи знаєте ви? згідно давньоєврейському ритуалу в день відпущення гріхів первосвященик клав руки на голову козла. Таким жестом священик покладав на тварину гріхи народу. Потім худобу відводили в іудейську пустелю і відпускали. Звідси і походить вираз»козел відпущення”.

  Тепле приміщення взимку, випас в теплу погоду, різноманітне і повноцінне годування, хороший догляд і турбота — ось що потрібно всім без винятку козам, щоб вони радували нас цілющим молоком і багатим пухом.