Чебрець: властивості, протипоказання і користь

Чебрець трава заспокійливо діє на центральну нервову систему стимулює виділення шлункового соку.

Чебрець – це ефіроолійна рослина, що допомагає при відкашлюванні, є, зокрема, дезінфекційним засобом. Чебрець трава заспокійливо діє на центральну нервову систему стимулює виділення шлункового соку. Чебрець містить ефірну олію, флавоноїди, дубильні та гіркі речовини, камідь, мінеральні солі.

Правильно висушену рослину використовують як чай. За порадами фахівців, у такому разі свіжий чебрець треба розкласти на тканині або папері тонким шаром. Сушити його можна у затінку протягом 5 днів, під навісами, аби сонячне проміння його не діставало.

Суху траву чебрець можна зберігати у закритій тарі до 3 років.

Чебрець: властивості

Потогінна, спазмолітична, відхаркувальна і протизапальна дія. Лікувальні властивості трави полягають у стимулюванні діяльності травної системи, лікуванні виразки дванадцятипалої кишки. Тим’ян чебрець застосовується для лікування захворювань нирок і сечових шляхів.

Чебрець корисний при лікуванні коклюшу, бронхіту, астми та ГРЗ.

Чебрець нерідко є важливим компонентом у народній медицині. Настоянки чебрецю роблять для хворих з кон’юнктивітом, компреси з трави прикладають на фурункули й уражені грибком місця.

Ванни з чебрецем знімають запалення і біль суглобів. Чебрець для дітей використовують у випадках підвищеної збудливості, тривожності чи діатезі.

Чебрець для чоловіків показаний як засіб для лікування чоловічої потенції. Трава заспокоює нерви, знімає запалення, вбиває грибок і патогенні організми. А ось молібден нормалізує й активізує статеву функцію.

Чебрець – протипоказання і застереження

Ефірна олія чебрецю є сильним подразником паренхіми нирок й інтими їхніх судин. Тому пацієнти з ураженнями печінки його приймають тільки у поєднанні з іншими рослинними засобами.

Крім того, пацієнтам з підвищеною чутливістю до окремих компонентів трави краще від неї відмовитися. Мова про хворих з виразкою шлунку, зі серйозними порушеннями роботи жовчного міхура, печінки й 12-палої кишки, важкою формою бронхіальної астми й миготливої аритмії.

Чебрець при вагітності, в період годування грудьми та під час менструації вживати протипоказано.

Чебрець: використання

Чебрець використовують як компонент у косметиці: він є ефективним у догляді за волоссям, шкірою обличчя і тіла.

Відвар чебрецю є хорошим бактерицидним засобом. Він знищує мікроби і допомагає відновити обмін речовин; допомагає впоратися з сухістю, свербінням тощо. Чебрець від кашлю теж ефективний.

Чебрецю трава

Богородская трава, боровий перець, материнка, фіміамнік.

Опис

Напівкущ зі сланким гіллястим червоно-бурим стеблом і прямостоячими квітконосними гілочками. Листки супротивні, довгасті з точковими залозками. Квітки двогубі, рожево-лілові, в пазушних напівмутовках, зібрані в головчасте суцвіття. Плід складається з 4 горішків.

Склад

Трава чебрецю містить олію ефірну (від 0,2 до 1,5%), флавоноїди, речовини дубильні та гіркі, камідь, кислоти тритерпенові (урсолова та олеанолова), солі мінеральні.

Фармакологічна дія

Препарати чебрецю виявляють відхаркувальну , антибактеріальну , спазмолітичну та знеболювальну дію, заспокійливо діють на центральну нервову систему, стимулюють виділення шлункового соку.

Регіони проростання лікарської рослини

Зміст

Загальна інформація

Чебрець плазкий (повзучий) — одна з найхарактерніших ефіроолійних рослин. Належить до родини ясноткових, або губоцвітих. Відрізняється від чебрецю звичайного пласкішим листям із довгими волосками біля основи і відсутністю загнутих країв.

Біологічні особливості

Чебрець плазкий надає перевагу піщаному ґрунту та відкритій місцевості. Росте переважно на узліссях, схилах, у соснових і мішаних світлих лісах на Поліссі, а також у лісостеповій зоні.

Чебрець — теплолюбна рослина, що максимально зберігає свої цілющі властивості лише за умови достатньої кількості світла.

Перед посівом чебрецю ґрунт зазвичай обробляють органічними добривами. Рослина потребує помірного поливу, простору для розростання, очищення від бур’яну та розм’якшення ґрунту. Після завершення періоду цвітіння кущі чебрецю рекомендується підрізати.

Рослина добре адаптується до зимівлі під снігом.

Ботанічна характеристика

Чебрець плазкий — багаторічний півкущик із приємним ароматом. Росте у вигляді низького повзучого чагарника від 10 до 35 см заввишки й утворює невеликі дерни.

Чебрець має тонке головне стебло та прямі круглясті або чотиригранні квітконосні гілочки, опушені волосками.

Листки рослини дрібні, цільнокраї, еліптично-подовгуватої форми, тримаються на коротких черешках. Від краю до середини листкові пластинки війчасті; зісподу вони вкриті малопомітними крапчастими залозками, в яких міститься ефірна олія.

Квітки двогубі, рожево-лілових відтінків, зібрані на верхівках стебел у півмутовки. Приємно пахнуть.

Залежно від умов проростання рослина цвіте з кінця травня до кінця серпня.

Заготівля та зберігання сировини

Як лікарський засіб застосовують обмолочену висушену траву чебрецю повзучого. Вона являє собою суміш квіток, листя й шматочків тонких гілочок. Тож для заготівлі зрізають усю надземну частину рослини.

Особливості збору

Заготівлю сировини проводять у фазі цвітіння чебрецю — протягом червня-липня. Для цього повністю зрізають ножем, секатором чи серпом верхні трав’янисті пагони, за винятком грубих здерев’янілих стебел, розташованих близько до ґрунту.

Знову збирати траву для заготівлі на тій самі ділянці можна не раніше ніж через 2–3 роки.

Умови сушки та зберігання

Свіжу, щойно зібрану траву розкладають на тканині чи папері дуже тонким шаром. Сушать в затінку, під навісами, на піддашші, не допускаючи потрапляння прямих сонячних променів. Важливо також, щоб обране місце сушіння мало хорошу циркуляцію свіжого повітря.

Правильно висушений чебрець оцінюється за рівнем ламкості стебел. За умови правильного мікроклімату термін висихання трави займає близько 5 днів.

Висушену траву обмолочують, а потім за допомогою решета відділяють квітки й листя від грубих часток стебел — їх відкидають.

Суху траву потрібно зберігати в закритій тарі, не допускаючи потрапляння вологи, у сухому та темному місці. Термін зберігання сировини — 2–3 роки.

Лікувальні властивості

Біологічна дія та застосування в медицині

Чебрець має потогінну, спазмолітичну, відхаркувальну і протизапальну дію. Служить протикашльовим, ранозагоювальним, дезінфекційним, антиревматичним засобом. Він заспокоює нервову систему, пригнічує кокову мікрофлору і патогенні гриби.

Препарати чебрецю покращують роботу підшлункової залози, стимулюють діяльність травної системи, підвищують апетит. Вони корисні при низькій кислотності шлункового соку і виразці дванадцятипалої кишки.

Трава чебрецю застосовується для лікування захворювань нирок і сечових шляхів.

Ефірна олія чебрецю — досить сильний подразник паренхіми нирок та інтими їхніх судин. Тож у нефрології траву призначають лише у зборах — разом із рослинами, що містять полісахариди. Так само лише в поєднанні з іншими рослинними засобами чебрець приймають при ураженнях печінки та захворюваннях травного каналу.

Завдяки стимулюванню функції миготливого епітелію і бактерицидній дії чебрець використовують у терапії легеневих хвороб і запалень верхніх дихальних шляхів — коклюшу, бронхіту, бронхіальної астми, ГРЗ. Призначається він також при тонзилітах і спазматичному кашлі.

Чебрецем лікуються при гіпертонії; також він чинить заспокійливу дію. Ці властивості рослини компанія «Ліктрави» використала у складі фітозбору «Гіпертофітол», призначеному для нормалізації тиску та поліпшення стану нервової і серцево-судинної системи.

Для полоскань засоби на основі чебрецю показані у стоматології при виразках у порожнині рота, альвеолярній піореї та інших запальних захворюваннях.

У народній медицині відвар чебрецю застосовують всередину при метеоризмі, проносі, кольках і здутті живота. Його вживають для лікування шлунково-кишкових захворювань, при нервових хворобах, безсонні, цукровому діабеті, перевтомі та нічному нетриманні сечі. Він входить до складу комплексної терапії тахікардії, пов’язаної з гормональними порушеннями.

Також чебрець використовують для регуляції обмінних процесів, стимуляції роботи імунної системи, при дефіциті вітаміну С. З цією метою рослина входить у рецептуру збору «Грипофітол імуно» від компанії «Ліктрави». Засіб рекомендовано вживати як дієтичну добавку задля зміцнення організму та підвищення його стійкості до інфекційно-запальних захворювань. Крім того, препарат допомагає відновитися після простудних захворювань.

З чебрецю роблять на ніч примочки при кон’юнктивіті. Компреси з настою трави прикладають на фурункули і місця, уражені грибковою інфекцією, екземою, гнійними висипами. Аплікації з лікарської трави використовують при алергії, опіках або ранах.

Ванни з чебрецем мають властивість знімати запалення і біль при захворюваннях суглобів. А дітей купають у ванночках із додаванням цієї трави при підвищеній збудливості, тривожності та діатезі.

Настоєм або настоянкою чебрецю розтирають хворі місця при люмбалгії, невралгії, радикулоневралгії, паралічі, ревматизмі та поліневриті діабетичного і травматичного походження.

При маткових кровотечах і запальних захворюваннях статевої сфери проводять курс спринцювань відваром чебрецю.

Чебрець відомий як засіб для збільшення потенції та лікування чоловічого безсилля. Він заспокоює нерви, знімає запалення, вбиває грибок і патогенні мікроорганізми. У цей час молібден, що міститься у рослині, нормалізує і активізує статеву функцію, а селен бере участь у синтезі тестостерону.

Використання в косметології

Завдяки своїм антисептичним, протимікробним, регенеративним та зміцнювальним властивостям трава чебрецю — ефективна складова у догляді за волоссям, шкірою обличчя та тіла.

Відваром чебрецю корисно вмиватися і мити руки як бактерицидним засобом. Він знищує мікроби та допомагає відновити правильний обмін речовин у клітинах, робить шкіру більш еластичною і пружною. Завдяки цьому чебрець допомагає впоратися із сухістю, свербінням та є дієвим засобом у лікуванні широкого спектра дерматологічних проблем.

На основі чебрецю готуються і використовуються лосьйони, які сприяють вирішенню проблем, пов’язаних із жирним типом шкіри обличчя, оскільки вони підсушують, знімають запалення, нормалізують обмінні процеси, звужують пори.

Широко застосовуються компреси з настоєм трави чебрецю, які допомагають проти запалень на шкірі, набряків, розширених пор та капілярів.

Тепла ароматна ванна з чебрецем добре розслабляє суглоби і м’язи після фізичних навантажень, оздоровлює шкіру, а також допомагає боротися з целюлітом та повертає шкірі тонус.

Трава чебрецю бореться з такими неприємними проявами, як лупа, випадання волосся чи облисіння, жирна себорея тощо. Також її ефективно застосовувати для зміцнення волосся — пошкодженого й ослабленого зовнішніми несприятливими факторами.

Протипоказання й застосування у період вагітності

Від вживання чебрецю варто утриматися в разі індивідуальної підвищеної чутливості до окремих компонентів трави. Також він протипоказаний тим, хто:

• страждає від виразки шлунка;
• має серйозні порушення роботи жовчного міхура, печінки і дванадцятипалої кишки, нирок;
• хворіє на важку форму бронхіальної астми, астматичного бронхіту, миготливої аритмії;
• має схильність до діареї.

Чебрець потрібно приймати з обережністю при гіпотиреозі, підвищеній кислотності шлунка і зниженій функції щитоподібної залози. Рослина не рекомендується дітям до двох років.

Жінкам чебрець протипоказано приймати у період вагітності та годування грудьми, а також під час менструації.

За матеріалами:

1. Мазнев Н. И. Золотая книга лекарственных растений / Н. И. Мазнев. — 15-е изд., доп. — М.: ООО «ИД РИПОЛ Классик», ООО Издательство «ДОМ. XXI век», 2008. — 621 с.
2. Мазнев Н. И. Травник / Н. И. Мазнев. — М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2001. — 512 с. с илл.
3. Гродзінський А. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник. — К: Українська енциклопедія, 1992. — 564 с.
4. Ковальов В. М., Павлій О. І., Ісаков Т. І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. — Xарків: Вид-во НФаУ, МТК-книга, 2004. — 704 с.
5. Чухно Т. Большая энциклопедия лекарственных растений / Т. Чухно. — М.: Эксмо, 2007. — 1024 с.
6. Кобзар А. Я. Фармакогнозія в медицині. — К: Медицина, 2007. — 544 с.

Інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування.