Що таке ПДВ і для чого він потрібен?

Без мінімальних економічних знань сьогодні прожити не можна – це ясно кожному. Чи знаєте ви, наприклад, що таке ПДВ?

Ми кожен день зустрічаємо це поєднання букв на цінниках, де вказана вартість товару, і додадуть «з ПДВ» або «без ПДВ». Давайте розглянемо, що таке ПДВ і для чого він потрібен в сучасній державі.

Що значить слово ПДВ?

Абревіатура ПДВ розшифровується як Податок на Додану Вартість. Він існує в переважній більшості держав, але розмір податку в кожній країні встановлений свій.

Так в Україні його розмір для звичайних товарів становить 20%, але є група товарів, для яких розмір податку на додану вартість знижено до 10% – це ліки і медичні товари (в повному обсязі), дитячі товари (не всі) і деякі найбільш важливі продукти, які входять в так звану соціальну групу.

На товари, які виробляються на експорт, ПДВ не нараховується.

В інших країнах величина ПДВ коливається від 27% (Угорщина) до 5% (Японія). У законодавстві кожної держави є групи товарів, для яких податок нараховується на пільговій основі або не нараховуються зовсім. У деяких країнах, як, наприклад, в США, він взагалі відсутній.

У чому суть ПДВ?

Податок на додану вартість був «винайдений» майже сто років тому і спочатку служив заміною податку з продажів. Це один з найбільш складних податків, розрахунок яких щомісяця стає кошмаром для бухгалтерів підприємств.

Суть його полягає в тому, що з вартості будь-якого товару, який ви зробили, необхідно заплатити 20% (в Україні) державі. Але в той же час, купуючи сировину для виробництва цього товару, ви оплачуєте його вартість, в яку теж включений ПДВ. Розмір цього ПДВ включається в ваш податковий кредит і враховується при розрахунку ваших наступних платежів до бюджету.

Фактично ПДВ платиться з кишені споживача, оскільки будь-який виробник змушений завищувати ціну на свій товар як мінімум на ці 20%, які з його кишені щомісяця виймає держава. Але в той же час Україна не може відмовитися від цього податку, так як він є одним з основних джерел наповнення бюджету.

Для ПДВ немає різниці, хто ви – дитина, пенсіонер, банкір або підлогомийка – купуючи булку до сніданку, ви платите ПДВ. Купуючи «Мерседес» або кімнатні тапочки, ви платите ПДВ, включений в їх вартість. Це податок, ухилитися від сплати якого ви не зможете.

Що таке ПДВ простими словами?

Розглянемо, як платиться ПДВ, на простому прикладі.

• Ви – власник пекарні і купили мішок борошна за 1000 гривень (умовно). У цю тисячу включений ПДВ, рівний 200 гривням, який становить суму вашого податкового кредиту, оскільки борошно ви використовуєте не для особистого споживання, а як сировину для свого підприємства.
• Ви продали хліб, спечений з цього борошна, за 2000 гривень. Відповідно, ви повинні сплатити з нього ПДВ, рівний 400 гривням. Але у вас вже є податковий кредит 200 гривень, тому ви платите ПДВ 400- 200= 200 гривень.
• Якщо ви продавали свій хліб по 10 гривень за буханець, то кожен покупець, оплачуючи свій коровай, платив 8 гривень вам, і 2 гривні склав податок на додану вартість.

Що обкладається ПДВ?

Податок на додану вартість сплачується з наступних операцій:

• З продажу товарів (крім тих, які перераховані в пільговому списку) і виконання послуг, а також з реалізації майнових прав;
• З безоплатної передачі послуг, робіт або товарів;
• З виконання будівельно-монтажних робіт для власних потреб;
• З імпорту товарів (крім тих, на які поширюється пільга).

ПДВ сплачують усі так звані господарюючі суб’єкти, в тому числі іноземні компанії, які діють на території нашої країни. Будь-який товар, послуга або робота, за яку платить кінцевий споживач на території України, включає оплату ПДВ.

Що таке повернення ПДВ?

У деяких випадках сума податкового кредиту, або вирахування, виходить більшою, ніж величина ПДВ, яку необхідно сплатити підприємству. Так часто відбувається, коли продукція компанії продається за кордоном, а значить, ПДВ з неї сплачується в тій країні, де ці товари реалізуються.

Для таких випадків передбачена процедура повернення ПДВ: підприємство відправляє в податкову службу відповідну декларацію, після перевірки якої і підтвердження викладених відомостей держава повертає надлишки ПДВ, які були сплачені при купівлі сировини або оплаті послуг інших компаній.

Що таке ПДВ і як його розраховувати?

У статті Ви зможете дізнатися що таке ПДВ і як його розраховувати. Реалії бізнесу такі, що дані знання необхідні для ведення діяльності в рамках законодавства України.

Податок введений для вирішення завдань:

• Узгодження податкових систем європейських країн;
• Організація постійного джерела доходу в державну казну;
• Упорядкування доходів.

Податок на додану вартість стягується по всій території країни, утворює бюджет, а також обов’язковий до сплати для кожного на ринку, крім пільговиків і звільнених осіб.

Якщо у вас є питання щодо впровадження, роботи або супроводження програм автоматизації →

УВАГА! Якщо у вас питання стосовно ПДВ та розрахунку інших податків, то його варто задавати податковій, а ми можемо проконсультувати Вас стосовно роботи програмного забеспечення або підтримки програм для обліку та автоматизації! Ми дуже сподіваємося, що у нашій статті ви знайдете відповідь на Ваше питання

Детальніше про те, що таке ПДВ

Згідно із законодавством України цей податок – стягнення частини на додану вартість, що формується на кожному етапі виробництва і є різницею між ціною проданої продукції, послуг і витратами на виготовлення товарів.

Додану вартість можна розрахувати за допомогою формули:

• ДС = V + m, де V – сума заробітної плати, що виплачується , а m – прибуток, що одержується.

Або іншим способом:

• ДС = В – І, де В – сума надходжень за реалізовані товари, а І – витрати на виготовлення продукції.

Необхідно платити ПДВ, в таких випадках:

• Поставки послуг і товарів здійснюються на митній території України. Визначається дане поняття згідно зі статтею 186 Податкового кодексу України;
• Ввезення/вивезення продукції з/на митну територію України;
• Поставка послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу і вантажу.

Не платиться ПДВ, коли:

• Місце поставки послуг знаходиться за межами України, відповідно до статті 186 ПКУ;
• Операції відносяться до описаних в статті 196 ПКУ.

Звільняються від податку операції зазначені в статті 197 ПКУ, а також позначені окремим положенням підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Існують наступні ставки ПДВ:

• 20% – основна, застосовується в переважній більшості випадків;
• 7% – медична ставка. Підпункт “в” 193.1 ПКУ.
• 0% – експортна ставка. У пункті 195 ПКУ описано, коли користуються даним відсотком.

Як розрахувати ПДВ?

Для того, щоб розрахувати ПДВ, необхідно скористатися такою формулою:

ПДВ = Відпускна ціна (собівартість + прибуток) × ставку податку.

Розберемо на прикладі, припустимо собівартість нашого товару 6000 гривень, а закладений у вартість прибуток – 2000 гривень. В такому випадку відпускна ціна становитиме – 6000 +2000 = 8000. Розраховуємо суму податку при ставці в 20%: 8000 × 20% = 1600.

Зверніть увагу! Відпускна ціна без урахування податку на додану вартість 8000 гривень, а з ПДВ = 8000 + 1600 = 9600. Якщо ставка податку становить 20%, тоді сума ПДВ буде 1/5 від вартості продукту без ПДВ, тобто в даному випадку можна 8000 гривень поділити на 5 і отримати суму податку, тобто 1600.

Докладніше про програму

Розрахуємо ПДВ при ставці 0%. Для початку розглянемо в чому різниця між без ПДВ і з нульовим відсотком. Отже, коли 0% існує нульове податкове зобов’язання і податковий кредит по вхідним накладними, а в разі відсутності – нічого з вищезгаданого не передбачено.

При нульовій ставці можливий негативний ПДВ, що відшкодовується з держави.

Розберемо на прикладі. Реалізуємо товар на експорт, відпускна ціна у нас 8000 гривень, податок при цьому 0 гривень. Але по закупленим матеріалами для виготовлення продукції ми маємо вхідний податок на додану вартість в розмірі 500 гривень. Тоді розраховуємо ПДВ таким чином: податкове зобов’язання – податковий кредит, тобто 0 – 500, що дорівнює -500 гривень.

Постачальник при цьому може подати запит на відшкодування з бюджету в розмірі 500 гривень. Отримати його можна або на банківський рахунок або в рахунок погашення інших податків і зобов’язань.

Податковий кредит – розмір податку на додану вартість, що сплачують під час придбання продукції або послуг.

Розглянемо як отримати розмір податку від суми з ПДВ.

Припустимо, що ми для виробництва товару на експорт здійснили закупівлю матеріалів на суму 3000 гривень з урахуванням ПДВ. Просто помножити 3000 на 20% ми не можемо, оскільки податок при ставці в 20% базується на ціні без урахування податку на додану вартість, а у нас 3000 це з урахуванням ПДВ.

З прикладу вище ми знаємо, що при сумі в 9600 розмір податку складає 1600. Тобто 1600/9600 = 1/6.

Отже, ПДВ розраховуємо таким чином: 3000 × 1/6 = 500.

Що таке ПДВ та чому з ним виникають проблеми

ПДВ належить до так званих споживчих податків, яким обкладається споживання товарів

Це спеціальна надбавка, яка додається до ціни товару незалежно від того, чи вироблений він всередині країни, чи імпортований з інших країн. Тим самим забезпечується нейтральність цього податку до зовнішньої торгівлі. І це не український підхід, а світова практика.

У світі використовують два види податку цього роду. Перший – податок з продажу, наприклад у США. Ним товар оподатковується один раз – при кінцевому продажу, споживанні. Більшість країн світу використовують ПДВ, який застосовують на всіх стадіях виробничого процесу. Схема його дії наступна (мал.1): Купуючи товар, кожен покупець України додатково до ціни (понад ціну) сплачує ПДВ. Закупивши все необхідне для виробництва певної продукції за 70 грн., виробник додатково сплачує 14 грн. ПДВ (70 х 20%). Якщо його власні витрати (зарплата тощо) складуть 30 грн., то крім ціни у 100 грн. даний виробник стягне з наступного покупця ще 20 грн. ПДВ.

З ціни 100 грн. виробник покриває 70 грн. витрат на придбання всього необхідного для виробництва, власні витрати по переробці та прибуток (30 грн.). Але залишаються без джерела покриття витрати, які були понесені на сплату ПДВ (14 грн.). І в нас, і в інших країнах його дозволяється відшкодовувати з того ПДВ, що є на «виході», який отримано з наступного покупця (20 грн.). Таким чином, до бюджету буде перераховано не 20 грн., а лише 6 (20 – 14). Інакше кажучи, податок накладається лише на те, що виробник додав на даній стадії виробництва (додана вартість).

Якщо продукція призначена на експорт, то на кінцеву ціну застосовують ставку «0». Це означає, що виробник залишився без джерела відшкодування сплаченого ним при купівлі ресурсів ПДВ (14 грн.). Тому йому повертають цю суму (0 – 14 = -14 грн.). Називають це відшкодуванням ПДВ, бо право оподатковувати цим споживчим податком має країна, в яку український виробник експортує товар.

Аналогічним чином до нас надходить імпорт. Він «очищений» від ПДВ країни-виробника. Бо право зняти цей податок має наша країна, оскільки саме в нас цей товар споживається.

ПДВ і податок з продажу в кінцевому рахунку нічим не відрізняються. У розглянутій схемі в умовах дії податку з продажу в 20% він буде накладений один раз, у кінці (20 грн.). ПДВ береться частинами, але при ставці 20% це будуть ті ж 20 грн. (14 грн. сплачено на попередніх стадіях виробництва, 6 грн. – на останній). Відмінності між ними – в технології нарахування.

Кілька висновків хотів би зробити з поданого розгляду.

ПДВ – це податок на товар, а тому платником його є не виробник, а кінцевий споживач – ми з Вами. Виробник чи продавець виконує функцію податкового агента. І той ПДВ, що сплачується при купівлі, він самостійно покриває собі з того ПДВ, що отримав при продажу, понад ціну свого товару. І лише надлишок, який він отримав від покупця при продажу, перераховується в бюджет.

ПДВ є таким чином нейтральним до виробника. Проблеми виникають тоді, коли намагаються «модернізувати» цей податок, та ще в українській версії модернізації. Коли, наприклад, при експорті виробник не отримує відшкодування, ПДВ прямо зачіпає виробника. Тоді цей податок стає інструментом вилучення коштів, залишаючи виробника без джерела покриття сплаченого ним при купівлі ресурсів ПДВ.

Проблеми також виникають при наданні різного роду звільнень від сплати. Бо при цьому надаються штучні конкурентні переваги одним виробникам порівняно з іншими, створюються нерідко офшорні схеми для обраних. Останні все частіше пробують проштовхувати через парламент. А тому «збої» з цим податком виникають не з причини його природи, суті, а від неправильного застосування, від спроб його «модернізації».

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів