Зміст:
Навіщо завязь
ЗАВ І ШУВАТИ 1 , ую, уєш, недок., ЗАВ І СИТИ, і шу, і сиш, док,, перех. 1. Закривати що-небудь, повісивши полотнище, шматок тканини, паперу і т. ін. Як тільки насувалась ніч, – село пірнало в темряву і тишу. Люди завішували ряднами вікна і наспіх вечеряли (Тют., Вир, 1964, 299); Ізнов «Тадеуша» я розгорнув, Розклав папір, вікно завісив синє (Рильський, І, 1956, 86).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завішую | завішуємо |
2 особа | завішуєш | завішуєте |
3 особа | завішує | завішують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завішуватиму | завішуватимемо |
2 особа | завішуватимеш | завішуватимете |
3 особа | завішуватиме | завішуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завішував | завішували |
Жіночий рід | завішувала | |
Середній рід | завішувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завішуймо | |
2 особа | завішуй | завішуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | завішуючи | |
Минулий час | завішувавши |
СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.
* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.
Русский править
Приставка: за-; корень: -вязь- [Тихонов, 1996] .
Произношение править
Семантические свойства править
Значение править
- ботан. нижняя расширенная часть пестика в цветке, из которой после опыления образуется плод ◆ Завязь расположена у самого основания цветка. После оплодотворения на ее месте образуется плод — семянка. М. Мазуренко, «Василек», 1968 г. // «Химия и жизнь» [НКРЯ] ◆ Огурцы имеют раздельнополые цветки, их легко различить: у женского цветка ниже венчика завязь в виде маленького огурчика. А. Новоселов, «Гидропоника в вашем доме», 1966 г. // «Химия и жизнь» [НКРЯ] ◆ В пестике можно различить следующие три части: рыльце, столбик и завязь . Владимир Чуб, «Что изучает наука ботаника?», 1998 г. [НКРЯ]
- процесс образования плода у растения ◆ Виноградская после весны ждала лета, завязи плодов, созревания. В. С. Токарева, «Мой мастер», 1964—1994 г. [НКРЯ]
- завязавшийся плод ◆ Ежевика отцвела и осыпана мелкими и частыми завязями ягод… А. А. Богданов, «Гараськина душа», 1913 г. [НКРЯ] ◆ Я как цветок, который несет в себе завязь плода. Когда завязь начинает расти, а лепестки увядают, цветок поглощен лишь судьбою плода, и все растение поглощено этим, листья осыпаются, все вянет, кроме наливающегося плода. У. Д. Голдинг, «Шпиль», 1964 г.
- перен.зачаток чего-либо ◆ Я искал такое существо, в котором соединились бы все женские качества. Я искал завязь женских качеств. Ю. К. Олеша, «Зависть», 1927 г. [НКРЯ] ◆ Сквозь стену слева: перед зеркальной дверью шкафа — женщина торопливо расстегивает юнифу. И на секунду, смутно: глаза, губы, две острых розовых завязи . Е. И. Замятин, «Мы», 1920 г. [НКРЯ] ◆ Уже в этих начальных кадрах содержится если не фабульная завязка, то завязь мотивов, из которых разовьется фильм. М. Туровская, «7 с 1/2 и Фильмы Андрея Тарковского», 1991 г. [НКРЯ] ◆ Она увидела завязь жизни там, где, по её разумению, её уже быть не могло. Г. Н. Щербакова, «Митина любовь», 1996 г. [НКРЯ]
Синонимы править
Антонимы править
Гиперонимы править
Гипонимы править
Холонимы править
Родственные слова править
- уменьш.-ласк. формы: вязаночка, связочка
- существительные: вязанка, вязальщик, вязальщица; вязка, завязка, обвязка, перевязка, повязка, подвязка, привязка, развязка, связка, увязка; вязание; вязь, завязь, перевязь, привязь, связь; довязывание, завязывание, навязывание, обвязывание, отвязывание, перевязывание, повязывание, подвязывание, привязывание, развязывание, связывание, увязывание; связист, связистка, связной, увязание
- прилагательные: вязаный, связанный, увязанный, перевязочный, повязочный, вяжущий, вязкий, неотвязный, отвязный, развязный, связный, навязчивый, привязчивый
- глаголы: вязать, вязаться; ввязать, ввязаться, ввязывать, ввязываться; ввязнуть; довязать, довязаться, довязывать, довязываться; завязать, завязаться, завязывать, завязываться; навязать, навязаться, навязывать, навязываться; обвязать, обвязаться, обвязывать, обвязываться; отвязать, отвязаться, отвязывать, отвязываться; перевязать, перевязаться, перевязывать, перевязываться; повязать, повязаться, повязывать, повязываться; подвязать, подвязаться, подвязывать, подвязываться; привязать, привязаться, привязывать, привязываться; развязать, развязаться, развязывать, развязываться; связать, связаться, связывать, связываться; увязать, увязаться, увязывать, увязываться; увязать, увязнуть
- наречия: вязко, навязчиво, ненавязчиво, привязчиво, отвязно, неотвязно, развязно, связанно
Этимология править
Происходит от гл. завязать (завязаться), из за- + вязать, далее от праслав. *vęzati , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. вязати, ст.-слав. вѩзати (др.-греч. δεῖν, δεσμεῖν); русск. вязать, укр. в’яза́ти, белор. вязаць, болг. ве́жа, ве́звам, сербохорв. ве́зати, словенск. vézati, чешск. vázati, солавкц. viazať, польск. wiązać, в.-луж. wjazać, н.-луж. wjezaś; восходит к праиндоевр. *angh-/*amgh- «узкий; связывать». Сюда же вя́зь ж., сербохорв. ве̑з «завязка», чешск. vaz «затылок». Другая ступень чередования: уза, узы, узкий. Сравнивают с греч. ἄγχω «завязываю», лат. angō, допуская контаминацию с *verzti, *vьrzǫ (см. (от)-верза́ть). Возможно родство с готск. windan «вить» и влияние формы ǫza (уза, узы), др.-прусск. winsus «шея», чешск. vaz «затылок», арм. viz (род. п. vzi) «шея». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.
навіщо
Univerbation of на ( na ) + ві́що ( víščo ) , variant of що ( ščo ) . Corresponds to Belarusian навошта ( navóšta ) .
Pronunciation edit
Adverb edit
наві́що • ( navíščo )
- why, what for, to what end Near-synonym: чому́ ( čomú ) Наві́щотобі́цепотрі́бно? ― Navíščo tobí ce potríbno? ― Why do you need this? What do you need this for?
Usage notes edit
- наві́що ( navíščo ) and чому́ ( čomú ) can both be translated as “Why?”, but they differ in that чому́ means “For what reason?/On what grounds?” whereas наві́що means “For what purpose?/To what end?”. Sometimes the words are interchangeable, but sometimes one is more appropriate than the other.