VOOPOO VINCI 3 VS VINCI 2 Огляди

VOOPOO є популярним виробником електронних сигарет і продукції для електронних сигарет, VOOPOO ВІНЧІ 3 – це нова електронна сигарета pod kit system, також оновлена ​​версія ВІНЧІ 2, з високою продуктивністю та рядом розширених функцій.

VOOPOO VINCI 3 – це перший пристрій для затягування. Однією з ключових особливостей VINCI 3 є використання чіпсета GENE Ai, який забезпечує швидке спрацьовування та стабільну вихідну потужність.

VINCI 3 використовує контейнери багаторазового використання, які вміщують до 4 мл електронної рідини та сумісні з VOOPOOкотушка PnP система. Це дозволяє користувачам легко перемикатися між різними опорами котушки та стилями вейпінгу.

Інші помітні особливості VOOPOO VINCI 3 включає 0.69-дюймовий кольоровий TFT-екран, регульований контроль потоку повітря та різноманітні засоби захисту.

VOOPOO Специфікація VINCI 3
Колір: всього 5 CMF (Carbon Fiber Black, Aurora Red, Carbon Fiber Blue, Aurora Blue і Rose Gold)
Матеріал: цинковий сплав + вуглецеве волокно
Ємність акумулятора: 1800mAh вбудований акумулятор
Kit Coils: PnP-TW30（0.3Ω，4ml），PnP-DW60（0.6Ω，2ml）(Recommended)
Сумісні котушки: усі котушки PnP
Рекомендована електронна рідина: нікотин≤50 мг

VOOPOO Список пакетів VINCI 3:
1* пристрій VINCI 3 MOD POD
1* порожній картридж (4 мл)
1* PnP-TW30 (0.3 Ом)
1* PnP-DW60 (0.6 Ом)
1 * Посібник користувача
1 * Кабель типу C

Команда VOOPOO ВІНЧІ 3 і VOOPOO VINCI 2 – це обидві високоякісні капсульні системи від VOOPOO, але між ними є деякі відмінності. Ось деякі з основних відмінностей:

Дизайн: VINCI 3 має більш обтічний і компактний дизайн порівняно з VINCI 2, який є трохи громіздким.

Акумулятор: VINCI 3 має підвищену ємність акумулятора. Пристрій розміром з стручок оснащено вбудованим акумулятором на 1800 мАг і повністю зарядженим VINCI 3, який може підтримувати 2 дні вейпінгу на одному заряді.

Змійовики: VINCI 3 сумісна з новими змійовиками PnP, які забезпечують кращий смак і вироблення парів, ніж змійовики, що використовуються в VINCI 2.

Потік повітря: VINCI 3 пропонує діапазон регулювання потоку повітря 100-3000 Па завдяки відмінній повітронепроникності. З регульованою вихідною потужністю 5-50 Вт користувачі можуть насолоджуватися кількома налаштуваннями потужності. При вихідній потужності 5-25 Вт користувачі можуть мати щільну затяжку з високим опором. При вихідній потужності 26-40 Вт користувачі можуть відчути слабкий DTL між MTL і DLT. Завдяки вихідній потужності 41-50 Вт користувачі можуть легко насолоджуватися захоплюючим випаровуванням, що проникає глибоко в легені, не задихаючись і швидко позбавляючи нікотинової залежності.

Який тобі більше подобається? Будь ласка, залиште свій коментар нижче.

Зрештою, обидва пристрої є чудовими варіантами для вейперів, які шукають високоякісну капсульну систему, але VINCI 3 має деякі оновлені функції, які можуть зробити його кращим вибором для деяких користувачів.

Експеримент “Повний бак” — скільки літрів насправді поміщається в бак автомобіля? (відео)

А чи знаєте ви, скільки палива вміщує бак вашого автомобіля? 40, 50 або може всі 70 літрів, не заглядаючи в його характеристики? А коли ви востаннє заправлялися “до повного”? І скільки вийшло, цього самого, повного?

Суть самого експерименту підказала нам практика заправок, адже часто буває, що в паливний бак вміщається значно більше, ніж зазначено в характеристиках. Відповідно, підозра передусім падає на АЗС, мовляв обрахували, а залили менше, ну і так далі. При цьому вирішити такі суперечки на місці фактично не є можливим. Хоча будь-який клієнт може переконатися в точності наливу, попросивши провести технічний протік у спеціальний мірник. Але частіше клієнт просто їде розчарованим, а компанія несе репутаційні втрати.

Тому телеканал “Перший Автомобільний” і “Автоцентр” вирішили розібратися, скільки палива реально вміщує бак автомобіля, для чого зважилися на особливий експеримент! А допомогла нам в цьому мережа автозаправних комплексів Glusco!

Як замірятимемо?

Для максимально об’єктивної картини ми зібрали (нехай і не без певних зусиль) сім автомобілів різних класів і років випуску, з різними двигунами і, відповідно, з паливними баками різного об’єму — від 45 до 70 літрів. Це абсолютно звичайні автомобілі приватних власників, без будь-яких хитрощів і доопрацювань.

Отже, в нашому експерименті беруть участь:

Skoda Fabia, 2008, бак 45 л.

Nissan Juke, 2020, бак 46 л.

Renault Logan, 2015, бак 50 л.

Toyota Auris, 2011, бак 55 л.

Mitsubishi Outlander, 2020, бак 60 л.

KIA Sportage, 2019, бак 62 л.

BMW 5 Series, 2011, бак 70 л.

Чому було непросто зібрати цю сімку? По-перше, тому що згаяти півдня свого робочого часу, намотуючи кола на СК “Чайка” готові далеко не всі, по-друге, за умовами експерименту потрібно було викатати абсолютно все паливо в баку і паливопроводі, тобто автомобілі мали їздити до повного зупинення. А на це погоджувалися не всі автовласники. З цієї ж причини були відібрані тільки бензинові модифікації, тому що дизель запустити після такого експерименту було б складніше.

Після того, як автомобіль зупинявся, йому належало залити рівно один літр палива, щоб вистачило доїхати до АЗК Glusco. І вже там заправити пальне “до повного”. Таким чином, паливні баки всіх учасників будуть майже повністю порожні (чи то пак похибка буде мінімальною) і ми зможемо дізнатися, скільки реально вони здатні вмістити.

Подвійний експеримент

Як і очікувалося, всі автомобілі приїхали нехай і з мінімальним, але різним запасом бензину. У когось із них борт-комп’ютер показував залишковий пробіг 0 км, у когось красувалася цифра чи не під “сотню”. Робити нічого, починаємо викочувати все “зайве”. І попутно дізнаємося, скільки може проїхати автомобіль “на лампочці” або на залишках палива — у кого як. І тут не обійшлося без сюрпризів!

Найдовше намотував кола малим кільцем “Чайки” KIA Sportage, в баку якого виявилося бензину найбільше. Чимало проїздів знадобилося також і Renault Logan, але він у підсумку зупинився першим. Відміряємо йому рівно літр, заливаємо, заводимо — перший учасник експерименту готовий! До речі, завести автомобіль після доливання бензину нескладно, потрібно лише кілька разів підкачати бензонасосом паливо, повернувши ключ запалювання в замку, але не запускаючи двигун.

Через кілька кіл до узбіччя притиснувся Nissan Juke, Skoda Fabia, а за ними зупинилися й інші учасники нашого експерименту. Крім Toyota Auris! Вона продовжувала намотувати кола і навіть не мала наміру зупинятися, хоча для прискорення процесу її водій накрутив темп! І це незважаючи на те, що перед початком заїздів її борткомп’ютер показував 0 км (!) залишкового пробігу.

У підсумку бензин у неї закінчився тільки на під’їзді до АЗС Glusco, буквально за кілька сотень метрів до заправки. Загалом, на “нулі” Auris з автоматом легко наїздив ще 80 км! Інші автомобілі-учасники проїхали на “порожньому” баку менше, але це також було в середньому 15-20 км. Таким чином, навіть якщо у вас загорілася “лампочка”, можете бути впевнені, що запас ходу в кілометрів сорок у вас ще є. Але, звісно, регулярно зловживати цим не варто. Як люблять писати в такого роду випробуваннях “не повторюйте в домашніх умовах!”

А тепер до повного!

Потихеньку діставшись до АЗС, розташованої за кілька кілометрів від треку, ми готові приступити до фінальної і основної частини нашого експерименту!

Але перед тим, як заправляти машини, перевіряємо точність заправних колонок за допомогою технічної прокачки. Для цього на кожній заправній станції є спеціальний мірник, а також відпрацьовано процедуру вимірювання точності заправної колонки з його допомогою. Тож, якщо ви всерйоз вирішили перевірити, чи була точною заправка, ви можете вимагати виконання цієї процедури від АЗС. Детальніше про те, як це відбувається, дивіться в нашому відео. До речі, відзначимо, що допустима похибка на 10 літрах – це + / – 50 мілілітрів.

Колонки і учасники готові — починаємо заправку паливом! Першим “втамувати паливну спрагу” під’їхав KIA Sportage і підтвердив наші припущення — в його бак помістилося на 8 літрів більше заявлених 62 літрів. Разом — 70 літрів і добавка, чого вистачить приблизно на сто кілометрів додаткового пробігу. Skoda Fabia за своїх компактних габаритів зуміла вмістити додаткових 5 літрів, що також непогана надбавка! Разом — 50 літрів “до повного”.

Toyota Auris сюрпризів вже не підносила — вмістила лише на 2 літри більше, а Mitsubishi Outlander взагалі задовольнявся лише одним “додатковим” літром.

Vinci 2 – подик Винчи 2, обзор устройства от Voopoo и выводы после использования

Всем привет! Сегодня Voopoo Vinci 2 – прекрасная возможность для перепара. Девайс получил привлекательную внешность, небольшие размеры и удобен при активном образе жизни. Работает на старых испарителях PnP, которые отлично себя зарекомендовали.

Спасибо интернет-магазину Sourcemore.com, за представленный на обзор девайс

Купить устройство можно по промокоду

Комплектация

Vinci 2, два сменных коила, кабель для зарядки, инструкция.

Информация для сведения

Voopoo Vinci 2 kit выполнен из цинкового сплава. Доступен в 5 цветах: Velvet Blue, Pine Grey, Dazzling Line, Carbon Fiber, Neon. Оснащен платой GENE.AI 2.0 до 50 Ватт при поддержке от 0.15 Ом. Работает на привычных испарителях PNP.

Технические параметры

Выходная мощность: от 5 до 50 Ватт,
Поддерживаемое сопротивление: от 0.15 до 3 Ом,
Емкость аккумулятора: 1500 мАч,
Рабочие режимы: VW, Smart,
Максимальный ток заряда: 2 А.

Размеры

Высота: 106 мм,
Ширина: 28 мм,
Толщина: 27 мм,
Вес: 114 г.

Картридж, испарители

Мундштук остался встроенным — такой же широкий и относительно толстый, но с другим отверстием воздуховода.

Тело танка выполнено из прозрачного пластика, чтобы было удобнее отлеживать уровень оставшейся жидкости. Заправочное отверстие находится снизу на небольшом бортике.

Танк вмещает 6.5 мл. Для работы новые коилы делать не стали, за что спасибо — используются привычные PNP.

В комплекте поставляются VM1 на 0.3 Ом и TM2 на 0.8 Ом. Ну и привычные обслуживаемые базы сюда также подходят. Для удержания танка используются магниты.

Батарейный блок

Дизайн остался узнаваемым для линейки Vinci, но с небольшими улучшениями.

Корпус выполнен из цинка, но на этот раз получил матовое покрытие. Также декоративная вставка находится только с обратной стороны, а не по бокам.

Сверху в отсеке расположены магниты, контактная группа и датчик затяжки.

Сбоку видим еще одно улучшение — была добавлена регулировка обдува в виде рычажка.

С другой стороны сверху находится порт type-C для зарядки. А вот переднюю панель оставили из глянцевого пластика.

На ней расположена круглая Fire, цветной экран и кнопки регулировки. Fire получила небольшой ход с приятным кликом, а кнопки настройки слегка утоплены в корпус.

Снизу видим сертификаты и резиновую проставку, чтобы под более уверенно стоят на столе. Внутри установлен аккумулятор на 1500 мАч.

Возможности платы

В качестве платы используется уже привычная GENE.AI 2.0. Для входа в меню зажимаем плюс и минус. Можно выбрать между привычным вариваттом и режимом Смарт, а также поменять тему.

Для выбора режима работы от затяжки или от кнопки — нажимаем FIre три раза. Для блокировки всех кнопок используется комбинация плюс и Fire, а для сбора тяг – Fire и минус. Есть также переворот экрана.

В остальном плата выдает до 50 Ватт при поддержке от 0.15 Ом. Ток заряда составит 2 А. А вот режим пастру добавлен не был.

Эксплуатация и выводы

Дриптип получился не самым удобным. Он все еще довольно толстый. Места сверху много, поэтому можно было бы сделать верхнюю заправку и поставить 510 формат.

К объему претензий нет, 6.5 мл хватит на долго. Плюс также пойдет за использование старых коилов, которые можно купить в любом вейпшопе.

Сам картридж неплохо держится в отсеке. Испарители особо не текут. Батарейный блок вполне достойно собран. А вот покраска оставляет желать лучшего — она быстро царапается, и появляются небольшие сколы.

Винчи 2 мы бережно использовали, поэтому на нашем экземпляре сколов не видно, чего не скажешь про Винчи 2 X. Фото для внимания снизу.

За регулировку обдува спасибо, но выступ рычажка можно было бы сделать поменьше. Плата используется знакомая, поэтому плюсы и минусы остаются теми же — управление удобное, но блокировка идет на все кнопки сразу, и чип не выдает больше 4.2 Вольт.

Ну и экран стал чуть более тусклым, чем первый Винчи. По датчику тяги — на полностью открытом обдуве он не особо быстрый. Но вот при перекрытии примерно на половину — ситуация заметно улучшается. Поэтому режим автотяги больше подойдет под тугую затяжку.

В целом получаем слегка обновленный Vinci 40w – пользоваться можно, но ожидалось более детальная переработка. И пока нет переходника с 510 коннектором, что слегка странно. Поэтому менять на новую версию есть смысл – если сильно нужна точная регулировка обдува, либо старый аккумулятор уже не держит заряд.

Инструкция

Минусы и плюсы

Минусы:

– не самый удобный мундштук,
– тусклый по сравнению с прошлыми версиями экран,
– слабое по стойкости покрытие

Плюсы:

– качество сборки,
– наличие регулировки обдува,
– простая в управлении плата,
– использовании привычных коилов,
– большой объем танка