Алое деревоподібне – столітник

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 23 лютого 2023 Опубліковано: 08 лютого 2019 Перша редакція: 08 серпня 2013 🕒 4 хвилини 👀 50748 разів 💬 41 коментар

У кожної доброї господині повинен стояти на підвіконні горщик зі столітником. Про всяк випадок: опік, поріз, подряпина. Та хіба мало що може трапитися з домочадцями! А алое – ціла аптека, від різних бід допомагає. Не дарма одна з народних назв столітника – ранник, тобто цілитель ран. Переваги алое, які зробили його популярним цілющим і косметичним засобом три тисячі років тому, не втратили своїх чудових якостей і в наші дні. Чим же так цінний столітник?

Столітник, ранник, альянс або алое деревоподібне

Наукова назва – алое деревоподібне (Aloe arborescens), вічнозелена рослина родини Асфоделові. У природі росте до 4-5м у висоту, в кімнатних умовах – не вище метра. Стебло прямостояче, гіллясте, листя лінійно-ланцетне, мечоподібне, сизувато-зеленого кольору, гладке, м’ясисте, шипувато-зубчасте по краю, досягають в довжину 65см, а в ширину біля стовбура – до 15см. Листя утворює розетки діаметром до 80см. Коренева система мочкувата, сильно розгалужена. У природних умовах цвіте вкрай рідко (столітник – тому, що цвіте раз на сто років), у будинку – майже ніколи. Батьківщина – південь Африки і її східне узбережжя. Історики стверджують, що ще в Давньому Єгипті алое входило до складу рідини для бальзамування померлих, а Клеопатра з успіхом використовувала його для догляду за шкірою і волоссям. Популярною була рослина і в Стародавній Греції, і в Індії, і в Римській імперії. Сам Авіценна готував свої зілля на основі соку цього виду алое. В Європу алое деревоподібне було завезене арабами на самому початку 18 століття, і майже відразу воно завоювало собі почесне місце серед усіх відомих цілющих рослин і займає його до цих пір.

В якості сировини для фармацевтичної промисловості використовують нижнє і середнє листя рослини шириною від 15см, добувають з них сік, який, у свою чергу, випарюють до тих пір, поки не залишаться кристали, з яких роблять порошок сабур, що використовується для приготування сиропів, екстрактів і інших лікарських форм. Сам сабур у великих дозах має сильний проносний ефект, в незначних кількостях його використовують для появи апетиту.

Діапазон використання алое деревовидного в традиційній медицині дуже широкий. Наприклад, зовнішньо свіжий сік цієї рослини застосовують при гнійних ранах, трофічних виразках, опіках, для полоскання рота, глотки і ясен; всередину – для підвищення імунітету і при хронічних гастритах. В якості компресів його використовують при шкірних захворюваннях (вовчак, екзема, дерматит голови, туберкульоз шкіри).

При хронічних і гострих захворюваннях шлунково-кишкового тракту, а також після інфекційних та інших виснажуючих хвороб, призначають сироп алое деревовидного з залізом. Екстракт столітника використовують при кон’юнктивіті, блефариті, кератиті, катаракті, іриті та інших очних хворобах; при гінекологічних захворюваннях (зокрема, за відсутності менструацій), хронічному гастриті, виразці дванадцятипалої кишки, бронхіальній астмі.

У народній медицині столітник використовують ще і як засіб від нежитю, головного і зубного болю, при ячменях, а також при безсонні, корості, стригучому лишаї. Змішавши подрібнений лист алое з медом і кагором, ви отримаєте еліксир для підвищення імунітету при бронхіті, пневмонії і туберкульозі легенів. Примочки з розведеним водою соком алое лікують нариви, опіки і порізи, знімають свербіж і набряки від укусів комах. Водний екстракт алое можна з успіхом використовувати в якості тоніка для жирної зневодненої шкіри.

Є, звичайно, і протипокази до застосування алое. Наприклад, не рекомендується використовувати препарати з алое вагітним, тим, хто має захворювання печінки і жовчного міхура, а також при гемороїдальних і маткових кровотечах. Люди старше сорока років, особливо гіпертоніки, повинні дотримуватися обережності при використанні алое як ліків. Не можна приймати сік алое довгий час, тобто більше одного місяця. Ось, мабуть, і всі застереження.

Вопили джунгли, пели не смолкая, звонили в колокольчики лиан,
Вниз головой – дразнили попугаи вниз головой висевших обезьян.
Крутились хороводы испарений. Текла змея, древесный хлюпал сок,
И полыхал – цветов душистый гений – алоэ там чудовищный цветок.
Шла девушка: лианы отклоняла, мерцали белым чёрные глаза.
Заметила алоэ, обломала. Лишь фейерверком брызнула роса.
Кольцом в носу задумчиво кивая, сиреневый растягивая рот
И лепестки гиганта обрывая, гадала вслух: придёт иль не придёт?
Не любит, любит. О! стерпи такое другой цветок – большого горя нет.
Любой цветок, но только не алоэ: ведь только раз цветёт он! В сотню лет.

Догляд за алое деревоподібним (Aloe Arborescens)

З давніх часів алое вважалося рослиною з лікарськими властивостями. Безліч книг містить у собі інформацію про різні цілющі та косметичні властивості рослини. Кімнатні рослини алое деревоподібне популярні серед квітникарів ще й тому, що у догляді воно не вибагливо.

Батьківщиною зростання деревоподібного алое вважається Африка. У природних умовах, в довжину сукулент може досягати близько 4 метрів. Листя довге, м’ясисте та соковите. На поверхні кожного є колючі шпильки. Дорослі види деревоподібного алое можуть мати листя, яке в ширину досягає 13 см, а в довжину – 50 см.

Вирощуючи алое в домашніх умовах, простимулювати його цвітіння неймовірно складно. У природних умовах сукулент цвіте щороку, випускаючи назовні циліндричні суцвіття. Зазвичай бутони можуть бути жовтого або фіолетового кольорів, кожен з яких розміром близько 3 см. Спершу починає цвісти нижня частина, і тільки потім верхня.

Догляд за алое деревоподібним у домашніх умовах робить його кущем невеликого розміру, але точною копією свого предка. За рахунок генетичної пам’яті, рослина легко переносить сухе повітря та посуху ґрунту. Вкрай рідко піддається захворюванням, має добре розвинену та потужну кореневу систему, яка глибоко входить углиб грунту.

Посадка/вирощування

Досвідчені квітникарі рекомендують висаджувати алое навесні, на початку вегетативного періоду. Цей час добре підходить для швидкого вкорінення молодої рослини. При посадці алое деревоподібного дуже важливо приділити увагу ґрунту, який використовуватимете. Він обов’язково повинен бути пухким, не затримувати воду і мати хороші повітропропускні здібності. За хімічним складом: слабокислий чи нейтральний. У складі має бути багато заліза. Судячи з опису, відмінно підійде суміш із листової та дернової землі, піску та перегною. Порівняно з іншими компонентами суміші, дернової землі має бути вдвічі більше. Щоб дезінфікувати маленьке каміння, в ґрунт можна додати деревне вугілля. До речі, пухкості грунту цей компонент також трохи додасть. Серед готових варіантів сумішей можете купити ґрунт для кактусів або сукулентів. Це живильний субстрат, який надасть всі необхідні елементи для активного росту молодої рослини.

Лікувальні властивості

У лікувальних цілях застосовують листя, які зрізають біля самої основи, а також вичавлений з них сік. Сік відрізняється гірким смаком та неприємним запахом. Має бактерицидний ефект. Тому алое так часто застосовують у традиційній та народній медицині.

Сфера застосування дуже широка. Рослина здатна допомогти при багатьох недугах:

• ранах та опіках;
• занепаду сил;
• зниження імунітету;
• статевому безсиллі;
• застуді та бронхітах;
• порушення травлення;
• сечостатевих інфекціях;
• очних захворюваннях та ін.

На полицях аптек знайдеться маса препаратів, до складу яких входить деревоподібне алое. Окремо продається рідкий екстракт алое для вживання, а також розчин для ін’єкцій.

Лікувальні властивості столетника зростуть, якщо залишити його без поливу на 2 тижні . Інший спосіб – відрізати листок та покласти його на 10 днів у морозилку.

Догляд

Якщо ви шукаєте невибагливого представника флори, алое деревоподібне — кімнатні рослини, які ідеально підходять під цей критерій. Умов для вирощування в квартирі небагато, але все ж таки вони є:

1. Висвітлення. Рослина – любитель яскравого сонячного світла і навіть штучного. Ідеальним місцем проживання стане підвіконня на південній стороні. Не треба забезпечувати тінь. Коли проходить період спокою для алое, його адаптують до яскравого світла поступово. Однак, якщо прискорити процес, то сукулент дуже швидко отримає опіки.
2. Рівень вологості. Подивившись неозброєним оком на листя алое, можна собі уявити, скільки вологи воно містить у собі. М’ясиста структура листя допомагає рослині спокійно переносити сухе повітря у квартирах. Обприскування здійснювати не потрібно. Ви можете користуватися вологою ганчіркою для протирання рослини від пилу.
3. Режим поливу. Алое поливають за потребою. Якщо ви помічаєте, що верхній шар ґрунту засохлий — поливайте. Зазвичай це відбувається раз на тиждень. Однак навіть разовий полив не повинен бути надто рясним. Для цієї процедури завжди використовується невелика кількість теплої м’якої води. У зимовий період поливи значно скорочують, а іноді й зовсім виключають. Додаткова волога, внесена в ґрунт узимку, знижують температуру для випуску квітів. Один раз на тиждень деревоподібне алое потрібно обполіскувати під душем.
4. Добрива. Рослину підгодовують за допомогою спеціальної суміші для сукулентів. Її можна придбати у спеціалізованих квіткових магазинах. Удобрювати алое потрібно всього три рази на активний вегетаційний період.
5. Перша пересадка деревоподібного алое здійснюється відразу після покупки. Далі, якщо кущі молоді, активно ростуть і розвиваються, їх пересаджують щороку. Коли алое вже доросле, цим процесом його можуть турбувати не частіше ніж раз на 4 роки.
6. Обрізання. Процес надзвичайно важливий для тих, хто прагне бачити алое у певній формі. Зовнішній вигляд можна коригувати вже у дорослих представників сукуленту. Обрізають верхівки та пагони з боків, щоб омолодити чагарник і надати йому потрібної форми. Всі зрізані пагони можна використовувати для майбутнього живцювання, щоб розмножувати алое.
7. Період цвітіння. У кімнатних умовах деревоподібне алое цвіте досить рідко. Однак деяким квітникарам все ж таки вдається досягти цього процесу за допомогою відповідного догляду. Якщо алое перестає цвісти, значить, воно потребує “струсу”. Її можна забезпечити, якщо змінити звичне для рослини місце проживання. Світле, добре освітлюване місце змініть на темну кімнату з низькою температурою. Залишіть там сукулент на два тижні. За цей час має з’явитися квітконос. Як тільки помітите довгоочікувану появу квіток, поверніть алое на його звичайне місце і “погодуйте” за допомогою багатого на мінерали субстрату. Тривалість цвітіння – два тижні. Наприкінці суккулент випустить коробочку з насінням, яке у майбутньому ви зможете висадити.

Шкідники та хвороби Алое деревоподібного

У Алое деревного трохи шкідників, які можуть завдати шкоди квітці. Але все ж таки варто їх перерахувати і описати методи лікування рослини.

• Часто вздовж листя з’являються борошнисті черв’яки та щитівки, але з ними легко боротися механічним способом, протираючи їх за допомогою ватного тампона та медичного спирту.
• Якщо ви помітили, що листя Столітника починає жовтіти, з’являються жовті або коричневі плями, а потім вони скручуються і опадають – це симптоми присутності павутинного кліща. При уважному розгляді можна помітити тонкі павутинки, особливо у нижній частині листя. Як вивести шкідника? Трохи збільште частоту зрошення листя водою (відсутність вологості сприяє їхньому розмноженню), використовуйте натуральні домашні (не хімічні) інсектициди на основі часнику (настойка). Ви можете очистити листя від паразита за допомогою ватного тампона, змоченого у мильній воді.
• З хвороб варто відзначити кореневу гниль, що виникає внаслідок частого переливу або поганого дренажу. Відрегулюйте частоту та кількість вологи, що надається.
• Також квітка може хворіти через брак освітлення. У цьому випадку листя змінює свій колір і структуру (вони знебарвлюються). Потрібно надати квітці більше сонячного світла.
• Ця рослина часто схильна до грибкової хвороби листя, що характеризується чорними плямами на листі. З метою боротьби з інфекцією перемістіть горщик із квіткою у сонячне місце з меншою вологістю.
• Якщо кінчики листя Столітника починають сохнути – корінням вашого сукуленту не вистачає місця в горщику або поживних речовин у ґрунті. Потрібно пересадити Червоне деревоподібне в нову ємність.

Більше про хвороби та шкідників сукулентів можна дізнатися у цій статті.

Розмноження

Процедура розмноження в кімнатних умовах така проста, як і догляд за столетником алое. Його можна зробити кількома способами. Найчастіше використовуваний і найпростіший – живцювання. Проте є альтернативні варіанти.

Деякі вважають за краще розмножувати сукулент укоріненням листа. Суть процедури полягає у відділенні одного листочка, який росте біля самої основи стебла. Потім його трохи подвяливают. У ємність засипають вологий пісок. Зріз листа вмочується в подрібненому куті. Після цього його заглиблюють у пісок, не глибше 3-х сантиметрів. Щоб коренева система швидше почала зростати та розвиватися, ємність накривають плівкою або поліетиленом. Не можна допускати пересихання ґрунту.

Наступний спосіб – живцювання. Використовуючи саме цю методику, у вас буде набагато більше шансів на успішне зростання вашого сукуленту. Однак молоді живці завжди трохи слабкі і недостатньо міцні, тому сильно схильні до різних захворювань і шкідників. Якщо чітко дотримуватиметеся інструкції, все пройде успішно. Отже, підготовчий етап:

1. Спочатку виберіть здорове материнське алое.
2. Знайдіть бритву чи ніж і добре продезінфікуйте.
3. Виберіть на алое бічні пагони, які ростуть вздовж стебла. Підходять тільки пряморослі і не мають вигинів за формою.
4. Акуратно зрізайте живці довжиною 10 сантиметрів. У кожної пагони має бути не менше 6 листків.
5. Після зрізу тримайте живці в місці, що погано освітлюється, не менше тижня. Підбирайте це місце проживання так, щоб вологість повітря там була не менше 50%. Дайте висохнути місцю зрізу.

Рецепти

Чим сильніше виражені у рослини лікарські властивості, тим більше можуть проявитися побічні ефекти. Перед початком лікування столетником необхідно проконсультуватися з лікарем.
Лікувальні властивості алое деревоподібного досягають свого піку після того, як рослині виповниться 3 роки. Збір листя починає з нижньої частини квітки, відсікаючи їх гострим ножем біля стебла. Зріз присипають товченим активованим вугіллям зменшення втрат соку.

Перед заготівлею рослину не поливають протягом 7 – 10 днів. Зрізане листя обертають харчовою фольгою або щільною тканиною і залишають на тиждень у темному місці при температурі 3 – 6 градусів Цельсія.

Витримане в холоді листя алое пропускають через м’ясорубку і використовують для приготування зілля за рецептами народної медицини. Термін зберігання переробленої рослини не повинен перевищувати 1 місяця.

Для лікування гастритів, колітів, запорів, гастроентеритів

Витиснутий сік із підготовленої рослини змішують з горілкою або 40% спиртом у пропорційному співвідношенні 1 до 1. У разі протипоказань до вживання алкоголю спирт замінюють на рідкий натуральний мед. Вживають двічі на день за 20 хвилин до їди по 1 чайній ложці. Чи можна їсти банани при гастриті та виразці шлунка?

Для активізації роботи травної системи, покращення апетиту, підвищення внутрішніх ресурсів організму

1 частину підготовленого алое заливають 4 частинами 40% спирту. Через тиждень проціджують видалення сухого залишку. Приймають по 1 чайній ложці 2 рази на день за 20 хвилин до їди.

При шкірних захворюваннях

Підготовлений лист розрізають вздовж і протирають очищену шкіру вранці та ввечері. Чи допомагає алое віра від прищів і які найефективніші рецепти?

При кровоточивості ясен

Сухе листя ожини з’єднують з висушеними квітами звіробою додають підготовлений столітник і заливають окропом. Проціджують, використовують для полоскання ротової порожнини після кожного їди. Пропорційне співвідношення рослинних компонентів 2:2:2 на півлітра води.

Чи викликають банани алергію, чи можна використовувати їх як лікарський засіб при кашлі та яка користь вживання бананів з молоком для дітей та дорослих?

Посадка живців:

1. Зони зрізів на живцях потрібно обмазати подрібненим вугіллям.
2. Використовуйте невисокі контейнери і викладіть на їх дно дренажний шар.
3. Заздалегідь підготовлений ґрунт насипте поверх і відразу полийте зверху водою.
4. Живці висаджуються на відстані 5-7 сантиметрів один від одного. Найнижче листя не повинно торкатися ґрунту, але їм необхідно розташовуватися максимально близько до нього.
5. Щоб стебло було більш стійким, насипте шар дрібного гравію поверх ґрунту.
6. Протягом наступного місяця коріння буде сформовано. Однак дуже важливо не переливати рослину. Якщо ви таки вирішили насипати шар гравію, то поливи слід скоротити ще більше.

Ще один спосіб, яким досить часто розмножують алое деревоподібне – дітками. Поруч із його головним стеблом завжди можна помітити молоду поросль. Вибираючи такий спосіб розмноження, її акуратно вилучають, але так, щоб не зачепити коріння. Відразу ж пересаджують у маленькі ємності та через кожні 2 дні поливають малою кількістю води. Як тільки стає помітним перше листя, сукулент починають удобрювати двічі на місяць.

Розмноження насінням – один із не менш відомих для садівників варіантів розмноження алое. Висівання здійснюють наприкінці лютого, у вологий ґрунт із піску та торфу. Насіння висаджують на глибину максимум пів сантиметра. Горщики повинні знаходитись у температурних умовах не менше 22 градусів тепла. Світла необхідно досить багато. Як тільки помічають перші листочки, їх відразу пікірують у невелику ємність. Лише насіння починає трохи проростати, його пересаджують в окремі горщики. Наступного разу алое пересаджують за рік.

Як пересаджувати

Пересаджувати дорослу рослину рекомендовано 1 раз на 2 роки, молоду – 1 раз на рік. Найсприятливіший час – весна. На дно обов’язково кладеться шар дренажу (5 см). Для пересадки береться керамічний горщик і ґрунт «Для кактусів та сукулентів». Можна підготувати грунт самостійно, взявши 4 частини універсального ґрунту та 1 частину крупнозернистого піску.

Отже, уявімо, що у нас вже є горщик із ґрунтом, і рослина готова для посадки. Тепер виконуємо пересадку у такій послідовності:

1. Ґрунт попередньо зволожити.
2. Зробити поглиблення.
3. Всипати туди трохи піску.
4. Вставити рослину.
5. Присипати піском та землею.
6. Щоб надати стійкості, доцільно поставити кілочки.
7. Накрити пересаджене алое пакетом із пластику, залишивши знизу місце для повітря.
8. Поставити горщик на підвіконня, де більше сонця.
9. Коли з’являться молоді листочки, зняти пакет.

У цьому процес пересадки вважатимуться завершеним. Галузі молоді листи – отже, алое вкоренилося.

загальні характеристики

Алое – це трав’яниста рослина з роду Ксанторреєвих. У довідниках воно позначається як Aloe Arborescens. Воно відноситься до виду вічнозелених багаторічників. Широко поширене у тропіках.

Стебло рослини пряме. Від нього відходить подовжене листя з гострими зубцями на краях. У природних умовах щороку цвіте. Суцвіття формуються з численних кольорів у формі дзвіночків червоного або жовтого відтінку.

Після цвітіння формуються коробочки, наповнені великою кількістю насіння. У домашніх умовах у алое рослини рідко досягають 1 метра. Квітконоси утворюються вкрай рідко, коробочки не визрівають.

Особливості рослини

Кожна рослина має особливості — швидкість росту, тривалість життя, цвітіння.

• Річний приріст. Протягом року квітка випускає близько 5-7 аркушів. Приріст залежить від умов утримання. Чим вони кращі, тим швидше зростання.
• Тривалість життя. Столітником рослину називають через тривалий термін життя. За хорошого догляду він становить до 25 років. Кущ легко омолодити посадкою живців.
• Цвітіння. При кімнатному вирощуванні алое цвіте рідко. Для цвітіння догляд за столетником повинен включати період спокою. Триває він із середини осені до весни. Квітку переставляють у приміщення зі зниженою температурою повітря, штучно продовжують світловий день. Використовують лампи денного освітлення. Навесні заносять у кімнату і чекають на цвітіння.

Важливо! У квітів алое сильний пряний запах. Людина може викликати головний біль. Квітне рослина не рекомендується ставити в спальні або в кімнаті, в якій ви перебуваєте найдовше.

Опис рослини

Сукулент у вигляді розгалуженого деревця. Інша назва алое – столітник. У природних умовах сягає 4 метрів. У квартирі за умови дуже гарного догляду – 1 метр. Корінь довгий, циліндричний, гілкоподібний. Стовбур прямостоячий з численними бічними пагонами.

На нижній частині стовбура залишаються кільцеподібні рубці від опалого листя. Поверхня листя гладка, покрита восковим нальотом, що запобігає втраті вологи. Через наліт колір здається блакитним. Запаси вологи допомагають рослині витримувати тривалу посуху.

Форма листя – ланцетна, вони трохи увігнуті зверху і опуклі знизу. По краях гострі зубчики. Максимальна довжина листя – до 60 см. У верхній частині вони збираються великими розетками.

Під час цвітіння рослина випускає довгі квітконоси з кистьовими суцвіттями. Квіти великі, дзвонові, до 4 см. По завершенню цвітіння утворюються плоди – циліндричні коробочки, наповнені темним насінням. У разі квартири цвіте рідко.

Цікава інформація! Столітник та алое віра — різні рослини. Основна відмінність – у будові. У деревоподібного алое є стовбур, у алое віра його немає. Будова листя відрізняється незначною мірою.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.