Парасимпатична нервова система спричиняє сповільнення роботи серця, розширення просвіту судин, зниження кров'яного тиску, а також впливає на процеси, що пов'язані з відновленням використаних речовин у клітинах і тканинах. Вона активно працює в ситуаціях, коли організм перебуває у стані спокою.
Відомо, що парасимпатична стимуляція в одних органах викликає гальмівну дію, в інших — збуджуючу відповідь. У будь-якому випадку, дія парасимпатичної системи протилежна симпатичної (виняток — дія на слинні залози, де і симпатична і парасимпатична нервова система викликають активацію залоз).
Збудження симпатичної автономної нервової системи сприяє інтенсивній діяльності організму, а збудження парасимпатичної, навпаки, сприяє відновленню витрачених організмом ресурсів. Чимало органів зазнають протилежного впливу симпатичної й парасимпатичної систем, оскільки ці системи є функціональними антагоністами.
При підвищеному тонусі парасимпатичної нервової системи шкіра холодна, волога, бліда, підвищене потовиділення і слиновиділення, виражений червоний дермографізм, знижена частота серцебиття і схильність до зниження тиску, дихальна аритмія, бувають запаморочення, збільшена маса тіла.
Автоно́мна нерво́ва систе́ма (АНС; вегетативна н. с. (інколи вісцеральна)) — у ссавців частина нервової системи, яка керує мимовільними діями гладеньких м'язів (стравоходу, кровоносних судин), серця і залоз.
Парасимпати́чна нерво́ва систе́ма — частина автономної нервової системи, пов’язана з симпатичною нервовою системою, і в певних умовах функціонально їй протиставляється. У парасимпатичній нервовій системі ганглії розташовані безпосередньо в органах або на підходах до …