Що вважається доходом підприємця-єдинника

Податковий кодекс містить список операцій, надходження за якими потрібно включати в дохід на єдиному податку. Податківці вважають, що підприємці мають запам’ятати їх і не сперечатися. Проте помилки при визначенні оподатковуваного доходу — поширена причина штрафів.

Із цієї статті ви дізнаєтеся, чому важливо правильно визначати дату отримання доходу, які надходження включати в оподатковуваний дохід, а які ні, щоб не переплачувати податки й не марнувати час на суперечки з фіскалами.

Що таке дохід підприємця

На спрощеній системі доходом вважають гроші, які підприємець отримав від ведення діяльності готівкою та на рахунок. Але є нюанси.

Витрати на ведення бізнесу — ваш клопіт, і вони ніяк не впливають на суму, з якої, приміром, 3-я група розраховує єдиний податок.

На спрощеній системі заборонені негрошові розрахунки — бартер і взаємозалік, електронні гроші, розрахунки векселем — з ними взагалі не можна мати справу.

Чому важлива дата отримання доходу

Неправильне визначення дат доходу може стати критичним для ФОП Фізична особа — підприємець 3-ї групи, призвести до неправильного розподілу доходу по звітних періодах і недоплати єдиного податку в окремих кварталах.

Також дата отримання доходу може вплинути на визначення річного доходу, на який у всіх груп установлені граничні розміри, а перевищення тягне за собою зміну групи або системи оподаткування:

Від суми перевищення треба сплатити 15% єдиного податку.

Які враховувати доходи

Із виручкою від продажу товарів, виконання робіт і надання послуг усе просто. Ви відносите до доходу всю суму датою отримання грошей готівкою чи на рахунок.

Якщо приймаєте оплати через платіжний термінал, доходом вважається сума, яка надійшла на рахунок.

Аванс й передоплата від покупців і замовників. Ці суми треба включати до доходу, навіть якщо ще не виконали зобов’язання за угодою.

Якщо покупець віддав передоплату за товар у жовтні, а товар ви йому передали тільки через місяць, дохід слід показати вже в III кв., а не в IV кв., коли фактично виконали свої зобов’язання.

Буває, що ФОП Фізична особа — підприємець свою частину роботи за угодою виконав, а грошей не отримав, тож і в дохід вартість своїх послуг включати не повинен.

Дохід у валюті

Валютну виручку в ключаєте до доходу суму в гривні на дату надходження грошей на валютний рахунок за курсом НБУ, який діяв на дату надходження грошей на валютний рахунок.

Валюту можете продати коли заманеться, навіть якщо продасте дорожче, ніж курс на дату віднесення до доходу, різницю включати в дохід не потрібно.

20 червня на валютний рахунок ФОП надійшла оплата за угодою з іноземним контрагентом— $1000.

Курс НБУ цього дня становив — $ 100 / 2633 грн.

Ваш підприємницький дохід: 26330 грн. Незважаючи на те що фактично продати валюту ви можете в інший день за іншим курсом.

Якщо вам заманеться провести перерахунок валюти за курсом на кінець кварталу, так робити не треба (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.04).

І ще, не можна самовільно віднімати комісію банку: до доходу має потрапити вся сума, прописана в договорі з іноземним контрагентом, перерахована в гривні (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.04).

Торгівля з автоматів

Для підприємців, які займаються вендинговим бізнесом — торгують кавою, снеками, лінзами з автоматів (без РРО Реєстратор розрахункових операцій (касовий апарат). ), — датою отримання доходу вважається дата, коли ви дістали гроші з автомата (п. 292.7 ПКУ). Якщо покупці розплачуються через автомат не грішми, а жетонами чи картками, датою отримання доходу буде дата продажу жетона.

Поворотна фінансова допомога

До доходу треба включити поворотну фінансову допомогу, але лише суму, яку не повернули протягом 12 календарних місяців з дати отримання (пп. 3 п. 292.11 ПКУ).

Включати в дохід у перший день після закінчення 12 місяців від дня отримання всієї суми допомоги.

Безоплатні отримання

До доходу відносять не лише гроші, а й безкоштовно отримані товари, роботи чи послуги, тобто їхню вартість. Визначається виходячи з цін на аналогічні товари, роботи чи послуги на момент укладення договору.

Безкоштовну передачу потрібно скріплювати письмовим договором. Якщо договору нема, вартість безкоштовних товарів та інших благ доведеться включити до вашого доходу, але не підприємницького, а звичайної фізособи, сплатити з неї ПДФО Податок на доходи фізичних осіб 18% та військовий збір 1,5% і подати податкову декларацію (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.04).

Дата отримання доходу в такому випадку — це дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Комуналка за договорами оренди

Якщо уклали договір оренди — здаєте нерухомість і включили в щомісячний платіж вартість комуналки, вам доведеться віднести цю суму до доходу. І якщо на 2-й групі це не впливає на розмір ЄП Єдиний податок , то підприємець 3-ї групи має сплатити 5% податку з грошей на комуналку.

Дохід посередника

Дохід посередника — це винагорода, яку підприємець отримує за договорами комісії, доручення, агентським або договорами транспортного експедирування (п. 292.4 ПКУ, консультація в ЗІР, підкатегорія 107.04).

Податкова наполягає: в обліку доходів підприємець фіксує в обліку всю суму, яку отримав від кінцевого покупця на рахунок або готівкою (якщо ФОП продовжує вести книгу в 2022 році). А в декларацію з єдиного податку зараховує тільки винагороду, яка йому належить за послуги згідно з договором (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.07).

Як туристичний агент ви отримали 23 тис. грн від клієнта, в агентському договорі зафіксована ваша винагорода — 10%, це 2300 грн. У обліку ви фіксуєте 23 тис. грн, а у декларації відображаєте 2300 грн.

Головне — зберігати договори, акти й розрахункові документи за такими угодами не менше трьох років.

Наразі податкова погоджується, що за наявності підтвердних документів ви включаєте до доходу лише суму винагороди. Але ми рекомендуємо підстрахуватись і прописувати в посередницьких договорах умову, за якою винагорода надходить вам від комітента, тоді контролерам не буде за що зачепитися.

Що вважається прогулом і які його наслідки

Головний державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Оксана Колпак роз’яснила, що вважається прогулом і які його наслідки.

Прогулом вважатиметься самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Не може вважатися прогулом:

• відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому перебував на території підприємства. Проте відсутність працівника на робочому місці може бути визнана порушенням трудової дисципліни. За це працівника може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності;
• невихід працівника на роботу у зв’язку з незаконним переведенням;
• відсутність на роботі з поважних причин.

Відповідно до п. 4 ст .40 КЗпП роботодавець може розірвати трудовий договір (як укладений на невизначений строк, так і строковий до закінчення його чинності) з працівником у разі його прогулу (в т. ч. у разі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Оцінку «поважності» причини відсутності працівника на роботі в кожному конкретному випадку даватиме роботодавець, а при виникненні трудового спору — суд. Практика свідчить, що поважними причинами, зокрема, може бути визнано хворобу працівника, навіть якщо вона не підтверджена листком непрацездатності, аварії або затори на дорогах, якщо вони стали причиною запізнення працівника, тощо.

У тому разі, якщо працівник обґрунтовує невихід на роботу поважними причинами, оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути підтверджена відповідними виправдними документами (довідками), виданими уповноваженими органами.

Якщо причину відсутності на роботі не можна віднести до поважних, роботодавець має право звільнити працівника за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП. Для цього роботодавцю необхідно:

• Встановити факт відсутності працівника на роботі три і більше години безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. При цьому надалі в наказі про звільнення обов’язково слід зазначити день прогулу і його час.
• Документально підтвердити факт відсутності працівника на робочому місці. Такими документами можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника на ім’я керівника підприємства та акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше ніж із трьох осіб.

Визначаючи тривалість відсутності працівника, потрібно враховувати тільки його робочий час, до якого не включається перерва для відпочинку та харчування.

Факт відсутності працівника на робочому місці має бути відображений у табелі обліку робочого часу.

• Затребувати у працівника письмове пояснення причини відсутності на роботі. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки подібних пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт.
• Якщо працівник не з’являється на роботу протягом декількох днів і не повідомляє про причину своєї відсутності, необхідно надіслати за його домашньою адресою лист із повідомленням про вручення, у якому вимагати надання пояснень у письмовій формі. У разі відмови працівника дати пояснення щодо своєї відсутності на роботі, складається відповідний акт.
• Додержати строки застосування звільнення за прогул. Таке стягнення може бути застосоване не пізніше одного місяця із дня виявлення прогулу, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці, і не пізніше шести місяців із дня його вчинення.
• Отримати згоду профспілкового органу на звільнення працівника за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП.
• Видати наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, з яким ознайомити працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється розписатися про своє ознайомлення з наказом, про це потрібно скласти відповідний акт. Наказ (розпорядження) і пояснювальна записка працівника або відповідний акт про відмову давати пояснення поміщаються в особову справу працівника.
• У день звільнення провести з працівником остаточний розрахунок і видати копію наказу про звільнення та належним чином оформлену трудову книжку.

На практиці трапляються випадки, коли працівник-прогульник взагалі не зявляється на роботі. У цьому випадку його зазвичай звільняють останнім днем фактичного виконання трудових обов’язків, видаючи наказ про звільнення більш пізньою датою. Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП в день видання наказу про звільнення надіслати поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення за домашньою адресою працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою.

Надсилати поштою трудову книжку без письмової згоди працівника не можна (п .4.2 Інструкції № 58).