8 найпопулярніших документальних фільмів та серіалів на Netflix про реальні злочини

Якщо ти шанувальниця справжніх документалок про злочини — тоді тобі сюди!

Фільми про детективні розслідування вже давно мають великий попит серед кіноманів. Останні кілька років “тру-крайм” (true crime — справжній злочин — жанр кіно та літератури, в якому автор аналізує реальний злочин та дії людей, пов’язаних з ним) знаходиться на піку популярності, особливо на стрімінговому сервісі Netflix.

Якщо ти теж є шанувальницею цього жанру, тоді спеціально для тебе ми в tochka.net склали добірку документальних історій, що ґрунтуються на реальних злочинах, які можна подивитися на Netflix.

Американське вбивство: родина по сусідству (2020)

Документальний фільм розповідає захоплюючу історію зникнення Шеннон Уоттс та її двох маленьких дочок, що вразило тихе передмістя Денвера у 2018 році. Шеннон була люблячою матір’ю та прекрасною дружиною — усім цим вона ділилася з підписниками у соціальних мережах практично щодня. Фільм, зібраний із записів із відеокамер спостереження, особистих листувань та відео із соцмереж, намагається відповісти на головне запитання: що стало мотивом для вбивства? Як можна прожити 8 років з людиною, маючи двох дітей, і навіть не здогадуватися, що вона здатна на вбивство?

Кастинг JonBenét (2017)

1996 рік. У місті Боулдер зникає 6-річна учасниця конкурсів краси – Джон Бене Рамзі. В результаті дівчинку знаходять мертвою у підвалі її ж будинку. Творці фільму ставлять експеримент: запрошують мешканців містечка на проби на ролі учасників тієї драми, принагідно вислуховуючи від них усі припущення про те, що сталося тоді в будинку Рамзі.

Руки геть від котиків! полювання на інтернет-вбивцю (2019)

Група онлайн-шукачів справедливості вистежує людину, яка опублікувала відео, в якому вона вбиває кошенят.

Аманда Нокс (2016)

У ніч з 1 на 2 листопада 2007 року в Перуджі було по-звірячому вбито Мередіт Керчер, 21-річну англійку, яка приїхала до Італії за університетською програмою обміну. Спочатку слідство думало, що Мередіт убив незнайомець, сексуальний маніяк, але потім головними підозрюваними стали Аманда Нокс, з якою Мередіт винаймала квартиру, а також бойфренд Аманди, Раффаеле. Версій мотиву вбивства було достатньо: Аманда була наркоманкою, вела розгульний спосіб життя і ненавиділа сусідку через те, що її хлопець був у неї закоханий.

Молоді люди свою провину не визнавали, але коли ця справа потрапила у всі ЗМІ, для Аманди почалося справжнісіньке пекло. Цей фільм про те, що буває, коли справа потрапляє у “жовті” ЗМІ і як це впливає на життя людини. Перед тим, як бути виправданою, Аманда Нокс провела чотири роки в італійській в’язниці, а люди в Інтернеті звинувачують дівчину і не дають їй спокійно жити досі.

Місце злочину: зникнення в готелі “Сесіл” (2021)

Притулок серійних убивць і місце багатьох загадкових смертей — готель Сесіл в центрі Лос-Анджелесу. Місцеві жителі вважають його найнебезпечнішим готелем у місті. Черговим розділом у його похмурій історії стало загадкове зникнення студентки Елізи Лем.

Це напад! Найбільша крадіжка картин у світі (2021)

Двоє чоловіків у костюмах поліцейських пробралися до музею та вкрали експонати на сотні мільйонів доларів. Злочинців так і не зловили, навколо справи утворилося з десяток теорій, а сам випадок виявився чи не наймасштабнішим злодійством у світовій історії.

Творці “Це напад!” з чистого листа відтворюють події того дня: опитують найважливіших свідків, звертаються до хроніки, а вже ближче до середини починають розглядати популярні версії: від втручання місцевої мафії до витівок божевільних авантюристів.

Чому ви мене вбили? (2021)

Кордон між справедливістю та помстою стирається, коли горюча сім’я використовує соціальні мережі, щоб вистежити людей, які вбили 24-річну Кристал Теобальд.

Вбивство серед мормонів (2021)

Це реальна історія про одного з найвправніших шахраїв у галузі підробки документів в історії та його безглуздій спробі уникнути покарання.

У середині 80-х Марк Хоффман почав підробляти документи мормонів — ті платили величезні гроші за будь-які сувої та листи, що проливають світло на зародження релігії. У якийсь момент Хоффман заліз у борги і щоб уникнути покарання, почав позбавлятися людей, які його переслідують: протягом кількох днів він убив саморобними бомбами двох людей, а ще на одній бомбі підірвався сам.

Підписуйся на наш Facebook і будь в курсі всіх найцікавіших та актуальних новин!

Кінотуризм: 10 місць, де знімали знамениті фільми

Гладячи на чудові локації з великих кіноекранів, нам усім, напевно, не раз хотілося опинитися в оточенні такої краси і хоча б не надовго відчути себе героєм улюбленого фільму. Звичайно, в XXI столітті дуже багато чудових місць створено за допомогою технологій і зеленого екрану, але деякі режисери вважають за краще знімати кіно «по-старому», використовуючи для цього всі доступні райські куточки нашої планети.

Ми надаємо твоїй увазі захоплюючий кіномаршрут, складений з місць зйомок неймовірних по красі та популярності фільмів. Де ж знімають фільми про фантастичні моря та океани, космічні планети та епічні історичні баталії?

Пустеля Ваді Рам, Йорданія

«Марсіанин»

Не дивно, що неповторна червона пустеля Ваді Рам користується великою популярністю у творців кіно: дивлячись на ці фантастичні краєвиди, починаєш сумніватися, а чи на нашій планеті. Кораловий і теракотовий кольори піску, пологі скелі та каньйони, космічні пейзажі… де ще могли знімати «Марсіаніна», якщо до Марса нам поки що не долетіти?

Цікавий факт: пустелю Ваді Рам можна також побачити в таких епічних фільмах як «Зоряні війни», «Трансформери» и «Прометей».

Тортуга, Карибські острови

“Пірати Карибського моря”

Пригоди бравого піратського капітана Джека Горобця починаються з розгульного острова Тортуга, і недаремно: острів з давніх-давен вважається місцем піратських сходок, масових пиятик ромом, бійками та розвагами з жінками, що, власне, і було головними заняттями капітана «Чорної перлини». Ще одне знакове місце “Піратів” – ізольований острів Кайо Ларго, що зберігся майже в первозданному вигляді.

Цікавий факт: на Карибах також знімали знаменні фільми останніх сорока років “Залишитися в живих”, “Хижак”, “Хрещений батько -2”, “Апокаліпсис сьогодні”, “Гавана”, “Хибна спокуса”.

Матамата, Нова Зеландія

«Володар кілець» та «Хоббіт»

Якщо Середзем’я і придумано Толкін, то ось мальовничі краєвиди Нової Зеландії цілком реальні. І навіть легендарний Хоббітон, хоч і в невеликому занепаді, існує досі із регулярними екскурсіями по просторах Шира. Його звели у мальовничому містечку під назвою Матамата, біля приватної ферми неподалік міста. Після закінчення зйомок знаменитої трилогії більшість декорацій забрали, але самі будиночки маленьких істот залишилися.

Цікавий факт: у Новій Зеландії у затоці Лаялл знімали всі версії Кінг Конга, включаючи останню.

Алея Дарк Хеджес, Ірландія

“Гра престолів”

Шанувальники серіалу «Ігри престолів» напевно пам’ятають найкрасивішу букову алею, якою Ар’я Старк втікає з Королівської Гавані, переодягнувшись хлопчиком, у компанії Безликого Якена Хгара, Ломмі, Джендрі та Пиріжка. Букова алея у фільмі – це реальне місце у графстві Антрім, Ірландія, в якому знімалася величезна кількість британських фільмів та серіалів різного калібру популярності.

Цікавий факт: вік дерев у долині – понад 250 років

Барселона, Іспанія

«Парфумер»

Незважаючи на те, що зйомки фільму за знаменитим романом Патріка Зюскінда «Парфумер» розпочалися у Провансі (Франція), основна їх частина проводилася у столиці Каталонії – Барселоні. Саме її вулички задихалися у смузі Парижа тієї епохи і породили злого генія запаху Жана-Батиста Гренуя. Найголовніші епізоди фільму були зняті в Іспанському селі – Грасс.

Цікавий факт: знаменитий Готичний квартал та інші вулиці Барселони можна побачити також у популярних фільмах. «Вікі Крістіна Барселона», «Ідентифікація Борна» и “Три метра над рівнем неба”.

Скопелос, Греція

“Мамма міа”

Білі будиночки, сині та теракотові дахи, яскраві квіткові сади, набережні та пляжі Егейського моря – все це створило чудовий backstage мюзиклу, що став одним із найуспішніших за всю історію жанру в кіно. Декораціями для фільму став мальовничий сонячний острів Скопелос, який омивається Егейським морем.

Цікавий факт: у фільмі острів носить вигадану назву — Калокаїрі

Провінція Хунань, Китай

Аватар

Величезні кам’яні стовпи, що тонуть у тумані, над тропічним лісом, порізані гострі вершини, обвиті зеленню, водоспади, гігантська система печер… Пейзажі Пандори можна побачити і в житті – треба тільки приїхати до Китаю. Фільм знімався на околицях національного лісового парку Чжанцзяцзе та району Улін’юань.

Цікавий факт: у січні 2010 року гора отримала назву «Алілуйя, Аватар» замість Цзянькуньчжу.

Бейкер-стріт 221 б, Лондон

“Шерлок”

Бейкер-стріт, 221 б – домашня адреса Шерлока Холмса, він – Музей його імені, заснований в 1990 році. Мало хто знає, що зйомки останньої версії Шерлока (серіалу BBC) проводилися не там, а на іншій вулиці, стилізованій під Бейкер-стріт. Вуличні покажчики замінили, а номер на двері привели у відповідність до оригіналу.

Цікавий факт: у пілотній серії назва кафе була іншою, але в самому серіалі ми бачимо справжню вивіску.

Село Татуїн, Туніс

«Зоряні війни» (1999 та 2002)

Планета Татуїн з далекого минулого в 43 тисячах світлових років від центру Галактики, що обертається навколо подвійної зірки і є притулком для контрабандистів усіх мастей, насправді берберське село, розташоване в місті Татавін в південному Тунісі. Бербери рятувалися від палючого сонця у печерних будинках, які вирубували у камені.

Цікавий факт: берберські будинки-бійниці можна побачити також у приголомшливих фільмах. “Індіана Джонс”, “Англійський пацієнт” та “Гладіатор”.

Льодовики Снайфедльсйекюдль і Ватнаййокюдль, Південна Ісландія

«Інтерстеллар»

Холодні марсіанські пейзажі Ісландії стали прообразами планет Міллер і Манн, куди висадилися герої «Інтерстеллара», намагаючись знайти астронавта. Сцена, де біолог Амелія Бренд (Енн Хетуей) намагається врятуватися від гігантської хвилі, знімалася у ісландській лагуні Брунасандур. А сцена галактичного протистояння Купера (Меттью Макконахі) та доктора Манн (Мет Деймон) відбувалася на гігантському льодовику Снайфедльсйекюдль.

Цікавий факт: Ісландія засвітилася ще у фільмах “Ній” и “Неймовірне життя Уолтера Мітті”, а також у сценах за Стіною в «Грі престолів».

Поринь у улюблене кіно і відкрий для себе чудові куточки нашої планети, які більше схожі на фантазію, ніж реальність!

Найкращі фільми 2017 року за версією критика ВВС

Амбіції режисера Александра Пейна у цьому фільмі досягають запаморочливих висот. Відомий своїми повними чорного гумору і сатири на сучасне американське суспільство комедіями (“На узбіччі”, “Небраска”), дворазовий лауреат премії “Оскар” зняв цього разу щось приголомшливо апокаліптичне і науково-фантастичне.

Метт Деймон і Крістен Уіг грають типову американську пару, чоловіка і дружину, які прийшли до висновку, що якщо їхні тіла зменшити до розміру ляльки Барбі, жити стане простіше і дешевше. І вони приєднуються до добровольців, які погодилися на пропозицію вчених таким чином зняти проблему перенаселення Землі.

Але це лише початок – як тільки ви начебто починаєте розуміти, куди все прямує, режисер розгортає фільм у несподіваному для вас напрямку.

9. “Історія примари” (A Ghost Story)

Яке це – бути примарою, що тиняється у вічності і не має жодної можливості вплинути на фізичний світ (ну хіба що крім здатності змусити блимати електричну лампочку)?

Режисер Девід Лоурі (“Піт і його дракон”, “У бігах”) пропонує поміркувати на цю тему в своєму незвичайному і несподівано зворушливому фільмі, залучивши зоряний склад акторів. Майстерним ходом з боку постановника можна вважати залучення на головну роль оскароносного Кейсі Аффлека, якому у фільмі навіть не доводиться розмовляти – більшу частину часу його герой проводить, сховавшись за білим простирадлом, як і личить примарі.

Залежно від того, наскільки ви взагалі схильні до містики, “Історію примари” можна розглядати як поетичний роздум на тему неприкаяності і самотності – або як тривалий анекдот про людину, якій не вистачає зрілості для того, щоб залишити позаду розрив з коханою і рухатися по життю далі.

8. “Їхній зоряний час” (Their Finest)

Автор фото, STX Entertainment

Британська кіноіндустрія цього року була немов зациклена на Дюнкеркській евакуації 1941 року (операції з евакуації морем англійських, французьких і бельгійських частин, блокованих біля міста Дюнкерк німецькими військами).

Два з найбільш перспективних з точки зору майбутніх нагород британських фільми – це епічні хроніки: військова драма про саму операцію (“Дюнкерк”) і дипломатична драма про дії Черчилля у вирішальні місяці Другої світової (“Темні часи”).

Однак набагато більше задоволення отримуєш від перегляду багатошарової романтичної комедії режисера Лоне Шерфіг “Їхній зоряний час”. Кетрін Коул (її грає Джемма Артертон) наймають в міністерство інформації, щоб вона допомогла написати сценарій фільму (знову про ту ж Дюнкеркську евакуацію), який повинен підняти дух нації, що бореться проти Гітлера (як каже один з героїв, завдання – додати сентиментальних сопель, аби глядачі ридали).

Кінострічка Шерфіг у підсумку стала чудовою даниною атмосфері дружби і неминучих компромісів, що панувала у кіновиробництві. Усі герої вийшли настільки симпатичні, що вам хочеться обійняти кожного.

Водночас фільм ні на мить не дозволяє забути про те, в який час відбувається його дія, яким небезпечним було життя в роки війни та як важко жити у постійній напрузі.

7. “Леді Бьорд” (Lady Bird)

Сценаристка, режисерка і продюсерка із США Грета Гервіг, яка писала сценарії до фільмів “Пані Америка” і “Мила Френсіс” спільно з їхнім режисером Ноа Баумбаком, цього разу все зробила сама – і написала, і зняла. Вийшла бездоганна, зріла драма-комедія, в якій досягнуто необхідного балансу між блискучим гумором і глибоким співчуттям своій героїні.

Ця 17-річна героїня (ірландська акторка Сірша Ронан) – дуже на своїй хвилі, і в той же час не настільки впевнена у собі і розумна, наскільки їй хотілося б самій.

Дія відбувається у Сакраменто (Каліфорнія) у 2002 році, і у фільмі повнісінько таких деталей, що вас не покидає відчуття: Грета Гервіг згадує про те, якою була сама в молодості.

Втім, показані у фільмі юнацькі метання, постійне і гостре почуття незахищеності, сімейні сварки головної героїні змусять впізнати у всьому цьому себе будь-кого з нас.

6. Проект “Флорида” (The Florida Project)

Після гучного успіху “Мандарина” режисер Шон Бейкер пропонує нам ще одне дослідження життя зубожілих американців-маргіналів, і воно вийшло не менш живим, повним енергії і зворушливим.

Дія розгортається в одному з тих мотелів, які туристи, що прямують в Діснейленд, об’їжджають дальніми шляхами.

В “Проекті “Флорида” глядачеві пропонують провести довге тягуче літо з пустотливою шестирічною дівчинкою Муні, кмітливою не по роках, з її матір’ю-бунтаркою і з невтомним менеджером мотелю “Чарівний замок “(в якому живуть наркомани, бездомні і люди з психічними відхиленнями – загалом, ті, чиє життя зазнало краху).

Часом здається, що у Муні – цілком щасливе дитинство, часом – що це не дитинство, а жахіття.

5. “Геть” (Get Out)

Автор фото, Universal Pictures

Джордан Піл дебютував з цим фільмом і як сценарист і як режисер – дебют вилився у захоплюючий фільм, що тримає вас у напрузі від початку до кінця.

Темношкірий фотограф і його біла дівчина приїжджають до її батьків, теж білих, і ось там все й починається. Ця суміш детектива з фільмом жахів неймовірно смішна і одночасно страшна – тим самим класичним страхіттям жахів 1970-х, які однозначно надихали Піла.

Змушуючи аудиторію реготати і зойкати від страху, розумна сатира Джордана Піла підводить глядача до розмови про такі серйозні речі, як расові відносини у сучасній Америці, і робить це набагато ефективніше, ніж найсерйозніші з історичних драм.

4. “Хороший час” (Good Time)

Роберт Паттінсон у ролі грабіжника банків Конні виглядає куди небезпечніше і набагато ненормальне, ніж у ролі вампіра з серії фільмів “Сутінки”.

Здається, що ви відчуваєте запах поту, який крапає з його змарнілого, блідого обличчя із витріщеними очима, коли він намагається втекти від погоні.

Без сумніву, ця роль – найкраща в кар’єрі Паттінсона, але кримінальна драма, що переходить у фарс, пропонує вам і дещо ще: вируючий і зухвалий коктейль, що складається з до болю автентичних ситуацій, в зображенні яких талановиті американські режисери брати Джош і Бенні Сефді почуваються як риба у воді.

3. “Пригоди Паддінгтона 2″ (Paddington)

Далеко не всі з тих дитячих фільмів, в яких гра акторів чергується з мультиплікацією (“лайв-екшн”), забезпечують глядачеві таку радість, як “Пригоди Паддінгтона 2”. У зарахуванні цієї стрічки до жанру “лайв-екш” є навіть щось образливе для її чудових мультиплікаційних сцен.

Другий фільм Пола Сміта про ведмедика Паддінгтона своєї ретельністю нагадує музичну шкатулку, сконструйовану великим майстром. Він чудовий і як мальовнича ексцентрична комедія, і як щира ода силі добра і відкритості.

Головний герой, лагідний ведмедик (озвучений Беном Уішоу) у наш неспокійний час цілком підходить в якості прикладу для наслідування, а для когось – і джерела істинного натхнення.

Є у ведмедика і антагоніст: Х’ю Грант блискуче пародіює сам себе в ролі самозакоханого актора, який втратив колишню славу і знімається тепер у рекламі собачого корму.

2. “Хеппі–енд” (Happy End)

Автор фото, Sony Pictures Classics

“Хепі-енд” Міхаеля Ханеке – це чорна, як безодня, комедія про представників трьох поколінь однієї родини, бізнес-династії, кожен з яких по-своєму психопат.

Ізабель Юппер, Жан-Луї Трентіньян і Матьє Кассовіц грають аристократів з Кале, які уособлюють повну безсердечність – як вдома, так і на роботі, і при цьому страшно впевнені у власній правоті.

Вони огидні, але, хоча похмурий погляд на людство, який пропонує нам фільм, засмучує, винахідливість режисера в побудові сюжету часто викликає усмішку.

Зовні “Хеппі-енд” – це серія загадкових вбивств. Ханеке зображує їх заворожуюче і веде нас від злочину до злочину, не одразу відкриваючи, як все сталося і кого звинувачувати.

1. “Форма води” (The Shape of Water)

Автор фото, 20th Century Fox

Ця чудова шпигунсько-мелодраматично-комедійно-музично-фантастична (та ще й про монстрів!) кінострічка дарує глядачам все, що вони можуть очікувати від фільму Гільєрмо дель Торо – та й взагалі від будь-якого фільму.

Саллі Хокінс блискуче грає роль німої прибиральниці в секретній лабораторії (Балтимор початку 1960-х), яка закохалася в гуманоїда-амфібію (актор Даг Джонс).

Їхні дивні стосунки зображені заворожуюче і емоційно, і самі по собі могли б стати сюжетом прекрасного кіно. Але дель Торо йде далі – він використовує цю казкову ситуацію для того, щоб підкреслити всю параною ери холодної війни і труднощі боротьби за цивільні права.

Причина тому, що у нього все вийшло, проста. “Форма води” – це результат чудового торжества любові – не тільки між жінкою і чоловіком-рибою, але і любові режисера до магії кінематографу.