Хто і коли придумав варення?

У різних куточках світу варення має різні назви. Наприклад, у Франції – конфітюр, в Англії – джем, на ближньому сході – смоква, в середній азії – києм, а на наших просторах його називають варенням.

У Європі варення з’явилося у XIV столітті, але в Сході його історія зникає тисячоліттями. Прийнято вважати, що його предок – рахат-лукум, який з біблійних часів варили з меду, крохмалю, фруктів та рожевої води. Звичайно, його європейський родич вийшов не солодким, але більш фруктовим.

Найбільше націй на світі варення люблять англійці. Кожна друга сім’я туманного альбіону не уявляє собі сніданок без тостів з апельсиновим мармеладом. Кажуть, що апельсиновий мармелад вигадав особистий лікар Марії, королеви Шотландської. Він лікував морську хворобу її величності апельсиновими часточками зі шкіркою, присипаними цукровою пудрою. Французький кухар, щоб порушити апетит у хворої, готував їй солодкий відвар з айви та апельсинів. Ця страва так припала до душі королеві, що її постійно тримали на столику королеви. Вважалося, що саме слово “мармелад” походить від фрази “Marie est malade” (“Марія хвора”). Швидше за все, мармеладна назва походить з португальської мови, де marmelo означає «айва». До речі, французи, у яких ми запозичили більшість смачних кулінарних слів, мармеладом спочатку називали саме айвове варення.

У Шотландії існує інша легенда про походження мармеладу. Вважається, що мармелад придумала Дженіт Кейлер на початку ХVIII століття, коли її чоловік купив багато дешевих апельсинів на іспанському кораблі, що рятувався від шторму в бухті Данді. Апельсини були дуже гіркими, але місіс Кейлер не розгубилася і зробила з них апельсиновий джем, який так полюбили англійці від моряків до вищої знаті Сполученого Королівства. І тому слово джем походить від імені автора – Дженіт.

А ось на Русі варенню надавали особливої ваги. До 1801 року на Русі цукру не було, а заморський цукор був дуже дорогим. Тому варення варили на меді. А були часи, коли обходилися в цій справі без меду. Таке варення варили без вогню, його ставили у розтоплену російську піч, яка зберігала достатнє тепло протягом кількох годин. Умінню варити варення на Русі надавалося велике значення. Цьому ремеслу дівчат навчали так само, як і вмінню малювати, співати, грати на роялі.

Адже не дарма варення любили і царські персони. Наприклад, Катерина II дуже любила варення з аґрусу, а Іван Грозний відчував пристрасть до варення з огірків.

Хто вигадав варення

14 модних рецептів варення

Ті, хто знається на варенні, погодяться: найсмачніше – це те, що зварене своїми руками! Ось кілька рецептів з Німеччини, перевірених поколіннями кухарів-любителів.

Айвове желе

З айви, власне, все й почалося: французьке слово “мармелад” означало спочатку “варення з айви”. Сьогодні німецькою мовою будь-яке варення називають Marmelade. Айва, накраяна шматочками, добра й у вигляді варення. Але найпопулярніше – желе з відвареного в цукровому сиропі фрукта, протертого потім крізь дрібне сито. До сиропу можна додати біле вино або пиво.

Желе з шипшини

Плоди шипшини заливають невеликою кількістю води, варять. Потім протирають крізь сито, змішують з цукром (на склянку соку – дві склянки цукру), доводять до кипіння і варять на повільному вогні до загустіння. Прискорити цей процес допомагає желювальний цукор. В такому разі пропорцію слід змінити – 1:1.

З ожини

Тут все на власний розсуд: залишити ягоди у варенні цілком або все ж протерти крізь сито. Смачно буде в будь-якому разі! Ягоди змішати з цукром, дати постояти кілька годин, потім довести до кипіння, зняти з вогню, охолодити. Процедуру повторити ще двічі й розлити по слоїках.

Варення з бузини

Йому приписують істинно дивовижні властивості. Якщо бажаєте самі переконатися в цьому, складіть (обов’язково!) промиті ягоди в каструлю і без води (вона не знадобиться) доведіть до кипіння. Бузину перетерти крізь сито, змішати з желювальним цукром, прокип’ятити хвилин п’ять.

Ягідно-фруктове тріо

Вишня, абрикоси чи порічки? Якщо важко вибрати з них, можна зварити все відразу. Зі смородини краще приготувати желе, а з вишні і абрикосів – запашне варення. Любителі сміливих експериментів можуть створити власне творіння, змішавши ягоди і фрукти. А ось кісточки краще видаляти, радять лікарі, оскільки в них міститься далеко не безпечна синильна кислота.

Мірабель

Цей особливо ніжний солодкий сорт жовтої сливи в Німеччині вкрай популярний. І варення з неї виходить характерно кислувате на смак. Приготовлені фрукти змішати з цукром, додати 1-2 ложки медового вина або віскі, дати кілька годин постояти. Потім довести до кипіння і варити хвилин п’ять.

Аґрус та полуниця

Поєднання цих популярних ягід вважається в Німеччині дуже вдалим. А вже в якій пропорції, кожен вирішує сам, індивідуально. Варення виходить густим, якщо ягідну масу з цукром лише доводити до кипіння, а потім дати їй охолонути. І так тричі.

Чорниця

Варення з чорниці вирізняє особливо ніжний смак. Цій ягоді не потрібні жодні “супутники”. Варення можна зварити з цукром, з медом або кленовим сиропом. І краще його не переварювати: внаслідок тривалого кип’ятіння чорниця стає занадто жорсткою.

Вишневе варення

Можна обмежитися класичним рецептом і зварити вишневе варення за всіма правилами: без води і зі звичайнісіньким цукром. Можна замінити цукор на желювальний, додати прянощі (корицю, імбир), кілька ложок шоколадного лікеру або трохи гострого перцю чилі. Обирайте!

Варення малинове

Спосіб приготування – простіше годі придумати! Ягоди висипати в каструлю, засипати цукром (пропорція 1:1, якщо варення зберігається в прохолодному місці, і 1:1,5 – якщо в теплі), дати трохи постояти. Довести до кипіння, дати охолонути. Все двічі повторити, потім розлити в приготовлені слоїки. Вживати при застуді і не тільки.

Варення полуничне

Полуничні пахощі розносяться далеко за межі кухні. Правильно, скоро на столі з’явиться банка свіжого варення. Приготовлені ягоди окропити двома ложками фруктового лікеру або лимонного соку, засипати цукром (краще желювальним), додати стручок ванілі і дати постояти. Потім довести до кипіння і варити чотири хвилини.

Сливове

Сливу покраяти дольками, додати дві ложки апельсинового соку і трохи червоного вина, цукор і, за бажанням, корицю. Довести до кипіння, варити, помішуючи, хвилин десять. Якщо сливу подрібнити за допомогою міксера, отримаєте повидло, яке зручно не тільки подавати до чаю, але й додавати до різноманітної випічки.

З обліпихи

Терпкувато-кисла на смак ягода – джерело корисних речовин! Перебрану і промиту обліпиху висипати в каструлю, довести до кипіння у власному соку. Потім пропустити крізь сито, додати трохи апельсинового соку і меду або цукру (1:1), довести до кипіння. Варити близько п’яти хвилин, постійно помішуючи.

Ревінь та мак

З ревеню в хід йдуть стебла, а з маку – пелюстки. Дві рослини – два абсолютно різних смаки. Попри це, спробувати варто! Стебла ревеню очистити, накраяти шматочками, кинути в закипілий цукровий сироп і варити на повільному вогні доти, доки не розм’якнуть. Макові пелюстки також кидають у киплячий сироп, варять кілька хвилин і відразу знімають з вогню.