Не кажіть “криворожиці”: як українською правильно називати мешканців різних міст

Багато українців із самого початку війни переходять на рідну мову. Втім, іноді з деякими її особливостями ряд громадян може мати проблеми. Наприклад, з тим, як правильно називати мешканців того чи іншого міста, чи регіону.

“Телеграф“, посилаючись на книгу доцента Київського університету імені Бориса Грінченка Олександра Авраменка, розповідає, як це робити правильно. Існує кілька нескладних правил.

Наприклад, як назвати мешканців населених пунктів, що мають складну чи складену назву на зразок: Кам’янець-Подільський, Горішні Плавні та подібні. Треба вибрати головне слово й утворити назву за певним усталеним словотвірним зразком. У назві Кам’янець-Подільський головне слово – Кам’янець, отже, мешканці міста – кам’янчани, а жителі Горішніх Плавнів – плавнівці, бо головне слово в цій назві – Плавні.

А от мешканців Кривого Рогу правильно називати не криворожани і не криворожиці, а криворіжці. Жінок краще називати мешканка Кривого Рогу.

І щоб нагадати — назви мешканців усіх обласних центрів та міст Сімферополь та Севастополь:

Житомир – житомирці, житомиряни

Луганськ – луганці, луганчани

Полтава – полтавці, полтавчани

Рівне – рівненці, рівненчани, рівняни

Тернопіль – тернопільці, тернопільчани

Харків – харківці, харків’яни

Черкаси – черкасці, черкащани

Чернігів – чернігівці, чернігівчани

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що як правильно говорити українською мовою “протягом” або “протягом”.

Як називають мешканців міст?

Людина вже звик називати інших людей, що живуть в певній місцевості, одним словом. Зазвичай в основу цього слова входить місце проживання. Слід сказати, що зі зміною часів і поколінь звичні назви жителів населених пунктів змінюються. Так, були старі назви, потім помінялося закінчення, і вже нову назву. І різні люди називають жителів того чи іншого міста по-різному. Але як називають жителів міст правильно? Давайте розбиратися.

Що береться в основу

Як вже зазначалося, береться за основу назву міста та додається закінчення. Наприклад, місто Москва, а жителів називають москвичами. Всі назви жителів певного міста чи місцевості можна узагальнити поняттям етнохороніма. Цей термін є загальною назвою для назв жителів населених пунктів. У російській мові немає чітких правил формування назв жителів міст, тобто таких правил, які вказували б так, а не інакше, але спостерігаються певні закономірності формування етнохоронімов.

Часто використовувані назви

Відповідаючи на питання про те, як правильно називати мешканців міст, можна сказати, що єдиної правильної відповіді немає. Є лише найбільш використовувані випадки. Розглянемо їх.

Зазвичай закінчення -ці додається до тих назвам міст, які мають закінчення -ено, -іно, -ево і ово. Наприклад, місто Іваново, а жителів називають івановці. Закінчення -ане, -чане, -яне в назвах жителів міст додається до назв міст, що закінчуються на -ськ, -цьк, -вск. Наприклад, місто Іркутськ, а жителів будуть називати іркутяне. Якщо місто дуже старий, то зазвичай у назви жителів додається закінчення -чи. Наприклад, москвичі. Якщо в назвах міст є елемент «усть», то до будь-якого етнохороніму додається суфікс -ц-. Тобто, жителів міста Усть-Абакана будуть називати устьабаканци і так далі.

Частим випадком є такий, коли назви жителів міст перефразують, використовуючи тільки корінь назви міста. Наприклад, є місто Красне. А людей, що проживають в цьому місті називати краснінци. Якщо говорять про якусь жительці міста, тобто про жінку, то зазвичай використовується мешканка міста, наприклад, Новгорода. Крім цього, етонохороніми можуть відбуватися і від назви місцевості або колишнього старої назви. Прикладом є жителі Архангельська – архангелогородци.

Чи знаєте ви, як правильно називати мешканців Тернополя?

Читач Віталій пише, що веде невеликий інтернет-порадник із правилами української мови. Там спалахнула дискусія щодо правильних назв мешканця й мешканки Тернополя.

Наприклад, у навчальному підручнику з української мови Глазових указані варіянти тернопілець і тернопілька. Натомість люди кажуть, що правильно тернополянина бо тернопільчанин. Будь ласка, з’єднайте учасників дискусії миром і правильним варіянтом, просить читач, пише “ВВС”.

Тернопільчанин відпадає, бо в назві Тернопіль немає-кабо-цьк, що переходить у-ч-або-чч-(як уДонецьк – донеччанин,Луцьк – лучанин). Із двох инших форм найкраща і найпоширеніша -тернополянин, тернополянка, тернополяни.

Андрій Барйоло запитує, як правильно перекладати з російської документ (файл) во вложении-у додатку чи у вкладенні?

У вкладенні- точніше. Але природніше для української мови -в додатку.

Моє прізвище, веде далі читач, иншомовного походження. Чи відмінюється воно? І взагалі – чи відмінюються прізвища иншомовного походження на голосний?

У нині чинному правописі українські прізвища, що закінчуються на-о, відмінюємо, якщо вони належать чоловікам:Дмитренко, Лисенко, Шевченко.

Це саме правило мало б поширюватися й на иншомовні прізвища та імена. Але є багато мовознавців, що досі не вийшли з-під російського впливу і виступають проти цього. Тож Роберт, Мар’ян, Рудольфвідмінюємо, аРоберто, Мар’яно, Рудольфо, отже, йБарйоло, – ні.

Цю хибу давно потрібно було б виправити.

Микола Піддубний хоче знати, як писати слова, що починаються частинамиекс-, міні-, супер-, мега-й подібні. Одні подають їх як префікси, инші – як частини складних слів. Як бути вчителеві?

Екс-, міні-і так далі пишемо через дефіс, коли слово вживається без них. Наприклад,екс-президент. А коли безексслово не вживається, пишемо разом:екстер’єр.

Суперімегапишемо разом -супермен, мегагерц.

Володимир Іванчук пише: я буковинець і вже 18 років живу в Іспанії.Унашій діяспорі є тернополяни, які питають: «Де поставив машину?». А я відповідаю: «Поклавбіля вашого будинку». Вони вважають, щокластиможна цеглу на стіну чи сумку на підлогу. А ще вони кажуть:буду йшов у магазин. Як правильно?

Мають рацію ті, хто каже, що сумку на підлогукладуть, а машинуставлять.

Також потрібно казатипіду в магазинабопіду до крамниці. Акласти машину, буду йшов у магазин- діялектні форми.

Будь ласка, зверніть увагу, що професор Пономарів користується Проєктом українського правопису 1999 року , тож слова на кшталт инший, варіянт, радости – це не помилки.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію