Авто з повним приводом: як відрізнити кросовер від позашляховика

Кросовер чи реальний позашляховик – перш ніж обрати, треба розуміти, у чому насправді різниця. Питання тим більше важливе, що вже кілька років поспіль більшість проданих в Україні нових машин – саме з цих сегментів.

Про видові особливості позашляховиків і кросоверів читайте в матеріалі РБК-Україна.

Під час написання статті були використані матеріали AutoBild, “AutoBild Всі ведучі” та “Автоцентр”.

Колись давно пасажирські автомобілі були двох типів: для доріг і бездоріжжя. Перші – комфортабельні, швидкісні і економічні. Другі – міцні і безкомпромісні, брутальні через непробивну підвіску і громіздку трансмісію. Перші купувались “для дому, для сім’ї”, другі – для суворої чоловічої роботи, для війни і для мандрівок.

Але з часом – а точніше, з поширенням автомобілізації і розвитком мережі автошляхів межа між цими класами почала розмиватись. Так з’явились перші кросовери – вже не легковики для рівного асфальту, але ще не “проходимці” для глибоких колій, багнюки і косогорів. Або з іншого боку – позашляховики, позбавлені частини характерних видових ознак. З часом саме вони стали домінувати на ринках більшості розвинених країн. При тому що сегмент справжніх позашляховиків хоч і звузився, але не зник.

Розберемося, чому так сталося, а головне – які з цих машин нам насправді потрібні.

Що таке позашляховик

Навіть у своєму чистому, первинному вигляді позашляховик – машина все ж таки у першу чергу для шляхів, хоча і поганих. Тому що машини для місцевості, де шляхів немає зовсім, називаються не автомобілями, бо як мінімум замість коліс мають гусениці, повітряну подушку, шнек або інший движитель. А головні ознаки автомобіля-позашляховика такі:

• Великий дорожній просвіт. 20 см – це мінімум, з яким можна з’їжджати з асфальту у негоду;
• Великі кути в’їзду–виїзду. Як і перший пункт, це потрібно, щоб машина не чіплялась бамперами і порогами за нерівності місцевості;
• Привід (трансмісія) 4х4. Причому важливо, щоб всі чотири колеса могли приводити машину необмежено тривалий час;
• Наявність у трансмісії зниженого ряду передач і жорсткого підключення всіх чотирьох коліс – з заблокованим диференціалом або взагалі без нього. Найчастіше ці можливості забезпечує окремий агрегат – роздавальна коробка. Це потрібно для впевненого руху по важкому грунту;
• Можливість встановити шини великого діаметру з розвиненими грунтозачепами. Точніше, треба, щоб підвіска могла успішно працювати з великими колесами.
• Рама. Останнім часом цей принципово важливий елемент конструкції дещо втратив своє значення, але саме рамні автомобілі мають найбільш міцну конструкцію.

За такої геометрії і з таким арсеналом в трансмісії позашляховик не має обмежень на путівцях (є деякі погодні і ландшафтні винятки), взимку долає більшість засніжених ділянок доріг в європейській кліматичній зоні, не боїться гірських шляхів, прокладених, умовно кажучи, лісовозами.

Отже, з перевагами позашляховиків все зрозуміло, але вони мають й недоліки.

Недоліки позашляховиків

• Більша ціна. Конструкція таких авто більш складна і має запас міцності, що піднімає загальну вартість. Крім того, часто ринкову ціну накручують іміджеві міркування.
• Гірша керованість на швидкості. Через рамну конструкцію і великий кліренс ці машини мають високий центр мас, що негативно впливає на стійкість при русі на швидкості, та й при маневруванні в цілому. В принципі, у цьому класі є кілька моделей з високими ходовими якостями, але це преміальні авто з надвисокою ціною і зниженою надійністю;
• Нижчий рівень комфорту. Є конструктивні чинники, які створюють зайві шуми та вібрації. Ціною недешевих рішень цього можна уникнути, але це знов таки стосується преміум-сегменту.
• Дорожчі запчастини. Справжні позашляховики дуже нечасто будують на шасі масових легковиків, тому вони мають багато ексклюзивних компонентів.
• Більша витрата пального. Навіть якщо таке авто укомплектовано сучасним високоефективним силовим агрегатом, воно має більший апетит через великі колеса і кілька додаткових агрегатів трансмісії, які моторові доводиться постійно розкручувати.
• Ліквідність. Утримувати старий позашляховик набагато дорожче, ніж легкову машину. Тому він багато втрачає в ціні, і у вживаному вигляді продати його за гарні гроші непросто.

Що таке кросовер

Відчувши запит споживача на міцні повнопривідні автомобілі з підвищеними можливостями прохідності автовиробники поступово намацали прийнятний для себе варіант конструкції. І вдало “продали” (тут проситься інше слово, але воно надто сленгове для нашого видання) його населенню.

Якщо коротко, створюючи кросовер, конструктори забрали у реального позашляховика його основні позашляхові переваги, залишивши кілька другорядних ознак.

Рама, роздавальна коробка, жорстке механічне підключення всіх чотирьох коліс – цього не стало зовсім. Кліренс, кути в’їзду-з’їзду, хід коліс вгору-вниз – це було зменшено. Повний привід підключається через муфти того чи іншого типу. Це досконалі і зручні у використанні вузли, але вони не можуть працювати довше десяти-п’ятнадцяти хвилин без відпочинку, перегріваючись, наприклад, навіть у неглибокому снігу при виїзді з нерозчищеної парковки. Причому часто підключення режиму 4х4 автоматичне, і відбувається поза волею водія, та іноді ще й із запізненням, коли колеса вже почали закопуватись у багно чи сніг.

На щастя, те, що у кросоверів залишилося від їхніх славних предків – безкомпромісних “проходимців”, теж корисне. Хоч не набагато, але таки збільшений у порівнянні з легковиками кліренс (17 – 20 см), висока посадка водія, великі колеса, захищені накладками бампери. У деяких є електронна імітація блокувань диференціалів і режим блокування муфти замість жорсткого підключення другої осі. Щоправда, шкода, що у багатьох моделей кросоверів повного приводу немає зовсім.

Зрозуміло, що кожному власнику хочеться, щоб його автомобіль був якомога більш функціональним і здатним проїхати скрізь, а не лише там, де для нього проклали асфальт. Проте, статистика всіх країн з розвиненим авторинком свідчить: більшість власників позашляховиків та споріднених кросоверів ніколи не з’їжджає з асфальта. Недаремно ж не менше 50% всіх автомобілів, які так чи інакше мають форм-фактор позашляховика, продається у комплектації з трансмісією 4х2.

Тож мріючи про щось могутнє і повнопривідне, зважте на свої реальні потреби і пригадайте, як часто вам доводилося місити багно і глибокий сніг у вашій водійській практиці? Можливо, саме кросовера з “усіма ведучими” вам і буде достатньо, а переплачувати за нерозрізні мости і “роздатку” з блокуваннями вам ні до чого?

Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало про те, як боротися із запотіванням вікон в авто.

Позашляховик та кросовер: у чому різниця та яке авто краще обрати

Позашляховики та кросовери користуються популярністю вже протягом багатьох років, проте досі деякі водії не знають у чому саме полягає різниця між ними. Часто обидва види автомобілів записуються в одну категорію «джип», проте насправді таке визначення помилкове. У цьому матеріалі розповідаємо яка різниця між кросовером і позашляховиком.

Історія позашляховика та кросовера

Перший позашляховик з’явився після початку Другої світової війни й мав назву GPV (General Purpose Vehicle), що в перекладі означає, «автомобіль загального призначення». Солдати називали такі машини скорочено джипами. З часом позашляховики набули популярності й почали використовуватися масово. А в 1999 році компанія BMW представила перший у світі спортивний позашляховик — кросовер BMW X5 E53. Нова модель стала несподіванкою для багатьох. У ті роки деякі критикували компанію та пророкували провал нового виду автомобіля, проте кросовери завоювали любов звичайних водіїв та впевнено зайняли свою нішу.

Де використовують позашляховики та кросовери

Однією з головних відмінностей, за якою відрізняється кросовер та позашляховик це сфера їх застосування. Щоб не помилитись із вибором автомобіля варто заздалегідь визначити, як саме та в яких умовах він буде використовуватись.

Позашляховик

Позашляховик — це насамперед авто для бездоріжжя. Такі автомобілі чудово долають складні ділянки дороги та різноманітні перешкоди, наприклад, болото. Проте на асфальті позашляховик не піддається повному керуванню. Також варто враховувати, що позашляховики споживають досить багато палива.

Кросовер

Кросовери — це універсальний тип автомобіля, яким легко керувати на асфальтованій дорозі та який може подолати незначне бездоріжжя. Кросовер це чудовий варіант для мешканців міста, які полюбляють іноді виїжджати на природу.

У чому різниця між будовою позашляховика та кросовера

У зв’язку з різним призначенням, позашляховик та кросовер мають відповідно різну конструкцію. Розглянемо особливості будови двох видів авто більш детально.

Позашляховик

Позашляховики потужніші за кросовери, тому загалом мають більші габарити та дещо інші характеристики:

• Конструкція кузова — машина позашляховик має великий кузов, зазвичай, квадратної форми.
• Рамна конструкція — кузов більшості моделей позашляховиків кріпиться до рамної конструкції. Завдяки цьому навантаження рівномірно розподіляється автомобілем, проте це також додає йому ваги та зменшує маневровість.
• Привід — автомобілі позашляховики мають ручний повний привід. Це дозволяє ефективно керувати машиною в складних умовах та підлаштувати керування під себе.
• Об’єм двигуна — у середньому об’єм двигуна позашляховиків складає 3 л і більше. Такої потужності достатньо для їзди бездоріжжям.
• Дорожній просвіт — відстань від землі до нижньої точки позашляховика складає не менше 200 мм. Завдяки цьому авто може подолати практично будь-які нерівності на своєму шляху.

Завдяки особливості конструкції, позашляхові автомобілі чудово підходять для жителів сільської місцевості та любителів активного відпочинку. Проте, у місті їх потужність рідко необхідна, вони можуть бути дещо громіздкими та іноді не достатньо маневровими в умовах щільного дорожнього руху.

Кросовер

Кросовери часто називають «спортивними позашляховиками». І хоча зовні в них дійсно є багато спільного, проте їх конструкція має певні відмінності:

• конструкція кузова — кросовери зазвичай мають дещо менші габарити та кузов обтічної форми;
• рамна конструкція — на відміну від позашляховика, кузов кросовера не кріпиться до рамної конструкції. Це робить авто значно легшим та покращує керованість, проте менш міцним до високих навантажень;
• привід — як і позашляховик кросовер може мати повний привід, але вмикається він автоматично під час високих навантажень, наприклад, коли колеса авто пробуксовують. Також є моделі з переднім та заднім приводом;
• об’єм двигуна — більшість кросоверів обладнані двигунами об’ємом від 1,5 до 2,5 л. Цього цілком достатньо для комфортної їзди містом та на природі;
• дорожній просвіт — кліренс кросовера дещо менший ніж у позашляховика. Це знижує прохідність авто, проте покращує його стійкість та стабільність на дорозі.

Ознайомившись більш детально з характеристиками автомобіля, можна зрозуміти який кросовер вибрати та чи саме цей тип авто підходить для Ваших потреб.

Підіб’ємо підсумки

Позашляховики та кросовери мають багато спільного, проте кожен із видів підходить для тих чи інших потреб.

Позашляховик — це незамінний вид авто в сільській чи гірській місцевості. Такі машини спроможні подолати практично будь-які дорожні умови. Жителям міста краще звернути увагу на кросовери. Їх характеристик цілком достатньо як для комфортної їзди в межах міста, так і для поїздки на природу.