Китайський розмовник

Путунхуа (мандарин) — офіційна мова Китаю і Тайваня, одна з офіційних мов Сингапуру, а також одна із шести робочих мов ООН. В українській мові під «китайською мовою» найчастіше мається на увазі путунхуа («普通话» — спільна мова), що є стандартною, загальнонаціональною мовою в КНР (на Тайвані вона називається 國語 guóyǔ — «державна мова»), але поняття «китайська мова» також може бути віднесено і до інших численних діалектів китайського мови. Путунхуа в Китаї має офіційний статус з 1950-х рр. Писемністю китайської мови є китайські ієрогліфи, що налічують понад 60 тис. знаків. Китайські ієрогліфи існують у двох видах — традиційному написанні (Тайвань, Гонконг, Макао) і спрощеному (КНР і Сінгапур).

Поняття «діалект» в китайській мові відносне, тому сукупність вельми розрізнених між собою китайських «діалектів» розглядається більшістю мовознавців як самостійна мовна група, що складається з окремих, хоча і споріднених між собою, мов. Приміром, відмінність між путунхуа і кантонським діалектом майже така ж, як між англійською та німецькою. У більшості випадків діалекти відрізняються між собою на фонетичному рівні, коли як письмова система (у вигляді китайських ієрогліфів) у них одна (виключення може скласти дунганська мова, де вживається кирилиця). Однак в діалектах можуть використовуватися ієрогліфи, що не наявні або рідко використовувані в путунхуа.

Число людей, що володіють китайською мовою (включаючи всі діалекти) перевищує 1,3 млрд, що робить її найпоширенішою у світі мовою. Китайська мова — тонова мову, тобто кожен з чотирьох музичних тонів несе в собі смислорозрізнюючу функцію. Приміром, mǎ, промовлене в третьому, низхідяще-висхідному тоні має значення «кінь», а mā в першому тоні, промовлене високо і рівно, має значення «мати». Літературна китайська мова, званий веньянь (文言 [wényán]) справила значний вплив на такі мови, як японська, корейська, в’єтнамська, які крім багатьох китайських запозичених слів перейняли також китайську писемність. У даний час китайські ієрогліфи (за винятком японської мови) майже повністю вийшли з ужитку в цих мовах. Варто звернути увагу на те, що китайська та японська мови не є спорідненими між собою; їх об’єднує лише наявність в обох мовах китайських ієрогліфів (звані в японському кандзі). Варто також відзначити, що мандрівникам у Гонконг, Макао або провінцію Гуандун (КНР), кантонський діалект буде кориснішим, ніж путунхуа.

Вважається, що китайська мова є однією з найважчих для вивчення мов. Головну складність для українськомовного можуть скласти фонетичні особливості путунхуа (вживання тонів і звуків, що не властиві українській мові), а також наявність нестандартної для звиклого на письмі користуватися буквеною системою, китайської писемності. Однак граматика китайської може здатися цілком нескладною і легко зрозуміється, оскільки в китайській, на відміну від української, майже відсутні поняття дієвідміни, часу, гендерних відмінностей у мові, числа, відмін, що значно спрощує її вивчення.

Довідник з вимови [ ред. ]

Існує багато варіантів приведення китайської мови до буквеної системи, але найчастіше використовують офіційну пекінську державну систему — піньінь. Ієрогліфи самі по собі не дають якої-небудь фонетичної інформації, характерної для мов з буквеної системою. Піньінь позначає звуки з додаванням знаків тонів над голосною, що дає повну інформацію про те, як правильно вимовляти слово.

У китайській мові один ієрогліф передає один склад. Склад складається з трьох компонентів — початкової приголосної (ініціаль), голосної і кінцевої приголосної (фіналь) і тону.

Приголосні [ ред. ]

Ініціалі [ ред. ]

b «б» p «п» m «м» f «ф» d «д» t «т» n «н» l «л» g «г» k «к» j «дз’» s «с» w немає аналога в українській мові, вимовляється як англійське «w» ch «ч» (тверде «ч») sh «ш» c «ц» h «х» (вимовляється слабкіше, ніж український звук) q «ч» (м’яке «ч», середнє між «ч» і м’яким «т ‘» із призвуком «с’») r «ж» (звук середній між українським «ж» і англійським «r») x «сь» (щ) (середнє між звуками «щ» і дуже м’яким «с») z «дз» zh «дж»

Фіналі (голосні+приголосні) [ ред. ]

a «а» u «у» o «о» ai «ай» ei «ей» ao «ао» ou «оу» an «ан» en «ен» ang «ан» (носове «н») eng «ен» (носове «н») ong «ун» (носове «н») in «ін» ua «уа» uo «уо» e «е» (середнє між «е» і «и») er «а (р)» — (р) тут вимовляється як «r» в англійській мові) ǚ не йотоване «ю», як в слові «люди» (німецький ü) ǚn «юн»: не йотоване «ю», як в слові «люди» (німецький ü) i долге «і» (але після z-, c-, s-, більше схожа на звук, що видають бджоли (дзижчання позаду зубів), ніж на повноцінну голосну) ia «я» iao «яо» ie «’є» (не йотоване) ian «’єн» (не йотований) iang «’ан» (не йотований, носове «н») iong «’ун» (не йотований, носове «н») uai «уай» ui «уей» uan «л» un «ун» uang «уан» (носове «н») ǚe «юе» (не йотоване «ю») ǚan «юен» (не йотоване «ю»)

Тони [ ред. ]

У путунхуа існують чотири різних музичних тони, що носять смислорозрізнювальну функцію, і їх вживання у мові обов’язкове. Недотримання або неправильне дотримання тонів у китайській мові спричинює викривлення слів і нерозуміння з боку співрозмовника мовця, оскільки одне і те ж поєднання звуків передає зовсім різні значення в залежності від того, яким тоном воно вимовлене.

1. перший тон (ā) склад вимовляється протяжно і на одній висоті. Як «а-а-а» при перевірці горла; 2. другий тон (á) склад вимовлятися набираючи висоту. Як питальне «а-а-а?»; 3. третій тон (ǎ) склад вимовлятися спочатку знижуючись у висоті, потім підвищуючись. Як недовірливе «е-е-е?»; 4. четвертий тон (à) склад вимовляється різко знижуючись в тоні. Як різке ствердне «так», або як команда «Фу!», дана собаці.

Крім того існує ще й «п’ятий», нейтральний тон?

5. п’ятий тон склад вимовляється дуже коротко і не має вираженого тону. Як короткий звук «а».

Тон важливий для правильного розуміння який ієрогліф (поняття) мається на увазі. Китайська мова рясніє омонімами, тобто словами, які вимовляються однаково, але мають різний зміст. Один склад, виголошений різними тонами, може означати абсолютно різні ієрогліфи і поняття. Наприклад,

妈骂马吗？ mā mà mǎ ma? Мати свариться на коня?

Список фраз [ ред. ]

Основні [ ред. ]

Заперечення і ствердження в китайській:

Як вивчити китайську інтонацію?

Тобі ніколи не спадало на думку, щоб побачити людину на YouTube або лицем до лиця, хто говорить по-китайськи на диво добре? Перша реакція ви, мабуть, відчувають є одним з захоплення і здивування. Захоплення потім змінюється сумніви: як же вони досягти такого неймовірного рівня в мові?

Ще кілька років тому, мандарин китайський ні оточений ореолом таємничості. Вважалося, екзотичний мову, безсумнівно, важко вчитися. Іноземці, а також самих китайців думав, що освоєння китайський був дійсно неможливо мету досягти. Потім Дашян .

У цьому короткому документальному фільмі показано, як Дашян шокує публіку, кажучи бездоганний китайський на ТБ програми, що переглядається по півмільярда осіб. В результаті, стає Dashan миттєвого, відомі в Китаї.
Багато чого змінилося з тих далекому 1988 році, а число іноземних студентів, що приїжджають у відносинах з китайської мови і життя в Китаї різко виріс за останні 20 років. Це вже не рідкість зустріти ‘wairen’ (іноземця) в Китаї. Тим не менш, багато студентів тримати виникли проблеми, коли мова заходить говорить по-китайськи, і це в основному за рахунок аспекті часто вважається ‘драматичний’ з точки зору західної людини: китайський тонах.

Коли справа доходить до говорячи про тонах, дві речі відразу на розум:

1) Чому китайські тони сприймаються як так важко?
2) Чи належним чином вивчити їх?

Важко вивчати китайські тони.
Давайте розглянемо перше питання. Дуже важливо підкреслити, ще раз, наступні пункти:
Китайська мова – це дуже тональна(інтонаційна) мова. Це означає не тільки те що звучання творить слова, а й також сам сенс слова залежить від його тону.
У не тональних мовах, таких як італійська чи англійська, тони існують. Нам це не відомо, тому що значення слів не залежить від їх зміни. Таким чином в теорії, однакові тони можуть використовуватися для візуального презентування складів, що робить слова у не тональних мовах.
Найперша річ з я кою ви зіштовхнетеся коли справа дійде до мандаринового китайського – це тони(інтонація). Наступні графіки покажуть деталі чотирьох “високих” складів у китайській мові.

Один, як правило, розповів подивитися на графік, слухати відповідного звуку і спробувати повторити його. Схоже, логічний підхід: один починає з основних будівельних блоків (складів), а потім переходить до слів (які можуть бути моно-, бі- або трискладові) і, нарешті, цілих речень. В інженерної та комп’ютерної термінології можна було б говорити про «знизу-вгору»: один будує стіну, починаючи з підстави, цегли після цегли. Хоча були розроблені методи, які здаються прийняти дуже успішний підхід серед студентів (* см виноску), вивчення китайської не може бути зроблено за допомогою простий алгоритм. ‘Гарний початок півсправи’, кажуть вони. На жаль, все не так просто, як може здатися. (Якщо ви хочете дізнатися більше про цю проблему, мій друг Влад написав відмінну статтю про це в своєму блозі)

Тепер уявіть, що ви хочете вивчати італійську мову, і що ваш учитель нав’язує вищезгаданий підхід знизу-вгору. Таким чином, слід виходити з якості звуку складів, а потім перейти на словах і пропозиціях. Після утомливих пояснень і діаграм, уявіть собі, практикуючи наступні пропозиції:

Ма че хай Fatto OGGI? ==> MA CHE HA-ī FAT-Огом-Gi?

Ма голуб сеї andato? ==> MA DO-VE цінних я-ndàtó?

Уявіть собі гігантський зусиль до того, щоб вимовити ціле речення, дивлячись на тон кожного складу. Речі стають ще гірше, коли він приходить до думки про пропозицію, цього року варто також пам’ятати кожен тон!

І навіть якщо ви великий при проголошенні тонів, вирок буде як і раніше звучить ‘робот’ з носієм мови. Причина цього в тому, що пропозиція не просто сукупність окремих звуків. Коли ми говоримо все окремі компоненти відповідно до загального інтонацію пропозиції, і відбувається ‘тональний зсув’. Це ‘тональний зсув’ означає, що вимова складів, складових зміни слів відповідно до займаним цим словом у реченні. В італійській (як і в інших мовах), і те ж слово має різні тони, якщо він знаходиться на початку або в кінці речення.

La Полента * E Класифікація ООН Чібо Tipico dell’Italia-дель-Норд. (‘Полента’ є типовим блюдом з NorthenItaly)
Мі, яким це подобається La полентою. * (Люблю »полентою’).

Як ви можете бачити, слово ‘полента’ на початку речення звучить як перший третьої другий тон, в той час як вона стає першою четвертий п’ятий (нейтральний) тон, коли в кінці речення.
Очевидно, що такий підхід до вивчати італійську мову буде катастрофа. Ні, на щастя, не посміє прийняти такий підхід. Тим не менш, навіть з урахуванням великої різниці між італійський і китайський, це єдиний підхід, прийнятий в переважній більшості китайських страв, будь то в університеті або в приватних школах. Тепер, є альтернатива на все це?

Деякі поради про те, як вивчати китайську мову тонн
Дуже часто поєднання китайських тонів і символів викликає багато студентів відмовитися від занадто рано. Ще більш, ніж у півтора мільярда китайців, а також величезна кількість іноземних студентів говорити бездоганний китайський, показуючи, що китайські мелодії і неможливо дізнатися.

Ми часто схильні бачити дітей, як в кращих і найшвидших вивчають мову, і пояснюють свій успіх до пластичності мозку і гнучкості, що ми, дорослі, вже не володіють. Можна сперечатися з визначенням ‘пластичності мозку’, але ключовим чинником у процесі навчання часто опускається: шлях вони набувають іноземну мову відрізняється від нашого.

Діти чують цілі речення. Вони не починають зі складами. Вони просто почути шматки мови, а потім визначити окремі компоненти самі по собі. Як дорослі, ми схильні думати, що ми можемо з’ясувати структуру мови, аналізуючи кожен аспект його, і ми втрачаємо з уваги загальної, більш широкої картини. Як і у дорослих, у нас ще є потенціал, щоб почути, але ми частково втратили здатність слухати.

Для того, щоб відновити цю здатність потрібно терпіння і трохи відкритості.

Тільки кілька місяців після початку вивчення китайської ‘традиційним способом’, я зрозумів, наскільки важливо було, щоб слухати цілих пропозицій. Ця думка осінила мене, коли я вперше використав спеціальне програмне забезпечення, в якому носієм вимовляє фразу, і ви повинні його повторити. Потім програма порівнює обидві пропозиції і дає вам знак в діапазоні від 1 (дуже погано) до 7 (досконала).

Навіть якщо це була машина з усіма його недоліками, вправа було весело та інтерактивні, і перш ніж я знав це, я намагався більше 300 сотень пропозицій таким чином. Я повторював пропозиції, навіть не думаючи про тонах.

Підхід знизу-вгору, раптом перетворився на спадного підходу: один починає, вимовляючи в цілому, просте речення, а потім рухається вниз до його окремих компонентів.
Грунтуючись на моєму досвіді, я хотів би запропонувати, що один виконайте ці прості кроки:

1) Прочитайте введення з фонетики: це завжди корисно знати, що китайський тональний мову в будь-якому випадку, і що він має 5 тонів (4 + нейтральний). Це завжди буде хороша посилання. Крім того, на ранній стадії, треба вчитися відразу, як вимовляється приголосних, приділяючи особливу увагу в диференціації ретрофлексний приголосні (наприклад, Ж., СН, ши) від нормальних (г, J, S), і з придихом (P, T) від нема з придихом них (B, D).

2) Якщо у вас є загальне уявлення про китайські фонетики, приступити до розгляду дуже прості речення. Слухайте вироків в десятки разів, і повторювати їх із закритими очима, не дивлячись на тонів, які становлять окремі слова.
3) Потім розглянути окремі слова, і спробуйте зосередитися на них, коли вони ‘вмонтовані’ у реченні. При необхідності, скласти список слів, поки ви пізнаєте їх.
4) перейти до більш складних речень (головна пропозиція + підрядне речення / умовне пропозицію, і т.д.)

На додаток до тонів, важливо відзначити, що китайський і має загальну висоту (шлях пропозицію потоки), який повинен бути прийнятий до уваги. Існує дуже цікаве відео на YouTube моїм другом Марко з цього питання.

Марко пояснює, що китайський вводить розриви в певних позиціях у реченні. Ці розриви, які я представляю, символом ‘/’, давати якийсь керівництва про те, як вимовляється китайський вирок, крім тонів. Це частина «фонетичного аналізу», підхід до вимови і кроком, який я використовую, щоб вчити мови в моїх студентів (за допомогою Skype і обличчям до обличчя)

1) Нарешті, після того, як дізналися, як слухати, ви повинні просто . почати слухати! Зробіть це, принаймні півгодини в день, переважно на годину, і коли ви будете готові, спробуйте витратити ще більше часу на цю діяльність. Це ключ до кажучи рідні, як по-китайськи. Починається з аудіо і відповідного сценарію.
Якість на початку, потім за кількістю на більш пізньому етапі це відмінний спосіб для досягнення відмінною вимова!

Висновки
Тони китайський, безумовно, непросто, але вони можуть бути вилучені з грамотному підході. Один я пропоную просто: розглянемо ціле речення і слухати його, спробуйте з’ясувати, як це звучить в цілому, що не зосереджуючись на тонах. Ви побачите, що це ефективний підхід до придбання тони природним чином.

(*) У 2006 році Гарольд Гудман, автор трьох аудіо курсів створили підхід до колірної код китайські тонах. На додаток до кольорів, кожен тон має також супроводжує жестикуляції. Наприклад, для звуку в повітрі великий палець рухається по прямій, в поперечному напрямку, точки вказівний палець вгору для A, вказівний і середній пальці утворюють Вікторія, щоб вказати, третій тон (ǎ), і так далі. Цей підхід був перевірений з студентів-волонтерів у Theus і вони, здавалося згадати тони дуже добре.

Пов’язані теми:

Що відповісти на “як справи”: добірка 110+ оригінальних відповідей

Питання «як справи» кожен із нас чує щонайменше кілька разів. Ми цікавимося один у одного як справи при зустрічі, телефоном і, звичайно, у листуванні.

Але чи справді всім цікаво, як у нас справи, чи варто щоразу в деталях та подробицях описувати те, що відбувається в житті? А може краще жартувати, ерничати чи ігнорувати подібні питання?

Психологи запевняють, що відповідати на запитання «як справи» варто, щоправда, не потрібно вдаватися до подробиць, якщо ніхто не ставить уточнюючих питань. Досить ємної, короткої, а іноді й смішної чи оригінальної відповіді.

110+ варіантів, що відповісти на запитання «як справи» оригінально

Вигадали вам безліч варіантів, як відповідати на запитання «як справи» в листуванні, щоб це виглядало дотепно і незвичайно. Вибирайте будь-який із варіантів, але пам’ятайте про субординацію.

Смішні, небанальні відповіді

• Ніби ніхто не заздрить.
• Краще, ніж Ленін.
• Ще не народила.
• Колись сумувати та сумувати.
• Найкраще, як мені здається, але про всяк випадок в інших не уточнюю.
• По тихому смутку
• Все гаразд, все нормально.
• Усі гуд.
• Нормально новин немає.
• Добре!
• Які мої роки – все чудово!
• Життя прекрасне, як і я!
• Весело і задерикувато, поки про зарплату не згадую.
• Все добре, сподіваюся, буде краще.
• Як у тебе, тільки гірше.
• Як і 10 років тому, не рахуючи зморшок.
• Якось по мені проїхав бульдозер. Але загалом, тримаюся, не сумую.
• Добре, не дочекаєшся іншого!
• Живу, дихаю, не скаржусь…
• Гірше цього питання, тільки: «Розкажи, що-небудь»
• Не варто розраховувати на ємну розмову, коли ставиш такі запитання.
• Було чудово, поки ти не написав(ла).
• Живий, здоровий, не одружився, не розлучився, не планую.
• Та які там справи? Це справи!
• Не при справах я більше!
• В’яленько…

• Тобі це справді цікаво?
• Справи мої чудово.
• Ех, діла мої, ділища…
• Прям вивалити на тебе весь тягар, чи ти заради пристойності цікавишся?
• Показники середні лікарні.
• Ще будуть питання, чи це все, що тебе цікавить?
• Іди, бабусю, я в смутку…
• Якось
• То так, то сяк, то інакше
• Місцями чудово, але частіше жахливо.
• Якщо поспішаєш — добре, якщо готовий слухати, то не дуже…
• Запитуєш тому, що цікаво, чи з ввічливості?
• Ну, слухай…
• Отже, ти сам(а) напросив(ся), слухай…
• Коли не читаю новини, чудово
• З Ново-Паситом – життя прекрасне!
• Життя прекрасне. коли п’єш не поспішаючи!
• Думав(ла), що добре, але ти написав(ла) ти, якщо розумієш про що я…
• Справи йдуть у гору, дякую.
• Спасибі пандемії – справи звільнили місце неробством.
• Караул та ахтунг, але я тримаюся!
• З парою мільйон на рахунку були б краще
• Не дають мені розслабитись.
• Цвітуть та пахнуть!

Відповіді хлопцю

Якщо написав хлопець, який подобається чи незнайомець, з яким давно хотілося вступити у діалог, не треба губитися. Навіть за банальної відповіді на питання «як справи», ви можете жартувати, загравати, інтригувати, виглядати загадково і недоступно.

Єдине чого не варто робити, то це хамити. Питання «як справи» добре саме собі, тому дайте відповідь на нього шанобливо. А, якщо не плануєте продовжувати бесіду, краще й зовсім проігноруйте опонента, ніж пишіть «що, потрібно?», «Знову ти?», «Як же набридли твої дурні та безглузді питання…»

• Тепер значно краще, бо ти мені написав.
• Були не дуже, але життя налагоджується.
• Тепер чудово…
• Ось на тебе то я і чекала
• Ще не народила, але ми можемо це виправити
• Добре, але могли б бути й краще, якби ти не писав, а дзвонив у мої двері.
• Відчуваю, як стають кращими
• Можеш запитати щось цікавіше, а краще запропонуєш?
• Сумую
• Могли бути і кращими
• Є пропозиції?
• Говори одразу, що потрібно…
• Справ маса, але тобі завжди знайдеться вільна хвилинка.
• Справи зачекають
• Вже відклала їх убік і вся в увазі
• Втекли, побачивши, хто мені пише

• Розквітла!
• Ти щоразу питаєш, як у мене справи, розповідай перший
• А у відповідь тиша…
• По-старому: заміж не вийшла, дітей немає
• Все так само прекрасна, як раніше
• Не постаріла!
• Були погано, стали хвилюючі
• 10 із 10-ти
• Чудово, поділитися?
• Усі гуд.
• Складаються дуже цікаво.
• Це несподіваний поворот подій
• Обіцяють стати цікавішими, ніж зазвичай
• Завіяли романтичністю
• Чудово!

Відповіді дівчині

Якщо дівчина зважилася і написала вам першу, наприклад, одну з таких фраз , не затримуйте відповіді. Будьте щирі, добродушні, інтригуйте та фліртуйте у відповідь. На запитання, яке має на увазі «як справи», можна відповісти однією з наступних фраз.

• Мені здається, я сплю, чи ти справді мені пишеш?
• Цей день був сповнений сюрпризів, але тепер стало ще цікавіше.
• Тепер чудово
• Дочекався…
• Чим я заслужив таку увагу?
• Дуже мило з твого боку поцікавитись моїми справами.
• Тепер, коли мені написала така мила дівчина, стали чудово.
• Я вільний, якщо ти про це!
• Для тебе я завжди вільний!
• Були добре, а стали ще кращими
• Ну нарешті то!
• Прибутково!
• Шикарно, гадаю, з ким би поділитися радістю
• Не повіриш, але саме думав про тебе…
• Здається, мої справи набули романтичного характеру.
• Мені здається, що ти пишеш мені не просто так.
• Найкраще розкажи, як твої справи, це мене більше цікавить.
• Думав, що нудно, але підозрюю, що помилявся
• Чим я заслужив твою увагу?

• Які люди…
• Ось це приємно, звичайно
• Коли моїми справами цікавиться така приємна дівчина, вони стають ще кращими.
• Трохи втомився, але якщо пропозиції готовий зібратися за хвилину.
• Усі мої щойно відійшли на другий план.
• Нарешті, я дочекався уваги від тебе.
• Щойно пішли вгору!
• Тепер божественно!
• Складаються найкращим для мене чином.
• Як у людини, якій щойно написала, найпрекрасніша дівчина у світі.
• Були добре, а стали просто чудово. Сподіваюся й надалі буде так.

Далі Що відповісти замість “ок” чи “добре”