Копи́то, Ра́тиця (лат. ungulae) — рогове утворення на кінцях пальців у ссавців низки парнокопитних (бегемотів, свиней, оленів, антилоп, биків та ін.) та непарнокопитних (тапірів, носорогів, коней). Копито парнопалих називають також ра́тиця.
ліктя, зап'ястка, п'ястку і копита. Задні кінцівки включають стегно, коліно, гомілка, скакальний суглоб, плесно, пута і копита.
Для анатомів нижня кінцівка складається з стегна (верхньої частини ноги), ноги (гомілки) і стопи.
Загальні відомості Самець коня називається о́гирем чи жеребце́м, самиця — коби́лою чи лоши́цею, дитинча — лоша́м чи жереб'я́м, молодий кінь — ло́ша́ком. Гібриди від схрещування коней з ослами — мули й ослюки. Будівлю для утримання коней називають стайнею чи конюшнею.
Голова й тулуб від 200 до 300 сантиметрів завдовжки, хвіст від 30 до 60 см у довжину, висота в плечах становить від 100 до 160 сантиметрів, вага дорослих тварин 175—450 кілограмів. Волосяний покрив щільний і переважно короткий, більшість видів мають довше волосся на шиї (грива) і довге волосся на хвості.
Чому у коней ноги, а не лапи? Це мовна умовність. Коли йдеться про ссавців, то забезпечені твердими опорами кінцівки копитних, які використовуються лише для пересування, називають виключно …