Поезія — твори художньої літератури, які будуються за принципом ритмічності й мелодичності мови, часто з використанням віршованого розміру, з римами, метрами й строфами.
ВІРШ (лат. versus – повтор, поворот, повернення до початку) – 1) віршовий рядок, основна одиниця віршового ритму; 2) різновид художньої мови, художньо-мовна система, специфічний тип художнього мовлення, особлива змістова форма поезії.
Кращий наголос на третьому складі: відсотковий. Вірш. У родовому відмінку вірша, у множині вірші, а не вірші.
Вірш – невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків.
ВІРШ, а, ч. 1. Невеликий поетичний твір, написаний ритмізованою мовою, найчастіше з римуванням рядків.
Пое́зія (грец. ποίησις — «творчість» від ποιέω — «роблю», «творю») — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи знаково-символічною (евокативною) метою окрім або замість самої денотації. У поетичному тексті головна роль зазвичай відводиться формі висловлювання.
Проте вірш, будучи окремим твором, перестав бути повноцінним віршем. Вірш – це цілісний твір, що складається з низки віршів, об’єднаних певною темою чи ідеєю.