Что выращивать: экспресс оценка бизнес плана в плодоовощеводстве
Мы в greenval.org разработали страничку, которая подсказывает какой плодовой-ягодной-овощной культурой заняться, в зависимости от того сколько денег человек хочет заработать и сколько у него земли.
Наша разработка расчитана как на производителей с опытом, которые рассматривают смену культуры, так и на новичков, которые думают с чего начать и чем заняться. Нашей целевой аудиторией являются также ОТГ и консультанты в агро-сфере.
На эту разработку нас вдохновило несколько факторов, а именно:
1. Переизбыток информации по агро-тематике в интернете.
2. Тезис о том, что занимаясь мелким агро производством, сложно что-то заработать, что мол, только холдингам это под силу.
3. Тезис о том, что платить налоги в местный бюджет — это также удел холдингов, так как мелкий производитель ведь всегда бедный, и всегда в убытке.
4. И последнее, нам хотелось поддержать ОТГ, консультантов и чиновников на местах, роль которых показывать бизнесу в селе возможности для развития.
Переизбыток информации. За эти несколько лет вместо информационного голодания человечество получило информационное цунами. Информация со всего мира есть у нас под рукой при чем по любому микро вопросу и в любом удобном формате. И вопрос состоит в том, как из многочисленных аграрных медиа, блогов, сайтов дистрибьютеров, статей, видео — вычленить важное? Людям не нужна все время новая информация, а скорее понятный и структурированный ответ на вопрос. Поэтому, мы упорядочили ту информацию о культурах, которой и так уйма он-лайн, в книгах, журналах и видео, и подали ее в удобном виде.
«Спрашивая у агро-производителей, имеют ли они достаточный доступ к информации по выращиванию и бизнес возможностям, мы получаем обратную связь, что информации очень много и она часто не структурирована или очень обобщенная, а потому ее трудно применить на практике. Из нашего опыта работы с сельскими жителями, которые производят и продают плодоовощную продукцию, в дополнении доступу к знаниям, людям нужен инструмент (decision support), в котором каждый сможет просчитать и оценить эффект бизнес плана «под себя» в зависимости от конкретной площади, и ожидаемого дохода, достаточного для семьи по мнению человека», — комментирует Александра Гармаш, со-основатель Greenval и консультант в международном Проекте.
Бизнес на небольшом участке. Язык цифр — он самый убедительный. Поэтому, зная урожайность культуры, ее площадь и тренд цены, можно делать прогнозы и решить, есть ли в ней экономический интерес. К примеру, если человек имеет 1 гектар и хотел бы получать прибыль около 1000 долларов в месяц, то такие условия может обеспечить лишь ограниченное количество культур и мы делаем так, чтобы человек сразу их все увидел и сделал вывод, что выращивая к примеру капусту или лук, получить такую прибыль с гектара отталкиваясь от цены этого сезона, и прошлых двух лет — будет невозможным. Это удобно, когда информацию можно сравнить с разными культурами, и для этого в базе greenval предлагается 80 различных культур.
ОТГ, консультанты, чиновники на местах. У этих людей ответсвенная миссия — следить за наполнением местного бюджета, а для этого мотивировать развитие предпринимательства. Мотивировать и показать возможности легче, когда под рукой есть примеры, которыми можно поделится. Безусловно, есть множество сфер, в которых можно развивать бизнес в селе. Исходя из нашего опыта и направленности, мы фокусируемся на агро-проивзодтве.
«Такой инструмент нужен дорадникам и экономистам в ОТГ, чтобы более предметно говорить с предпринимателями об экономике. Конкретные цифры, а также примеры технологических карт, позволят развеять некоторые мифы об убыточности и фокусируют предпринимателей на реальных возможностях, а не на абстрактных сложностях. Еще мы думаем, что работать становится интереснее, когда хотя бы гипотетически понятно как может выглядеть бюджет ОТГ, если у вас в громаде есть 200, а то и 300 похожих агро-предпринимателей», — уверена Александра Гармаш, со-основатель Greenval и консультант в международном Проекте.
К примеру, если в ОТГ есть 200 небольших ягодно-садовых хозяйств, которые платят налоги по ФОП-3, то годовой бюджет ОТГ может составить 8,5 миллионов гривен в год, что составляет чуть больше 708 тысяч гривен в месяц. При этом, самим проивзодители будут иметь чистую прибыль примерно 13000-14000 в месяц.
«Для нас всегда являлось существенным вызовом определение устойчивого развития, которое должно быть следствием привлечения инвестиций или грантов для развития малого агробизнеса. А данный инструмент предоставляет такие цифры автоматически», — поделилась заместитель председателя Широкинской ОТГ, Запорожская область, после того, как сделала несколько расчетов.
Если цифры интересные, тогда исходя из них, стоит подбирать поддержку, которую ОТГ сможет оказать предпринимателям. К примеру, консультант ОТГ мог бы помочь производителю составить бизнес план для подачи на программу гос.помощи по компенсации стоимости саженцев. При этом, после того, как производство начнет работать, консультант ОТГ осознает пользу для местного бюджета, агро-производитель для бюджета своей семьи, а программы поддержки семейным и мелким хозяйствам, которые декларирует правительсвто буду работать в этом слаженном механизме: «дорадник-громада-виробник-держава».
Так какой культурой на небольшой площади стоит заняться, чтобы на этом заработать?
Для расчета «под себя» необходимо ввести желаемую прибыль в месяц и площадь земли. Исходя из этих данных производится расчет, который показывает общий доход, затраты, фонд обновления технологий и техники и сумму налогов. Если расчет делает представитель громады или консультант, то сделайте его для одного потенциального бизнеса, а далее в разделе для ОТГ укажите примерное число похожих бизнесов у вас в громаде.
К примеру, для того, чтобы «чистыми» для семьи иметь бюджет 15 000 год, а это 180 000 грн в год и располагая участком от 2 до 3 гектар, необходим годовой доход 700 000 грн, при этом затраты при уровне рентабельности 30% составят 420 000 грн. Из полученного дохода за год нужно будет уплатить налоги, на ФОП-3 они составят 47 000 грн.
Ниже выдается таблица с рекомендоваными культурами, которые могут обеспечить желаемую прибыль. В таблице показана средняя урожайность и цены по культурам в сезоне 2020. Тут же можно выбрать такие культуры, которые требуют меньше ручного труда, тоесть, процесс производства можно частично или полностью механизировать.
Разработка является бесплатной и доступна по ссылке . Мы приглашаем всех желающих провести свою Экспресс-оценку, и мы также открыты для сотрудничества с ОТГ и производителями, и с радостью проведем для вас консультации.
Кристина Кузнецова, заместитель директора в Украинском Проекте Бизнес Развития Плодоовощеводства (UHBDP), сооснователь портала Гринвал
Мнение автора может не совпадать с мнением редакции. Ответственность за цитаты, факты и цифры, приведенные в тексте, несет автор.
Бізнес-плани: від створення до реалізації
Сучасне сільське господарство, попри всі свої особливості, перетворюється на галузь чіткого й контрольованого виробництва продукції. Як і решта виробничих комплексів, воно дає продукцію і має свої потокові лінії. Для забезпечення всього виробничого процесу, як і в інших галузях, на початку необхідно підібрати правильний алгоритм створення товару, знайти шляхи його реалізації і, нарешті, обґрунтувати можливість залучення додаткових коштів для розширення виробництва. Для цього зазвичай створюють бізнес-плани.
Нині потреба в бізнес-плані чітко простежується під час вирішення багатьох актуальних завдань, а саме: підготовка заявок наявних і новостворюваних фірм на одержання кредитів у комерційних банках; розробка проектів створення нового господарства; вибір видів, напрямів і способів здійснення комерційних операцій підприємствами, що працюють; складання проспектів емісії цінних паперів тощо.
Особлива сфера застосування бізнес-планів — залучення потенційних інвесторів як вітчизняних, так і іноземних. Починати переговори щодо одержання інвестицій без бізнес-плану (а він є звичним для закордонних партнерів), при цьому не ризикуючи відразу ж породити сумніву в компетентності та серйозності своїх намірів, неможливо.
Поняття «бізнес-план» може трактуватися у вузькому або широкому значенні, а його зміст буде залежати від призначення документа. Наприклад, бізнес-планом може бути названий інвестиційний проект, спрямований на надання інформації про проект потенційним інвесторам.
Бізнес-план допомагає підприємцям і фінансистам краще вивчити ємність і перспективи розвитку майбутнього ринку збуту, оцінити витрати з виготовлення продукції та порівняти їх з можливими цінами реалізації, і зрештою визначити потенційну прибутковість задуманої справи. Також це документ, у якому описані основні аспекти майбутнього комерційного заходу, що аналізує проблеми, з якими може зіштовхнутися господарство, а також визначальні способи вирішення цих проблем.
Для відображення реальної картини розвитку напряму виробничого процесу в сільському господарстві необхідно зосередити увагу на всі ризики, що можуть постати перед фермером. Саме проведення такого аналізу і є запорукою неупередженого ставлення інвесторів до господаря.
У деяких випадках підготовка бізнес-плану є проміжною стадією розробки проекту, а сам бізнес-план виступає основою для ведення переговорів між власником проекту і його потенційними учасниками. В останньому випадку в ньому може бути опущена або наведена тільки в загальному виді оцінка форм і умов фінансування.
Правильно складений бізнес-план в остаточному підсумку відповідає на питання, чи варто взагалі інвестувати у певну справу, і чи окупляться всі витрати ресурсів та коштів. Він допомагає спрогнозувати майбутні труднощі та підібрати відповідні методи боротьби з ними. Адресується бізнес-план банкірам та інвесторам, кошти яких підприємець збирається залучити в рамках реалізації проекту, а також співробітникам підприємства, що потребує чіткого визначення своїх завдань і перспектив. Не менш важливим бізнес-план є і самому підприємцеві з менеджерами, які бажають ретельно проаналізувати власні ідеї, перевірити їх на розумність і реалістичність. У міжнародній практиці вважається, що без бізнес-плану взагалі не можна братися за виробничу та комерційну діяльність. Такий же принцип повинен скластися і для наших господарів.
Зазвичай створення і підготовка бізнес-планів проводиться консалтинговими організаціями, а виробник намагається якомога менше втручатися у розробку цих документів і проектного процесу. Але це перш за все помилка самого господаря. Хто як не він знає всі особливості і можливості свого господарства і буде притримуватися всіх нюансів підібраної технології, шляхів та календарних строків реалізації продукції? Саме тому складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника господарства, який збирається відкрити свою справу.
Багато закордонних банків та інвестиційних фірм відмовляються розглядати заявки на виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план з початку і до кінця був підготовлений стороннім консультантом і лише підписаний керівником. Адже в такому разі складається думка, що цей документ лише фікція для отримання грошей, і фермер не буде дотримуватись напряму й стратегії документу. Це не означає, звичайно, що треба відмовлятися від послуг консультантів. Навпаки, залучення експертів необхідно і заохочується потенційними інвесторами. Але, включаючись у цю роботу особисто, можна моделювати свою майбутню діяльність, перевіряючи доцільність самого задуму. Саме із залученням спеціалістів з питань економічної ефективності і науковців для підбору оптимальної технології виробництва проводиться так званий «мозковий штурм», при якому розглядаються всі позитивні і негативні аспекти розвитку замисленої справи.
Залежно від напряму подання бізнес-плану (для отримання банківського кредиту чи залучення інвесторів) змінюються і вимоги до цього документу.
Зазвичай при підготовці бізнес-планів для отримання банківських кредитів використовують форми за стандартами ЮНІДО (ЮНІДО — структурний підрозділ Організації Об’єднаних Націй, завданням якого є сприяння промисловому розвитку країн-членів ООН). Відповідно до рекомендацій цієї організації бізнес-план має наступну структуру:
1. Мета проекту, його орієнтація й економічне оточення, юридичне забезпечення (податки, державна підтримка та ін.).
2. Маркетингова інформація (можливості збуту, конкурентне середовище, перспективна програма продажів і номенклатура продукції, цінова політика).
3. Матеріальні витрати (потреби, ціни та умови поставки сировини, допоміжних матеріалів і енергоносіїв).
5. Проектно-конструкторська частина (вибір технології, специфікація устаткування та умови його поставки тощо).
6. Організація підприємства і накладні видатки (керування, збут і розподіл продукції, умови оренди, графіки амортизації устаткування).
7. Кадри (потреба, забезпеченість, режим роботи, розподіл та напруженість протягом календарного року, умови оплати, необхідність навчання).
8. Графік здійснення проекту (строки виконання, етапи розвитку господарської діяльності або експлуатації насаджень).
Бізнес-план інвестиційного проекту, реалізованого в рамках інвестиційної політики господарства, включає наступні розділи:
3. Опис проекту (в оптимальному обсязі надається інформація про продукцію, показується новизна рішення технологічних, технічних, рецептурних, споживчих та інших проблем).
4. Виробничий план реалізації проекту (економічний та технологічний потенціал, матеріально-технічне забезпечення, трудовий потенціал і правовий захист виробництва).
5. План маркетингу і збуту продукції підприємства (оцінка зовнішнього середовища, потенційних покупців і споживачів послуг, оцінка конкурентів і конкурентної боротьби, комплексне дослідження ринку, стратегія маркетингу).
7. Фінансовий план реалізації проекту (план прибутку, рух грошових потоків, аналіз беззбитковості, фінансовий аналіз окремих видів продукції).
В остаточному варіанті матеріали, що обґрунтовують, можуть складатися із трьох документів різного ступеня деталізації:
- бізнес-проспекту інвестиційного проекту, основне призначення якого — подання гранично стислої аналітичної інформації, необхідної інвесторові для ухвалення рішення про доцільність подальшого розгляду цього проекту, а також для керівництва верхнього рівня підприємства з метою формування пакета проектів організації;
- короткого бізнес-плану інвестиційного проекту, що дає досить детальну оцінку пропозицій, подання структурованої інформації інвесторові й відбір проектів для подальшого пророблення;
- повного бізнес-плану інвестиційного проекту, що надає необхідне для остаточного рішення комплексне, детально пророблене обґрунтування використання інвестицій і формування робочого плану дій по реалізації проекту.
Окрім наведених вище структур, для залучення сторонніх коштів доцільно самому фермеру розробити для внутрішнього користування концепцію розвитку господарства. Для цього створюється так звана концепція розвитку, де відображається не лише розвиток однієї галузі, а всіх напрямів господарювання одночасно, підбираються шляхи надходження коштів для підтримування розвитку (диверсифікації) виробництва за рахунок багатокомпонентності. Такий документ доречніше називати концепцією розвитку. Створивши її, фермер у подальшому зможе нею користуватися протягом великого періоду. В цьому документі, як і в бізнес-планах, проводиться аналіз стану господарства на початок змін, і виходячи з реальної ситуації підбирається поетапний план розвитку. Наприклад, у садівництві можливо виділити два основних етапи. На першому проводиться закладення насаджень площами і конструкціями, які навіть при мінімальній урожайності будуть беззбитковими (табл. 1).
Далі вирішуються питання у структурі насаджень та інвестиціях, потрібних для досягнення площ першого етапу. Приклад такого розрахунку наведений у табл. 2. Потреба в інвестиціях розраховується виходячи з конструкції насаджень, їх щільності, і розбивається на витрати під закладення насаджень та догляду до вступу у плодоношення.
Фіналом розробки першого етапу розраховується економічна ефективність експлуатації плодоносних насаджень, виходячи з середніх урожаїв, і підбираються шляхи перерозподілу коштів для закладення насаджень другого етапу.
На другому етапі відбувається стабілізація сортименту, оптимізація технології експлуатації насаджень, направлена на отримання найвищих прибутків. Основними таблицями для цього розділу будуть економічна ефективність насаджень і стратегія садозміни (табл. 3) (плану щорічних закладень і відновлень площ під садами). Окрім цього, підбирається план розподілення робочої сили і розглядається можливість залучення новітніх заходів для зниження використання ручної праці.
Саме розроблення концепції та бізнес-планів дозволить господарю бачити перспективу розвитку своєї справи і досягти стабільності й оптимальності в роботі.