Збити олію

Як правильно їсти спаржу – три рецепти

Якщо попросити назвати продукти, що уособлюють розкіш, овочі навряд чи потраплять до цього списку. Все, що росте на городах в сезон, символізує радше кулінарну доступність, ніж елітарність. За одним можливим виключенням. І ім’я йому – спаржа.

Навіть якщо не відносити спаржу до їжі сегменту лакшері, вишуканість та аристократичність цього овочу важко заперечити.

Що приємно, сьогодні спаржу можна зустріти не лише в меню дорогих ресторанів за кордоном. Її успішно вирощують в Україні, причому з кожним роком попит і пропозиція збільшується.

Аля ця рослина – не лише гастрономічна героїня. Вона ще й надзвичайно корисна. В спаржі міститься величезна кількість мікроелементів, вітамінів, вона сама по собі – просто скарб корисної клітковини.

Є дослідження, які доводять чи не магічну дію, яку спаржа справляє на печінку. А почалось все з того, що хтось помітив її допоміжну дію на ранок після гучної вечірки.

Її користь та смак люди помітили ще до нашої ери, в Єгипті. А вже в античному Римі рецепти зі спаржі увійшли до першої в історії людства кулінарної книги.

Мадам де Помпадур подавали блюдо із самісіньких верхівок спаржі під назвою “кінчики кохання”, адже в ті часи цьому овочу приписували якості афродизіака.

Протягом року в магазинах можна купити імпортну спаржу, зокрема – білу. Її вирощують без доступу світла, що робить паростки надзвичайно ніжними.

Отже, зелена, біла, фіолетова – це все абсолютно природні кольори для спаржі.

Якщо ж ми говоримо про локальний, сезонний продукт, то найчастіше в Україні можна зустріти спаржу зелену, або зелену з фіолетовим відливом. І вже кілька років її тендітний смак є для мене головною гастрономічною насолодою весни.

Придбавши спаржу, треба зрізати сухуваті кінчики десь на один сантиметр, а потім зробити такі собі букети, зв’язавши 10-15 штук одночасно.

В стакан налити води, поставити туди букети і накрити зверху звичайним пакетом. В такому вигляді в холодильнику спаржа може протриматись свіжою та апетитною тиждень. Лише воду варто періодично міняти.

Зі спаржі роблять вишукані закуски, супи і гарніри. Її додають у відкриті пироги і тарти, фрітати і інші легкі страви.

Сьогодні я пропоную три страви, від лаконічної до комплексної. Вони представляють спаржу з різних боків і демонструють різні способи готування. І перший з них – його фактична відсутність.

Салат зі спаржі з пармезаном

Так, цей салат готується з сирої спаржі. Його варто готувати зі свіжої, щойно придбаної рослини.

Інша особливість салату – стриманість. По суті, в ньому два головних інгредієнти плюс заправка.

Але серед сьогоднішніх трьох страв ця – найдорожча, адже на сирі та олії зекономити ніяк не можна. Інакше буде зовсім не так смачно.

Автор фото, Ілона Фанта

Спаржу нарізати на стрічки овочечисткою. Пармезан натерти на досить дрібну терку, але не в пил. Він мусить бути просто дрібним.

В миску вичавити лимонний сік, додати оливкову олію, трохи солі і свіжо змеленого перцю. Покласти 2/3 тертого сиру і добре все перемішати.

Залити спаржу заправкою, перемішати і викласти в салатник. Присипати рештою тертого сиру і подавати. Із такої кількості виходить порція на двох.

Спаржа залишається хрумкою, з тонким трав’янистим смаком, а розкішна заправка – чистий умамі, який приємно контрастує зі спаржею.

Сніданок із бланшованою спаржею

Серед продуктів, з якими чудово поєднується спаржа – яйця й бекон.

Не знаю як вам, а мені комбінація яєць і бекону прямо таки голосно натякає про сніданок.

Тож я і вирішила все поєднати і представити ще й найпопулярніший спосіб готування спаржі – бланшування.

Автор фото, Ілона Фанта

Бланшування – це занурення продукту в окріп на нетривалий час. Інколи цей термін розкривають як “половинне готування”. Раніше й дійсно більшість бланшованих продуктів доготовлювали якимось іншим чином – допікали, смажили, маринували. В наш час цей спосіб сприймається і як цілком самостійний.

Особливе місце в кулінарії займає зелене бланшування як спосіб обробки зелених овочів. Для цього овочі кидають в сильно посолений окріп на певний час, а потім дістають і одразу перекладають в миску з холодною водою та льодом. Таким чином процес готування миттєво припиняється і овоч залишається яскраво-зеленим.

Бланшують листові зелені овочі, такі як шпинат, мангольд чи кейл від 20 секунд до хвилини – в залежності від подальшої мети.

Спаржу, таку тоненьку як на фото, я бланшую 2 хвилини. Броколі – 3 хвилини. Спаржеву квасолю – 4. У кулінарній школі нам давали трохи довші терміни, але саме ці є ідеальними з моєї точки зору, адже всі ці овочі я люблю виключно “аль денте”. Якщо не хочеться їсти прохолодні бланшовані овочі, їх можна швидко розігріти на пательні із рослинною олією або вершковим маслом.

Спаржу бланшувати. Бекон підсмажити на повільному вогні так, щоб жир максимально витопився, а бекон залишився сухувато-хрумким.

Яйце відварити до стану “у мішечок”. Це тоді, коли білок зварився, а жовток лише “схватився” і ще рідкий. Для цього покласти його у воду, дати закипіти і варити 4 хвилини. Потім одразу перекласти в холодну воду. Очистити яйце.

Зробити гірчичний соус вінегрет. Для цього збити вінчиком в мисці оливкову олію, трошки солі та перцю, гірчицю та лимонний сік. Це майже класичний базовий соус, але нам і не треба нічого складного.

Соус вінегреткласична салатна заправка, на основі олії. Якщо збити олію із чимось кислим, вона емульгується, стає густішою і набуває кремової текстури. Найбазовіша комбінація для вінегрету – 3 частини олії та 1 частина оцету. Для кулінарних експериментів можна брати різні види олій, кислих агентів (оцтів, фруктових соків), додавати в вінегрет трави, прянощі і підсолоджувати його.

Викласти на тарілку спаржу. Розрізати або розламати яйце. Подрібнити одну смужку бекону і присипати спаржу і бекон. Полити соусом.

Покласти зверху ще одну смужку бекону і подавати із тостом або хлібом.

Зазначених вище продуктів вистачає на одну порцію.

Якщо вам сподобалась комбінація спаржі з яйцем або беконом, спробуйте кілька класичних поєднань.

Наприклад, спаржа-мімоза, це бланшована спаржа із тертим відвареним крутим яйцем зверху.

Або замотайте кілька штучок спаржі в бекон і запечіть в духовці – це теж дуже смачно.

Паста із запеченою спаржею, хеком та петрушковою олією

Це – найкомплексніша страва з усіх, але водночас досить демократична. Продукти в ній доступні і невибагливі, готується вона просто. Проте, і виглядає вишукано, і смакує добре.

Секрет – в маленьких дрібничках, які допомагають гармонійно все поєднати.

Продуктів у рецепті – на дві порції.

Автор фото, Ілона Фанта

Паста середнього розміру, відварена аль денте 3 чашки (1 чашка – 240 мл)

Хек – 2 філе, 150 -180 г кожне

Помідори дрібні, можна черрі – 6-8 шт.

Спаржа – 8 шт.

Петрушка – 1 маленький пучок

Часник – 1 зубчик

Олія рослинна – 100 мл

Сіль, чорний перець

Лимон – ¼ шт.

Застелити деко пергаментним папером, змастити його.

Спаржу розрізати на 3 частини, рибу – на шматочки близько 3 см. Помідори залишити цілими, якщо черрі, і розрізати навпіл, якщо просто невеличкі.

Рибу покласти в миску, додати перцю, солі і добре збризнути рибу олією.

Листя петрушки, очищений часник покласти в чашу для блендера. Залити олією і добре перемолоти.

Те, що вийшло – петрушкова олія. Її можна пропустити через кілька шарів марлі і вийде надзвичайно ароматна яскрава зелена олія. Або використовувати в перемеленому вигляді, я так роблю найчастіше. Це чудова приправа і маринад. Її варто перелити в скляний посуд і можна зберігати в холодильнику з тиждень.

Розігріти духовку, виставити режим 180 градусів. Викласти на деко помідори і відправити запікатися.

Через 5 хвилин вийняти і додати спаржу. Ще через 5 хвилин – рибу. Почекати ще 5 хвилин і остаточно дістати деко.

Викласти на тарілку відварену пасту. Розкласти рибу, спаржу і помідори. Побризкати все петрушковою олією, а рибу – ще й лимонним соком. Подавати одразу.

Із більш вишуканих сортів риби вийде, звісно, більш витончена страва, але і простий хек проявляє себе тут з кращої сторони.

Якщо хочеться полегшити страву, можна прибрати пасту і подвоїти кількість інших продуктів. Вийдуть чудові запечені овочі з рибою.

Отже, смачної вам спаржі!

Хочете отримувати найцікавіші статті в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Як збити домашню олію. Вершкове масло з вершків

Найзручніше готувати вершки за допомогою стаціонарного міксера з глибокою мискою, але можна зробити це і звичайним ручним електричним міксером. Влийте вершки кімнатної температури у велику миску (у 3 рази більшу за об’ємом, ніж у вас кількість вершків). Затягніть миску подвійним шаром плівки так, щоб плівка була надійно закріплена (краще просто загорніть миску з вершками в плівку повністю).

Зробіть у плівці надрізи так, щоб у них пролазили віночки міксера. Встановіть віночки у міксер, акуратно вставте їх у розрізи і починайте збивати на невеликій швидкості, поступово збільшуючи її до максимальної.

Спочатку вершки зб’ються в пишну піну, потім піна стане щільною і, нарешті, змінить колір із білого на блідо-жовтий або білий із жовтими вкрапленнями. Ці вкраплення є масло. Процес займає щонайменше 8–10 хв.

Продовжуйте збивати ще 2–3 хв., щоб олія сепарувалася. Рідина, що відокремилася (пахта) почне розбризкуватися на всі боки – для цього моменту вам і потрібно було закривати миску плівкою. Вимкніть міксер.

Встановіть друшляк у миску, вистеліть його тонкою серветкою або марлею в кілька шарів. Зніміть плівку з миски, вилийте її вміст в друшляк, залиште на 15 хв.

Потім дерев’яною ложкою або силіконовою лопаткою пам’ятайте вміст дуршлагу, щоб прибрати пахту, що залишилася, і зробити масло однорідним. Вимішуйте приблизно 5 хв. Додайте сіль до смаку і ще раз перемішайте. Олія готова, зберігайте її в холодильнику.

Якщо вдома з’явилася баночка жирних вершків або сільської сметани, ви сміливо можете приступити до приготування натурального вершкового масла. Навіть не варто порівнювати результат із продуктом, придбаним у супермаркеті. У домашньому вершковому маслі немає жодних рослинних добавок, шкідливих консервантів, штучних барвників, адже в його основі лише натуральні інгредієнти. Таку олію можна без побоювання давати навіть маленьким дітям. Цей рецепт стане в нагоді прихильникам здорового харчування.

Спосіб приготування вершкового масла дуже простий, а необхідна техніка – блендер і міксер, знайдуться на кухні практично у кожної господині.

Інформація про рецепт

Час підготовки
: 40 хв.

Кількість порцій
: 200
г.

Складові:

Рецепт приготування

  1. Для приготування олії потрібно купити дуже жирні домашні вершки. З магазинних інгредієнтів зробити такий продукт дуже важко. Вершки можна замінити на густу домашню сметану. Однак варто відзначити, що олія, приготовлена ​​з сільської сметани, має трохи кислуватий присмак. Для приготування олії підійде навіть той продукт, який кілька днів зберігався у холодильнику.
  2. Вершки слід перелити у велику глибоку ємність. Збити масу міксером.
  3. Через 10 хв маса почне густіти. У цей період можна зробити невелику перерву, щоб техніка не перегрілася. Потім знову приступити до збивання вершків.
  4. Продовжити збивати вершки, змінивши міксер на занурювальну насадку блендера. Це слід робити після того, як маса почне збиратися в грудочки.
  5. Збивати масу до того часу, поки з’явиться пахта (білувата рідина). Олію необхідно зібрати руками. Відокремити його від рідини. Злити пахту на іншу ємність. На її основі можна робити опару, пекти млинці тощо. Свіжу пахту дуже корисно пити.
  6. Злегка розім’яти масло руками, надаючи йому форму щільного грудочка.
  7. У глибоку ємність влити крижану воду. Ретельно промити в ній олію. Воду слід кілька разів змінити.
  8. Злити воду із ємності з маслом. Якщо ви хочете приготувати вершкове масло зі смаком грибів, зелені або маринованого оселедця, слід змішати невелику кількість будь-якої подрібненої добавки з основним продуктом. Після цього масу слід ретельно розім’яти руками.
  9. Ложкою скачати олію у кулю. Надати йому необхідної форми.
  10. Потім сформувати із кульки звичайний брикет. Розрівняти його поверхню ложкою. Краї можна акуратно підрівняти ножем.
  11. Загорнути масло|мастило| в пергамент або харчову плівку. Забрати його в морозильну камеру до повного остигання. Після цього вершкове масло можна зберігати у холодильнику.
  12. Нарізати готове вершкове масло|мастило| невеликими пластинками. Подавати домашній продукт до свіжого хліба чи булочок. Апетитне, а головне – натуральне вершкове масло сподобається всій родині. Смачного!

Господині на замітку:

  • Для того, щоб домашня олія мала насичений жовто-оранжевий відтінок, наприкінці приготування до нього можна додати 20 г натурального морквяного соку (ретельно перемішуємо масло з соком за допомогою блендера, ложки або товкушки). Але слід пам’ятати, що завдяки наявності у складі соку, олія швидше псується. Тому зберігати його потрібно за низьких температур і використовувати протягом 3-4 днів.

Для приготування масла потрібні тільки жирні вершки (від 33%). Вихід продукту дуже маленький, наприклад, з 1 неповної склянки вершків виходить 25 г вершкового масла. Ну, ось і рахуйте, скільки має коштувати якісне масло в магазинах. Якщо ціна його реалізації нижча, то зрозуміло, що в олії є якісь добавки, які збільшують його обсяг.

На виробництві масло робиться за допомогою потужних пристроїв, що збивають, будинки для цього можна скористатися міксером. Оскільки насадки міксера невеликі, масло зручніше робити з невеликих порцій вершків, наприклад склянки. Для збивання краще використовувати вузький посуд із високими краями.1. Отже, вилити вершки в ємність та збивати міксером на швидкості 2.

2. На першій стадії збивання вершків вони перетворюються на легку пінку з бульбашками, що виливається з ложки.

4. Маса поступово густіє і вже не так легко, але все ж таки падає з ложки при її перевертанні. Масу слід збивати далі.

5. Нині вершки нагадують консистенцію сиру з жовтуватим відтінком.

До готовності олії потрібно ще трохи збити масу міксером. Неважко помітити, що дрібні шматочки олії прилипають до лопат міксера.

7. У цей час у вершках вже добре проглядається масло і молоко, що відокремилося, маса дуже сильно розбризкується, тому високі краї форми дуже актуальні.

8. Тепер олію необхідно відкинути на сито, щоб скло все молоко. Його можна використовувати з іншою метою.

9. На прикладі видно, яка кількість олії виходить у результаті. На приготування цієї кількості олії пішло трохи більше 10 хвилин. Тепер його необхідно прибрати в холодильник, щоб воно охолонуло і затверділо.

Вершкове масло можна купити в кожному магазині. Цей продукт представлений різними виробниками у великому асортименті. Можна вибрати будь-який смак. А ми вам зараз розповімо, як самостійно зробити вершкове масло. Так ви точно будете впевнені в його якості і в результаті отримаєте смачний і натуральний продукт.

Як зробити домашнє вершкове масло?

Для приготування вершкового масла в домашніх умовах знадобиться кухонний комбайн або блендер з великою чашею, інакше масло не вийде. Отже, перекладаємо в чашу блендера вершки та починаємо збивати. почнуть відокремлюватися на сироватку та жовтуваті грудочки. Коли сироватка відокремилася (приблизно через 1,5-2 хвилини), зменшуємо швидкість збивання.

Завдяки цьому масло збереться в одну грудочку і з неї вийде більше рідини. У цьому режимі збиваємо близько 1 хвилини. Перекладаємо отриману олію в марлю. Як тільки рідина, що залишилася, піде, надаємо олії бажану форму і прибираємо в холодильник. З цієї кількості вершків виходить приблизно 400 г вершкового масла. За бажанням у вершки можна додати подрібнений або будь-які інші інгредієнти на свій смак.

Як зробити вершкове топлене масло?

Палене вершкове масло вважається більш корисним для організму. У процесі перетоплення з олії видаляються молочні компоненти, вода та будь-які домішки.

Можна взяти будь-яку кількість вершкового масла, але слід врахувати той факт, що більший обсяг легко перетоплювати. Отже, вершкове масло ріжемо довільними шматочками, викладаємо в каструлю з товстим дном і ставимо на невеликий вогонь. Олія почне потихеньку танути. Далі в процесі
нагрівання утворюватиметься піна. Томимо масло на повільному вогні близько півгодини.

Протягом цього часу можна кілька разів перемішати масло, щоб осад, що утворюється, не пристав до дна ємності. Ближче до приготування піну акуратно знімаємо. А отримане масло проціджуємо через марлю, складену кілька шарів. Чисте масло переливаємо у форму для зберігання. Дуже зручно для цього використовувати керамічний горщик з кришкою. Готову топлену олію остуджуємо, а потім ставимо в холодильник. За кілька годин воно застигне. А поки воно ще в рідкому вигляді, воно нагадує мед – олія має такий же приємний золотистий колір.

Вершкове масло власноруч – це не так страшно, як ви думали.

Для приготування вершкового масла в домашніх умовах вам знадобляться коров’ячі вершки (зібрані за допомогою сепаратора) або сметана (на ринках її ще називають “зібрані вершки” або “зібрана сметана”). З сепараторних вершків вийде солодковершкове масло, зі сметани – кисловершкове. І те, й інше буде смачним і годиться як для випічки, так і для приготування топленої олії (вона ж аюрведична олія Гхі) або коричнева олія.

Інгредієнтів лише два – вершки або сметана.

Якщо у вас є планетарний міксер, помістіть у нього вершки чи сметану, надягніть насадку для змішування. Якщо міксера немає, то поміщаєте все в миску глибше і берете звичайний ручний міксер (також можна використовувати занурювальний блендер, але з насадкою-віночком).

Далі я обмотую міксер плівкою, оскільки в процесі збивання від вершків починає відокремлюватись рідина (її називають “пахта” або “маслянка”), а міксер починає її розбризкувати по кухні. Якщо збиваєте звичайним міксером, як тільки побачите, що з’явилася рідина – зменшуйте швидкість.

Як тільки жир (це і є олія) почне прилипати до насадки міксера чи віночку – вимикайте. Після цього візьміть сито, поставте його в миску або каструлю, і відкиньте на неї масло разом з пахтою – останню можна перелити в банку і поставити в холодильник. Сама собою вона дуже корисна. Знаю, що деякі люди навіть п’ють її, але я волію готувати на ній млинці або використовую для випічки.

Далі вам потрібно добре промити олію (якщо ви не плануєте зберігати її більше кількох днів – можна не промивати). Для цього помістіть сито з маслом під струмінь максимально холодної води, добре промийте, допомагаючи руками. Промивайте, поки вода, яка проходить крізь олію, стане повністю прозорою. Зберіть все масло в одне ціле, максимально віджавши руками.

Тепер потрібно прибрати з олії зайву рідину, що залишилася, і надати їй форму. Для цього розділіть його на потрібну кількість частин. Потім берете одну таку частину, поміщаєте в чисту холодну банку (я попередньо ставлю банку в холодильник), берете її в руки, і починаєте струшувати – вгору і вниз або від себе і себе – так, щоб ваша олія саме билося об стінки. З нього почне виходити зайва рідина, а поверхня ставатиме гладкою. Робите так доти, поки з олії не вийде абсолютно вся рідина. Дістаєте масло з банки – воно готове.

Далі ви можете використовувати його за призначенням або просто загорніть кожен шматок в пергаментний папір. Вже в папері, за допомогою качалки, ви можете його трохи відбити, надавши зручнішу для зберігання форму прямокутника.

З 1 літра сепараторних вершків у мене виходить 700 г вершкового масла. Зі сметани зазвичай трохи менше. Також хочу сказати, що з вершків або від різних корів може виходити олія різного кольору – від світлого вершкового до яскраво-жовтого.

Якщо ви зробите все правильно, ваше масло не кришитиметься при нарізці, воно буде саме таким, як на фото нижче. Зберігати його можна в холодильнику, а якщо ви приготуєте відразу багато, краще залишити в холодильнику тільки те, що збираєтеся використовувати найближчим часом, решту відправляйте в морозилку.

Існує і більш простий спосіб усунути зайву рідину. Після промивання помістіть масло в сито або друшляк, попередньо вистеливши його лляною або бавовняною тканиною, добре відіжміть, зверху поставте щось важке і залиште на якийсь час.

Таким чином зайва рідина піде сама, але масло при нарізуванні дуже кришиться. Та й незручно його зберігати таким великим шматком. Тому такий метод я раджу використовувати лише у випадку, якщо масло вам потрібно виключно для приготування топленого або коричневого масла, а також якщо ви його відразу використовуватимете в випічку.

А про те, як приготувати найсмачніше вершкове масло з томлених вершків, саме те, яке чудово намазувати на хліб, як з нього ж готувати солоне та всілякі ароматизовані олії, і як топити масло, яке я сьогодні приготувала (або готувати олію Гхі) в духовці – Я покажу вам в інший раз.

Приєднуйтесь також до групи ТСН.

Чи можна смажити продукти на оливковій олії: поширені міфи та факти

Оливкову олію ще називають “рідким золотом”. Олія, отримана з оливок, у порівнянні з іншими оліями багатша на вітаміни та мононасичені жирні кислоти. Її користь для організму людини відома з давніх часів, Зараз оливкова олія застосовується не тільки в кулінарії, але і в косметології. У статті ми зібрали міфи та факти про цей продукт.

Міфи про оливкову олію

На просторах Інтернету можна прочитати велику кількість міфів. Розглянемо деякі з них і дізнаємося, чи правдиві вони:

  • Найменше калорій містять масла марок extra-light і light

Це неправда, бо ці терміни здебільшого належать до смакових якостей масла, піддаючи його додатковому очищенню та дезодорації, що значно пом’якшує смак.

  • Немає холодного віджиму, віджимати оливки 2-й раз забороняється.

Перший віджим – процес, якому піддають плоди лише один раз для виготовлення масла марки Extra Virgin. А другий віджим – це процес екстракції олії з уже перероблених оливок.

  • Якщо масло охолодити, то воно затвердіє завдяки тому, що до його складу входять жирні кислоти.

За температури нижче + 7 – 6 градусів воно може загуснути, кристалізуватися. Також можлива поява бавовновидного осаду, який у разі підвищення температури повністю зникне. Це ніяк не впливає на якість самого масла.

Це неправда. Оливкова олія застосовується як профілактичний натуральний засіб завдяки вмісту: токоферолів, флавоноїдів, естронів, каротинів.

  • Оливкову олію не рекомендується використовувати для термічної обробки продуктів.

Це наполовину правда. Не використовуються тільки сорти, отримані холодним віджиманням, бо у них температура розпаду та поява канцерогенів меньша, ніж у рафінованої олії.

Факти про оливкову олію

Ось невелика добірка цікавих фактів:

  1. Оливкова олія – ​​фруктовий сік. Оливи належать до фруктів, тому масло і буде соком цього плоду. М’якоть у них гірка, а м’ясиста частина містить багато маслянистої речовини.
  2. Оливкова олія абсолютно різна на смак. У масла не може бути універсального смаку, оскільки понад 700 сортів вирощені в різному кліматі, мають різні умови зростання.
  3. Дерево оливи заведено вважати зимовим деревом, попри те, що воно росте в країнах з теплим кліматом. Живе олива в середньому 500 років, але зустрічаються і довгожителі (до 1500 років).
  4. У оливкової олії присутній ефект anti-age. Якщо її вживати на постійній основі, то стимулюється регенерація клітин і поліпшується зовнішній вигляд.
  5. З одного дерева можна зібрати приблизно 30 кілограмів оливок та отримати близько 4 або 5 літрів олії.
  6. Здебільшого олію виробляє Іспанія, а споживає – Греція.
  7. Оливи збирають не частіше ніж один раз на рік. Збирати оливи починають, тільки коли плоди досягнуть найкращого стану, зберігаючи максимально якість і низький рівень кислоти. Перший збір починають в середині жовтня і збирають до кінця місяця. Ці оливи містять найбільшу кількість антиоксидантів і поліфенолів. Наступний збір припадає на кінець листопаду і триває протягом усього грудня. Це основний збір. Такі плоди не дуже високої якості, але дають більшу кількість масла.
  8. Чому світло сприяє руйнуванню цього продукту? Світло призводить до окислення та руйнування корисних речовин. Відбувається заміна антиоксидантів вільними радикалами. Щоб не допустити цього процесу, оливкова олія упаковується в темно-зелену тару.
  9. Колірна гамма оливок. Колір не показує якість самої олії з оливок, а тільки впливає на смакові якості. Він залежить від стиглості плодів і може бути від золотисто-жовтого до яскраво-зеленого. Наприклад, продукт зеленої олії гостріший і міцніший, а жовто-золотистий – маслянистий і м’який.

Як правильно смажити на оливковій олії

Застосовуючи олію з оливок, можна приготувати різноманітні страви – більш корисні та смачні. Цей продукт нагрівається до температури 175 –185 градусів без втрати корисних властивостей.

Як правильно смажити на оливковій олії / Фото Pexels

За цієї температури не відбувається процес розщеплення. Ми зібрали кілька основних порад, які допоможуть вам правильно використовувати олію для смаження:

  • Рослинна олія за умови високої температури швидше починає окислюватися і диміти, тому не рекомендується змішувати її з оливковою.
  • Щоб отримати хрустку апетитну кірочку, смажити слід без кришки.
  • Всі продукти, призначені для смаження, мають бути в сухому стані, це збереже від розбризкування.
  • Для смаження бажано використовувати сковороду з прямими високими бортами невеликого діаметра, бо під час смаження обсяг оливкової олії має здатність збільшуватися.
  • Ця олія придатна для використання 4 – 5 разів, якщо витримувати температуру не вище 180 градусів, а після закінчення приготування процідити, використовуючи марлю.

Яку оливкову олію можна використовувати для смаження

Деякі марки оливкової олії не підходять для процесу смаження. Розберемося, які ж сорти підходять для смаження продуктів. Для цього процесу підходить олія, отримана першим віджиманням. На упаковці такого продукту є спеціальний знак Extra Virgin. Цей вид олії корисніший у порівнянні з рафінованим. Однак потрібно враховувати, що під час нагрівання втрачається деяка кількість корисних речовин.

Оливкова олія / Фото Pexels

Якщо вам потрібна температура приготування вище 180 градусів, то краще підійде оливкова олія Pomace, яка витримує температуру близько 260 градусів. Вона не має ні смаку, ні запаху. Це ідеальний варіант для смаження.

Сподіваємося, що наша стаття допомогла вам у пошуку відповіді на питання: чи варто смажити на оливковій олії? А дотримуючись нескладних правил, ви зможете приготувати смачну і корисну їжу.

Related Post

Що означає 1 МахЩо означає 1 Мах

Зміст:1 Що означає 1 Мах1.1 мах2 число Маха2.1 Гранично спрощене пояснення числа Маха [ правити | правити код ] Що означає 1 Мах Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови

Скільки можна приймати АртрозануСкільки можна приймати Артрозану

"Золотим стандартом" при артрозі вважається диклофенак натрію. Німесулід (Німесил) характеризується кращою переносимістю порівняно з диклофенаком. У більшості ж випадків лікування артрозу передбачає усунення симптомів, тобто, знеболення, усунення набряку та покращення