Як утворюються перлини: натуральні, культивовані та штучні

Перли уже не одне століття викликають справжній захват у поціновувачів прекрасного. Намисто, браслет чи будь-яка інша прикраса із перлинами може стати ідеальним подарунком для представниць прекрасної половини людства. Окрім того, їх використовують в оздобленні сувенірів та одягу. В будь-якому виконанні вони викликають лише найкращі емоції, тому і залишаються такими популярними протягом тривалого часу. Проте як утворюються перлини, чи можна їх виростити та як відрізнити штучні камінці від справжнього багатства моря – далі у нашій статті.

Природні перли: як довго вони утворюються та які бувають?

Про цей дорогоцінний камінь точно чув кожен, але далеко не усі знають, звідки він походить та де його шукати. Натуральні перли утворюються в раковинах деяких двостулкових молюсків. Для того аби процес утворення розпочався потрібен об’єкт, який буде подразнювати їх мантії. Зазвичай це звичайнісінька піщинка, невелика личинка паразитів чи будь-яке інше стороннє тіло мінімальних розмірів.

Мантія, що покриває стінки раковини всередині, має тисячі нервових закінчень. Саме тому реакції на вплив стороннього тіла не треба довго чекати. І ця реакція супроводжується виділенням певної речовини, яка відома нам як перламутр. В процесі виділення перламутру та подразнення мантії спочатку зароджується малесеньке зернятко, яке стане великою та красивою перлиною лише через кілька років.

Щодо швидкості утворення перлин, то вона дуже відносна, адже залежить від чималої кількості різноманітних факторів. Серед них:

• вид перлини;
• вік мушлі;
• місце, де буде проходити весь процес дозрівання (морська чи прісна вода);
• стан екології й не тільки.

Якщо розбирати більш детально, то розпочати слід з віку самої мушлі молюска. Найбільш цінні та великі перли слід шукати у молодих мушлях. Це легко пояснити, адже з віком мантія старіє та знесилюється, реагує на подразнення не так яскраво, що і призводить до утворення перлин мінімальних розмірів.

За перший рік дозрівання накопичується близько 2,3 мм перламутру, який утворює перлину, далі з кожним роком процес сповільнюється і до неї наростає близько 0,35 мм за рік.

Цікавим є то факт, що у морській воді завжди утворюють більші перлини, часто у 2-3 рази більші за річкові. Це пояснюється наявністю багатшого біохімічного складу у морі. Але у річці молюски більш плідні та можуть подарувати декілька перлин одразу, часто понад три.

Донедавна перли добували лише з диких молюсків, найчастіше з устриць та мідій. Популярними місцями їх пошуку були Червоне море, Перська та Мандарська затоки. І враховуючи, що перлоносні молюски зазвичай знаходяться на пристойній глибині від 12 метрів, то цим займались далеко не усі. Проте з часом люди зрозуміли, що ця справа є досить прибутковою і займатись нею можна цілеспрямовано, а не лише пірнаючи на великі глибини у пошуках скарбів. Так їх почали культивувати.

Культивовані перли: що це та як їх оцінюють?

Зразу відмітимо, що це такі ж натуральні перли, а не штучні замінники. Просто спосіб добування їх відрізняється, адже ці перлини вирощують у мушлі молюска в природних умовах, але з допомогою та під контролем людини. Культивовані перли набагато простіше знайти на ювелірному ринку у світі, тим паче в Україні. Якщо говорити у відсотках, то вони займають близько 80% ринку дорогоцінних перлин.

Для цього є багато причин. Одна з основних – тривалий час, який потрібен перлині у диких умовах, щоб вирости до потрібних розмірів. При цьому кількість населення постійно росте, і все частіше люди можуть собі дозволити прикраси з цими каменями. Запит зростає, тому і пропозицію ювеліри намагаються збільшувати. Саме це і є причиною того, що у більшості прикрас ми зустрічаємо саме культивовані перли.

Процес культивації перлин має декілька ступенів та займає чимало часу, вимагаючи від працівників уваги до деталей. Вирощують такі дорогоцінності від трьох до дванадцяти років. Є випадки, коли вони дозрівають швидше, залежно від обраного молюска (писали про це вище), але це швидше виняток, аніж правило.

Для початку у мантію вживлюють імплантат, що являє собою штучно виточений мініатюрний кружечок перламутру. Далі мушлі опускають у море, де їх кріплять на спеціально об лаштованих сітках. Для решти процесу участь людини не потрібна, слід чекати кілька років, поки мушля зреагує на чужорідне тіло та виділить достатню кількість перламутру. Найбільші плантації таких мушель в Японському морі.

Цікаво, що культивовані перли набагато привабливіші за звичайні, адже їх форма близька до ідеалу. Більшу їх частину займає імплантований круг, а саме близько 75%. Зазвичай шар натурального перламутру оцінюють в 1 мм товщини.

Якість культивованих перлин

Як і у випадку з природним способом зародження перлини, якість культивованого каміння в першу чергу залежить від часу їх формування. Адже від цього залежить товщина шару натурального перламутру, який здатен зберегти красу перлини на десятки та сотні років. Приміром, за рік шар буде дуже тонким та досить швидко зітреться, тому слід обирати культивовані перли вік яких від трьох років і більше.

Штучні перли

Як і будь-яке інше дорогоцінне каміння, перлини можна створити при фабричних умовах, проте вони будуть штучними, а їхня ціна в сотні разів нижчою. Для їх створення не потрібна мушля, адже весь процес контролює людина. Хоча при створенні якісних штучних перлин використовують виключно натуральні інгредієнти.

Зверніть увагу, що штучні перли почали виготовляти ще у 15 столітті, коли цей камінь набрав піку своєї популярності. Але тоді це були скляні кульки з парафіном всередині. Сьогодні вони виготовляються з найбільш різноманітних матеріалів і є величезна кількість аналогів, від найдорожчих, які складно відрізнити від оригіналу, якщо ви не професіонал, до дешевих пластикових кульок, які навіть дитина відрізнить від перлини.

Пишу про речі, які допомагають жити простіше, краще і веселіше, мотивації, відносини, соціальні проблеми і пастки мислення. І, звичайно, перевіряю поради на собі. Вибираю для статей перевірені джерела інформації. View all posts

Як утворюються перлини? Звідки всередині раковин береться перлина?

Перлина – це єдиний дорогоцінний камінь, який має тваринне походження:
він утворюється не в земних надрах, як алмази або смарагди, а в
раковинах двостулкових молюсків.

Звідки всередині раковин береться перлина? У Стародавній Греції вважали, що це затверділі сльози русалок. У Середні століття вірили, що ангели ховають в раковинах сльози сиріт
та невинно скривджених, і там вони перетворюються на перлини.

Насправді перлина – це плід праць молюска по самозахисту! Вона утворюється, коли всередину раковини потрапляє сторонній предмет або паразит, дратівливий ніжне тіло молюска. Позбавитися
від чужорідного тіла молюск не може, і тому він захищається від
чужинця, обволікаючи його шарами спеціальної речовини. Робить він це точно так само, як при формуванні своєї раковини. Перлина – це єдиний дорогоцінний камінь, який має тваринне походження:
він утворюється не в земних надрах, як алмази або смарагди, а в
раковинах двостулкових молюсків.

Звідки всередині раковин береться перлина? У Стародавній Греції вважали, що це затверділі сльози русалок. У Середні століття вірили, що ангели ховають в раковинах сльози сиріт
та невинно скривджених, і там вони перетворюються на перлини.

Насправді перлина – це плід праць молюска по самозахисту! Вона утворюється, коли всередину раковини потрапляє сторонній предмет або паразит, дратівливий ніжне тіло молюска. Позбавитися
від чужорідного тіла молюск не може, і тому він захищається від
чужинця, обволікаючи його шарами спеціальної речовини. Робить він це точно так само, як при формуванні своєї раковини.

Внутрішній
шар раковини, що виробляється мантією молюска, являє собою перламутр
(нім. Perl – перли, mutter – мати; Perlmutter – «мати перлів»). Якщо ви знайдете на річковому або морському березі раковину двостулкового молюска, розгляньте її внутрішню сторону. Ви побачите, що вона покрита шаром, що відливає гарним блиском. Це і є перламутр.

Коли в раковину потрапляє сторонній предмет, наприклад, піщинка або паразит,
мантія починає обволікати непрошеного гостя перламутром – шар за шаром.
Так і утворюється перлина. Завдяки їй молюск позбавляється від незручності, яке завдає їй сторонній предмет. Замурувавши його в гладкому карбонатному кульці, молюск зменшує тертя, знижує роздратування.

Таким чином, у центрі перлини завжди є \”центр кристалізації\”, зародок перлини. Але буває й так, що сторонній предмет в центрі перлини відсутня. У такому випадку затравкой для утворення перлини може служити
бульбашка газу, крапелька рідини або шматочок тканини молюска – в
процесі формування перлини він поступово розкладається.

Форма зростаючої перлини залежить в основному від того, куди потрапив її зародок. Якщо
перловий мішечок розташований біля поверхні раковини, то перламутровий
шар перлини зливається з перламутром раковини і утворює неправильну
перлину – блістер. У блістери в місці прикріплення відсутній перламутровий шар. Якщо ж мішечок опиниться в мантії молюска, то виростає перлина правильної форми. Перлини, що формуються в м\’язах чи прилеглих до них частинах, мають неправильну, часто дуже вигадливу форму.
Схема освіти перлового мішечка в раковині двостулкового молюска – жемчужніци
Освіта перлового мішечка в раковині двостулкового молюска – жемчужніци

Спочатку клітини мантії починають обволікати чужорідне тіло зовнішньої плівкою, утворюючи навколо нього

трохи органічної речовини, потім кристали карбонату кальцію у вигляді призматичного арагонита і, нарешті,
арагонита у вигляді пластинчастого шару (перламутру).

Групу молюсків, які здатні утворювати перли, так і називають – жемчужніци.

Перлини бувають прісноводні і морські.

Прісноводний, або річковий, перли – найбільш універсальний. Його здавна використовували для прикраси як нарядів селянок, так і суконь благородних дам. Річкові перли у тисячі разів дешевше, ніж морський, так як він видобувається легше і швидше; крім того, прісноводні жемчужніци крупніше морських і здатні одночасно вирощувати до 20 перлин. Прісноводний перли дрібніше морського, має менш правильну форму і менше блищить. Але зате річкові перли міцніше морського і більш стійкий до стирання. Саме прісноводний перли належить найбільша частка видобутку перлів у світі.

Намиста із річкових перлів

Найякісніший перли дають морські молюски види пологів пінктад (Pinktada) і птеро (Pteria). Зазвичай вони утворюють щільні поселення – банки, які розташовані на глибині 10-15 м.

Спочатку люди добували перли, пірнаючи за раковинами-перловаскойками. Промисел водолаза за перлами налічує більше 4 тисяч років. Він
дуже важкий і небезпечний, адже нирець повинен занурюватися на велику
глибину (зазвичай до 20 м) без всяких допоміжних пристосувань, озброєний
тільки ножем, залишатися там достатній час (зазвичай одну-півтори
хвилини), щоб зібрати якомога більше раковин і робити до 30 -40 занурень у день! Крім того, в море водолаза підстерігають акули.

З\’ясувавши, як утворюються перлини, люди навчилися вирощувати перли штучно. Цю технологію винайшов японський дослідник Кокіті Мікемото в 90-х роках 19 століття. Він же створив першу фірму по вирощуванню перлин. Перли
вирощують так: відкриваючи стулки раковини, під мантію жемчужниц
впроваджують чужорідні тіла, наприклад, крихітну намистинку або
бісеринку з натурального перламутру. Потім раковину поміщають у спеціальний водойма, в якій створюють ідеальні умови для проживання молюсків. Щоб виростити одну хорошу морську перлину, потрібно 3 роки, річкову – до 2 років.

Вирощений таким чином перли називається культивованими. Практично весь перли, використовуваний в ювелірних прикрасах (90%), – культивований. За своїми властивостями він нічим не відрізняється від натуральних
перлів, а обходиться в кілька разів дешевше, незважаючи на те, що далеко
не всі культивовані перлини відповідають стандартам якості – у цій
справі багато браку.

Основними постачальниками культивованих перлів є Китай і Японія, у меншій мірі – Австралія і Полінезія

Як утворюються перлини

Перлина – це єдиний дорогоцінний камінь, який має тваринне походження: він утворюється не в земних надрах, як алмази або смарагди, а в раковинах двостулкових молюсків.

Звідки всередині раковин беруться перлини? У Стародавній Греції вважали, що це затверділі сльози русалок. В середні віки вірили, що ангели ховають в раковинах сльози сиріт і невинно скривджених, і там вони перетворюються в перлини.

Насправді перлина – це плід праць молюска по самозахисту! Вона утворюється, коли всередину раковини потрапляє сторонній предмет або паразит, дратівливий для ніжного тіла молюска. Позбутися від стороннього тіла молюск не може, і тому він захищається від чужинця, огортаючи його шарами спеціальної речовини. Робить він це точно так же, як при формуванні своєї раковини.

Внутрішній шар раковини, що виробляється мантією молюска, являє собою перламутр (нім. Perl – перли, mutter – мати; Perlmutter – «мати перлів»). Якщо ви знайдете на річковому або морському березі раковину двостулкового молюска, розгляньте її внутрішню сторону. Ви побачите, що вона покрита шаром, що відливає красивим блиском.

Це і є перламутр. Внутрішня поверхня раковини двостулкового молюска

Коли в раковину потрапляє сторонній предмет, наприклад, піщинка або паразит, мантія починає закутувати непрошеного гостя перламутром – шар за шаром. Так і утворюється перлина. Завдяки їй молюск позбавляється від незручності, яку завдає їй сторонній предмет. Замурувавши його в гладкому карбонатному кульці, молюск зменшує тертя, знижує роздратування.

Таким чином, в центрі перлини завжди є “центр кристалізації”, зародок перлини. Але буває і так, що сторонній предмет в центрі перлини відсутній. В такому випадку запалом для освіти перлини може служити бульбашка газу, крапелька рідини або шматочок тканини молюска – в процесі формування перлини він поступово розкладається.

Як росте утворена перлина?

Форма зростаючої перлини залежить в основному від того, куди потрапив її зародок. Якщо перловий мішечок розташований у поверхні раковини, то перламутровий шар перлини зливається з перламутром раковини і утворює неправильну перлину – блістер. У блістери в місці прикріплення відсутня перламутровий шар. Якщо ж мішечок виявиться в мантії молюска, то виростає перлина правильної форми. Перлини, що формуються в м’язах або в прилеглих до них частинах, мають неправильну, часто дуже вигадливу форму.

Спочатку клітини мантії починають обволікати чужорідне тіло зовнішньої плівкою, утворюючи навколо нього перловий мішок, який вдавлюється в тканини тварини. Всередину перлового мішка спочатку виділяється трохи органічної речовини, потім кристали карбонату кальцію у вигляді призматичного арагоніту і, нарешті,
арагоніту у вигляді пластинчастого шару (перламутру).

Прісноводні, або річкові, перлини – найбільш універсальні. Їх здавна використовували для прикраси як нарядів селянок, так і суконь благородних дам. Річкові перлини в тисячі разів дешевше, ніж морські, так як вони видобуваються легше і швидше; крім того, прісноводні перлові крупніше морських і здатні одночасно вирощувати до 20 перлин. Прісноводний перлини дрібніше морських, мають менш правильну форму і менше блищать. Але зате річкові перлини міцніше морських і більш стійкі до стирання. Саме прісноводним перлинам належить найбільша частка видобутку перлин в світі.

Найякісніший перлини дають морські молюски види пологів пінктад (Pinktada) і Птеро (Pteria). Зазвичай вони утворюють щільні поселення – банки, які розташовані на глибині 10-15 м.

Історія видобутку перлин

Спочатку люди добували перлини, пірнаючи за раковинами. Промисел водолаза за перлами налічує понад 4 тисяч років. Він дуже важкий і небезпечний, адже нирець повинен занурюватися на велику глибину (зазвичай до 20 м) без будь-яких допоміжних пристосувань, озброєний тільки ножем, залишатися там достатній час (зазвичай одну-півтори хвилини), щоб зібрати якомога більше раковин і робити до 30 -40 занурень в день! Крім того, в море водолаза підстерігають акули.

З’ясувавши, як утворюються перлини, люди навчилися вирощувати перли штучно. Цю технологію винайшов японський дослідник Кокіті Мікемото в 90-х роках 19 століття.

Століттями людство дивувалася тому, як непоказні на вигляд устриці роблять настільки досконалі творіння. Греки пояснювали це божественним походженням перлів. Але навряд чи так думав майбутній перловий король Кокіті Микимото, і навряд чи він припускав, що вирощений ним перли одного разу прикрасить коштовності японського імператора. Він же створив першу фірму з вирощування перлин.

Як вирощують?

Відкриваючи стулки раковини, під мантію жемчужниц впроваджують чужорідні тіла, наприклад, крихітну намистинку або бісеринку з натурального перламутру. Потім раковину поміщають в спеціальний водойму, в якому створюють ідеальні умови для проживання молюсків. Щоб виростити одну хорошу морську перлину, потрібно 3 роки, річкову – до 2 років.

Вирощені таким чином перлини називаються культивованими. Практично всі перлини, які використовуються в ювелірних прикрасах (90%), – культивовані. За своїми властивостями він нічим не відрізняється від натуральних перлин, а обходиться в кілька разів дешевше, незважаючи на те, що далеко не всі культивовані перлини відповідають стандартам якості – в цій справі багато браку.

Основними постачальниками культивованих перлів є Китай і Японія, в меншій мірі – Австралія і Полінезія