Солодка картопля. Що таке батат і як його приготувати

Батат, або кумара, або солодка картопля родом із тропічних регіонів Америки, його відносять до бульбоплідних рослин родини Вьюнкові. Зараз батат вирощується в тропічних і субтропічних районах земної кулі, найбільше в Індії, КНР і Індонезії. Коренеплід зазвичай прирівнюють до одного з видів картоплі, але насправді він не належить до сімейства пасльонових.

Бульби батату близько 30 см завдовжки з тонкою шкіркою, в залежності від сорту можуть сильно відрізнятися за формою – круглі, веретеноподібні. М’якоть може бути білою, помаранчевою, жовтою, червоною і навіть фіолетовою.

Батат є неймовірно корисним коренеплодом, як і корінь селери, буряк, редька і топінамбур. Завдяки вмісту безлічі корисних речовин, батат обов’язково потрібно включати в зимово-весняний раціон, коли безліч овочів і фруктів недоступні або не корисні. У бататі містяться корисні каротиноїди і антоціани, які стійкі до теплової обробки.

Батат: корисні властивості

Калорійність батату становить 60 ккал на 100 г, що трохи менше, ніж у картоплі – 77 ккал. Батат містить вітаміни групи В, А, С, багатий на фосфор, тіамін, рибофлавін.

Помаранчеві і жовті різновиди солодкої картоплі містять велику кількість бета-каротину, перевищуючи іноді навіть моркву. В сортах з фіолетовою м’якоттю містяться антоціани, які зберігаються навіть після термообробки.

Батат часто рекомендують людям з діабетом, так як інсуліновий індекс коренеплоду значно нижчий, ніж у картоплі, що допомагає стабілізувати рівень цукру в крові.

Коренеплід також сприяє нормалізації активності печінки, нирок і шлунково-кишкового тракту, а також допомагає при хронічній втомі, безсонні, захворюваннях очей.

Як приготувати батат?

На смак батат може бути як прісним, так і дуже солодким. Приготований батат найбільше нагадує солодкувату підморожену картоплю, тому його і називають солодкою картоплею. Сирий же батат за смаком схожий на моркву.

Батат можна їсти сирим, але частіше за все коренеплід відварюють, смажать, тушкують, запікають і консервують. При термічній обробці солодка картопля не втрачає корисних речовин.

Топінамбур: вирощування на городі, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 квітня 2016 🕒 12 хвилин 👀 33738 разів 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за топінамбуром
• Рослина топінамбур – опис
• Посадка топінамбура у відкритий ґрунт
  • Коли садити топінамбур у ґрунт
  • Ґрунт для топінамбура
  • Після чого можна садити топінамбур
  • Як посадити топінамбур
  • Як вирощувати топінамбур
  • Полив топінамбура
  • Підживлення топінамбура
  • Розмноження топінамбура
  • Топінамбур у домашніх умовах
  • Хвороби топінамбура
  • Шкідники топінамбура
  • Лікувальні властивості топінамбура
  • Топінамбур – протипокази
  • Коментарі

  Рослина топінамбур (лат. Helianthus tuberosus), або Соняшник бульбистий, є видом трав’янистих рослин роду Соняшник родини Айстрові. Топінамбур відомий також як єрусалимський артишок, бульба, земляна груша або бараболя. Слово «топінамбур» походить від назви племені індіанців, які жили на території сучасної Бразилії – тупінамоас. Натуралізувався топінамбур у Чилі. До Європи земляна груша потрапила через Англію і Францію в XVI столітті, а з другої половини XIX століття вона стала широко вирощуватися як фуражна і харчова культура.

  У дикій природі топінамбур досі можна зустріти в Північній Америці вздовж доріг і на пустирях, а в культурі він росте по всьому світу, причому в багатьох країнах, таких як Японія, Швейцарія та Австралія, вважається бур’яном, оскільки відрізняється невибагливістю, морозостійкістю, врожайністю і пристосованістю до будь-яких умов.

  Посадка й догляд за топінамбуром

  • Посадка: посадка бульб у ґрунт – під зиму, за 2-3 тижні до заморозків.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: будь-який нейтральний або слабколужний (6,0-7,5 pH), окрім солончаків і занадто важких ґрунтів.
  • Полив: тільки в період тривалої посухи. Витрата води – 10-15 л на кожну рослину.
  • Підживлення: мінеральними добривами – щорічно навесні, органічними – один раз на 2-3 роки восени.
  • Розмноження: зазвичай бульбами або їх частинами з вічками, набагато рідше використовують насіннєвий спосіб.
  • Шкідники: слимаки, капустянки, дротяники.
  • Хвороби: біла гниль, альтернаріоз або борошниста роса.

  Рослина топінамбур – опис

  Земляна груша топінамбур вирізняється потужною кореневою системою, на підземних столонах якої утворюються їстівні бульби жовтого, червоного, фіолетового або білого кольору, що нагадують з вигляду корінь імбиру, а за смаком капустяний качан або ріпу. Стебло у топінамбура опушене короткими ворсинками, міцне і пряме, досягає у висоту від 40 до 300 см, вгорі галузиться. Листя топінамбура черешкове, опушене, пильчато-зубчасте. Нижні листки супротивні, серцеподібно-яйцеподібні, верхні чергові, ланцетні або подовжено-яйцеподібні. Квітки-кошики діаметром до 10 см складаються з серединних трубчастих жовтих квіток обох статей і з 10-15 безплідних несправжньоязичкових крайових золотисто-жовтих квіток. Плід топінамбура – сім’янка, яка дозріває з серпня по вересень.

  Земляну грушу культивують у промислових масштабах переважно в Америці, Росії та Азії, але топінамбур на дачі вже багато десятиліть вирощують як харчовий продукт, що має лікувальні властивості. За хімічним складом рослина нагадує картоплю, за поживністю ж перевершує такий цінний овоч, як буряк. Її бульби можна вживати в сирому вигляді, а також смаженими, вареними і тушкованими. З них готують навіть компоти і чай.

  Посадка топінамбура у відкритий ґрунт

  Коли садити топінамбур у ґрунт

  Топінамбур вирощують як у відкритому ґрунті, так і в контейнерах. У відкритий ґрунт посадка топінамбура здійснюється під зиму, за 2-3 тижні до настання стійких холодів, або навесні, коли достатньо прогріється ґрунт. Восени в ґрунт садять цілі бульби, а навесні їх можна при посадці ділити на декілька частин. Виберіть для топінамбура добре освітлену ділянку, де він не затінюватиме інші рослини, оскільки його стебла досягають у висоту 3 м. Найкраще буде посадити топінамбур по периметру городу або уздовж паркану.

  Ґрунт для топінамбура

  Ґрунт для топінамбура повинен бути слабколужним або нейтральним – pH у межах 6,0-7,5 одиниць. До складу ґрунту культура не вибаглива, вона прекрасно росте на будь-яких ґрунтах, крім надто важких і солончаків. Для підзимньої посадки ділянку готують за два-три тижні, але навіть якщо ви вирішили садити топінамбур навесні, все одно потрібно готувати ділянку під нього з осені.

  Ґрунт перекопують на глибину штиха лопати з додаванням компосту. Якщо ви садитимете топінамбур навесні, не розбивайте на зиму великі грудки землі. Зробите це перед весною. Фосфорно-калійні добрива слід вносити при посадці.

  Після чого можна садити топінамбур

  Найкращі попередники для топінамбура – картопля, капуста й огірки.

  Як посадити топінамбур

  У кінці квітня або на початку травня виберіть невеликі акуратні бульби топінамбура для посадки розміром із куряче яйце, замочіть їх у розчині Циркону з розрахунку 1 мл препарату на 1 л води, а потім посадіть на відстані 40 см одна від одної в траншею завглибшки 12-15 см. Ширина міжрядь має становити 60-70 см. Вийнятий із борозни ґрунт змішайте з кістковим борошном, після чого засипте цією сумішшю траншею.

  Вирощування топінамбура

  Як вирощувати топінамбур

  Догляд за топінамбуром дуже простий. Попервах після посадки необхідними заходами з догляду є розпушування ґрунту і прополювання ділянки від бур’яну. Коли сходи підростуть до 30 см, їх підгортають садовим компостом і продовжують це робити весь період у міру необхідності, а коли вони виростуть до 1 м, із двох кінців ряду встановлюють стовпи, натягують між ними по горизонталі дріт у пластиковій обмотці і підв’язують до неї рослини, щоб вони не ламалися від вітру. Коли топінамбур почне зав’язувати бутони, їх краще видаляти, щоб рослина не витрачала сили на цвітіння і плодоношення. З цією ж метою рослини, що занадто витягнулися, вкорочують до 1,5-2 м.

  Полив топінамбура

  здійснюють тільки в період тривалої посухи – від 10 до 15 л під кожен кущ. Якщо літо дощове, можете взагалі не перейматися поливом топінамбура – природних опадів йому буде цілком достатньо.

  Підживлення топінамбура

  Вирощування топінамбура передбачає внесення в ґрунт підживлення. Навесні, під час розпушування ділянки, в ґрунт додають гранули добрива, що містить азот і калій. У період бутонізації краще використовувати добрива в рідкому вигляді. У середині літа, наприклад, непогано удобрити топінамбур розчином морських водоростей або настоєм сидератів. Мінеральні добрива вносять у ґрунт щорічно, а органічні – раз на 2-3 роки.

  Розмноження топінамбура

  Найчастіше топінамбур розмножують вегетативним способом – бульбами, їх частинами або вічками, і про цей спосіб ми вам розповіли. Але топінамбур можна виростити і з насіння, проте генеративне розмноження топінамбура – занадто копітка і невдячна праця, що вимагає спеціальних знань, тож нехай цим займаються селекціонери. До того ж топінамбур із насіння потребує набагато більше часу, ніж топінамбур із бульб.

  Топінамбур у домашніх умовах

  Читачі запитують, чи можна топінамбур вирощувати в домашніх умовах. Його можна садити у великі контейнери або ящики з дренажем. Догляд за топінамбуром у контейнері нічим не відрізняється від догляду за ним у відкритому ґрунті, єдиною відмінністю є регулярний полив ґрунту.

  Шкідники і хвороби топінамбура

  Хвороби топінамбура

  При майже абсолютній стійкості до хвороб топінамбур все ж іноді можуть вразити біла гниль, альтернаріоз або борошниста роса.

  Біла гниль, або склеротініоз, утворює на стеблах рослин пліснявий повстяний наліт, від чого вони хворіють і в підсумку вкриваються зсередини наростами чорного кольору. Зараження відбувається через ґрунт. Сприяє розвитку захворювання перепад температур при високій вологості повітря. Хворі рослини потрібно негайно видалити з ділянки і спалити.

  Альтернаріоз – дуже поширене захворювання, воно вражає всі наземні частини рослини. Його можна діагностувати за темно-коричневими або більш світлими плямами з жовтуватою облямівкою на листках. З розвитком хвороби плями розростаються між жилками листової пластини, а черешки засихають разом із листям. Найбільш дієвий метод боротьби з захворюванням – обробка рослин фунгіцидами при температурі вище 18 ºC. Іноді досить одного сеансу, але краще провести два обприскування з інтервалом 10-12 днів.

  Борошниста роса проявляється на топінамбурі в другій половині вегетаційного періоду пухким білим нальотом із верхньої сторони листків. Згодом наліт стає рожевим або буріє, уражене листя робиться крихким і ламким. Сприяє розвитку хвороби спекотна погода з різкими коливаннями вологості і температури повітря, а також надлишок азоту. Гарний результат дають обробки топінамбура по листю фунгіцидами – препаратами типу Топаз, Байлетон, Квадріс, Швидкість, Тілт, Зате, Топсин і подібними до них.

  Шкідники топінамбура

  Ушкоджують топінамбур слимаки, капустянки, які живуть у ґрунті, а також личинки деяких комах. Щоб захистити рослини від слимаків, по ділянці розкладають спеціальні протислизнякові гранули. Якщо вам відомо, що на ділянці є такі шкідники, як совки, хрущі або капустянки, перед посадкою топінамбура в землю під перекопування закладають Діазонон або Фокс.

  Збирання і зберігання топінамбура

  Бульби топінамбура зріють не менше 120 днів. Збирати їх раніше терміну безглуздо, оскільки викопані зарано бульби до потрібної якості вже не дозріють. Викопують топінамбур навесні, до того, як прогріється земля, або восени, як тільки почне підмерзати ґрунт. Бульби топінамбура спокійно зносять у ґрунті морози до -40 ºC, якщо ви на зиму накидати на ділянку суху землю або сніг. Найкраще викопати восени стільки бульб, скільки ви зможете з’їсти за зиму, а решту можна викопати навесні – в період авітамінозу вони будуть дуже до речі. Головне – не забути зібрати їх до настання тепла, інакше бульби дадуть парость, і топінамбур перетвориться з корисного і смачного овоча на бур’ян.

  Зберігання топінамбура відбувається так, як і зберігання коренеплодів – у ящику з піском. Перед тим, як зберігати топінамбур у погребі, викопані бульби спочатку промивають і добре просушують. Якщо у вас немає льоху, поставте ящик на лоджії чи утепленому балконі. Невелику кількість бульб можна тримати в овочевому ящику холодильника.

  Сорти топінамбура

  Головне завдання селекціонерів сьогодні – вивести сорти топінамбура з найбільш компактним розміщенням бульб у ґрунті, оскільки коренева система з розташованими на ній бульбами розростається і вшир, і вглиб. І в цьому питанні у науковців є безсумнівний успіх. Ще одним пріоритетом у селекційній роботі є збільшення товщини стебла для кормових сортів рослини. Ну, і третім важливим завданням є виведення районованих сортів топінамбура.

  Існуючі сьогодні сорти топінамбура поділяються на кормові і бульбові. Кормові сорти дають урожай зеленої маси, але бульб утворюють небагато. Саме ці сорти і вирощують у промислових масштабах. У свою чергу і бульбові, і кормові сорти за термінами дозрівання поділяють на ранньостиглі і пізньостиглі. Пропонуємо вам знайомство з деякими сортами топінамбура, серед яких ви зможете вибрати підходящий для себе.

  • Інтерес – урожайний, інтенсивний у зростанні, вимогливий до вологи, жаростійкий і зимостійкий пізньостиглий сорт із потужними прямостоячими стеблами середньої гіллястості, великим, шорстким темно-зеленим листям і гладкими білими бульбами з глибокими вічками. Рекомендований для промислового вирощування в теплій місцевості.
  • Ленінградський – пізньостиглий високоврожайний сорт кущоподібної форми з темно-зеленими стеблами, овальним зеленим листям і білими видовженими бульбами середньої величини, що прекрасно зберігаються до весни в землі. Цей сорт придатний для вирощування в північно-західному регіоні.
  • Волзький 2 – посухостійка і зимостійка високоросла рослина з компактною кореневою системою, округлим стеблом, слабкоопушеним зеленим листям і білими зі світло-фіолетовими фрагментами бульбами грушоподібної форми.
  • Скороспілка – невимогливий до освітлення морозостійкий ранньостиглий сорт із компактною кореневою системою, серцеподібними листям, порізаним по краях великими зубцями, добре розгалуженим стеблом і гладкими, округлими білими бульбами.
  • Пасько – високоврожайний бульбовий пізньостиглий кущистий і високорослий сорт зі слабкопогілкованими стеблами, великим листям і білими округлими бульбами масою до 80 г.
  • Сонячний – високоврожайний бульбовий сорт пізнього дозрівання, придатний для вирощування в будь-якій місцевості. У рослин цього сорту помірна кущистість, сильнопогілковані стебла, великі листки і витягнуто-еліптичної форми білі бульби середнього розміру масою до 60 г.
  • Знахідка – урожайний пізньостиглий сорт зі слабкопогілкованим стеблом, великим, несиметрично розташованим листям, компактною кореневою системою і грушоподібної форми білими з рожевими прожилками навколо вічок бульбами. Призначений для вирощування в південних районах.

  Крім описаних, популярністю користуються такі сорти топінамбура: Білий, Патат, Веретеноподібний, Вадим, Червоний, Омський білий і Північнокавказький.

  Властивості топінамбура – шкода і користь

  Лікувальні властивості топінамбура

  При вивченні складу топінамбура науковці були здивовані різноманітністю назв мінералів і вітамінів. За кількістю заліза в бульбах, наприклад, рослина значно перевершує такі корисні рослини, як морква, ріпа і буряк, а каротину в 1 кг топінамбура міститься 60-70 мг. Що ж входить до складу топінамбура? Калій і кальцій, хром і фтор, магній і марганець, кремній і натрій, вітаміни B1, B2, B6, B7, C, PP, а також клітковина, пектин, жири, білки, органічні кислоти, природний аналог інсуліну інулін та амінокислоти аргінін, валін, леїцин і лізин.

  Топінамбур допомагає при сечокам’яній хворобі, подагрі, відкладенні солей, ожирінні й анемії. Відвар із нього знижує рівень цукру і нормалізує роботу підшлункової залози. Вживання в їжу бульб топінамбура просто необхідне жителям великих міст із неблагополучною екологічною обстановкою, оскільки за рахунок клітковини й інуліну, що входять до його складу, він виводить з організму солі важких металів, радіонукліди, токсини і зайвий холестерин.

  Топінамбур рекомендують вживати в їжу:

  • для профілактики цукрового діабету;
  • при захворюваннях шлунково-кишкового тракту;
  • для зниження кров’яного тиску;
  • для виведення токсинів з організму;
  • для підвищення рівня гемоглобіну в крові;
  • для захисту від вірусних інфекцій.

  За вмістом вуглеводів топінамбур перевершує цукрову тростину і буряк. Найбільш корисними бульби топінамбура бувають відразу після збирання, оскільки за час зберігання в результаті гідролізу частина інуліну перетворюється на фруктозу. Однак нічого шкідливого в цьому немає, особливо для діабетиків, яким фруктоза замінює цукор.

  Топінамбур здатний знімати нудоту, зупиняти блювоту, нейтралізувати підвищену кислотність, усувати гіркий присмак у роті. Його вживають при вагітності для збагачення корисними речовинами організму матері і плоду. Вживання в їжу бульб топінамбура паралельно з медикаментозним лікуванням захворювань сприяє швидшому одужанню, зокрема за рахунок підвищення імунітету і за рахунок виведення з організму токсинів.

  Вживання соку з топінамбура знижує підвищену кислотність шлункового соку, усуває головний біль через підвищений тиск, сприяє загоєнню ранок і виразок, полегшує стан при поліартриті, хворобах шлунка і дванадцятипалої кишки. П’ють його по 50 г тричі на день за 15 хвилин до їжі.

  Затребуваний топінамбур і в косметології: з його допомогою можна зняти запалення або подразнення шкіри, розгладити зморшки, очистити пори. Щоб усунути в’ялість шкіри, потрібно протирати обличчя і шию на ніч соком топінамбура. Жирну шкіру лікують маскою з тертого топінамбура з додаванням половини чайної ложки меду. Суху шкіру можна просочити, якщо додати в описаний склад маски для обличчя половину чайної ложки оливкової олії. Маску змивають через 20 хвилин теплим зеленим чаєм, а ще через 10 хвилин протирають шкіру шматочком льоду. Косметичний курс – 20 процедур.

  Топінамбур – протипокази

  Протипоказань топінамбур не має, хіба що у вас індивідуальна незносність цього продукту. Вживання топінамбура в сирому вигляді може викликати метеоризм, але з часом кишечник звикне, і ви перестанете відчувати незручність. Якщо ж звикання не відбудеться, ви можете їсти топінамбур у тушкованому або відвареному вигляді. Ну і, звичайно, не намагайтеся з’їсти всі запаси бульб за один раз – будь-який продукт при переїданні може викликати дискомфорт.

  У чому полягає різниця між бататом і топінамбуром? Давайте розбиратися!

  Батат і топінамбур- це одне і теж чи ні? Батат і топінамбур все міцніше входять в життя садівників не тільки завдяки корисним властивостям своїх плодів, а й за привабливий зовнішній вигляд під час цвітіння. Популярність як батата, так і топінамбура набирає обертів, проте навіть серед любителів рослин ще знаходяться ті, хто їх плутає. Однак багато хто думає, що два назви відносяться до одній рослині. Це далеко не так. Прочитавши статтю, можна легко в цьому переконатися.

  Коротке визначення і ботанічний опис

  Солодка картопля

  Батат – що це таке? Батат – це однорічна, трав’яниста, світлолюбна, стійка до посухи культура. На коренях утворюються численні потовщення – бульби, які можуть бути різноманітної форми і розміру. Стебла батата повзучі, добре гілкуються і міцно зміцнюються.

  Земляна груша

  У народі отримав назву земляна груша. На відміну від батата, топінамбур – багаторічна рослина, яка витримує дуже низькі температури. Утворює підземні бульби, які переплітаються між собою. Надземна частина топінамбура дуже схожа з соняшником.

  Таким чином, батат і топінамбур абсолютно різні рослини, Як за часом зростання, так і за властивостями. Детальний опис топінамбура в цьому відео:

  У чому різниця?

  Зовнішній вигляд

  зовні дані рослини розрізняються як надземною частиною, так і бульбами. Бульби батату мають довгасту форму, досить рівні. Забарвлення може бути будь-якою: від жовтого до фіолетового кольорів. Бульби топінамбура горбисті, химерно зігнуті. Забарвлення може варіюватися від білого до темно-жовтого кольору в залежності від сорту (більше про види і сорти топінамбура читайте тут). Стебла батата гнучкі, сланкі. Квіти можуть бути різними за колірною гамою: білими, рожевими, блідо-бузковими. Форма квітки нагадує дзвіночок. Топінамбур досягає досить високих розмірів. Стебла прямі, досить товсті. Суцвіття жовті, схожі на велику ромашку (дізнатися про те, як цвіте топінамбур, а також подивитися народні рецепти відварів і настоїв з квітами, можна тут).

  Місце виростання

  Батьківщиною батата вважають Перу. Тому рослина дуже теплолюбива, любить добре освітлені місця, стійко до посухи. Де вперше з’явився топінамбур невідомо. Його вживали в їжу племена бразильських індіанців. Рослина має досить широке коло проживання. Може рости як в тропічних умовах, так і при помірному кліматі середніх широт.

  Хімічний склад

  Калорійність батату майже в півтора рази вище, ніж у картоплі (Приблизно 108 ккал на 100 г продукту). Будь-які його види і сорти містять білки, жири, харчові волокна і вуглеводи. Серед вітамінів можна виділити: А, В1, В2, В3, В4, В5, В6, В9, С, Е і К. У складі батата багато калію, магнію, фосфору, цинку та інших мінералів.

  За хімічним складом бульби топінамбура дуже схожі з картоплею. Земляна груша перевершує багато овочів за поживністю. Бульби топінамбура містять близько 4% білка, Велика кількість мінеральних солей, розчинний полісахарид інулін (від 16 до 18%), фруктозу, мікроелементи, 2-4% азотистих речовин. Дуже багаті вітаміном В1, містять вітамін С, каротин. Детально про калорійність, хімічний склад, зміст БЖУ топінамбура ми розповідали в окремому матеріалі.

  Користь і шкода

  • цукровий діабет;
  • підвищений тиск;
  • хронічна втома, неврози;
  • клімакс;
  • погана згортання крові.

  Важливо. Зловживання бататом може викликати алергічну реакцію.

  Не можна применшити і користь земляної груші. В Японії топінамбур навіть вводять до складу деяких продуктів харчування. Вживання овоча допомагає підтримати організм при різних патологіях:

  • захворювання шлунково-кишкового тракту;
  • неправильний обмін речовин;
  • при проблемах шкіри;
  • при невритах і розладах нервової системи.

  Звичайно, при вживанні в їжу батату і топінамбура потрібно бути обережними.

  Батат, наприклад, не можна вживати в період вагітності, так як це може негативно вплинути на розвиток плода. Великий вміст вітаміну С робить руйнівний вплив на шлунково-кишковий тракт. До того ж батат має яскраво виражене проносну дію. Тому людям, які мають проблеми зі стільцем, потрібно утриматися від вживання батата.

  Топінамбур може завдати шкоди при порушенні згортання крові. Потрібно обережно вживати земляну грушу в їжу при жовчнокам’яній і сечокам’яній хворобі. Коренеплід може викликати рух каменів, закупорку або пошкодження сечоводів, або жовчовивідних каналів.

  Більше про лікувальні властивості топінамбура читайте тут, а з цієї статті ви дізнаєтеся, яку користь містить в собі овоч і чи може завдати шкоди організму.

  Галузь застосування

  Батат широко використовується в області кулінарії. У деяких країнах, таких як Індія, страви з батату є традиційними.

  Топінамбур має більш широку сферу застосування. Його використовують не тільки для приготування їжі, але і в медичних цілях, а також для приготування косметичних засобів. У хід йдуть не тільки бульби, а й листя земляної груші.

  Можливо, вам буде цікаво подивитися наші статті про корисні властивості не надто відомого продукту з топінамбура – сиропу, а також як приготувати і використовувати для лікування сушений овоч.

  Що краще вибрати, коли і чому?

  Звичайно, не можна точно відповісти на це питання. Все ґрунтується на перевагах окремої людини. Відносно вирощування більше плюсів має топінамбур, Який досить невибагливий і виживає в будь-яких умовах (більше про вирощування та правила посадки топінамбура читайте тут) Якщо виходити з смакових переваг, то пальму першості можна віддати батату, так як існує величезна кількість сортів коренеплоду, з яких можна приготувати неймовірне безліч страв.

  Як батат, так і топінамбур заслужили звання корисних і потрібних рослин. В даний час все частіше на присадибних ділянках можна зустріти їх насадження. А в питанні вибору одного або іншого рослини кожен повинен виходити зі своїх індивідуальних переваг. Найголовніше в будь-якій справі – почуття міри.