Що не можна класти до компосту: ви могли цього не знати

Компост для городників – це зручна можливість одним пострілом вбити двох зайців. З одного боку – якісне та безкоштовне добриво для рослин у вигляді перегною. З іншого – безпроблемне позбавлення побутового сміття.

Однак не поспішайте кидати до компостної ями все поспіль. Підживлення повинне складатися із натуральних інгредієнтів. І є цілий список продуктів та предметів, які не можна додавати до компосту, навіть незважаючи на те, що це органіка – одні можуть спровокувати зараження різними інфекціями, інші просто не згниють і затримають дозрівання компосту.

Що не можна додавати у компостну яму

• овочі та фрукти після термічної обробки;
• шкірку від цитрусових;
• хворі рослини;
• багаторічні та обсіменені бур’яни;
• деякі рослини: помідорне та картопляне бадилля, наперстянку, рицину, ракітник, конвалію;
• насіння та кісточки фруктів;
• відходи після використання отрут, гербіцидів та пестицидів;
• товсті шматки деревини та великі деревні відходи;
• крейдований глянсовий папір;
• синтетичні тканини та пластмасу, скло;
• великі кістки, сало, жир та інші важко гниючі органічні залишки.

Що таке компостування та як воно працює?

Дізнавайтесь нову інформацію за допомогою наших інформаційних листів

Якщо ви коли-небудь хотіли дізнатися, як відбувається процес компостування, це стаття для вас! Ми відповімо на найпоширеніші запитання: від «що таке компостування?» та «що слід класти в компостну яму?». Дізнайтеся, як можна перетворити кухонні та садові відходи й паперові вироби в багатий на поживні речовини матеріал, який живить ґрунт.

Що таке компостування?

Простими словами, компостування – це процес природного розкладання органічного матеріалу, що призводить до виникнення матеріалів багатих на поживні речовини, що живлять ґрунт.

Як компостування відходів впливає на нашу планету?

Ми вже знаємо що таке компостування, але як воно впливає на навколишнє середовище? Перевагами компостування є зменшення забруднення, допомога ґрунту та зменшення кількості хімікатів, що використовуються для вирощування врожаю. Розглянемо, як це робиться більш докладно.

По-перше, компостування допомагає зберігати рослинні відходи у відповідному місці. Коли вони потрапляють на звалище, вони забруднюють навколишнє середовище. Це тому, що рослинні відходи погано гниють на звалищі без повітря. Вони виробляють парниковий газ метан, який негативно впливає на зміну клімату.

По-друге, компост живить та покращує ґрунт, допомагаючи йому утримувати вологу. Це допомагає овочам й рослинам рости та протистояти загальним хворобам.

По-третє, компост можна використовувати на посівах замість хімічних добрив, який зменшує забруднення води та бореться з іншими екологічними проблемами.

Що таке процес компостування?

Процес компостування відходів складається з таких етапів:

1. Спочатку покладіть рівну комбінацію «зеленого» матеріалу (м’який та багатий на азот) та «коричневого» матеріалу (сухий та багатий вуглецем).
2. Нижній шар має містити більше деревного матеріалу (для полегшення циркуляції повітря), а поверх нього слід покласти шар із різних матеріалів на глибину не менше 30 см. Уникайте використання одного домінуючого матеріалу. Наповніть контейнер для компосту якомога більше.
3. Регулярно наповнюйте контейнер до повного завантаження.
4. Купа почне нагріватися й розкладатися.
5. Через пару тижнів, коли вона почне охолоджуватися, ретельно перемішайте вміст купи. Якщо вона висихає, додайте води.
6. Регулярно перевертайте купу (принаймні щомісяця), щоб провітрити її.
7. Компост буде готовий, коли купа буде мати землистий/вологий запах лісу, темно-коричневий колір та розсипчасту структуру, як ґрунт, і становитиме приблизно половину від початкового розміру. Цей процес може тривати від двох до чотирьох місяців у теплих умовах, хоча інколи він займає до року й довше.

Як відбувається процес компостування?

Мікроорганізми діють в усіх рослинних відходах і перетворюють їх у компост.

Компостування органічних відходів потребує правильного рівня повітря, світла, температури та води, щоб бактерії та грибки могли робити свою справу. Їх слід розміщувати в затіненому місці, підтримувати вологими в суху погоду й регулярно перевертати, щоб забезпечити достатньо повітря.

Хороші контейнери для компосту допомагають утримувати вологу та тепло, пропускати повітря та забезпечувати дренаж.

Що можна додавати до компостної купи

Вам потрібна рівномірна суміш «зеленого» та «коричневого» матеріалів.

Зелені (багаті азотом) матеріали включають:

• скошену траву;
• обрізки фруктів та овочів (крім цибулі та шкірки цитрусових);
• кавову гущу та заварку;
• зрізані квіти;
• бур’яни та однорічні рослини;
• м’які обрізки.

Коричневі (багаті вуглецем) матеріали включають:

• тирсу (крім обробленої деревини);
• подрібнені жорсткі обрізки;
• мертве листя;
• стебла рослин;
• солому;
• подрібнені паперові пакети;
• газети;
• скручений папір (крім глянцевого);
• рваний картон.

Що не слід додавати в компостну купу

До компостної купи не слід додавати:

• приготовлену їжу;
• молочні продукти;
• рибу;
• м’ясо;
• хворі рослини;
• багаторічні бур’яни;
• вугільну золу.

Як Zewa намагається допомагати довкіллю

У Zewa ми працюємо над зменшенням шкідливого впливу на навколишнє середовище. Ми прагнемо знайти шляхи підвищення надійності в ключових сферах нашої діяльності за допомогою інновацій у галузі виробництва, упакування та доставки. Наприклад, наш туалетний та кухонний папір підходить для промислового компостування.

Маючи всю цю інформацію, тепер ви можете бути впевнені, що знаєте, що таке компостування, як це приносить користь нашій планеті, та як ви можете створити власну компостну купу.

Що таке компостна яма і як її облаштувати?

Досвідчені городники вважають компост своїм вірним помічником у догляді за культурами і ґрунтом. Він підвищує якість ґрунту, є хорошим добривом і основою для мульчування. Компост без зусиль і особливих витрат можна приготувати самостійно – головне, знати, де розташувати компостну яму, як її наповнити і облаштувати. Розглянемо всі ці моменти докладно.

Зміст матеріалу

Що це таке?

Компост – це насамперед екологічно чистий матеріал (органічне добриво), який сприяє поліпшенню властивостей ґрунту і підживлює корисними елементами рослини. Компостна маса робиться з органічних відходів, процес перегнивання перетворює їх на корисний склад. Але зовсім гнилі відходи в компост не закладають, щоб не провокувати поганий запах. Зрілий компост пахне свіжою лісовою землею, добриво виходить однорідним, темного (коричневого) кольору. З нього роблять розчин для підживлень або використовують у натуральному вигляді.

У першому випадку одну лопату компоста розчиняють у 20 літрах води, наполягають протягом тижня, потім поливають городні та кімнатні рослини. У другому – вводять масу в ґрунт, працюючи при цьому граблями: 5 кілограмів такого добрива розраховані на 1 квадратний метр землі. Метод використання компоста в якості добрива досить поширений серед любителів садово-городніх справ. Їм удобрюють майже всі культури. Щоправда, дуже акуратно треба підгодовувати коренеплоди, томати, кавуни і диню, оскільки вони «перероблять» компост для нарощування зеленої маси, а врожай при цьому постраждає.

А ось огірки, кабачки, гарбуз і земляника таке харчування особливо люблять. «Наситившись», вони дадуть прекрасні плоди, насичені хорошим ароматом, з яскраво вираженими смаковими якостями. Компостом мульчують грунт навколо дерев, а також топлять у парниках і теплицях. Облаштувати компостну яму нескладно, а вигода виходить багаторазова. Способів виготовлення цієї спеціальної ями багато, бажано, щоб вона складалася з 3-х частин. Компост потрібно закласти в «сховище» для дозрівання. У перегородках обов’язково залишають отвори для повітрообміну і вентиляції.

Наявність дверей або знімного кришки – обов’язкова умова: у період визрівання відходної маси потрібно мати до неї доступ, щоб періодично перешкоджати складу.

Загальний пристрій і розміри

Класичний варіант компостної ями – це конструкція 2х1,5 метра, у висоту також 1,5 м і 0,5 метра вглиб землі. Втім, у досвідчених садівників свої розрахунки. Вони виходять з того, що в компостній органіці повинна бути вологість на рівні 55%, температура в центрі компостера – не менше 70-80 градусів і умови для хорошої циркуляції повітря. А це вдається забезпечити тільки при обсязі в 1 кубічний метр – значить, розміри компостера повинні бути 1х1 м і у висоту на 1 метр. Якщо обсяг більший, виникнуть складнощі з підтриманням потрібної температури, а якщо менше, непросто буде зберегти потрібну вологість.

Конструкції роблять закритого і відкритого типів. Більш складною вважається закрита яма. Каркас для неї роблять або дерев’яним, або з бетону. Якщо вибирається дерев’яна основа, то перед цим дерево проходить спеціальну обробку, щоб воно не гнило. Для створення компостної купи відкритого типу треба вирити яму на невелику глибину, обкласти стіни шифером і укласти туди листя, траву і органіку. Як правило, передню стінку роблять або знімною, або висувною – так простіше забирати масу для обробки грядок. Ну, і треба мати доступ для того, щоб досипати компоненти, якщо яма не заповнена спочатку відразу вся.

Доступ до вмісту повинен бути ще й тому, що періодично доведеться перешкоджати компост. Дно нічим не застилається, щоб залишити можливість проникнення до компосту хробаків і мікроорганізмів – вони допоможуть швидше забродити відходам.

Для нерозповсюдження запаху треба таку яму укрити брезентом, також потрібно захистити споруду від опадів.

Де розташувати?

Городники в селі зазвичай облаштовують ями для компоста на своїх присадибних ділянках: в саду, городах, недалеко від будинку, на задньому дворі. Якщо є недалеко громадські компостери, можна скористатися спільним місцем. Можна закласти органіку на компост безпосередньо на грядках, де висаджуються культури, але, як правило, виготовляються спеціальні конструкції-ями. Згідно з вимогами СНіП розташування компостера має бути не ближче 8-10 метрів від житлових приміщень, від підвалів мінімальна відстань має скласти як мінімум 7 метрів, а також не ближче ніж на 25 метрів від водних джерел.

Купа повинна знаходитися подалі від забору сусідів – щоб і їм не заподіяти дискомфорту через неприємне повітря, треба дотримуватися норм розміщення. При виборі місця для компостної ями треба вивчити напрямок вітру, особливо це важливо, якщо ділянка знаходиться в межах міста. І якщо ви знайшли відповідне місце, то краще, щоб воно було в тіні – під відкритим сонцем зріти органічне добриво буде довше.

Як облаштувати яму?

Зробити на дачі своїми руками компостну яму не складе труднощів. Самостійно побудувати її можна з будь-якого підручного матеріалу: шиферу, профнастилу, дерев’яних піддонів, залізних або пластикових бочок та іншого. Є заводські розбірні конструкції, а можна зробити їх капітальними з бетону або цеглин – такі будови вважаються більш довговічними. Далі розглянемо покрокові інструкції виготовлення різних варіантів.

За фінською технологією

Фінська технологія приготування компоста полягає в безперервному отриманні якісного субстрату. Можна придбати готові відсіки для складування органіки або зробити самостійно. Суть методу в наступному: заповнюють ящики послідовно, а потім, виймаючи з першого відсіку готове добриво, в нього перекладають напівготовий компост з другого відсіку, в другий – вміст третього, який після спустошення наповнюють знову відходами, і так далі.

Зазвичай, щоб отримати зріле добриво з відходів органіки, потрібно не менше 2-х років, а при такій технології процес значно скорочується. При дотриманні всіх норм по температурному режиму і вологості вже через 4 тижні після закладки біомаси можна отримати якісний субстрат. Компостери за фінською технологією повинні бути об’ємом в 1 кубометр. У них потрібно підтримувати вологість вмісту в межах 60% при температурі не менше 70 градусів (можна до 80 градусів). У покупних пристроях є вмонтовані датчики для заміру температури і вологості повітря.

Для виготовлення самим краще використовувати дерев’яні дошки, попередньо обробивши їх спеціальним розчином, щоб вони самі не згнивали при процесі гниття органічних речовин. Один з дешевих і зручних варіантів – компостна яма за фінською технологією з піддонів. Не забуваємо правильно застосовувати розміри для такого компостера: 1х1х1 м.

Це дуже важливий момент, оскільки в меншій скриньці органіка може пересохнути і перетворитися на труху, а в більшій – може просто згоріти від надмірного тепла.

Шифер

Яма з шиферу буде служити довго, а виконати її можна досить просто, заглибивши в землю по периметру шиферні листи. Для більш капітальної будови шифером треба оббити укладений дерев’яний каркас. Тут все залежить від того, чи потрібна постійна компостна яма або тимчасова. Конструкцію можуть тримати і металеві труби, але якщо вона має дерев’яні опори, то їх періодично потрібно зміцнювати, обробляючи антисептиком, або виробляти їх повну заміну, що потребує великих зусиль.

Дерев’яною може бути і кришка такого пристрою, яку теж потрібно обробляти для більш тривалої експлуатації. За допомогою того ж шиферу ємність поділяють на дві або три частини. Є ті, хто вважає шифер не дуже вдалим матеріалом для виготовлення пристрою, в якому зріє компост. На їхню думку, органіка в шиферній конструкції буде набагато довше зріти, а тому це не найкращий варіант для основи компостної ями.

З піддонів

Змайструвати компостну яму можна з чого завгодно, але, на думку більшості, все-таки ідеальною основою для цього вважається дерево. А щоб швидко і без особливих розтрат спорудити компостну скриньку, можна скористатися піддонами. Вони доступні за ціною, і не потрібно буде витрачатися на більш дорогі дошки і бруски. Тільки потрібно відразу ж закупити спеціальний засіб для захисту деревини від впливів ґрунту і органіки, а також фарбу, щоб облагородити і зовнішній вигляд конструкції. Фарбувати скриньку потрібно в кінці збірки, а ось обробку антисептиком проводять на самому початку (слідувати за інструкцією). Збирають компостну яму після повного висихання деревини: можна комплектувати кожну стінку розміром 1х1 м окремо, а потім все зібрати, щеплюючи шурупами піддонні дошки до брусів.

На передній стінці потрібно зробити дверцята заввишки хоча б у 30 сантиметрів, прикріпивши її петлями. Не забувайте і про перегородки – їх має бути кілька. Коли конструкція буде зібрана, на дно слід зробити настил з горбилів, а для стікання зайвої рідини треба залишити щілини між ними. Влітку в зній потрібно буде поливати вміст ящика – зазори між горбилями виконають свою функцію.

Дах краще зробити двоматний, щоб один скат був глухим, а другий – на петлях. Це дозволить вільно завантажувати сировину (відходи та іншу органіку) для перетворення на добриво.

З цегли

Компостну яму можна створити зі звичайної червоної цегли, силікатної білої або шамотної. Виганяють конструкцію в три стіни, в кладці залишають невеликі зазори для припливу повітря. До речі, цеглу необов’язково скріплювати цементним розчином.

Таку конструкцію потім легко можна розібрати і перемістити на інший майданчик. Обов’язково треба передбачити додаткове відділення для перекидання і перевертання вмісту в такій ямі. Потрібно зробити дах з відповідного матеріалу, бажано зі зручною ручкою.

Інші варіанти

Міцну, надійну і довговічну яму для гниття органіки роблять з бетонних кілець. Такий колодязь можна злегка вкопати в землю або поставити просто на грунт. У нього можна скласти траву, навіть фекалії, сухе листя – вийде якісний компост без зайвих витрат. Таку яму можна накрити плівкою, або зробити кришку з дерева. Єдиний мінус такої конструкції в тому, що з неї незручно діставати готове добриво. У бетонній основі неможливо зробити дверцята або знімну панель.

У кого є старі залізні бочки або інші металеві конструкції, можна «заквасити» відходи в них. Тільки доведеться вирізати днище з обох сторін, потім встановити основи на рівну ґрунтову поверхню. Такі ємності обробляють чорною фарбою для кращого проникнення променів сонця і підтримки оптимальних умов у компостері. Незручність лише в тому, що потрібно піднімати бочку брухтом, щоб дістати готове добриво.

Набагато легшою виходить пристрій з автопокришок. Потрібно всього-то 4-6 покришок для формування з них циліндра-ями, а щоб повітря циркулював, через гуму проводять пластмасові трубки. Компостні ями бувають і в готовому вигляді, їх тільки потрібно встановити і навчитися ними користуватися. Мова про біотуалет – це особливий вид компостної ями. Цей заводський пристрій здатний переробити в добриво навіть відходи життєдіяльності людей. У ньому є відсік для суміші з торфу і деревних тирси. Після відвідування такого туалету людина просто повертає спеціальну ручку, в результаті чого відходи рівномірно засипаються деревно-торф’яним складом.

Такий компостер буде приймати і невеликі порції харчових відходів, які так само будуть засипатися спеціальним складом і «бродити», перетворюючись на органічне харчування для рослин і ґрунту. Як тільки один ящик біотуалету заповниться, його прибирають і вставляють інший. Отриманий таким способом компост має високу концентрацію, тому при використанні його перемішують із землею, піщаною сумішшю або додатково ще розводять торфом.

Як і чим заповнювати?

Харчові відходи закладають шарами, чергуючи, наприклад, картопляні очищення з листям, потім можна кинути яблука, зібрані восени в палісаднику, і закидати їх ботвою. Для компостування вибирають сирі очищення ягід, фруктів, овочів у сирому вигляді, але, наприклад, картопляних шкурок і помідорних відходів не повинно бути більше 20% від всієї компостної маси. Можна додавати чайні та кавові залишки, цибулю, яєчну шкаралупу, інші харчові відходи, а також солому, свіжу траву, золу.

Щоб зробити готовий склад більш насиченим, компоненти перемішують з гноєм або курячим послідом. При відсутності такого компост треба заправити невеликою кількістю селітри. Не рекомендується складати в загальну масу бур’яни. З них роблять окремі купи, накривають їх плівкою, і вони загнивають окремо – це гарантія того, що сорна трава не приживеться знову на ділянці. А ось гілочки, коріння хвойних і звичайних дерев дрібно подрібнюються і додаються на переробку в корисну підгодівлю.