Добриво Калімаг: інструкція і застосування в саду та городі

Інструкція до добрива «Калімаг»: склад, властивості, принцип дії. Застосування калімагнезії в саду і городі – чуйні до підгодівлі рослини, типи ґрунтів, що правила внесення.

Якщо вам не пощастило з землею на ділянці, зверніть увагу на трикомпонентну концентровану добавку «Калімаг». Добриво дозволяє нормалізувати властивості виснажених грунтів, збільшити їх родючість, підвищити якість і кількість плодів.

Про те, як за допомогою добрива домогтися збільшення врожаю і не нашкодити рослинам я розповім в цій статті. Ми розглянемо властивості калімагнезії, її дія на садові і городні культури, тонкощі внесення.

Опис

У торговельній мережі калійно-магнезіальні концентрати зустрічаються під назвами «Калімаг», «Калій магнезія», «Калімагнезія», що залежить від випускаючої компанії. Оскільки в промисловому овочівництві такі добавки використовується рідко, то у продаж вони надходять розфасовкою 1 і 3 кг.

Склад

«Калімаг» – трикомпонентна мінеральна добавка, що відноситься до бесхлорным добрив. По-науковому добриво називають подвійним сірчанокислим калієм-магнієм, оскільки діючі речовини представлені в сольовій формі. Хімічне позначення добрива – K2SO4 * 2MgSO4.

Калімагнезію позначають як K2SO4 * MgSO4 і називають калій магній сульфатом. Магній з калієм є основними компонентами, сірка – додатковим.

Хлорні включення утворюються під час виробництва, присутні у складі обох добрив в микродозе, за рахунок чого калійно-магнезіальний концентрат вважається безхлорною добавкою.

Різниця між двома добривами незначна, полягає в процентному вмісті K та Mg – у калімагнезії в середньому 29 і 9 відсотків, у «Калимага» – близько 20 і 9%. Оскільки за принципом дії та ефективності ці добавки майже не відрізняються, ми будемо розглядати їх як аналоги.

Нормативний процентний склад

Зверніть увагу: відхилення складу «Калимага» і калімагнезії в нормативних межах не впливають на їх якісні характеристики і ефективність.

Калійні добрива: види, особливості застосування та переваги

Калій разом з азотом і фосфором входить до групи NPK, яку, зазвичай, агрономи вносять з добривами для отримання високого та стабільного врожаю, тож про його важливість у системі живленні, мабуть, ніхто не сперечатиметься. Але є аграрії, що недооцінюють його значимість. Тож SuperAgronom.com вирішив з’ясувати, навіщо потрібно вносити калійні добрива, які вони є та чим сільськогосподарським культурам загрожує нестача цього елемента у ґрунті?

Калій поліпшує стійкість культур до повітряної посухи, хвороб, шкідників, забезпечує транспорт продуктів фотосинтезу з вегетативних органів до органів плодоношення. Але, на відміну від інших елементів, він виноситься із врожаєм у невеликій кількості, оскільки переважно зосереджений у соломі та інших пожнивних рештках культур.

Калій бере участь у процесах формування квіток і плодів. За його нестачі рослини схильні до різних хвороб, листки жовтіють, буріють і відмирають. Його додають і в період сходів, і в період підготовки рослини до зими. Наприклад, у критичні фенофази росту і розвитку сої дуже важливо забезпечити їй повноцінне живлення і поповнити усі існуючі дефіцити — особливо калію, оскільки це може суттєво вплинути на рівень майбутньої врожайності.

Недостатня забезпеченість рослин калієм відчутно обмежує дію азоту, особливо це стосується низькобуферних ґрунтів. Повне задоволення потреб рослин у калії та фосфорі сприяє підвищенню загальної здатності краще підлаштовуватися під стресові умови та якомога безболісно їх переносити, що, зокрема, включає посухостійкість та зимостійкість в озимих культур.

Дія калійних добрив підвищується у сівозміні з травами, що виносять із ґрунту велику кількість цього елемента живлення. Вони, хоч і менш рухомі, аніж азотні, на ґрунтах легкого гранулометричного складу при збільшеній вологості можуть вимиватися.

За інформацією Інституту живлення рослин, валовий вміст калію у ґрунті перевищує запаси фосфору та азоту разом узятих. В основному цей показник залежить від гранулометричного складу ґрунту. Найбільша кількість калію у важких ґрунтах. У підорному шарі сірих лісових та дерново-підзолистих ґрунтів вміст калію більший, аніж у орному шарі. Проте основна маса калію перебуває у нерозчинній та малодоступній для рослин формі.

Переважно у всіх ґрунтах України спостерігається підвищений вміст калію, а середній та низький — лише у 30%. Та і ефективність калійні добрива проявляють не однаково на всіх типах ґрунтів. Найбільшу потребу в них відчувають легкі дерново-підзолисті ґрунти Полісся, осушені торфяники, сірі лісові ґрунти і вилужені чорноземи Лісостепу. Стосовно Степової зони, де природний вміст калію досить високий, калійні добрива рекомендовано вносити на зрошуваних, незасолених чорноземах, оскільки на солонцюваті і засолені ґрунти їх не вносять зовсім, тому що засвоєння калію рослинами практично зводиться до нуля.

Наслідки дефіциту калію в ґрунті

Дефіцит калію:

• посилює дихання рослин;
• знижує інтенсивність фотосинтезу;
• зменшує кількість вуглеводів, що необхідні в процесі росту;
• зменшує утворення насіння;
• призводить до того, що азот не бере участі в процесі метаболізму.

У разі дефіциту сповільнюється ріст рослин, стебла стають ламкими, що стимулює вилягання рослин. Перші симптоми нестачі цього елементу спочатку виникають на нижніх листках. А загальним симптомом є пожовтіння кінчиків і країв листків. Уражена тканина з часом висихає. На сої можуть з’являтися некритичні плями, які теж відмирають. У ячменю ж своєрідна реакція на дефіцит калію: він формує занадто велику кількість пагонів.

Ознаки К-дефіциту на ранніх стадіях не потрібно плутати з залізо-дефіцитним хлорозом у сої (ЗДХ), який трапляється на ґрунтах з високим рівнем pH (вапнякових). На противагу К-дефіциту, симптоми ЗДХ виявляються у пожовтінні міжжилкових ділянок переважно на молодому листі. Хоча при надзвичайно високому дефіциті заліза кінчики листя можуть забарвлюватися у коричневий колір і відмирати.

В умовах дефіциту калію для всіх культур рекомендується виконувати повторні обробки з інтервалом 7—10 днів. Для досягнення кращих результатів варто виконувати підживлення в комплексі з іншими препаратами.

Але! Важливо не перестаратись. Надлишок калійного живлення рослин проявляється спочатку між жилками листків і з’являється мозаїка блідих плям, які з часом буріють, і листки опадають. Ріст і цвітіння рослин затримуються, у бульбах картоплі знижується вміст крохмалю, погіршуються їхні смакові якості. Крім того, за надлишку калію в ґрунті спостерігається магнієве голодування рослин. Для балансу цих елементів доцільно вносити калійно-магнезіальні добрива, які, окрім калію, містять ще й магній.

Калійні добрива залежно від сировини, з якої виготовляються, поділяються на:

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій