Що подивитись у Вінниці: топ-10 найцікавіших місць

Батьківщина Коцюбинського – чудовий варіант для подорожі вихідного дня. Де можна погуляти у Вінниці й за містом, що подивитися та де відпочити?

Пам’ятні місця Вінниці

Водонапірна вежа. Башті на Європейській площі більше ста років, і за життя ця поважна пані встигла перемінити багато професій. Проєктувалася вона 1912 року для подачі води містянам із Бугу. Пізніше її верхній ярус правив за пожежну каланчу. Під час війни найвищу споруду міста використовували як наглядовий пункт. До вісімдесятих у будівлі жили робітники «Водоканалу». А тепер 28-метрова вежа працює музеєм і є одним з символів міста.

Вулиця Соборна. Більш ніж полуторакілометрова центральна вулиця за всю історію свого існування мала багато імен: Велика, Поштова, Миколаївський проспект, Український проспект, Леніна – і нарешті Соборна. Визначні місця Вінниці на ній густо сконцентровані. Пишний готель «Савой», модерновий із елементами необароко – перша будівля, що явила вінничанам асфальт біля входу, електричний ліфт та інші дива цивілізації, такі як центральне водопостачання та електричне освітлення. Вулицю також прикрашають величний Свято-Преображенський кафедральний собор (збудований як костел домініканців) та Домініканський монастир XVII століття, краєзнавчий та художній музеї.

Вінницькі мури. Єзуїти мали будувати монастирі та храми не лише естетично, але й безпечно. Постійна загроза нападів викликала до життя потужний комплекс оборонних споруд. Зараз із нього збереглася масивна кутова вежа і частина стін із крупної червоної цегли, від яких віє романтикою бурхливих часів Богуна.

Єрусалимка. Хто бажає побачити в Вінниці щось атмосферне, той вирушить до старовинного району, де колись був центральний ринок міста й квартал єврейських ремісників. Під час німецької окупації район спустів: мешканців винищено, будівлі зрівняно з землею. Та дух місця не зник. До прикладу, «шоколадний будинок» (колишня пошта), хоч і перебуває у напівзруйнованому стані (що влітку й восени романтично маскує плющ), все ж зберігає привабливі риси модерну початку ХХ століття. Також саме в цьому районі, на вулиці Володарського, знаходиться найстарша житлова будівля міста.

Парк Кумбари і «Потьомкінські сходи». Таку назву жартома дали їм самі вінничани – але споруда справді чимала, аж 118 сходинок, що ведуть із парка Кумбари на скелястих схилах униз до Південного Бугу. Спроєктував їх на початку минулого століття архітектор Григорій Артинов. Йому належить не лише модерновий будинок для дружини одеського купця Кумбари, але й десятки інших у місті. Творця архітектурного обличчя Вінниці можна зустріти на Європейській площі: він, бронзовий, відпочиває від трудів на лавці.

Музей «Автомотовелофоторадіо» (вулиця Соборна, 1). Що варто відвідати в Вінниці всякому любителеві техніки – це експозицію раритетних автомобілів та старих мотоциклів. У зібранні, започаткованому колекціонером Стрембіцьким більше сорока років тому, сотня експонатів – і вони всі на ходу. Посидівши за кермом рідкісного «вілліса», у музеї ретро-техніки можна також роздивитися різноманітні антикварні речі від патефону до друкарської машинки – і вдихнути п’янкий дух минулого. І все це за 30 гривень.

Садиба Пирогова (вулиця Пирогова, 155). Серед того, що варто побачити у Вінниці – Національний музей-садиба Миколи Пирогова. У цьому живописному обійсті знаменитий хірург і анатом мешкав останні двадцять років свого життя. Придбавши занедбане господарство, лікар дав йому лад: збудував будинок і аптеку, насадив фруктовий сад і березовий гай. Сюди до нього приїздили пацієнти з усієї країни у надії на зцілення. Пирогов заповів поховати його саме у садибі Вишня – і над його усипальницею згодом побудували церкву Миколи Чудотворця. Тепер у музеї можна не лише наочно познайомитися з лікарською практикою XIX століття, а й відчути, як тоді жила наукова інтелігенція.

П’ятничанський замок (вулиця Мічуріна, 32 – раніше село П’ятничани). Колишній маєток Грохольських – земського судді та його сина-воєводи – будувався як палац і оборонна споруда. Всередині розташована бібліотека на десять тисяч томів, є тут колекція картин та зброї. Зовні були стайні й звіринець з оленями, липова алея й оранжереї. Зараз тут розташований ендокринологічний центр, але охочі можуть подивитися на цю пам’ятку архітектури та прогулятися парком.

Вінницький трамвай. Цей транспорт не менш поважний за вежу, що символізує місто. Йому приблизно 106 років. «Вінницька транспортна компанія» періодично запрошує на безкоштовні екскурсії, що розповідають, як розвивалося місто завдяки «електричним коням» – «киянкам», «готам», «татрам», «гармошкам». Можна проїхати екскурсійним «Vinnytsia City Tour», а можна просто покататися одним із шести маршрутів, ускочивши у старенький «Gotha T57» чи ультрасучасний «VinWay».

Ковані скульптури. У центрі можна зустріти артистичного поета, скрипаля та музиканта. Біля галереї «ХХІ» туристи фотографуються з художником. Є в місті й стоматолог, боксер, а біля пологового будинку – лелека з немовлям. А от хто це увіковічений на вулиці Артинова – навіть важко сказати: самі ноги загадково стирчать зі стіни.

Перед готелем «Франція» на Соборній завважимо аристократичну Євгенію Прунмайєр (ця вишукана пані з парасолькою – засновниця закладу). На Київському мосту про всяк випадок торкнемося бронзової фігурки котика чи метелика, пари голубів і гусячої сімейки – раптом хоча би хтось із них таки допоможе здійснити заповітне бажання.

В Вінниці можна зустріти будь-кого у вигляді витвору мистецтва, наприклад, ангела у респіраторі біля Староміського мосту.

Що варто побачити за межами центру міста

Цікаві місця Вінниці не обмежуються межею центральної частини. Тут є де подихати, поспоглядати краєвиди, відволіктись від метушні.

Це доречно буде робити передусім на камені Коцюбинського у колишньому селі Сабарів – нині це один із мікрорайонів міста. Кажуть, що саме на ньому автор «Тіней забутих предків» спозирав краєвиди і задумував нові твори. Тут ловили натхнення й інші митці – Павло Тичина, Володимир Сосюра, Андрій Малишко.

До Сабарова у теплу пору року з центральної частини міста ходять прогулянкові теплоходи «Пирогов» і «Ляля Ратушна». Вигини і береги Південного Бугу варті того, щоби присвятити їм годинку.

Лісопарк – ще один напрямок для відпочинку, це масив у сім гектарів незайманого хвойного й листяного моря посеред мікрорайонів, популярне місце для велопрогулянок і пікніків.

Ботанічний сад «Поділля» – ще одне місце для пікніку влітку, та для прогулянок в будь-який сезон. Важко повірити, що колись на цьому місці був сумний пустир. Тепер тут панують акації й ялівці, бузки і чубушники, функціонує зимовий сад, вирощуються понад сорок видів лікарських рослин.

Острів Кемпа (він же Фестивальний) – сусід набережної й світломузичних фонтанів та заповідник оточеної водою зелені у серці міста. Колись до штучного острова вів міст, тепер до нього можна дістатися човном або катамараном.

Для тих, хто зголоднів, Вінниця пропонує достатньо цікавих закладів.

Де поїсти у Вінниці: три незвичних місця

Кафе-музей «Пан Заваркін і син» (вулиця Соловйова, 3 – поруч із Соборною). Це і мистецький салон, і крамничка колоніальних товарів, і навіть музей-туалет. Біля входу – пам’ятник бідному євреєві, в якого хитрий кіт Шльома цупить сосиски. Місце з цікавезною історією, смачною кавою та десертами.

Кафе «Бібліотека» (вулиця Миколи Оводова, 32). Тут можна пригоститися піцою на тонкому тісті чи фірмовими пастами у симпатичному інтер’єрі з колекцією книжок на всю стіну.

Паб «Кінь у протигазі» (вулиця Симона Петлюри, 20). Заклад, що нагадує минуле міста початку ХХ століття та 1920-х років. В оформленні історичне поєднується з жартівливим: побачити можна кулемет та шоломи часів першої світової війни, портрет «Грушевського-ктулху» і, як обіцяно, коней у протигазах. А до того ж спробуєш вареники з м’ясом мангалиці (угорська порода домашніх свиней), паштет з цесарки та фазана і фірмові настоянки.

Це далеко не все, що можна побачити в Вінниці цікавим до культурних, гастрономічних та природних родзинок. Не згадали ми про неспішні прогулянки серед дубів та грабів Центрального міського парку, в якому знаходиться зокрема планетарій з його ста програмами. Не спробували втрапити на екскурсію таємничими підземеллями, розташованими під комплексом історичних пам’яток «Мури», де часто знаходять цікаві старовинні артефакти. Не влізли на Замкову гору, звідки відкривається чудовий краєвид на річку і Нове місто. Не побували у першому й поки єдиному музеї української марки. Не додали симпатичну площу Гагаріна, де можна відпочити біля фонтанчиків і сфотографуватися біля напису «I ♥ Vinnytsia». Зрештою, навіть не посиділи на набережній Рошен і не помилувалися світломузичним шоу. Одного вікенду у Вінниці може бути замало.

Gallery image with caption: 5 захопливих маршрутів хайвеями США Gallery image with caption: 5 причин відвідати Валенсію Gallery image with caption: Курорти Греції з природними термами Gallery image with caption: Слідами «Гри престолів»: 3 країни, 6 локацій Gallery image with caption: 12 цікавих місць Києва, які варто відвідати Gallery image with caption: 5 топ-готелів на вічнотеплих островах

17 місць, які варто відвідати в Івано-Франківську

Ви їдете в подорож на Західну Україну? Не забудьте завітати до Івано-Франківська або ж Станіслава (як його називали раніше). Місто для вас стане відкриттям. Ви побачите як старі пам’ятки архітектури, так і сучасні арт-об’єкти. Цей обласний центр вважається одним із найбільших у Галичині і знаходиться на перехресті різних шляхів, омивається двома річками. А для того, щоб легше і краще познайомитися з містом, сайт IGotoWorld.com підібрав найцікавіші місця для вашої подорожі.

Міська ратуша

Почнемо із символу Івано-Франківська. Кожне місто, яке отримувало магдебурзьке право, обов’язково мало міську ратушу, де знаходився магістрат. Івано-Франківськ був розвиненим містом, і доказом цього є ратуша. Щоправда, до нас дійшла уже перебудована споруда, автентична не збереглася. Тому будівля є відносно молодою і датується 1935 роком. Нову ратушу (четверту за рахунком) звели поляки у стилі модерн, а точніше, конструктивізм, що не характерно для споруд такого типу. Знаходиться головна окраса міста за адресою: вулиця Галицька, 4а.

На сьогодні у середині міської ратуші розташований Краєзнавчий музей. Тут представлені такі експозиції, як нумізматична, археологічна, етнографічна, філателістична, палеонтологічна. Особливо гарна колекція етнографічного матеріалу, можна порівняти одяг, прикраси та предмети побуду українців із різних куточків Прикарпаття.

Джерело фото: ctd.com.ua, автор – Olexander Ilchenko.

Вірменський собор

За кілька метрів від ратуші на вас чекає неочікувана зустріч – поміж будинками постає величний Вірменський собор на однойменній вулиці. Ми звикли, що перед церквою має бути площа, тут не так. Храм є пам’яткою архітектури національного значення. Церкву збудувала вірменська громада у середині 18 століття, на місці дерев’яної, де знаходилася чудотворна ікона Діви Марії. Собор виконаний у стилі бароко. Інтер’єр храму прикрашений скульптурами та фресками, які створили живописці Ян Солецький та Матвій Полейовський. Зараз храм належить православній автокефальній церкві і називається Покровським кафедральним собором, але в народі все ж закріпилася назва Вірменський собор.

Автор фото: Tetiana Smirnova IGotoWorld Photo Group.

Австрійська дирекція залізниці

Станіслав (стара назва міста) мав честь бути центром регіональної дирекції залізниці Австро-Угорської імперії. Івано-Франківськ обійшов трьох претендентів на цей статус: Перемишль, Коломию та Чернівці. Місто мало виграшне географічне розташування і стало центром у 1882 році, останнє слово було за директором державних залізниць країни – Леоном фон Білінських. Внаслідок цього було зведено будівлю австрійської дирекції залізниці, головним архітектором якої виступив Ернст Баудіш.

Споруда збудована у стилі еклектики і милує своїм зовнішнім виглядом як гостей, так і жителів міста. Оздобленням інтер’єру та екстер’єру займалися львів’яни Петро Герасимович, Станіслав Левандовський, Райхель і Пельц. До початку Першої світової тут перебувала дирекція залізниці, потім магістрат. А вже після Другої світової і до тепер будівля служить головним корпусом медичного університету за адресою: вулиця Галицька, 2.

Джерело фото: nesplyak.uamodna.com.

Кафедральний собор Воскресіння

Далі прямуємо до наступної цікавої пам’ятки Івано-Франківська – до греко-католицького собору. У минулому єзуїтський костел, який збудований на кошти Вікторії Лещинської, дружини Йосипа Потоцького, але через аварійний стан його довелося розібрати. І у 1752 році на цьому місці будується новий храм за проектом інженера Християна Дальке та архітектора Ю. Крашіцького. Костел спочатку був єзуїтським, але після поділу Польщі змінюється влада, і Австро-Угорщина забороняє діяльність цього ордену.

Так, у 1849 році храм стає греко-католицьким і отримує нову назву – собор Святого Воскресіння Христового. Церква споруджена у стилі австро-баварського бароко з елементу класицизму. Інтер’єр собору багатий і разом з тим витриманий, нема нічого зайвого, все продумано до дрібниць. Завітайте сюди і самі в цьому переконаєтеся.

Автор фото: Tetiana Smirnova IGotoWorld Photo Group.

Колегіальний костел Діви Марії (художній музей)

Поряд знаходиться найгарніший художній музей Івано-Франківська. А чому так? Бо музей розташований у найстарішій будівлі міста. Тому спочатку потрібно дізнатися про саму споруду. Отже, комплекс будівлі був закладений у другій половині 17 століття засновником міста – Андрієм Потоцьким. Він домігся перетворення церкви на колегію. Храм виконаний у стилі бароко з елементами ренесансу. У підземеллі костелу наявні три крипти, одна з яких служила місцем поховання роду Потоцьких.

Автор фото: Tetiana Smirnova IGotoWorld Photo Group.

На сьогодні у костелі Діви Марії, який знаходиться на майдані Шептицького, 8, розмістився Художній музей Івано-Франківська. Він налічує близько п’ятнадцяти тисяч експонатів. Тут можна побачити пам’ятки Галицького іконопису й барокової скульптури. Представлено роботи відомого українського скульптура Г. Пінзеля. Також є мистецькі твори І. Труша, Ю. Панькевича, О. Кульчицької та багатьох інших. В експозиції музею наявні картини польських, німецьких, австрійських та італійських майстрів 18–20 століть. Щоб побачити всю красу, обов’язково відвідайте це місце.

Джерело фото: skyscrapercity.com.

Сквер Міцкевича

Гарним місцем перепочинку стане невеличкий сквер Міцкевича, який розташований на однойменній площі. Тут знаходиться пам’ятник відомому польському поету Адаму Міцкевичу, він не бував у місті, але на честь нього у 1870-х роках виникла площа. Цікавим є те, що з того часу назва не змінювалася, таке рідко буває. У сквері завжди акуратно насаджені квіти, проводяться різні культурні заходи, зокрема День вуличної музики. Також франківці полюбляють робити арт-інсталяції у сквері Міцкевича.

Автор фото: Tetiana Smirnova IGotoWorld Photo Group.

Бастіон

Бастіон – це фортечна галерея, яка збудована біля залишків старовинного муру Станіславського замку. Фортеця була збудована у 1662 році на замовлення Андрія Потоцького. Архітектори бастіону вдало поєднали рештки оборонної споруди із новим комплексом, який виник у 2002 році.

Бастіон включає в себе терасу для прогулянок та галерею. А в самій галереї розташовані магазини сувенірів, одягу, парфумів, а також кафе, ресторан, галерея сучасного мистецтва «Арт на Мур».

Стометрівка

Для того, щоб відчути місто, потрібно завітати на центральну вулицю. У Франківську це – вул. Незалежності, але її майже ніхто так не називає, у народі прижилася назва «Стометрівка» або ж «Сотка». Протяжність «Сотки» далеко не 100 метрів, а близько 500, існують різні теорії, чому саме таке найменування поширилося. «Стометрівка» милує око гарною архітектурою, фонтанами, крамницями, книгарнями, затишними кав’ярнями, ресторанами. Тут відбуваються всі основні події міста.

Джерело фото: dimrekord.pp.ua.

Ляльковий театр

Якщо ви подорожуєте із дітьми, то чудовим варіантом для вас стануть відвідини Лялькового театру імені Марії Підгірянки, що знаходиться за адресою вул. Незалежності 10А. Тут проводять пізнавальні вистави, які сприяють формуванню естетичних смаків молодого покоління, та прищеплюють дітям любов до мистецтва. Але ляльковий театр сподобається і дорослим, поринути в дитинство зайвим не буде. Також у театрі є музей ляльок.

Джерело фото: tyanhel.org.ua.

Вулиця Січових Стрільців

Це одна із небагатьох унікальних вулиць, де збереглася австрійська забудова 1870–1910-х років. По вулиці розміщено аж 30 пам’яток історії та культури. Тут представлена найбільш характерна архітектура міста. Майже кожен будинок має свою цікаву історію. В одному з них проживав короткий час наш Каменяр – Іван Франко, на честь якого і назване місто. Д. Січинський, відомий композитор, теж жив на цій вулиці, зараз музучилище носить його ім’я.

Джерело фото: ctd.com.ua, автор – Olexander Ilchenko.

Парк Шевченка

Гарно провести час можна і в міському парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка, який розташований між вулицями Гетьмана Мазепи та Чорновола. Початок свого існування парк бере з 1896 року. Тут посаджені як звичайні, так і рідкісні дерева, завезені із Франції, Америки та Польщі. У парку розміщений зоокуток, більярдна, кафе, майданчики атракціонів, пам’ятник Шевченку, дитячі майданчики. Одним словом, тут є чим зайнятися.

Джерело фото: panoramio.com, автор volnat.

Міське озеро

Одразу поряд з парком розкинулося міське озеро, яке було штучно створене у 1955 році. Його також називають Станіславське море. На ньому знаходиться острівець Кохання, куди ходять всі закохані пари. Також на озері можна покататися на катамарані або човнику, заодно потренувати м’язи, бо ж човном потрібно управляти самостійно.

Ковальські вироби

Кожного року в Івано-Франківську відбувається ковальський фестиваль. Цій традиції вже 15 років. Подію організують завжди на день міста, під час якої ковалі із різних куточків України і закордону показують свої найкращі вироби та вміння. Наприкінці кожного фестивалю ковалі дарують місту якусь викувану скульптуру. У Франківську їх назбиралося вже достатньо, і можна проводити ними пошукові квести. Так, учасники цього дійства уже порадували містян такими роботами: «Букет майстрів», «Великоднє сонце», «Дерево щастя», «Коло кованих кілець» та іншими.

Фонтани

У Івано-Франківську в останні роки з’явилося багато фонтанів, і вони є окремою туристичною принадою. Найбільший знаходиться на Вічевому майдані у формі великої чаші. А також у місті діють такі фонтани: на площі біля готелю «Надія» (де одразу можна зупинитися на ночівлю), на майдані Шептицького – статуя Пресвятої Діви Марії, на площі Ринок – у формі яйця.

Автор фото: Tetiana Smirnova IGotoWorld Photo Group.

Палац Потоцьких

Палац збудований Андрієм Потоцьким у другій половині 17 століття і був сімейним осередком роду. Він є пам’яткою архітектури, але, на жаль, зараз перебуває у досить занедбаному стані, громадськість міста хоче добитися реставрації будівлі. Палац Потоцьких розташований на вулиці Шпитальній, 5.

Розважальний комплекс аквапарк «Цунамі»

Літо, спека, звичайно ж, хочеться похлюпатися у воді, і найкраще це можна зробити в аквапарку міста – «Цунамі» за адресою: вулиця Довженка, 29. Тут знайдуться безпечні атракціони як для вас, так і для ваших дітей. Можна поніжитися у джакузі та турецькій бані, в аквапарку вийде чудово розслабитися. Ще у комплексі знаходиться готель та ресторан, а також льодова арена, але вона тимчасово закрита на ремонт.

Вовчинецькі гори

Це не зовсім гори, а скоріше, пагорби, що знаходяться на виїзді з Івано-Франківська біля села Вовчинець. Найбільше це місце приваблює людей надзвичайно прекрасною панорамою міста. Стоїш і бачиш, що під твоїми ногами розкинувся мегаполіс.

Джерело фото: vk.com, автор – Ksenia Strutynska.

Івано-Франківськ – це класичне східноєвропейське місто. Обов’язково завітайте сюди, не пошкодуєте. А щоб у вас не виникало питань із ночівлею, підберіть готель в Івано-Франківську тут.