§ 1. Тварина – цілісний організм

Яка наука вивчає тварин? Тваринний світ дуже розмаїтий. Ви добре знаєте таких сучасних тварин, як: медузи, різноманітні черви, раки, павуки, комахи, молюски, риби, амфібії, рептилії, птахи, ссавці тощо.

Тварин вивчає наука зоологія (від грец. зоон — тварина і логос — учення).

Мал. 1. Приклади наук, які вивчають тварин

Як і ботаніка, сучасна зоологія складається з багатьох взаємопов’язаних наук (мал. 1).

Нині описано близько півтора мільйона видів тварин. Це в декілька разів більше, ніж видів грибів і рослин узятих разом. Учені щороку описують сотні й тисячі нових видів тварин. Цілком можливо, що й декому з вас, хто пов’яже своє подальше життя з біологією, вдасться зробити нові відкриття в дивовижному світі живої природи.

У яких середовищах мешкають тварини? Тварини заселили всі основні природні середовища на нашій планеті: водне (ракоподібні, риби, дельфіни), наземно-повітряне (комахи, птахи, ссавці), ґрунт (кріт, дощові черв’яки, вовчок) та організми інших істот (наприклад, паразитичні черви) (мал. 2). Деякі тварини мешкають не в одному, а в різних середовищах. Наприклад, жаба ставкова – у водному й наземно-повітряному; миша полівка – у наземному й ґрунтовому.

Організми, пристосовані до мешкання як у наземному середовищі, так і у водному, називають амфібіонтами (від грец. амфі — подвійний та біос — життя).

Завдання

Наведіть приклади амфібіонтних організмів серед тварин і рослин.

Пристосовуючись до згаданих середовищ існування, тварини набували різноманітної будови тіла. Наприклад, дельфін живе в морі. Тому в нього обтічна форма тіла, що допомагає долати опір води; передні кінцівки перетворилися на своєрідні плавці. Гепард мешкає на суходолі. Він хижак.

Мал. 2. Природні середовища існування: А. Водне: 1 – дельфін; 2 – риби; 3 – річковий рак. Б. Наземно-повітряне: 1 – гепард; 2 – птах; 3 – мавпа. В. Ґрунтове: 1 – кріт; 2 – дощовий черв’як; 3 – вовчок. Г. Організми, середовищем існування яких є живі істоти: 1 – паразитичний черв ціп’як; 2 – воша людська; 3 – паразит риб – представник ракоподібних – коропоїд

Щоб наздогнати здобич, гепард має швидко бігати. Тому в нього струнке тіло та видовжені ноги. Кінцівки мавпи, що живе на деревах, мають чіпкі пальці, якими тварина хапається за гілки. Птах здатний до польоту, тож має крила та обтічну форму тіла. Кріт мешкає в ґрунті. Його передні кінцівки розширені. Ними тварина риє ґрунт.

Пристосування організмів до середовища існування називають адаптаціями (від лат. адапто — пристосовую).

Ми розглянули природні середовища існування тварин. Однак сучасна діяльність людини докорінно змінила величезні території нашої планети. Нині майже 50 % населення Землі живе в містах. Це зумовило надзвичайно широке різноманіття штучних (створених людиною) середовищ, де оселяються тварини. У містах вони забезпечені їжею; у холодну пору року штучне тепло від будинків надає їм додаткові зручності. Ці тварини не мають багатьох хижаків, які загрожують їм у дикій природі. Серед наших близьких «сусідів»: голуби, горобці, ластівки, собаки, коти, білки, пацюки, хатні мухи та багато інших (продовжте перелік власними прикладами) (мал. 3). Пристосовуватися до нових умов цим тваринам допомагає, зокрема, здатність змінювати свою поведінку.

Завдання

Поспостерігайте, які птахи на зиму перебираються в міста або ближче до осель людини.

Види тварин, які знаходять сприятливі для себе умови існування в житлі людини або поблизу від нього, називають синантропними (від грец. син — разом та антропос — людина).

Які ознаки живого притаманні тваринам?

• Організм тварин складається з клітин, у цитоплазмі яких перебігають усі життєво важливі процеси клітини: усередину потрапляють поживні речовини, назовні виходять непотрібні речовини й речовини, які клітина виробляє сама.

Мал. 3. Повсякденні «сусіди» людини: 1 – голуби сизі; 2 – горобці хатні; 3 – пацюк сірий; 4 – собака свійський; 5 – муха кімнатна. Завдання: поміркуйте, яку користь людина отримує від тварин-сусідів і якої шкоди окремі види таких тварин можуть завдавати здоров’ю людини та її господарству

• Організм тварин потребує постійного надходження різних речовин та енергії з навколишнього середовища. Поживні речовини тварини отримують у результаті живлення, а кисень – у результаті дихання; він потрібен для розщеплення складних речовин на простіші й забезпечення організму енергією. Продукти обміну речовин тварини зазвичай виводять назовні.

• Тварини здатні до росту й розвитку: у процесі індивідуального розвитку поступово збільшуються їхні розміри та маса, змінюється будова.

• Усім тваринам властива подразливість – здатність сприймати подразники та певним чином на них реагувати.

• Характерною рисою організмів є їхня здатність до рухів. Більшість тварин – від мікроскопічних до таких велетнів, як слони або кити, мають органи руху.

• Тварини здатні до розмноження, тобто до відтворення собі подібних.

Яке значення тварин у природі та житті людини? Ви знаєте, що багато тварин, наприклад комахи, беруть участь у запиленні рослин і поширенні насіння та плодів. Дощові черв’яки розпушують ґрунт і забезпечують його збагачення органічними сполуками. Деякі тварини є справжніми «санітарами» природи. Вони утилізують рештки організмів, а також продукти їхньої життєдіяльності. Тварини є складовими ланцюгів живлення (пригадайте, що таке ланцюг живлення).

Завдяки тваринам людина отримує різноманітні продукти харчування: вершкове масло, молоко, сир, мед, м’ясо. Тварини постачають сировину для промисловості: вовну, шкіру, пух, віск тощо (продовжте цей перелік). Водночас різноманітні паразити можуть завдавати шкоди здоров’ю людини та свійських тварин. Запаси харчових продуктів часто псують комірні кліщі, різні види комах, миші та інші. Отрута деяких видів тварин, таких як павук каракурт, гадюка звичайна, небезпечна для організму людини.

Зоологічні знання потрібні людині, щоб уміти вбезпечити себе від тварин, які можуть заподіяти шкоди їй або її господарству, знати, яку користь можуть приносити тварини, а також щоб охороняти та примножувати дивовижний світ тварин.

Біологічний словничок: зоологія, амфібіонти, адаптації, синантропні тварини.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Що вивчає наука зоологія? Які ви знаєте зоологічні дисципліни? 2. У яких природних середовищах мешкають тварини? Наведіть приклади їхніх пристосувань до цих середовищ. 3. Які ознаки живого притаманні тваринам?

Обговоріть у групах

Порівняйте прояви живого в рослин, грибів, тварин.

Для допитливих і кмітливих

1. Скориставшись додатковими джерелами інформації, зокрема інтернет-ресурсами, з’ясуйте, як називають розділи зоологічної систематики, що вивчають паразитичних червів, змій, ссавців. 2. Чи правильне твердження: «У лісі мешкає багато різних тварин, а також птахів і комах»? Відповідь обґрунтуйте.

Творче завдання

Наведіть приклади пристосування кількох тварин (на ваш вибір) до життя в містах.

§ 21. Різноманіття птахів, їхня роль у природі та житті людини

За кількістю видів птахи поступаються лише кістковим рибам (їх налічують близько 10 тис. видів). Різноманітні й середовища існування птахів: вони мешкають у лісах, парках, садах, на луках, у степах, біля водойм.

Які птахи не здатні до польоту? Це насамперед безкільові птахи – страуси, нанду, казуари й ківі. Ці птахи пересуваються по землі бігом або крокуючи. Крила та грудні м’язи в них розвинені слабко. Кіля немає. Задні кінцівки зазвичай довгі й потужні. Пташенята виводкового типу. Мешкають такі птахи на відкритих просторах з розрідженою рослинністю.

Найбільший серед нелітаючих птахів страус африканський (мал. 123, 1): заввишки до 270 см, маса – до 100 кг. Має на ногах два пальці, що сприяє швидкому бігу (до 70 км на годину). Поширений у степо-пустельних регіонах Африки. М’ясо африканського страуса використовують у їжу. Промисел цих птахів значно знизив їхню чисельність, тепер страусів вирощують на спеціальних фермах.

Найменші серед безкільових птахів – ківі (мал. 123, 2) – поширені на островах Нової Зеландії: їхнє тіло заввишки до 55 см, маса – до 3,5 кг. На ногах цих птахів чотири пальці, а крила майже відсутні. Ківі мають довгий і тонкий дзьоб, за допомогою якого здобувають їжу: безхребетних тварин, що мешкають у ґрунті.

Мал. 123. 1. Страус африканський. 2. Ківі

Мал. 124. Пінгвіни: 1 – імператорський пінгвін. 2 – пінгвін малий; 3 – галапагоський пінгвін

Не здатні до польоту також пінгвіни, хоча в них є кіль. Птахи, що мають кіль, належать до кільогрудих. Передні кінцівки пінгвінів видозмінені на еластичні ласти, які слугують для плавання. При цьому рухи крил пінгвінів у воді нагадують рухи крил інших птахів під час польоту. Найбільший серед пінгвінів – імператорський (мал. 124, 1) – сягає до 120 см заввишки, найменший – пінгвін малий – до 40 см (мал. 124, 2).

Поширення пінгвінів пов’язане з холодними океанічними течіями. Вони трапляються в Південній півкулі, переважно біля берегів Антарктиди та на прилеглих островах, а також на південних берегах Австралії, Африки та Південної Америки. Лише один вид мешкає в тропіках біля екватора на Галапагоських островах – галапагоський пінгвін (мал. 124, 3).

Ноги пінгвінів мають по чотири пальці, які сполучаються плавальною перетинкою. Їхні пера щільно вкривають тіло, не даючи воді проникати до шкіри. Під час гніздування пінгвіни утворюють великі колонії. Пінгвіни відкладають від одного до трьох яєць.

У видів, які насиджують яйця на снігу, на череві є складка шкіри. У ній птахи виношують яйце, що лежить на лапах. Живляться пінгвіни ракоподібними, головоногими молюсками та дрібною рибою.

Які птахи здатні до польоту?

• Лелекоподібні мають довгу гнучку шию, довгі ноги й дзьоб. На ногах по чотири пальці, з яких три передні з’єднані невеликою перетинкою. Довгі пальці широко розставлені, що дає можливість цим птахам пересуватися по грузькому ґрунту. Майже всі види лелекоподібних – мігруючі птахи. В Україні поширені білий та чорний лелеки. Лелеку білого, або чорногуза (мал. 125, 1), у народі вважають символом миру, щастя, достатку та материнства. Він влаштовує гніздо біля осель людини. Лелека чорний (мал. 125, 2) свої гнізда будує в лісах, уникаючи сусідства з людиною. Цей вид занесено до Червоної книги України. Знищуючи комах-шкідників, лелеки приносять певну користь сільському господарству.

Мал. 125. Лелекоподібні: 1 – лелека білий; 2 – лелека чорний

• Журавлеподібні мають довгі шию, дзьоб та ноги, за допомогою яких можуть швидко бігати. Для більшості видів характерна видовжена трахея, яка утворює петлі. Завдяки цьому птахи здатні видавати голосні трубні звуки. Свої гнізда вони влаштовують на землі. В Україні поширені сірий та степовий журавлі. Ці види занесено до Червоної книги України. Сірий журавель поширений на Поліссі, у долинах річок Лівобережної України (мал. 126, 1). Саме його гучні крики ми чуємо в небі навесні й восени, коли ці птахи здійснюють міграції. Степовий журавель трапляється у південно-східній частині країни та на півночі Криму (мал. 126, 2).

Мал. 126. Журавлеподібні: 1 – сірий журавель; 2 – степовий журавель

• Гусеподібні – водоплавні птахи. Вони мають видовжену шию та вкорочені ноги. На ногах чотири пальці, з яких три передні сполучаються плавальною перетинкою. Характерна ознака гусеподібних – будова дзьоба. Усередині на верхній частині дзьоба є рогові пластинки, які слугують для відфільтровування їжі. Гусеподібні мають щільне жорстке оперення і густий пуховий прошарок. Жироподібні виділення куприкової залози роблять їхнє оперення водонепроникним.

В Україні мешкають лебеді, гуси, качки та інші. Найбільший за розмірами лебідь-кликун (мал. 127, 1): маса його тіла може сягати 13 кг, розмах крил – до 2,5 м. Цей красивий і величний птах дуже обережний і тримається далеко від берега.

Качки вирізняються різним забарвленням оперення самок і самців (самці мають яскравіше забарвлення). В Україні поширений крижень (мал. 127, 2). Це перелітний птах, який пізно залишає наші водойми, майже перед тим, як вони вкриваються кригою. У теплі зими крижні не відлітають.

Мал. 127. Гусеподібні: 1 – лебідь-кликун; 2 – самець крижня

Багато видів гусеподібних є об’єктами полювання через смачне й поживне м’ясо. Людина також використовує пір’я і пух цих птахів. Крижня і сіру гуску одомашнено. До Червоної книги України занесено червоноволу казарку, лебедя малого, огара, гоголя, гагу звичайну та інші види.

• Соколоподібні живляться переважно тваринною їжею. їх об’єднують спільні ознаки: короткий і гачкоподібно загнутий дзьоб, призначений для шматування їжі, міцні загнуті кігті для хапання та утримання здобичі; здатність швидко літати, тривалий час ширяти в повітрі; гострий зір, що дає змогу бачити дрібну здобич з висоти. Соколоподібні полюють здебільшого на живих тварин, але деякі види (наприклад, гриф чорний) живляться трупами тварин.

В Україні поширені шуліка чорний (мал. 128, 1) та рудий. Цих птахів можна розпізнати за вилчастим розрізом хвоста. Типовим представником орлів є беркут (мал. 128, 2) – великий птах з відносно довгими та вузькими крилами. В Україні цей надзвичайно рідкісний птах зберігся в Карпатах, Закарпатті та західній частині Полісся. Полює беркут на здобич середніх чи великих розмірів: зайців, лисиць, великих птахів тощо. Сапсан – дуже красивий представник соколів (мал. 128, 3) – полює переважно в польоті.

Мал. 128. Соколоподібні: 1 – шуліка чорний; 2 – беркут; 3 – сапсан

• Совоподібні мають великі очі з розширеними зіницями. Удень сови ховаються у схованках, полюють переважно вночі. У них гачкоподібно загнутий дзьоб, міцні та загнуті кігті на пальцях ніг. Живляться сови зайцями, мишоподібними гризунами, птахами, комахами тощо, іноді – рибою чи ракоподібними. Здобич сови захоплюють і вбивають за допомогою кігтів. Дрібну здобич сови заковтують цілком, а велику – шматують. В Україні трапляється пугач (мал. 129, 1), сови сіра (мал. 129, 2) та вухата.

Мал. 129. 1. Совоподібні: 1 – пугач; 2 – сова сіра

Багато видів соколоподібних, як і совоподібні, у великій кількості знищують небезпечних шкідників сільського та лісового господарств: мишоподібних гризунів, комах тощо. Види, які живляться трупами тварин, відіграють у природі роль санітарів. Деякі види соколоподібних людина використовує для відлякування птахів від садів і виноградників, а також летовищ. До Червоної книги України занесено такі види соколоподібних: шуліка рудий, лунь польовий та степовий; орли: карлик, степовий, могильник, змієїд, беркут, орлан-білохвіст, гриф чорний, сокіл-сапсан, боривітер степовий тощо; совоподібних: пугач, сич волохатий, сичик-горобець, сови довгохвоста та бородата, сипуха.

• Дятлоподібні пристосувалися до життя на деревах. На їхніх ногах – чотири пальці, два з яких спрямовані вперед, а два – назад, допомагаючи птахам утримуватися на стовбурах дерев під час лазания. Крім того, дятли спираються на жорсткі стрижні стернових пер. Кігті на пальцях ніг гострі, гачкоподібно загнуті.

Дятли влаштовують гнізда в дуплах, які самостійно видовбують у стовбурах дерев. Живляться переважно комахами, але можуть споживати, особливо взимку, насіння та плоди рослин. Ці птахи мають прямий долотоподібний дзьоб, за допомогою якого вони знаходять ходи комах у корі та деревині, а потім просовують туди довгий та загострений язик, до якого приклеюються комахи (мал. 130, 1). Споживаючи комах, дятли знищують шкідників дерев. В Україні поширені великий строкатий дятел, сивий, чорний (жовна) (мал. 130, 2), середній, малий дятли та ін.

Мал. 130. 1. Схема будови голови дятла (а – язик). 2. Чорний дятел (жовна)

• Куроподібні добре бігають і ходять, але неохоче піднімаються в повітря. Багато видів куроподібних – промислові види, оскільки мають смачне м’ясо. В Україні мешкають перепілка, куріпка сіра, тетеруки, рябчики та глухарі (мал. 131).

Мал. 131. Куроподібні: 1 – рябчик; 2 – перепілка; 3 – глухар

• Горобцеподібні – найчисленніша за кількістю видів група птахів. Більшість видів горобцеподібних живиться комахами, є види, що споживають рослинну їжу, окремі види – хижаки (сорокопути) або всеїдні (наприклад, сіра ворона). Гнізда будують на деревах, будівлях (сільська та міська ластівки), землі (жайворонки) чи в норах, розташованих на уривистих берегах річок (ластівка берегова). Цікаве висяче гніздо синиці-ремеза, яке вона споруджує з рослинності й пуху (мал. 132).

Серед горобцеподібних виділяють групу співочих птахів, які мають добре розвинені голосові зв’язки. Так, соловей (мал. 133, 1) щорічно відлітає восени зимувати до східної Африки, а прилітає до наших країв наприкінці квітня чи на початку травня, гнізда влаштовує на землі в густих чагарниках чи гаях. Співати солов’ї починають через кілька днів після прильоту, а припиняють спів після вилуплювання пташенят з яєць. Близькими родичами солов’їв є дрозди. В Україні мешкають дрозди співочий та чорний (мал. 133, 2).

Мал. 132. Гніздо ремеза

Мал. 133. Горобцеподібні: 1 – соловей; 2 – дрізд чорний; 3 – ластівка берегова; 4 – синиця чубата; 5 – горобець хатній; 6 – крук; 7 – сіра ворона

Перелітні птахи ластівки мають короткий і широкий дзьоб, довгі та вузькі крила, вилчастий хвіст та короткі ноги. Вони вловлюють свою здобич – різноманітних комах – у повітрі. В Україні поширені ластівки сільська, міська та берегова (мал. 133, 3).

Синиці – дрібні птахи, що живляться переважно комахами. В Україні трапляються синиці: велика, довгохвоста, голуба, чубата (мал. 133, 4) тощо. Одним з найпоширеніших видів птахів є горобець хатній (мал. 133, 5). Живляться горобці як рослинною, так і тваринною їжею, а пташенят вигодовують комахами, чим приносять людині безсумнівну користь. Крук — найбільший представник горобцеподібних в Україні (мал. 133, 6), маса тіла якого сягає 1,6 кг. Він має чорне, з металічним відблиском оперення. Живиться переважно трупами тварин. Сіра ворона (мал. 133, 7) трапляється частіше, ніж крук. Останніми роками вона дедалі більше тяжіє до осель людини.

Біологічний словничок: безкільові та кільогруді птахи.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Що характерно для представників нелітаючих птахів? 2. Які пристосування мають пінгвіни для плавання? 3. Які види лелекоподібних та журавлеподібних трапляються в Україні? 4. Які пристосування до водоплавного способу життя мають гусеподібні? 5. Які види соколоподібних поширені в Україні? 6. Який спосіб життя притаманний совоподібним? 7. Що характерно для представників куроподібних? 8. Чим характеризуються представники горобцеподібних?

Обговоріть у групах

Пригадайте лелекоподібних, журавлеподібних та гусеподібних, яких занесено до Червоної книги України. Чому скорочується чисельність цих птахів? Які заходи їхньої охорони ви могли б запропонувати?

Для допитливих і кмітливих

Для чого потрібен кіль нелітаючим птахам пінгвінам?

Цікаво знати

Мал. 134. Фазани

• На територію нашої країни завезено такі види, як фазан (мал. 134) і кеклик. У яскравому забарвленні самців фазана чергуються різноманітні кольори: золотий, темно-зелений, оранжевий, фіалковий тощо.
• У глухарів досить цікава шлюбна поведінка. Самець, виконуючи шлюбну пісню, втрачає слух. Саме ця властивість самців і дала назву виду. В Україні глухарі поширені в лісовій зоні та на території Карпат.
• Серпокрильці, які зовні нагадують ластівок, через довгі крила не здатні ходити по землі й, перебуваючи на рівній поверхні, злетіти не можуть.
• Одне й те саме гніздо лелеки можуть використовувати багато років поспіль. У народі є повір’я, що лелеки приносять із собою весну. Це пов’язано з тим, що ці птахи прилітають рано навесні – у березні або на початку квітня. З появою лелек селяни починали висівати ярі культури та висаджувати городину.
• Зір у багатьох соколоподібних у 6-8 разів гостріший, ніж у людини. Це дає можливість соколу-сапсану помічати свою здобич – дрібних птахів – майже за кілометр.
• Орлан білоголовий став національним символом США. Цікаво, що під час громадянської війни між Північними та Південними штатами білоголовий орлан, якого звали Старий Ейб (так називали президента США Авраама Лінкольна), пройшов з військами Північних штатів усю війну. Він полюбляв військові оркестри, насвистував, коли виконували військові марші. Цьому птаху в США поставлено пам’ятник.
• Ластівок вважають чудовими синоптиками. У сонячну погоду вони підіймаються високо в небо, оскільки дрібні комахи підхоплюються висхідними потоками теплого повітря і заносяться у верхні шари повітря. Коли ж перед грозою чи дощем повітря насичується водяною парою, то комахи, які намокають, літають ближче до землі. За комахами спускаються ближче до землі й ластівки, які продовжують полювання і в дощову погоду.
• Дятли роздовбують кору дерев, які заражені шкідливими видами комах. Тому сліди діяльності цих птахів є сигналом того, що дерево уражене шкідниками.
• В охороні птахів важлива роль належить не лише державним установам, але й громадським організаціям.

Птахи: значення та заходи охорони. Реферат

Птахи – прекрасні. Тільки вони щороку мігрують з далекої півночі на далекий південь і повертаються назад. Вони найбільш солодкоголосі. Тільки вони можуть розмовляти людською мовою і наслідувати голоси інших тварин. А ще вони – телепати і віщуни, здатні передбачати майбутнє. До речі, голуб – християнський символ Святого Духа.

Птахи відіграють важливу роль у природі та житті людини. В природних умовах, наприклад, існують складні взаємозв’язки між птахами й рослинами, з одного боку, та між птахами й іншими тваринами – з іншого. Птахи відіграють значну роль у поширенні насіння рослин. Окремі види птахів (нектарники, колібрі та ін.), живлячись нектаром рослин або відвідуючи квітки для лову комах у них, сприяють перехресному запиленню квіток. Між птахами та іншими видами тварин у природі існують ще складніші взаємозв’язки. Одні види птахів (хижі) живляться іншими видами, сприяючи добору.

У птахів спостерігаються різні види співжиття, коли дрібніші види птахів поселяються в колоніях більших птахів (шпаки селяться разом з граками, а граки – разом з чаплями). В таких випадках сильніші птахи прикривають слабкіших. Постійна присутність ластівок (а іноді шпаків і галок) біля табунів свійських і диких тварин на пасовищі пов’язана з тим, що великі ссавці принаджують багатьох комах, яких птахи ловлять у польоті.

Комахоїдні птахи, як правило, корисні для рослин, оскільки живляться личинками різних комах, що завдають рослинам великої шкоди. Особливо значну кількість комах поїдають горобцеподібні, приносячи величезну користь сільському й лісовому господарству. Наприклад, ластівка впродовж літа знищує близько 1 млн. комах, а синиця за рік – близько 6,5 млн. яєць шкідливих комах.

Проте є птахи (осоїди), що живляться корисними для рослин комахами-запилювачами (бджолами, джмелями), обламують гілки для будування гнізда (граки), продовбують кору й деревину (дятли), а також є природними резервуарами збудників хвороб людини.

У житті людини птахи мають велике значення, що виявляється у величезній ролі свійських птахів у сільському господарстві та птахів взагалі у знищенні шкідників сільського господарства. Птахи також становлять значну промислову і естетичну цінність.

Завдяки деяким особливостям нервової системи птахів у них розвинулися певні властивості “ясно-бачення”, яке наука ще не змогла достатньою мірою пояснити. На цьому реальному ґрунті ще в далеку давнину виник культ птахів, які здатні “передбачати майбутнє”. Цей культ підсилювався такими фактами, що птах народжується з яйця, яке вважалося початком усього сущого; він піднімається вгору, а отже, ближче до Бога та ін.

Обожнювання птаха відбулося у давньоєгипетській релігії, де сокіл означав священний символ Сонця. Йому присвячувалися храми. Вбивство сокола вважалося важким гріхом.

У Давній Греції розвинулась орнітомантія – ворожіння за допомогою птахів. Ворожили за криком, польотом, посадкою, поведінкою та нутрощами домашніх і диких птахів. У цій країні такому ворожінню надавалося велике суспільне значення. В Україні була відома народна орнітомантія у вигляді ворожіння “на курку” та “півня”: як вони дзьобають зерно, коли і як співають, якого кольору курка потрапить в курнику вночі в руки та ін. Ознакою великого нещастя вважалося, якщо курка зненацька заспіває півнем.

У давніх слов’ян символом сили був сокіл. В їхній міфологи він перебував на верхівці світового дерева. Полювання з ним – атрибут княжого двору, знаті. Сокіл у фольклорі протиставляється вороні, як втіленню злих, темних сил: “Де соколи літають, там ворону не пускають”. У пізнішому українському фольклорі сокіл символізує козацьку силу й честь.

Християни особливого значення надають голубу, який символізує моральну чистоту і є втіленням Святого Духа.

І в наш час птахи дивують своєю “далекоглядністю”. Ось один цікавий факт. Автор цих рядків колись працював на залізниці. А в нашій квартирі жила папужка. Одного разу вона ніби сказилася: безупинно літає у клітці, б’ється грудьми та крильцями об залізні прути, несамовито кричить. Моя мама спочатку подумала, що пташку налякав кіт, але його і близько не було в той час. І вона сказала: “Це з моїм сином трапилася біда. Деякі тварини, і особливо птахи, відчувають це”. І справді, наступного дня прийшла телеграма з далекого Казахстану, де я перебував у той час. В ній повідомлялося про лихо, яке мене там спіткало. До речі, ні до цього, ні після пташка себе так не поводила. Подібних фактів відомо чимало.

Велика різноманітність антропогенних факторів. Їх дія, зводиться головним чином до впливу їх на птахів та території, де вони живуть. Тому, дуже важливо охороняти не лише самих птахів, але й місця їх проживання.

Роль заповідників і зоопарків у збереженні рідкісних видів птахів. Враховуючи величезну користь, яку приносять птахи, людина всіляко прагне їх оберігати. Особливо важливу роль в охороні птахів відіграють заповідники і зоопарки. Для охорони птахів у природі велике значення має не лише збереження дорослих птахів, а й охорона їхніх гнізд.

У фауні України є багато рідкісних птахів, занесених до Червоної книги, серед них: пелікан, лелека, беркут, могильник, орел степовий, скопа, дрохва та ін. Основна причина, через яку їм загрожує вимирання, – зникнення необхідних для їх існування біотопів. Загрожує загибель і журавлю сірому, журавлю степовому та іншим мешканцям степів. Тому прийняті в нашій країні закони про охорону тваринного світу мають велике значення для збереження птахів та інших тварин.

Приваблювання птахів. Учені вже давно довели, що потрібно не лише вивчати користь, яку приносять, або шкоду, якої завдають птахи, а й прагнути підсилювати їх корисну діяльність. Приваблювання птахів на поля, у сади, парки, ліси дає позитивні результати і підвищує врожайність різних культур та продуктивність лісів.

Наприклад, приваблювання шпаків на бурякові поля сприяє очищенню їх від довгоносиків. Ще в минулому столітті в Бердянському лісництві був нагромаджений досвід приваблювання шпаків розвішуванням штучних місць для гніздування з метою знищення ільмового ногохвоста.

Цей захід коштував лісництву в 20 разів дешевше, ніж оплачування робітників для тієї ж мети. Відомі й інші численні приклади, коли різні види птахів рятували ліси або врожай від знищення (строкаті мухоловки ліквідовували осередки соснового п’ядуна, а граки – осередки шовкопряда, чайки рятували від метелика лучного врожай бавовнику тощо).

У зв’язку з тим що птахам дуже часто не вистачає місць для гніздування, слід восени, взимку і навесні розвішувати в лісах, парках, садах і на городах шпаківні, синичники, дуплянки і т. п. Добрі результати дає висаджування кущів, які є схованкою для гнізд.

Велике значення для приваблювання й вберігання птахів від загибелі в зимовий період має підгодовування їх не лише в сільській місцевості, а й у містах. Для цього слід влаштовувати в парках, садах і на балконах годівниці.

Птахівництво – дуже важлива галузь тваринництва, що дає багато високоякісної продукції свійської птиці. Свійськими називають птахів, яких людина приручила і успішно розводить у свійському стані для отримання м’яса, яєць, пуху і пір’я. У нашій країні розводять курей, гусей, індиків, цесарок, фазанів, качок тощо.

Найбільше значення мають кури, гуси і качки. Несучі породи курей (російська біла, леггорн, орловські) дають 200-300 яєць за рік. Кури м’ясо-яєчної породи (загорська, первомайська, московська) дають і м’ясо, і яйця. М’ясні породи (плімутрок) розводять заради м’яса. На качиних фермах розводять качок московської, української, пекінської та інших порід. Особливо вигідно розводити качок на ставках, де вирощують коропів: послід качок удобрює водойму, завдяки чому посилено розмножуються різні безхребетні тварини – чудовий корм для риби.

Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичайно корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів птахів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів – треба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.

В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких занесено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник “Лебедині острови”, Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині).

Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхнього проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає птахам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як-от узимку.

Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають.

З метою охорони птахів встановлюють суворо обмежені терміни полювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього розмноження.

Охороняють птахів в Україні, як і в інших країнах, не тільки державні установи, а й громадські організації. Серед таких громадських організацій найбільшою є Товариство охорони та вивчення птахів України (при кафедрі зоології Національного університету ім. Т. Шевченка; поштова адреса Товариства – м. Київ – 187, а/с 161), яке охоче співпрацює з широкими верствами населення.

Одним із найбільш поширених видів охорони, який використовується у багатьох країнах світу є – прийняття законодавчих актів по охороні птахів. Ці акти можуть передбачати повну охорону видів, або охорону птахів у певні їх періоди життя (наприклад: міграції). Саме таким важливим законодавчим актом стала Боннська конвенція 1979 року “Про збереження мігруючих видів диких тварин”, ратифікована Україною у 1998 році.

Іншим видом охорони тварин і зокрема птахів є складання у державі національної Червоної книги. 56 видів птахів занесені в Червону Книгу України.

Особливо цінним і практичним видом охорони птахів виступає робота по створенню заповідного фонду України, куди входять охоронні території різного рангу: заповідники, національні природні парки, заказники і пам’ятки природи.

Одним із таких об’єктів виступає орнітологічний заказник “Чолгинський”, головною метою створення якого була охорона масових скупчень птахів у період міграції.

Саме тут за літньо-осінній період пролітають близько 55 – 75 тисяч птахів, які знаходять тут корм та місця придатні для ночівлі. Тому, починаючи з 1995 року на території заказника орнітологи Західного відділення Українського орнітологічного товариства, члени Українського товариства охорони птахів та інспектори Управління екологічної безпеки у Львівській області ведуть постійний нагляд за птахами та їх міграційними скупченнями, проводять дослідження пролітних шляхів та орієнтації птахів.

Сьогодні територія заказника “Чолгинський” є однією з най-унікальніших на Львівщині і запропонована Управлінням екологічної безпеки у Львівській області до списку важливих водно-болотних угідь (Wetlands).