Козій гній як добриво: як застосовувати на городі

З усіх відомих видів гною, козій – самий не агресивний, швидко розкладається і поживний для городніх культур. Він багатий за складом, не випалює кореневу систему рослин, простий у використанні і володіє сильними зігріваючими властивостями. Ці якості роблять його незамінною підгодівлею на будь-якій присадибній ділянці.

Чи можна використовувати?

Козій гній володіє низкою переваг над аналогічними добривами:

Серед недоліків виділяють такі:

• має короткий термін дії (1-2 роки), на відміну від коров’ячого гною (вносять раз на 3,5 роки);
• підходить не всім рослинам (не варто вносити під представників сімейства цибулинних);
• не рекомендується застосовувати в свіжому вигляді для молоденьких саджанців, щоб уникнути опіків неокріпшої кореневої системи.

Склад і властивості

Козий гній багатий на найважливіші макроелементи. Так, у 1000 кг субстрату міститься:

Завдяки енергійності дії, а також швидкості розкладання, його відносять до «гарячих» видів гною і активно застосовують на холодних грунтах, що вимагають підігріву.

Примітка. Одна коза за рік виробляє до 1000 кг цінного органічного добрива.

Корисно додавати його в компост, де під впливом інших каталізаторів він розкладеться в рази швидше. Для прискорення цього процесу пласти прокладають мінеральними добривами.

На якість козячого гною впливає характер харчування тварини. Найкраще добриво виходить при вживанні в їжу екологічно чистих кормів: сіна, бобових культур, зелених віників, відрубів. Даний характер харчування сприятливо впливає на процес ферментації.

Кози, що пасуться поблизу автомобільних трас, виробляють добриво, що містить солі важких металів. Таке підживлення вкрай небажане для ділянки.

Добриво і підживлення

За технологією застосування цей вид гною має мало відмінностей з іншими. Вносять його зазвичай в осінній період, а навесні при необхідності процедуру повторюють. Особливо це стосується посадки саджанців, коли на кожну лунку насипають перепрілий гній.

Застосовують його як в сухому, так і в рідкому вигляді. Остання краща для свіжої сировини, що містить велику кількість азоту. Городники частіше роблять спеціальну настоянку: на 1 літр добрива беруть 10 л води, прибирають у тепле місце на 7 днів. Перед застосуванням розводять у пропорції 1:10.

Грунт удобрюють рідкою підживленням приблизно за 2 тижні до посадки городніх культур.

Козий гній хороший для овочів, кормових рослин, зернових культур. Дуже чуйні на його внесення томати і огірки. Завдяки такій підживленню вдається збільшити їх врожайність мінімум в 2 рази. Цибуля зростає великою, соковитою, позбавленою гіркоти. А ось цибулинні квіти погано переносять таке добриво: перестають цвісти, загнивають.

Під часник не варто вносити гній, причому навіть перепрілий. Від цього культура буде хворіти і погано плодоносити. Унавоживають зазвичай грядки для попередників часнику, тоді головки виростають великими і рівними.

Примітка. Не варто використовувати козій гній кожної осені. Це добриво закладають приблизно раз на 2 роки.

Козій гній має високу теплопровідність, а тому його закладають у парники для підвищення температури ґрунту. Особливо це актуально у весняний період, коли велика ймовірність заморозків. Необхідний шар мінімум 20 см, поміщений на глибину 60 см. Зверху над гноєм повинен знаходитися шар ґрунту (не менше 35 см). Молоденькі відростки висаджують в теплу землю раніше терміну, не боячись обпалити їх кореневу систему. Всі поживні речовини надійдуть у ґрунт вже через пару місяців після внесення.

Козий гній підвищує врожайність коренеплодів, зокрема, картоплі та буряків. Однак досвідчені городники рекомендують попередньо компостувати свіжу сировину. Найбільшу цінність для садових культур має перепрілий субстрат. Так перед посадкою картоплі не обов’язково попередньо удобрювати землю.

Багато городників надходять простіше: кладуть перепрілий гній безпосередньо в лунки при посадці. Добре б додати до нього деревну золу (1 жменю на лунку).

Заготівля і зберігання

Отримання козячого гною відбувається поетапно: винос зі стійла, складування, перепрівання, застосування як підживлення для городніх культур. У розпорядженні фермерських господарствах зазвичай є спецтехніка, що полегшує вилучення гною із загонів. У приватних господарствах все робиться вручну.

Найбільшу цінність має гній сільських кіз. Господарям кількох голів легше контролювати раціон харчування свої вихованців. А від цього безпосередньо залежить і якісний склад добрива.

Після збору, гній слід помістити в спеціально відведене місце або закласти в компостну яму. Не рекомендується відразу ж використовувати його для підживлення городніх культур – так можна рознести по ділянці бактерії, гельмінти і віруси. Ідеальне добриво – те, що встигло ферментуватися і бажано повністю перепріти.

Для прискорення дозрівання сировину укладають шарами, пересипаючи мінеральними добривами (цілком підійде Суперфосфат) і грунтом.

Одним з найбільш затребуваних і зручних методів зберігання вважається брикетування. Це пов’язано зі специфічною консистенцією добрива, його поступовим накопиченням.

За добу одна коза виробляє кілька кілограмів калу. Брикетне зберігання не дає екскрементам втрачати свої позитивні властивості при поступовому накопиченні і стеженні. У міру наповнюваності брикети пускають у справу або залишають на подальше зберігання.

Якщо в планах – тривале зберігання, брикети краще не піддавати дробленню. Потрібно обкласти їх сіном і помістити в добре провітрюване приміщення. Для цих цілей чудово підійде звичайний навіс. Брикети складають на щільний шар підстилки і обгороджують від доступу вологи.

Ув’язнення

Козій гній цінують за високий вміст поживних елементів, хорошу тепловіддачу, швидкість перепрівання. Однак він коштує не так дешево. Заповзятливі городники намагаються купувати його в приватних господарствах, а деякі просто самі займаються розведенням кіз.

Козій гній як добриво: інструкції щодо застосування, дозування, відгуки

Кіз розводять заради дієтичних м’яса і молока, а гній є природним відходом життєдіяльності цих тварин.

Тому власники кіз змушені шукати різні способи позбавлення від їх екскрементів.

При правильному використанні козій гній перетворюється на хороше натуральне добриво, яке наповнює ґрунт поживними речовинами і мікроелементами, завдяки чому у рослин зміцнюється імунітет і підвищується врожайність.

Що він собою являє?

Травна система дрібної рогатої худоби (МРС), до якої належать і кози, сильно відрізняється від травної системи великої рогатої худоби (тобто корів) і свиней тим, що кал виходить менш вологим, сформованим у кульки розміром 0,5-2 см.

Тому екскременти кіз нерідко нагадують купку великого гороху темного, майже чорного кольору. Крім того, вони мають менш сильний запах, ніж коров’ячі або свинячі, адже містять менше скатолу.

За хімічним складом він повністю ідентичний (овечому гною), адже травний тракт обох видів тварин володіє однаковими параметрами.

Тому козій гній містить помітно більше азоту, ніж екскременти корів або свиней і можна порівняти за цим параметром з пташиним послідом. Крім того, в ньому вище питомий вміст органічних речовин, що викликано меншою вихідною вологістю.

Однак після сушіння вміст органіки в будь-яких пташиних або тварин екскрементах приблизно однаково, чого не можна сказати про інші важливі для рослин речовини.

Як його застосовувати в городі?

Спосіб застосування залежить від стану екскрементів, адже вони можуть бути:

• свіжими;
• сухим (кизяком);
• частково перегнилими;
• такими, що повністю перегнили (гумус, перегний);
• водним розчином (базіканням).

Свіжий

Замість цього гній вивозять на гноїще і складають у бурти, щоб з часом отримати перегній. Крім того, свіжий козячий гній добре підходить для обігріву грядок в городі або теплиці.

Для цього під грядкою викопують траншею, потім утеплюють стінки кизяком або спресованою травою і заповнюють свіжими екскрементами. У заповненій траншеї запускають процес перегнивання і після нагрівання вмісту засипають родючим ґрунтом. Більш детально цей процес описаний тут.

Ще один спосіб застосування свіжих екскрементів полягає в осінньому удобренні полів перед залишенням їх під пором.

Для цього гній розкладають по полю і всю ділянку скопують або переорюють, причому товщина шару добрива не повинна перевищувати однієї третини довжини багнету лопати або лемеху (підземної частини) плуга.

Для прискорення процесу перегнивання бажано удобрювати сумішшю гною і скошеної трави або подрібненої деревини, а також обробити скопану поверхню одним з бактеріальних препаратів.

Сухий

Методика застосування сухих відходів життєдіяльності МРС з невеликими відмінностями аналогічна тій, яку використовують при роботі зі свіжими екскрементами.

Зазвичай для цього на 1 кг сухого матеріалу потрібно 1-2 л води. Крім того, в сухому матеріалі гинуть майже всі гумусоутворюючі бактерії.

У зв’язку з цим для запуску правильного (гумусового) перегнивання необхідно обробити зволожений гній бактеріальними препаратами.

Якщо цього не зробити, то велика ймовірність, що в суміші встигнуть розмножитися до критичного числа мікроорганізми з іншим метаболізмом, що призведе до псування всього гною і неможливості отримати з нього хороший перегній.

Якщо ж сухий матеріал використовують для мульчування або добрива поля, що залишається на наступний рік під пором, то кізяки подрібнюють, а гранули вносять як є.

Потім перепахують всю ділянку і поливають водою, а після розмокання обробляють бактеріальними препаратами, щоб запустити процес перегнивання.

Після сходження снігу ділянку ще раз переорюють, а коли денна температура перевищить + 15 градусів, обробляють бактеріальними препаратами і на ніч накривають спанбондом або будь-яким іншим матеріалом, щоб знизити втрати тепла.

Частково перегнилий

Частково перегнивши гній небажано вносити під рослини впритул до стовбура, виняток становлять лише дорослі дерева з товстою корою, адже в ньому все ще багато токсичних для рослин речовин.

Завдяки настільки великій відстані, екскременти не пошкодять стовбур і коріння рослин, зате мікроелементи, що містяться в них, надійдуть в грунт при поливі і прискорять розвиток всіх посадок.

Також його можна суцільним шаром вносити на залишаються під пором поля, причому робити це як восени, так і навесні. Після розподілу добрива ділянку скопують або переорюють, потім поливають і обробляють бактеріальними препаратами.

Якщо поле не залишають під пором, а планують використовувати наступного року, то відразу після збирання врожаю його засипають цим матеріалом і переорюють разом з усією ботвою, потім обробляють бактеріальними препаратами.

За залишок літа і осені матеріал перегниє до безпечного рівня, тому ранньою весною ґрунт буде максимально наповнений поживними речовинами, а значить, дасть хороший урожай.

Козій гній як добриво: користь, склад, гідності

У статті описано козій гній як добриво: користь, гідності, склад, особливості.

Гній як добриво: введення

Органічні добрива є найнеобхіднішими в сучасному садівництві та городництві. Мабуть, саме в органіці міститься весь той обсяг мінеральних речовин, які так корисні для різних культур. Садівники в основному звертають увагу на коров’як, використовуючи його в господарстві практично повсюдно. Але лише мало хто знає про те, що як добриво козій гній містить в собі практично в сім разів більше корисних і поживних речовин, а від цього стає ще більш ефективним засобом. Причому, поміт дрібної рогатої худоби сьогодні є більш активним у ґрунті. Це робить його більш засвоюваним, а також завдяки козячому посліду родючий шар набагато швидше відновлюється, і в цьому, звичайно ж, особливі переваги.

У цій статті ми більш детально зупинимося на описі найбільш корисних властивостей органічного добрива, а також розповімо, в чому полягають переваги не тільки козячого, але ще й овечого позначки, який також використовується для підживлення різних культур і ґрунту в цілому, але далеко не всі садівники в досить мірі обізнані про корисні властивості цих компонентів і речовин.

Козій гній як добриво: корисні властивості

Мінеральні добрива, які вносяться під рослини – це їх їжа. Але ось органіка – це їжа, яка призначена швидше для того, щоб підживлювати ґрунт, роблячи його ще більш родючим і насиченим і, відповідно, сприятливим для того, щоб у ньому виростали найрізноманітніші садові культури. Без органіки тваринного або рослинного походження ґрунт стає виснаженим. Щоб ґрунт швидше відновлювався і регенерував, слід поповнювати верхній шар гумуса. Якщо не робити цього, то овочі будуть абсолютно несмачними, водянистими, не будуть містити в собі також і всього корисного комплексу вітамінів, мікроелементів і антиоксидантів, які так необхідні для організму людини.

На заході органічна продукція коштує практично в кілька разів дорожче, ніж стандартні мінеральні добрива. Це обумовлено тим, що органіка – це цінна добавка. Продукція, яка була вирощена на органічних добривах, також цінується набагато вище. Так, вона не така красива, але зате вирощена на абсолютно натуральних добавках, а значить абсолютно безпечна для організму людини, для її здоров’я.

Фермери найчастіше використовують ті види органіки, якої у них в достатку. Це стосується гною – зазвичай береться коров’як, кінський і кролячий гній, а також овечий або козій послід. Також можна використовувати з цими ж цілями і пташиний послід, оскільки в ньому присутня дуже велика кількість азоту, калію і фосфору, а ці речовини цінуються за рахунок того, що вони є основою для зростання здорових і якісних культур. Велику роль також відіграє такий компонент, як кальцій, так як саме він чинить особливий вплив на стресостійкості рослини, а також на ступені і швидкості його зростання, розвитку, укорінення і, звичайно ж, на імунітеті проти різних бактерій і грибків.

Характеристики позначки, склад, як використовувати козій гній як добриво

Як застосовувати козячий гній

Поміт дрібної рогатої худоби – козій і овечий гній. Ці добрива серед всієї органіки вважаються дуже цінними для окремої присадибної ділянки, або для величезних фермерських господарств, де вирощуються фруктові дерева і найрізноманітніші культури. Також козій і овечий вміє відмінно підходить для того, щоб підгодовувати рослини, які ростуть в тепличних умовах. Цей тип органіки відноситься до гарячих видів. Обумовлено це, насамперед, тим, що саме при розкладанні вона виділяє найбільшу кількість тепла.

На одну тисячу кілограмів гною кози припадає наступна кількість речовин: приблизно п’ять кілограмів азоту, шість кілограмів калію і 2,5 кілограма фосфору. Також до складу козячого посліду сам садівник може додавати солому або тирси, оскільки вони виконують роль підстилки. Більшою мірою це найчастіше використовується для домашніх господарств, а потім вже і для ферм, але в цілому багато залежить від переваг самого садівника, на що якраз і краще всього орієнтуватися.

Якщо говорити про фермерське господарство, то там гній збирають трохи іншим способів: для цього відходи тварини садівник або фермер збирають в окремий контейнер під підлогою, а потім відводяться у відстійники. Далі саме в цих відстійниках речовина бродить, насичуючись все більшою кількістю корисних і важливих речовин. Ця речовина має свою назву – навізна жижа, вона дуже корисна, може застосовуватися у фермерських і садових господарствах, а також у полях і на городах, де здійснюється промислове вирощування будь-яких культур.

Є тварини, які пасуться на пасовище і дають безпідстилковий гній. У ньому не такий великий зміст вологи, і цей гній вважається більш економним порівняно з найпершим видом. Проблема полягає в тому, щоб зібрати його з ділянки – зазвичай у садівники йде на це досить багато часу, і в цьому полягає досить велика проблема. Також на збір може піти і багато власної фізичної енергії, так що слід дуже уважно ставитися до вибору збору гною.

Переваги, чи корисний козячий гній

Звичайно ж, козій і овечий вміє мають свої переваги. Відгуки садівників про козячий віз свідчать про те, що це добриво вноситься в невеликих кількостях. Користь козячого гною навіть більша, ніж у популярного коров’яка, і це перевірено на практиці. Зазвичай на одну сотку потрібно приблизно п’ять повних відер коров’яка. Козій гній у цьому плані набагато економічніший – потрібно приблизно два відра на одну сотку ділянки. Різниця, як ми бачимо, очевидна.

Козий гній: застосування в городі

Так як кози харчуються тільки рослинними компонентами, то і реакція від позначки дуже лужна. У козячому приміті підвищений вміст карбонатів, які можуть дуже швидко засвоюватися в рослині, поставляючи йому всі необхідні корисні компоненти, мікроелементи і макроелементи для зростання і розвитку. Якщо гній кози внести у весняний період разом з підживленням, то культура протягом усього літа буде отримувати найнеобхідніші речовини, які позитивно позначиться на зростанні культури і на її плодоношенні. Бактерії, які містяться в ґрунті, можуть дуже швидко переробляти органіку, і тому ґрунт набагато швидше і ефективніше збагачується різними речовинами. До того ж, речовини можуть накопичуватися в оптимальних кількостях, тому садівник може особливо не хвилюватися за частоту підживлень, оскільки часом достатньо єдиного весняного внесення добрива, щоб культура отримувала всі необхідні речовини.

Якщо говорити про інтенсивне землеробство в промислових масштабах, то чисту продукцію, яка буде безпечна для організму людини, можна буде отримати саме завдяки органічним добривам. До того ж, до них також можна буде додавати деякі мінеральні речовин, в результаті чого садівник буде отримувати штучно створене комплексне добриво, яке буде засвоюватися рослинами приблизно на 85-90%, а це ідеальний показник. Якщо порівняти зі звичайними мінеральними добривами, то вони засвоюються тільки на 30%, а інша частина може накопичуватися, що значною мірою не вважається.

Використання козячого гною можливе в різних станах – і в рідкому, і в сухому видах. Все залежить виключно від того, протягом якого часу відходи знаходилися в ямі або в бурті. Якщо гній наполовину перепрів, то він буде дозрівати ще протягом декількох місяців, щоб дійти до свого найбільш ефективного стану. Перепрілий гній можна отримати приблизно через дев’ять-дванадцять місяців після того, як він був зібраний. Також садівнику рекомендується поливати купу або бурт водою, щоб у гною підтримувався необхідний рівень зволоженості.

Ферментація гною залежить виключно від того, в якій кількості надходитиме волога в речовину. Зазвичай у сухому вигляді речовини в гною можуть уповільнювати свою діяльність, а кількість поживних речовин може і в цілому зменшитися приблизно на половину. Особливо це стосується азоту, так як він дуже легко випаровується. Якщо гній буде зберігатися під відкритим небом, і садовод не буде накривати його, то він залишиться органічною добавкою, але при цьому його поживна цінність може зовсім зникнути.

Повністю розкладена речовина називається перегноєм. У ньому немає підстилки, він дуже сухий, і при цьому дуже легкий. Обсяг і вага речовини може після цього зменшитися приблизно на 60-70%. Але при цьому не кожному садівнику вдається довести гній до такого стану, хоча вважається, що перегний – це найцінніша добавка в грунт, яка, до того ж, ще й абсолютно безпечна для рослин. Вона набагато швидше здатна перетравлюватися мікроорганізмами, а також приваблює на ділянку дощових хробаків, в організмі яких також виробляється певна кількість речовин. У перегному міститься найбільш мінімальна кількість азоту. При цьому абсолютно не губляться такі речовини, як калій і фосфор, тому якщо садівник вносить перегній у весняний період, то рекомендується додатково підгодовувати рослину і ґрунт ще й азотними добривами.

Для яких культур краще застосовувати козій гній як добриво

Багато садівників цікавляться тим, які рослини більшою мірою позитивно відгукуються на гній, які найбільше люблять цей органічний компонент. Зазначимо, що практично всі рослини відмінно витримують внесення органіки, особливо тієї, яка багата азотним компонентом. Винятком є група хвойних культур, а також чагарників, які відмінно підживлюються азотом саме з повітря. Тому слід зазначити, що козій гній може підійти абсолютно будь-яким садовим і городнім культурам, головне проводити внесення відповідно до норм, дотримуючись графіка.

Ягідним культурам для рясного цвітіння просто необхідні такі компоненти, як фосфор і калій. Вони у величезній кількості містяться в позначці, тому після органічної підживлення козячим гноєм відмінно зав’язуються плоди, і в цілому плодоношення тільки посилюється. Калій також відповідає за те, що рослина вбирає в себе цукор, тому плоди стають такими солодкими і соковитими. Якщо садовод хоче мати впевненість у тому, що він правильно вносить органічні добрива, то найкраще закладати поміт ще в осінній період, коли на грядці відсутній урожай, і вона повністю вільна для внесення компонентів. Мітку слід рівномірно розподілити по всій ділянці, а потім ця ділянка інтенсивно і ретельно перекопується, землю слід добре прорихлити.

Як розвести козячий гній

Навесні садівники можуть розкидати послід по снігу, який ще не встиг зійти. У свіжому приміті міститься величезна кількість аміаку, так що до того, як сніг повністю зійде, надлишки аміаку встигнуть випаруватися, а всі поживні речовини опиняться в грунті разом з талими водами. Спосіб цей не вимагає від садівника розтрати великої кількості сил і часу, але при цьому він відрізняється ефективністю.

Можна також готувати рідкий розчин на основі козячого посліду. Для цього пластикову бочку заливають до країв водою, засипають приблизно на чверть або сухим, або свіжим козячим послідом. Наполягати розчин слід протягом тижня, а коли він починає бродити, то можна цей розчин змішувати разом з водою і поливати під корінь рослини, переважно здійснюючи цей процес навесні.

Зберігання позначки

Є також кілька питань щодо того, як здійснювати зберігання козячого посліду. Одним з простих способів є те, що помет можна зібрати в ємність, а зверху накрити поліетиленовою плівкою. Також садовод може використовувати щільно збиті ящики з дерева, щоб у послід не надходило зайве повітря. Якщо це станеться, то почнеться процес горіння, і всі поживні речовини просто підуть. Таким чином, в цілому, немає особливих вказівок щодо цього процесу.

Отже, відповідаючи на запитання, чи можна використовувати козій гній – відповімо однозначно – «Так!». Козій вміє дуже ефективний для подальшої підживлення органічними речовинами, він відрізняється тим, що в ньому містяться всі необхідні поживні речовини, які в подальшому відмінно збагатять культури. У результаті ми отримуємо абсолютно безпечне добриво, яке може замінити велику кількість мінеральних сумішей і хімічних добавок, без яких деякі садівники не представляють процес городництва.

Козячий гній для використання в саду та городі

Утримання великої рогатої худоби може дозволити собі сьогодні не кожен. Основою тваринництва більшості домашніх господарств стала менш вибаглива коза. Відповідно і відходи, тобто, підстилковий козячий гній, вже будуть іншого складу та якості.

Козячий гній: менше, та краще

А в 10 кг коров’ячого гною цих елементів міститься відповідно 43, 28 і 40 г. тому внесення козячого гною відбувається рідше, ніж коров’ячого і кінського — приблизно раз на 5 років під осіннє або весняне перекопування (коров’ячий — 1 раз на 3 роки).

Однак, враховуючи, що коза дає гною набагато менше, ніж корова, використовувати це добриво треба локально. Наприклад, одна коза на добу дає 500-800 г гною. Якщо взяти середню цифру — 600 г, то за наявності в господарстві п’яти кіз маємо 3 кг гною на день. На рік виходить близько 1 т добрива.

Його можна безпосередньо вносити в ґрунт. А ще можна його компостувати. Але позаяк він сухий, то до цього краще додавати свіжу траву та інші сирі компоненти. Зброджувати козячий гній теж можна. Але це не так ефективно. Буде корисним він при влаштуванні теплих грядок, але знову ж потрібні поливи і додавання більш вологих компонентів.

До речі, коли приходить час до застосування козячого гною як добрива, його рекомендується дробити, щоб збагатити киснем. Незважаючи на велику кількість азоту, сильно палючим ефектом цей гній не відрізняється, хоча в усьому слід знати міру. Наприклад, в ямки при посадці його треба додавати потроху.

Овечий гній

Інша справа — овечий гній. Він вважається найменш затребуваним, оскільки містить менше органічних речовин, ніж інші види органічного добрива. До того ж необхідно враховувати, що він має високу температуру розкладання і на родючих ґрунтах може завдати рослинам великої шкоди. Тому його бажано використовувати для удобрення важкого глинистого або суглинного ґрунту.

Але краще все ж компостувати його перед використанням. У чистому вигляді овечий гній не застосовують, бо він містить високу дозу азоту.

Коли свіжий гній не є корисним

Узимку в саду-городі роботи небагато. Тому, якщо є можливість запастися гноєм, зробіть це. Гній містить усі макро- та мікроелементи, причому в оптимальних для живлення рослин співвідношеннях. На відміну від мінеральних добрив, які зазвичай швидко діють, гній «працює» більш рівномірно і тривало. Часом навіть на 4-5-й рік після внесення він позитивно впливає на урожай.

Але пам’ятайте: свіжий гній у більшості випадків шкідливий! Особливо від нього страждає морква. При внесенні свіжого гною в ґрунті утворюється підвищений вміст азоту, через що пошкоджується кінчик корінця моркви, в результаті виходить розгалужений коренеплід.

А картопля, вдобрена свіжим гноєм, уражається паршею. Її садять на ділянку навіть не на другий, а на третій рік після внесення гною.

Тому краще використовувати або для цього купувати підстилковий козячий гній (чи то іншої худоби), що добре розклався, і перегній. Вони добре діють на всі культури як у чистому вигляді, так і у вигляді настоїв. Їх можна і потрібно вносити навесні.

Але не на всю оброблювану площу, що буде витратно, а в ямки, скажімо при посадці картоплі, томатів, огірків, капусти. Напівперепрілий гній має темне забарвлення, солома в ньому стає прілою. При цьому солома перепріває настільки, що важко виявити окремі соломинки. Гній, що повністю розклався, перетворюється на перегній (пухка темно-коричнева землиста маса).

На ділянці, куди плануєте внести свіжий гній, не можна буде цієї весни вирощувати:

• моркву;
• буряк;
• редиску;
• редьку;
• хрін;
• картоплю;
• цибулю;
• часник;
• томат;
• квасолю;
• горох.

Ці культури можна вирощувати тільки там, де козячий гній вносили під попередню культуру.