Що входить до реанімації

Реанімації під час пандемії: як потрапити до рідного, зокрема дитини

На практиці ситуація інша. Дослідження, проведене через три роки після підписання наказу, показало: до реанімацій, як і раніше, пускають не завжди або дозволяють бачитися з рідними лише обмежений час.

Кожного п’ятого не пустили до реанімаційного відділення взагалі.

Згідно з цим же дослідженням, 45% українців не знають про своє право на доступ до реанімації.

Під час пандемії навіть ті реанімації, які відчинили свої двері, знову вводять обмеження на відвідування – як кажуть медики, з міркувань безпеки.

Чи є законні підстави не пускати батьків до дітей

через пандемію?

Право батьків перебувати разом з дитиною в реанімації закріплене в українському законодавстві в статті 287 Цивільного кодексу, в статтях 6 і 64 Основ законодавства про охорону здоров’я, а також – у статті 9 Конвенції ООН про права дитини, стороною якої є і Україна.

Позаяк лікарні ігнорували положення законодавства, чотири роки тому активісти волонтерської ініціативи #пуститевреанимацию, яка об’єднала активістів і пацієнтські організації, домоглися від МОЗу підписання додаткового наказу №592 про вільний допуск відвідувачів до реанімацій.

На 2020 рік Національна служба здоров’я включила виконання наказу до обов’язкових умов закупівлі медичних послуг.

Тобто, щоб отримати фінансування за певними пакетами послуг, лікарня має тримати реанімаційне відділення відкритим 24/7.

З початком пандемії наказ №592 не був скасований або змінений МОЗ.

Тобто, залишається чинним та обов’язковим для виконання для закладів охорони здоров’я всіх форм власності та організаційно-правових форм, – пояснює юристка Вікторія Подворчанська.

Більш того, у зв’язку з пандемією МОЗ не видало жодних інших нормативно-правових актів, які б забороняли або обмежували відвідування пацієнтів у реанімаціях”.

Це ж підтвердив і міністр охорони здоров’я Максим Степанов на одному з брифінгів: “МОЗ не забороняло відвідування пацієнтів, які перебувають у реанімації“.

Водночас, пункт 7 наказу передбачає, що “відвідувачі зобов’язані дотримуватися вимог санітарно-протиепідемічного режиму, визначеного адміністрацією закладу охорони здоров’я, з урахуванням санітарно-епідемічної ситуації“.

Пустите в реанимацию: 10 историй о том, почему это важно и как это возможно

На нього можуть посилатися лікарі і адміністрація лікарень, ухвалюючи рішення закрити реанімацію на час пандемії.

За словами юристки, лікарня дійсно може встановити такий режим, враховуючи поточну епідемічну ситуацію.

Але обов’язок закладу – запровадити режим таким чином, щоб виконати ключову вимогу наказу – забезпечити можливість пацієнтів бути разом з рідними, а не забороняти відвідування.

Адже така заборона прямо порушує законодавство України і умови закупівлі медичних послуг НСЗУ.

Як показують приклади деяких лікарень, одночасно виконати вимоги епідемічної безпеки і зберегти відкритість реанімацій – цілком можливо.

Наприклад, в “ОХМАТДИТі” від батьків вимагають використання засобів індивідуального захисту, гігієни рук, проводять скринінги відвідувачів.

При цьому батьки мають доступ до дітей в реанімації без часових обмежень.

Чому важливо бути поруч з дитиною

П’ятирічний Паша в останні дні свого життя опинився в реанімації. Батьків пускали на дуже обмежений час.

Чотири роки по тому його мама, Любов, написала: “За останні два його дні мені й досі соромно. Соромно через свою безпорадність, через те, що стояла за зачиненими дверима і чула, як моя дитина кличе мене“.

Незалежно від того, перебуває дитина у свідомості чи ні, присутність мами, тата чи іншої близької людини вкрай необхідна.

Для дитини це сигнал: “Мене не покинули”, “Мене не зрадили”, “Мене люблять”.

Ніхто крім рідних не може краще заспокоїти дитину і пояснити, що відбувається. Численні міжнародні дослідження доводять, що для одужання важливий не лише фізичний, але і психологічний стан пацієнта.

Для новонародженого малюка присутність мами – це життєва необхідність.

Не менш важливе спільне перебування і для батьків. І навіть для медиків.

Мама в сльозах – не привід не пускати її до дитини, – розповідає співзасновниця ініціативи #пуститевреанимацию Анастасія Леухіна.

Страх, розгубленість, сльози – це нормальна реакція батьків на реанімацію.

Але коли мама бачить і відчуває на дотик свою дитину, вона швидше заспокоюється, починає сама доглядати за дитиною. Медперсоналу більше не треба міняти підгузки і вгадувати емоції малюка.

Від спільного перебування медики виграють так само, як батьки“.

І навіть якщо дитину не можна вилікувати, вона має право завершити життя в оточенні рідних.

За домовленістю з лікарем поруч із вмираючою дитиною може бути присутньою не тільки мама, а й інші члени сім’ї.

Реанімація нормальної країни. Як в Австралії виходили нашого малюка вагою 1160 грамів

У випадку, коли дитина помирає наодинці, тягар цього спогаду і почуття провини можуть супроводжувати сім’ю багато років.

14-річний Володя також помирав від раку в реанімації. Мама Анна була поруч увесь час.

Пізніше у “Зовсім не страшній книзі про життя, смерть і все, що поміж ними”, Анна згадувала: “Я вийшла з палати. Медсестра все зрозуміла без слів. Викликала лікаря, той спробував сина реанімувати, але врешті-решт обійняв мене і заплакав. Чомусь вибачався, що не зміг його врятувати. Але він же тут не при чому…

Я безмежно вдячна лікарям, які дозволили нам перебувати весь цей час разом із ним. Син не вмирав сам у холодних стінах лікарні. Він був зі мною, тримав мене за руку і чув мій голос“.

Навіть під час пандемії лікарні знаходили способи не обмежувати допуск батьків до важкохворих дітей.

Як у мирний спосіб домогтися допуску та інші поради для батьків у реанімації – в одній брошурі

Активісти ініціативи #пуститевреанимацию разом з лікарями і психологами створили спеціальний посібник для батьків, чиї діти потрапили в реанімацію.

Його мета – зняти з медиків додаткове навантаження, а батькам дати відповіді на основні питання, які виникають у ВІТ.

Перелік частих питань збирали у батьків і медперсоналу реанімацій. У ньому – питання не тільки про допуск, але і багато інших: про наркоз, фіксацію дитини, біль, спілкування з лікарями, грудне вигодовування тощо.

Наталя Красненкова, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

“Хай мама почує, хай мама прийде”: допуск батьків до дитячих реанімацій під час пандемії СOVID-19

Родичі допускаються до реанімації. Але лише в захисті – Степанов

Стаціонарна зона, або Чому #пустітьвреанімацію не можна скасувати на карантин

Відкрита реанімація: правила поводження для відвідувачів

Реанімація, де двері відчинені навстіж

“Пустите в реанимацию!” Как в Украине нарушаются права родителей и их детей

Що таке реанімація? Основні етапи та способи реанімації

Під терміном “реанімація” “розуміється комплекс заходів, що проводяться з метою відновлення життєво важливих функцій у людини, у якої зафіксована клінічна смерть. Вони здійснюються при зупинці пульсу і дихання, відсутності реакції зіниць на світло. Крім того, медичною мовою реанімацією називається спеціалізована бригада швидкої допомоги та відділення інтенсивної терапії, призначене для лікування тяжкохворих пацієнтів, які перебувають на межі життя і смерті.

Загальна інформація

Давно доведено той факт, що після зупинки серця і процесу дихання організм людини живе ще кілька хвилин, незважаючи на те, що в нього не надходить кисень. Першою від гіпоксії починає страждати кора головного мозку. З моменту її загибелі настає біологічна смерть людини. Це відбувається приблизно через 4 хвилини після припинення життєво важливих процесів. Таким чином, існує невеликий проміжок часу, в який можливо відновити кровообіг і дихання людини. Важливо знати, що реанімація – такі заходи, методику проведення яких зобов ‘язаний знати кожен, щоб своєчасно надати допомогу хворому до приїзду лікарів. Чим раніше вони будуть проведені, тим вища ймовірність сприятливого результату.

Період пожвавлення хворого ділиться на 2 етапи:

У першому випадку надається екстрена допомога, у другому – усуваються наслідки клінічної смерті (зупинки серця і дихання) і проводиться лікування патологічного стану, який до неї призвів. У період підтримки життєдіяльності пацієнт постійно перебуває у відділенні реанімації.

Причини клінічної смерті

Як правило, зупинка серця відбувається через:

  • Анафілактичного шоку. Цей стан зазвичай є наслідком алергії.
  • Захворювань серця, перебіг яких негативним чином позначається на роботі органу.
  • Постійного перебування в стані стресу, а також високої інтенсивності фізичних навантажень. Закономірним наслідком є суттєве погіршення кровопостачання органу.
  • Закупорки судин тромбами.
  • Великий крововтрати, що виникла через травму або поранення, в тому числі насильницький характер.
  • Вживання всередину або введення небезпечних медикаментів і БАДів. Наприклад, після недоцільних ін ‘єкцій “Синтолу” в реанімацію може потрапити будь-який бодібілдер.
  • Токсичного шоку, що виник через дію шкідливих хімічних сполук.
  • Асфіксії.
  • Серйозних захворювань органів дихальної системи.

Кожна людина повинна розуміти, що реанімація – такий комплекс заходів, про правильність проведення яких повинні бути обізнані не тільки медичні працівники, але і звичайні люди.

Симптоми клінічної смерті

Даний стан вимагає невідкладної допомоги, тому необхідно вміти своєчасно його розпізнати.

  1. Несвідомий стан. Воно настає через кілька секунд після зупинки кровообігу.
  2. Відсутність пульсу. Це перша ознака того, що в головний мозок перестав надходити кисень. Найменше зволікання може коштувати людині життя.
  3. Відсутність дихання. Як це перевірити? Потрібно звернути увагу на те, чи робить грудна клітина людини характерні рухи, потім нагнутися до її обличчя лівим вухом і постаратися вловити будь-які звуки. Після цього можна спробувати відчути його дихання шкірними покривами, піднісши руку до рота хворого. Медичною мовою цей спосіб називається “бачу, чую, відчуваю”.
  4. Розширені зіниці, реакція на світло відсутня.

При виявленні у людини симптомів клінічної смерті допомогу потрібно надавати негайно.

Серцево-легенева реанімація

Її завдання – відновлення процесів дихання і кровообігу. Рідка сполучна тканина повинна примусово збагачуватися киснем і доставляти його в головний мозок.

Алгоритм проведення легенево-серцевої реанімації наступний:

  1. Підготовка хворого. Людину потрібно укласти спиною на тверду поверхню (підлога, асфальт тощо). Потерпілому необхідно оголити грудну клітку, оскільки під одягом можуть перебувати різні прикраси, які в процесі реанімаційних заходів можуть призвести до виникнення додаткових травм.
  2. Відновлення прохідності дихальних шляхів. Щоб це зробити, необхідно намотати тканину на вказівний палець і звільнити ротову порожнину потерпілого від сер, чужорідних предметів або блювотних мас. Далі потрібно запрокинути голову людини, щоб позбутися від западання мови. Для цього необхідно валик з одягу підкласти йому під шию або область лопаток (не під потилицю). Тверді предмети для цих цілей не підходять, оскільки при подальшому проведенні непрямого масажу серця вкрай велика ймовірність зламати потерпілому хребет.
  3. Нанесення прекардіального удару. У нижній частині грудини знаходиться мечевидний відросток. Якщо накласти пальці на дану зону, то трохи вище (2-3 см) і буде знаходитися точка здійснення удару. Для його здійснення потрібно зайняти таку позицію, щоб лікоть знаходився над животом потерпілого, а ребро стиснутої в кулак долоні – над грудиною. Далі необхідно завдати всього один різкий удар по точці вище мечевидного відростка. Мета – струсонути грудну клітку і знову змусити серце працювати. Після здійснення удару потрібно перевірити пульс. При його виявленні потерпілого необхідно укласти на бік, відсутності – виконувати наступний пункт.
  4. Непрямий масаж серця. Методика проведення така: зайняти позицію праворуч від людини, пензель лівої долоні встановити вище мечевидного відростка приблизно на 10 см. Важливо, щоб пальці не торкалися грудей. Зверху встановити правий пензель. Обидві руки не повинні згинатися в ліктьових суглобах. Далі потрібно ритмічно надавати на грудину (долоні весь час повинні бути на ній) приблизно 60-70 разів на хвилину (у дорослих). Під час здійснення поштовхів важливо, щоб вони зміщувалися до хребта на 3-5 см. Масаж можна чергувати зі штучним диханням. Для цього пальцями лівої руки потрібно затиснути ніс хворому, потім через серветку щільно притиснути свій рот до рота людини і з зусиллям видихати повітря.

Важливо знати, що реанімація – такий комплекс заходів, які можуть здійснюватися одночасно за наявності декількох помічників. Наприклад, одна людина робить потерпілому штучне дихання, а друга проводить непрямий масаж серця. Лікарі виконують заходи щодо пожвавлення за цією ж схемою, додатково можуть використовуватися лікарські препарати і дефібрилятор. Всупереч поширеній омані, під час реанімації ін ‘єкції адреналіну в серці не робляться, вони не визнані ефективними.

Як проводиться у дітей?

При раптовій зупинці кровообігу потрібно протягом 5-10 секунд оцінити стан дитини.

Ознаками клінічної смерті у дітей є:

  • несвідомий стан;
  • відсутність дихання;
  • не промацується пульс;
  • розширені зіниці;
  • відсутність рефлекторних реакцій.

До приїзду швидкої допомоги алгоритм здійснення реанімації дітей наступний:

  1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів (способи аналогічні тим, які застосовуються у дорослих постраждалих).
  2. Штучна вентиляція легенів. Потрібно зробити 5 вдихів рот у рот і перевірити наявність пульсу. За його відсутності необхідно почати чергувати непрямий масаж серця і дихання рот у рот. При цьому на 15 ударів має здійснюватися 2 вдихи. Частота здавлювання грудної клітини – 100-120 на хвилину.

Заходи повинні здійснюватися аж до приїзду медиків.

Особливості реанімації новонароджених

Алгоритм її проведення аналогічний тому, який застосовний по відношенню до дітей більш старшого віку. Якщо потерпілою є дитина до 1 року, різниця полягає в методиці здійснення непрямого масажу серця. Він проводиться наступним чином: потрібно накласти на нижню частину грудини вказівний і середній пальці (трохи нижче рівня сосків) і здійснювати ними швидкі різкі натискання (приблизно 120 на хвилину).

Інтенсивна терапія

Її завдання – підтримання життєво важливих функцій організму пацієнта протягом усього часу його перебування в критичному стані.

У медичних закладах основною структурною одиницею є відділення інтенсивної терапії. За важкохворими пацієнтами постійно здійснюється догляд, за динамікою зміни показників їх здоров ‘я спостерігають лікарі. Переведення в звичайну палату оформляється при усуненні станів, несумісних з життям.

Припинення реанімаційних заходів

Всі спроби відновлення життєво важливих процесів людини завершуються в наступних випадках:

  • Проведення реанімації протягом 30 хвилин не дало результатів (10 хвилин, якщо мова йде про новонароджених).
  • Зафіксована біологічна смерть.

Крім того, необхідно знати, що реанімація – такі заходи, які не здійснюються, якщо клінічна смерть є наслідком прогресування невиліковних патологій або наслідків травм, які несумісні з життям.

Насамкінець

Повернення людини до життя може проводитися як лікарями в медичному закладі, так і звичайними людьми в будь-якому місці, де знаходиться потерпілий. Для цього необхідно знати основні етапи та способи здійснення реанімаційних заходів.

Related Post

Ким були патриціїКим були патриції

patricius — від pater — «батько», тобто «нащадок батьків») — представник знатних родів у Стародавньому Римі. У ширшому значенні — людина шляхетного походження. він складався з 300 членів, і в

Як готувати квас із суслаЯк готувати квас із сусла

Зміст:1 Рецепт кваса из сусла1.1 Ингредиенты на 5л кваса1.2 Приготовление кваса в домашних условиях1.3 Комментарии к рецепту1.4 Польза кваса2 Квас із сусла в домашніх умовах: рецепти приготування традиційного українського напою2.0.1

Чи можна заразитися від курки пташиним грипомЧи можна заразитися від курки пташиним грипом

Зміст:1 Як визначити пташиний грип у курей2 Пташиний грип у людей: симптоми та шляхи зараження2.0.1 Пташиний грип: історія хвороби2.0.2 Передача вірусу пташиного грипу людині2.0.3 Пташиний грип у людини: симптоми2.0.4 Пташиний