Що любить петунія світло чи тінь

При оплаті замовлення банківською картою, обробка платежу (включаючи введення номера карти) відбувається на захищеній сторінці процессинговой системи. Це означає, що ваші конфіденційні дані (реквізити карти, реєстраційні дані та ін.) Не надходять до нас, їх обробка повністю захищена і ніхто не може отримати персональні і банківські дані клієнта.

При роботі з картковими даними застосовується стандарт захисту інформації, розроблений міжнародними платіжними системами Visa та MasterCard – Payment Card Industry Data Security Standard (PCI DSS), що забезпечує безпечну обробку реквізитів Банківської карти Власника. Застосовувана технологія передачі даних гарантує безпеку по операціях з банківськими картами шляхом використання протоколів Secure Sockets Layer (SSL).

Ми використовуємо cookies, щоб проаналізувати та покращити роботу нашого сайту, персоналізувати рекламу. Продовжуючи відвідування сайту, ви надаєте згоду на використання cookies та погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.

Петунія любить сонце або тінь: посадка в різних кліматичних зонах, умови для цвітіння

Дізнавшись, що любить петунія – сонце або тінь, можна буде вибрати місце, що ідеально підходить для її посадки. Рясно цвісти рослина зможе лише за довгого світлового дня. Не менш важливим є і рівень освітленості. Місце, де можна посадити петунію, залежить від регіону вирощування. Для якісного цвітіння важливо забезпечити культурі не тільки відповідну освітленість, а й повноцінний догляд.

Посадка петунії у південних регіонах

Кліматичні умови на території суттєво різняться. В одних регіонах літо коротке і прохолодне, в інших сонце палить так, що навіть світлолюбні культури не виживають без притінення.

До Південного федерального округу входять:

• Республіка Адигея;
• Астраханська область;
• Волгоградська область;
• Республіка Калмикія;
• Краснодарський край;
• Ростовська область.

Для цих регіонів характерне спекотне та сухе літо. Літня погода сюди приходять уже у травні, а закінчується у жовтні. Весь цей період супроводжується великою кількістю сонця, температура повітря часто перевищує 30-градусну позначку. У таких умовах петунія не може вирощуватися під прямим сонячним промінням. Пелюстки горять, цвітіння завершується дуже швидко, листя рослини втрачає вологу.

У сильну спеку петунія відчуває стрес. У жаркому кліматі милуватися цвітінням культури краще, розташувавши її під навісом.

Квіти чудово виглядають у контейнерах або підвісних кашпо.Підбираючи для петунії місце, слід уникати ділянок, де дмуть сильні вітри. Вирощувати рослину у відкритому ґрунті рекомендується в умовах розрідженої тіні. У такому разі квіти не постраждають від зайвої спеки, але при цьому не будуть обділені сонячним промінням. Клумбу краще розташувати так, щоб з півдня її прикривали високі чагарники або дерева.

Вирощування петунії в середній смузі

У помірному кліматі Підмосков’я та сусідніх областей допускається посадка петунії на відкритому місці, але краще, якщо опівдні на неї падатиме тінь від будівлі або дерев, що ростуть неподалік. У ранковий і післяобідній годинник сонце повинно потрапляти на рослини – це зробить цвітіння більш пишним.

Зацвітає петунія на початку літа і цвіте до приходу осінніх заморозків. Висаджувати розсаду на клумбу можна після приходу стійкого тепла.

Для великого цвітіння важливо:

• забезпечити рослині регулярні поливи та підживлення;
• своєчасно видаляти відцвілі бутони;
• прищипувати пагони, що сильно розрослися.

Після посадки розсади на постійне місце перші дні рослини притінюють, давши їм можливість поступово звикнути до дії сонячних променів. Можна встановити на клумбі дуги і накинути на них світлий нетканий матеріал.

У подальшому кольорам необхідно забезпечити півтінь або яскраве розсіяне світло.

Тінню фахівці вважають місце, освітлене прямим світлом не більше 3 годин на день. Решта часу освітленість істотно знижена.

Якщо петунія росте в тіні, дочекатися від неї якісного цвітіння неможливо. Садити її біля глухого паркану або з північного боку будинку не варто.

Звичайно, квітка в тіні не помре і навіть може наростити значну кількість листя, але рясного цвітіння точно не буде. Можлива лише поява одиничних квіток. При цьому пагони з часом почнуть сильно витягуватися. Навряд чи хтось садитиме однорічник, щоб «любуватися» подібним його станом.

Світло особливо важливе для рясно квітучих сортів, що належать до групи «мультифлора». Менш вибагливі до умов вирощування традиційні сорти з простими квітками.

Петунія – популярний однорічник із тривалим періодом цвітіння. Щоб дати рослині розкритися у всій красі, їй необхідно забезпечити багато тепла та світла, регулярне зволоження, підживлення. Краще висаджувати культуру на сонці з притінення або в розрідженій тіні. У таких умовах петунія покривається шапками суцвіть.

ЧИ ЗАВЖДИ БУВАЄ ТІНЬ?

Ознайомимося ще з одним хвильовим явищем — дифракцією. Дифракція — явище огинання хвилями перешкод.

Легко спостерігати дифракцію хвиль, які поширюються на поверхні води. Перешкоди порушують прямолінійність переміщення фронту хвилі. Якщо перешкода велика (порівняно з довжиною хвилі), то за нею хвиль немає (мал. 6.21, а), якщо розмір перешкоди малий — хвилі заходять за її краї (мал. 6.21, б), дуже малу перешкоду хвилі огинають так, ніби її немає — фронт хвилі не змінюється (мал. 6.21, в). Вигинання фронту хвилі можна спостерігати і в разі проходження її крізь отвір.

Мал. 6.21. Дифракція хвиль на поверхні води

Спостерігати дифракцію світла не так легко. Усім відомо, що світлові промені поширюються прямолінійно й за будь-якою перешкодою виникає область тіні. Тривалий час уважали, що світлові промені завжди поширюються прямолінійно.

Проте явище дифракції притаманне й світлу. За певних умов можна підібрати такі розміри та положення, наприклад, кульки, що на екрані за кулькою замість геометричної тіні буде світла пляма (мал. 6.22).

Мал. 6.22. Дифракція світла: а — у разі, коли розміри перешкоди набагато більші за довжину світлової хвилі, — спостерігається темна тінь від перешкоди; б — якщо ж розміри перешкоди дуже малі або відстань від джерела дуже велика — то в центрі тіні спостерігається освітлена ділянка; це означає, що світло огинає перешкоду

Отже, дифракцію спостерігають тоді, коли відстань від перешкоди до місця спостереження в багато разів більша за розмір перешкоди. Дифракцію спостерігають й у випадку, коли лінійні розміри перешкод, на які падає хвиля (або розмір отворів, крізь які хвиля проходить), порівнянні з довжиною хвилі.

Хвилі, що огинають перешкоду, є когерентними. Це пояснюють тим, що в результаті огинання перешкоди її краї стають «джерелами» вторинних когерентних хвиль (так само, як і краї отвору) які, поширюючись, утворюють інтерференційну картину. На малюнку 6.23 зображено випадки дифракції жовтого світла.

Мал. 6.23. Приклади дифракції світла

Щоб дифракційна картина була більш вираженою, світло пропускають не крізь одну чи дві, а крізь кілька паралельних щілин.

Дифракцію досить легко спостерігати в природних умовах. Наприклад, якщо подивитися на джерело світла (лампу, свічку) крізь прозору тканину, або, примруживши очі, подивитися на яскраве джерело світла, то можна побачити веселку (мал. 6.24, а). Але найліпше спостерігати дифракцію на оптичному диску (мал. 6.24, б).

Мал. 6.24. Дифракційні явища навколо нас

Є метод дослідження структури речовини, в основі якого лежить явище дифракції рентгенівського випромінювання на тривимірних кристалічних ґратках — рентгеноструктурний аналіз. Для дослідження атомної структури застосовують випромінювання з довжиною хвилі порядку розмірів атомів. Метод дає змогу визначати атомну структуру речовини, що включає просторову групу елементарної комірки, її розміри та форму, а також визначити групу симетрії кристалу. За допомогою методу можна досліджувати метали та їхні сплави, мінерали, неорганічні й органічні сполуки, полімери, аморфні матеріали, рідини та гази, молекули білків, нуклеїнових кислот тощо. Найлегшим і найуспішнішим є застосовування методу для встановлення атомної структури кристалічних тіл, які вже мають строгу періодичність будови, тобто фактично створеними природою дифракційними ґратками для рентгенівських променів. Для решти речовин кристал потрібно створити, що є важливою та складною частиною процедури проведення рентгеноструктурного аналізу, проте й дотепер через простоту й відносну дешевизну він залишається одним з найпоширеніших методів визначення структури речовини.