У якому віці треба брати кошеня

Коли можна забрати кошеня від кішки? Це питання хвилює майже кожного власника, який збирається завести вихованця.

Багато хто планує взяти зовсім маленьке кошеня. І у кожного на те свої причини: хочеться особисто побачити, як вихованець росте й розвивається, вже є домовленість із заводчиком або просто сильне бажання швидше привести додому тварину. Але не варто поспішати, адже вихованця необхідно плавно відлучити від матері та привчити до самостійного харчування, соціалізувати його та прищепити. Тому рекомендований вік кошеняти, якого можна забирати в новий дім, — два-три місяці та старше. Звичайно, не йдеться про кошенят, знайдених на вулиці. У таких випадках немає часу чекати, коли вони підростуть.

Чому встановлено саме таку вікову планку? Щоб відповісти на це питання, спочатку дізнаємося, як розвивається кошеня з моменту появи і до 12 тижнів.

Чому не можна забирати кошеня до 3 місяців

З новонародженим кошеням все зрозуміло — його не можна забрати від матері. Кішка вигодовує послід, піклується про гігієну, захищає та гріє теплом свого тіла. Біля матері кошенята у повній безпеці. Крім того, немає нічого кращого для нормального розвитку тварини, ніж материнське молоко.

Також кошеня проходить первинну соціалізацію. Кішка навчає його всім важливим навичкам: як доглядати за собою, ходити в лоток, користуватися дряпкою, також на прикладі кішки або інших кошенят воно вчиться взаємодіяти з іншими тваринами та людьми. Тільки до 10 тижня поведінка тварини стає більш осмисленою, вона вже вміє розраховувати силу у грі, не кусатися та не дряпатися.

Кошенята, відлучені від кішки раніше 12 тижнів, можуть довше соціалізуватися та навчатися. Крім того, первинний імунітет, який дістався їм від матері, починає слабшати з 6-го тижня життя. Тому бажано забирати вихованця, який вже має щеплення.

Коли брати кошеня та чим небезпечне раннє відлучення від кішки

Тварина, яку забрали від матері в дуже ранньому віці, може погано соціалізуватися. Такий вихованець може не любити, коли його гладять або беруть на руки, погано стежити за собою та справляти потреби в недозволеному місці.

Агресивна поведінка та відсутність контактності з іншими тваринами або людьми зазвичай спровоковані тим самим раннім відлученням від матері і відсутністю прикладу.

Звичайно, трапляються випадки, коли тварину необхідно забрати додому раніше за визначений термін. Наприклад, якщо кішка відмовилася вигодовувати послід чи померла під час пологів. У цьому випадку у власника просто не залишається вибору: він повинен взяти на себе догляд, годування та соціалізацію вихованця, що без допомоги фахівця зробити досить складно.

Ще один вагомий аргумент на користь відлучення тварини лише після настання тримісячного віку — це вакцинація. Перше щеплення кошеня отримує приблизно у 8 тижнів, повторна вакцинація проводиться у 11-12 тижнів. Якщо забрати вихованця у віці 3 місяців, він матиме захист від низки поширених інфекцій.

Якщо ви хочете стати власником вихованого, розумного, грайливого та акуратного кошеняти, не поспішайте забирати його від матері. У перші 12 тижнів життя воно здобуває навички, що знадобляться йому протягом усього подальшого життя.

Коли можна забирати кошенят у кішки: поради ветеринара

Якщо ви плануєте завести кошеня, дуже важливо зʼясувати приблизний період його готовності до переїзду. Саме готовність до змін у житті дає змогу тварині швидко адаптуватися та комфортно почуватися на новому місці. Тож як зрозуміти, коли настав час забирати кошеня від кішки до нової домівки?

Деякі майбутні власники мріють узяти ще зовсім маленького улюбленця. На це є кілька причин. Найчастіше вони хочуть бачити, як кошеня росте, сприяти його розвитку, навчанню. Нерідко є попередня домовленість із заводчиком про те, щоб забрати тварину в ранньому віці. А іноді бажання мати вдома кошеня настільки сильне, що хочеться реалізувати задумане якомога скоріше.

Ветеринарні лікарі та заводчики радять не поспішати. Кошеня потрібно відлучати від кішки поступово. Воно має пройти початковий етап соціалізації, отримати всі необхідні щеплення відповідно до його віку, а також навчитися самостійно харчуватися та ходити в лоток. Оптимальний вік, у якому кошеня готове залишити дім і розпочати нове життя в новій оселі, – три місяці та старше. Авжеж, це стосується лише кошенят, що мешкають у заводчика чи власників, а не вуличних тварин.

Чому саме в такому віці рекомендується брати улюбленця? Це повʼязано з особливостями розвитку кота впродовж перших 12 тижнів життя.

Чому не можна брати кошеня до трьох місяців

Забирати кошеня від кішки у перші дні його життя неприпустимо. Кішка вигодовує приплід, підтримує гігієну кошенят, зігріває їх власним теплом. Біля неї кошеня почувається в безпеці. Молоко кішки – саме те, що потрібно кошеняті для нормального розвитку та формування імунітету впродовж перших кількох тижнів після народження. За допомогою своєї матері кошенята навчаються важливим для життя навичкам: доглядати за собою, ходити в лоток, користуватися дряпкою тощо.

Кішка грає ключову роль у первинній соціалізації. Спостерігаючи за нею, кошенята навчаються взаємодіяти з тваринами та людьми. Наприклад, спочатку вони не вміють розраховувати силу під час гри, можуть боляче дряпатися, щосили кусатися. Приблизно на 10-му тижні життя кошеня демонструє більш осмислену поведінку, адекватніше взаємодіє з навколишнім світом.

Кошенят, які були відлучені від кішки достроково (раніше, ніж у 12 тижнів), найчастіше важче та довше привчити до нового, зокрема й до правил поведінки. Окрім того, з шести тижнів життя починає слабшати природний імунітет, набутий від матері. Тому відповідальні власники та заводчики віддають тварину до нової оселі тільки після щеплень.

Чим небезпечне раннє відлучення кошенят від кішки

Соціалізація кошеняти, якого забрали до іншої домівки раніше за рекомендований термін, відбувається із труднощами та затримками. Улюбленець може погано доглядати за собою, справляти потребу в забороненому місці. Він також може неадекватно реагувати, коли його беруть на руки чи гладять, бути лякливим і довго звикати до нової оселі та людей.

Передчасне відлучення від матері здатне спричинити агресивну поведінку улюбленця, адже він не встигає побачити й навчитися на прикладі кішки, як контактувати з навколишнім світом та іншими живими істотами. Без цього кошеняті може бути набагато складніше порозумітися з новим оточенням.

Першу вакцинацію кошеняті роблять у віці приблизно вісім тижнів, повторну – в 11-12 тижнів, а наступні – вже за рекомендаціями ветеринарного фахівця. Тварина набуває первинного захисту від поширених небезпечних інфекційних захворювань.

Трапляються випадки, коли кішка не може годувати, тому кошеня забирають раніше рекомендованого терміну. Турбота про гігієну та здоров’я, соціалізацію та годування лягає на плечі нового власника. Без постійного контролю ветеринарного спеціаліста забезпечити такому кошеняті необхідний догляд складно.

Тож не поспішайте відлучати вашого майбутнього улюбленця від кішки, якщо хочете отримати розумне, контактне, акуратне та здорове кошеня. Перші 12 тижнів із матір’ю допомагають побудувати міцний фундамент для подальшого довгого, активного та щасливого життя.

Нагадаємо, визначити вік кота можна самостійно за зовнішніми ознаками декількома способами. Як це зробити, читайте тут.