Який автомобіль краще для таксі

Є небагато професій, успіх в яких настільки залежить від автомобіля, як в роботі таксі. Яка машина краще для такої служби? “Авто 24” зробив короткий огляд можливих варіантів.

Вимоги до таксомотора з одного боку нескладні, з іншого – суворі. Свій відбиток на перелік кондицій накладає рівень розвитку суспільства. Сьогодні пересічні легкові автомобілі “в стандарті” мають високий комфорт, тож клієнти таксі часто не хочуть сідати в бюджетні машинки – при тому що доплачувати за підвищену комфортність теж не завжди готові.

Більшість таксистів задовільнилися б просто безвідмовною машиною з доступним утриманням. Але клієнти і фірми-агрегатори потрібують більшого.

Але ця проблема, як і всі інші технічно-транспортні питання, перекладається вже на таксиста. А у великих містах свої ліміти накладають також компанії, які забезпечують онлайн-сервіси з пасажирських перевезень: Uklon, Bolt, Uber тощо. І не рахуватися з ними не можна, адже в українських мегаполісах викликати таксі по-старому, через телефон, вже не виходить.

Вимоги до машини таксі

Зустрічні вимоги до автомобіля таксі висувають з одного боку власник-водій, а з іншого – пасажири або компанія-оператор, через яку вони виходять на водія. Умови ці часом протилежні, але владнати їх треба ще до покупки машини, потім буде запізно.

Від пасажирів (компанії-посередника):

• Чотиридверний кузов, причому деякі компанії-посередники вимагають, щоб це був лише седан чи мінівен;
• Вік не старше 1998 – 2010 р.в. в залежності від міста, компанії-оператора і класа, в якому буде реєструватись і працювати машина;
• Відсутність пошкоджень кузова;
• Певний рівень комфорту (лише у певних класах): шкіряна оббивка сидінь, темний колір, кондиціонер.

Чим вище клас машини, тим більше можна заробити на перевезеннях. Але без промоутера у вигляді фірми-посередника тут точно не обійтися.

• Невисока ціна;
• Надійність;
• Невисока витрата пального;
• Невисока вартість запчастин і ремонту.

Чим вище класом автомобіль, тим у більш високому класі перевезень він може використовуватись. Відповідно, більшим буде і заробіток.

Що головне в машині для таксі

Як і кожен автомобіль, що купується “для роботи”, майбутній таксомотор обирають за критеріями, відмінними від сімейного авто.

• Залишок ресурсу. В ідеалі для роботи в таксі бажано купувати нову машину. А якщо вживану, то вона має бути з мінімальним зносом. Підтоптаний автомобіль буде постійно “висмоктувати” гроші з гаманця таксиста, а крім того, простої в роботі через затримки на СТО будуть приносити додаткові збитки. Нарешті, маючи машину з великим пробігом, можна “нарватись” на капітальний ремонт двигуна, трансмісії, а то й кузова;
• Тип двигуна. Мотор бажаний максимально простий, без високотехнологічних систем типу турбонаддуву, безпосереднього впорскування бензину тощо. Уникайте даунсайзингових моторів з малим об’ємом і зменшеною кількістю циліндрів – вони майже постійно працюють “на повну силу”, швидко зношуються і часто не підлягають капітальному ремонту;

На ринку все менше зручних для таксі моделей з атмосферними бензиновими моторами – невибагливими та придатними для встановлення ГБО.

• Тип пального. Дилема з серії “хто краще – брюнетки чи блондинки”. Дизелі економічні, але дорогі при покупці та використовують більш дороге ДТ. Натомість бензинові мотори простіші конструктивно, а головне – дають змогу змонтувати ГБО і економити на пальному до 40%. Зважте на те, що в дизеля є багато систем та вузлів, які дуже дорогі в ремонті, а ще на те, що абсолютна більшість свіжопригнаних машин на вторинному ринку – саме дизельні. Багато що говорить той факт, що ті таксопарки, які комплектуються новою технікою, закуповують переважно бензинові машини з ГБО.
• Ходова частина. Мало хто при підрахунку собівартості експлуатації враховує конструкцію підвіски – а даремно! Якщо буде можливість обирати, майбутньому таксистові краще відмовитись від екземпляра з багатоважільною підвіскою та дисковими гальмами на задній осі, з великими дисками коліс під дорогу низькопрофільну гуму.

Не всі знають, що такі навороти зустрічаються в більш потужних версіях масових моделей, але відсутні в базових комплектаціях.

Нова літня шина Continental PremiumContact 7 створена для багатьох типів автомобілів – седанів, кросоверів та навіть електромобілів. Безпечна їзда, незалежно від дорожніх умов і стилю водіння.

Конкретні моделі

Список конкретних моделей, які шанують таксисти, постійно змінюється – в залежності від реалій ринку. У невеликих містах перевізники все ще добивають представників “старої гвардії“ у вигляді “Ланосів” та перших “Логанів”. Що цілком логічно, особливо з можливістю використання ГБО.

Недорогі та практичні сімейні моделі (типу Skoda Rapid, VW Polo Sedan, Peugeot 301), які почали випускати для небагатих країн наприкінці 2000-х, добре підходять на роль таксі.

У великих містах картина інша, наприклад, в Києві пасажирів здебільшого перевозять машини 2010 – 2018 р.в., причому в столичних агрегаторів вік машини, яка допускається до реєстрації, обмежений 1998 – 2005 р.в. Найбільш типові моделі такі:

Дизельні. Renault Megane, Peugeot 301, Citroen C-Elysee

Газ/бензин. Peugeot 301, Citroen C-Elysee, Hyundai Sonata, Kia К5, Skoda Rapid, Scala, Kamiq, Toyota Corolla, Camry, VW Polo

Гібридні. Toyota Prius, Kia Optima, Honda Civic

Ці машини (а також деякі інші) щодня працюють в режимі таксомоторів на вулицях великих українських міст. Тобто це реально придатні для такої роботи моделі, звісно, за умови підбору правильного типу двигуна та технічного стану.

Рекомендація Авто24

Засвоївши приведену в статті інформацію про автомобілі, ви маєте з іншого боку скласти собі маркетингову картину території, на якій збираєтесь таксувати. Придивіться до автопарку таксі у населеному пункті, потусуйтеся в місцях, де заправляються і п’ють каву водії таксі й прислухайтеся до їхніх розмов. В ідеалі було б затоваришувати з кимось з майбутніх колег, щоб він поділився з вами своїм досвідом експлуатації машини в режиму таксі. Адже успіх вашої роботи насправді буде залежати не лише від характеристик автомобіля, а й від його відповідності специфіці регіону.

Які таймінги краще чи менше

Всегда был убеждённым “десктопщиком”, любил в игрульки поиграть. Иногда конечно завидовал владельцам лептопов за возможность поиграть лёжа на кровати, но в целом ноуты недолюбливал. И вот 1,5года назад я приобрёл бюджетный “псевдо-игровой” ноутбук HP Pavilion Gaming 15-bc532ur (7NG09EA) (игровые ноуты – это “переносные стационарные ПК”), сразу выкинул родную оперативку и воткнул две одинаковых плашки на 16ГБ от НуегХ, добавил в м.2 ССД на 512ГБ. Крч. Для работы, видосики посмотреть – ноутбуки норм. А вот с “поиграть”, на любом ноуте, начинаются качели. Самая главная проблема всех ноутбуков – это клавиатура приклееная к монитору. Это просто вселенское зло! Повернул монитор, что бы комфортно терпи боль в кисти. Развернул ноут, что бы клава нормально под руку ложилась – сломал шею заглядывая в монитор. Т.е. если на ноутбуке планируется играть, нужно: 1) В первую очередь купить дополнительную клавиатуру (Keyboard формата хватает за глаза, но +1 кабель); 2) Второе – маус. Также мышке нужен переносной коврик. Под коврик нужно подложить что-то твёрдое при использовании на кровати/диване (я юзаю старую детскую энциклопедию про динозавров). 3) Подставки. Подставок много не бывает. Одна подставка для кровати. Ещё одна подставка для стола. Все подставки должны регулироваться по высоте. 4) Привыкнуть к тому, что ноутбук привязан к зарядке. Всегда с кабелем наперевес. Особенно доставляет в кровати. ммммм. а если он ещё и не один, то выбратбся из паутины кабелей, что бы сбегать в С/У – это тот ещё квест. Выводы: Ноутбук. Отлично подойдёт для работы и просмотра видосиков. Монитора 15.6″ (16:9) с обычным FullHD разрешением, при использовании масштабирования 100% (дефолт для ноутов 125%) для кодинга и тестирования хватает. “Игровой” ноутбук – это чуть более мобильный стационарный ПК. Стационарный ПК. Да нечего добавить. З.Ы. В эпоху майнинга можно и нужно рассматривать ноутбуки в качестве основного ирового девайса. Ноутбук с хорошей дисреткой сейчас намного дешевле аналогичного десктопа.