Хто отруїв: МХП, ТЕС чи сам бізнесмен? Як просувається розслідування загибелі 9 тонн осетрів

Минулоріч, 3-го жовтня 2023 року, через забруднення річки Південний Буг було знищено єдину в Україні ферму племінного азовського осетра — 3000 екземплярів червонокнижної риби. Серед них: білуга, осетри російські, ленські, бестера, вислоноси. Вартість 9 тонн загиблої риби з чорною ікрою сягає понад два мільйони доларів.

Власник цього рибогосподарства Олександр Корх, не вірячи, що винних знайдуть і покарають, почав проводити власне розслідування.

Перша підозра бізнесмена впала на насосну станцію водозабору ТОВ «Вінницька птахофабрика», яке належить ПрАТ «МХП». Про це повідомило видання Куркуль. Корх був переконаний, що мор риби стався внаслідок викиду хімікатів. На птахофабриці цю інформацію заперечували. Нещодавно у справі зʼявився ще один «підозрюваний» — Ладижинська ТЕС, біля якої й розводили осетрів.

Чим отруїли?

Після трагедії з мором риби Олександр Корх почав почав перебирати хімічні речовини, які швидко могли отруїти таку кількість риби та переглядати обʼєкти, які знаходяться вище по течії його понтонної лінії.

1. Каустик. Найближче знаходиться насосна станція Вінницької птахофабрики МХП. Олександр Корх припускав, що причиною отруєння міг був каустик (гідроксид натрію), який потрапив у воду з цієї насосної станції.

«Всі використовують каустик для очищування поверхонь, резервуарів, це допустимо. В той день стався недогляд з боку персоналу, допустиму норму перевищили, що і призвело до трагічних наслідків. Зрозуміло, що вказівку «отруїти рибу» особисто не давав директор МХП. Я впевнений, що ніхто навмисно не хотів рибу труїти. Для чого їм воно? Просто це недбалість працівників на місці», — зазначав постраждалий фермер.

Довести такий розвиток подій міг би аналіз зразків риби. Але, як розповідає Олександр Корх, жодна лабораторія в Україні, чи приватна, чи державна, не може дослідити мертву рибу на наявність в ній каустику. Виявити цю речовину можна тільки протягом 10-15 хв, як вона потрапила у воду.

«Іхтіопатологи, а також колеги-осетрівники погоджуються з тим, що рибу отруїли хімікати. Але, щоб виявити залишки, потрібно було буквально протягом кількох годин після трагедії вирізати зябра риби й віддати на аналіз. Де факто ми це мали зробити максимально о другій годині ночі. Тому тут дуже маленька ймовірність, що наші лабораторії зможуть це довести», — розповідає Олександр Корх.

2. Пестициди. Версію з отруєнням риби пестицидами бізнесмен відкинув. Адже в Державному науково-дослідницькому Інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи м. Київ у зразках мертвої риби та воді їх не виявили.

«Аналіз виявив, що залишки сульфату буквально на 20% вищі від норми, але це несмертельно для риб. А от на виявлення сполук гідроксиду натрію, тобто каустичної соди технічної, в Держпродспоживслужби немає регламенту», — пояснює фермер.

З версій, озвучених у ЗМІ, що він нібито застрахував рибу, а потім навмисне її «позбувся», бо давав неправильні корми, Олександр Корх відверто сміється. Він пояснює, що, по-перше, в Україні немає процедури страхування живої риби. Її не застрахує жоден агент, бо елементарно поголівʼя у воді нереально перерахувати.

Щодо кормів, то він каже, що годував осетрів морською рибою. Осетри у своєму природному середовищі споживають рибу, як корм. Тому це для них природно і смак ікри виходить кращим. На відміну від годівлі комбікормами, які зроблені на основі свинячої крові та відходів тваринництва.

Чи причетне МХП до трагедії?

Одразу після перших публікацій у ЗМІ версії про можливу причетність насосної станції птахофабрики до отруєння осетрів, в МХП заявили, що між діяльністю підприємств холдингу та даним випадком немає зв’язку. Працівники МХП також провели Олександра Корха на власний обʼєкт та детально розповіли про технологію очищення води на насосній станції ТОВ «Вінницька птахофабрика».

«Корх безпідставно звинувачує підприємство, не оперує жодними доказами (наприклад, висновком експертизи, судовим рішенням тощо), які б підтверджували його твердження. Наголошуємо, що ТОВ «Вінницька птахофабрика», як і всі підприємства МХП, неухильно дотримується вимог українського законодавства та стандартів екологічної безпеки. Відтак, усі висунуті звинувачення є безпідставним наклепом та інформацією, що не відповідає дійсності», — заявили в прес службі.

Можливо Ладижинська ТЕС?

Нещодавно у справі з’явився ще один підозрюваний — Ладижинська ТЕС. Не неї вказали саме в МХП.

«До мене зателефонував керівник екологічної служби МХП. Він розповів, що окрім них вище за течією розташований ще один водозабір. Приблизно на один кілометр вище, у с. Маньківка, знаходиться насосна станція ДТЕК Ладижинська ТЕС (зараз цей обʼєкт передають на баланс міста Ладижин)», — зазначає Олександр Корх.

Журналісти «20 хвилин» отримали офіційний коментар від прес служби Ладижинської ТЕС, в якому, зокрема, йдеться про те, що станція не має відношення до загибелі червонокнижних осетрів і попадання хлору в річкову воду виключене:

«Ладижинська ТЕС працює в межах законодавства України і суворо дотримується діючих екологічних норм.

Технологія забору води, який підприємство здійснює на річці Південний Буг, виключає контакт річкової води з хлором або іншими потенційно небезпечними хімічними речовинами. Тому станція не має відношення до інциденту із загибеллю риби, який, на жаль, відбувся в ТОВ «Перша Аквапромислова Компанія».

Попадання хлору в річкові воду при водозаборі виключене. Ладижинська ТЕС забезпечує питною водою місто Ладижин — для цього підприємство забирає воду з річки Південний Буг за 14 км від міста, в селі Маньківка. Прийомна камера водозабору заповнюється самопливом з русла річки. Очищення і хлорування води відбувається вже у фільтрувальному блоці в місті Ладижин. Таким чином, при заборі води потрапляння в річку хлору або інших хімічних речовин є технічно неможливим.

Для технічних потреб станції водозабір з річки здійснюється нижче за течією відносно садкової лінії ТОВ «ПАК». Для нього теж ніколи не використовується хлор або інші хімічні речовини. Підприємство не використовує хлор також при очищенні камер водозабору. За потреби ТЕС проводить очищення камер водозабору, тому що вони забиваються мулом. Очищення проводиться завжди механічно — це роблять водолази за допомогою спеціальної помпи. Протягом 2023 року очищення камер проводилось один раз — в грудні, тобто пізніше, ніж стався інцидент».

Розслідування і запити до ЄС

Після отруєння осетрів Ладижинська поліція відкрила кримінальну справу та взялась за пошук винних. Зі слів Олександра Корха, поліціанти допитали його та працівників «Першої агропромислової компанії» і на цьому розслідування зупинилось. Справа не рухається і в розслідуванні змінили слідчого.

«За допомогою слідства важко буде довести отруєння. Хлор дуже важко виявити. Питну воду, яка тече з кранів хлорують, оскільки хімікат вбиває все живе і потім просто зникає. Якщо запитати мешканців Ладижина, то вже шість років влітку на короткий період в місті відключають воду, а коли вмикають вона має запах риби. В осетрів хлор просто випалює зябра і розпадається», — зазначає постраждалий.

Крапки в цій справі міг би розставити виключно аналіз зразків риби на вміст хімікатів та адекватні слідчі дії. Олександр Корх на це не сподівається, і вже на офіційному рівні намагається залучити підтримку. Осетрівник відправив понад 70 листів: до Мінагро, Міндовкілля, українських еко організацій, екологічної інспекції при ЄС, Суду з захисту прав людини, міжнародних ЗМІ, Європейських органів сертифікації, щоб ті допомогли з аналізами та розслідуванням.

Для того, щоб знайти винного, потрібно перевірити наявність, як хлору, так і каустику у загиблій рибі. Бізнесмен шукав лабораторії за кордоном, звертався до депутатів Вінницької ОДА, щоб допомогли йому в пошуку. Він навіть отримав відповідь від Генеральної Дирекції з питань довкілля Європейської Комісії:

«Нам сумно читати про цю подію, це, безумовно, велика втрата не тільки в економічному плані, але й з точки зору біорізноманіття. Я згоден, що буде важливо встановити причини загибелі риби, щоб уникнути подібних випадків у майбутньому. Об’єднаний дослідницький центр, який є установою, створеною Європейським Союзом, допоміг нам у вивченні цього питання і запропонував кілька лабораторій у Німеччині, а саме Eurofins і GALAB у Гамбурзі, в Австрії (Umweltbundesamt у Відні) та Італії (Експериментальний зоопрофілактичний інститут у Римі), які можуть провести аналіз зразків риби».

Але з відправкою зразків риби за кордон є труднощі.

«Відправити заморожену рибу на аналіз за кордон не так просто. По-перше, вартість аналізу від €5 тис. По-друге, є логістичні перешкоди. Оскільки осетер — це червонокнижна риба, потрібно отримати сертифікат CITES на вивіз навіть мертвих зразків. Також потрібно орендувати спеціальну вантажівку, яка б мала рефрижератор. І по-третє, лабораторії з якими ми контактували не давали точних гарантій, що все ж зможуть провести це дослідження. Ну і ще одне — виїзд чоловіків з України обмежений, тому мені потрібно шукати людину, яка б доправила рибу» — розповідає постраждалий.

Мільйонні збитки і закриття ферми

Підприємець Олександр Корх народився у Донецьку, розпочав займатися бізнесом на Донбасі. У 2011 році переїхав до Києва, у 2014-го ледь врятував найбільш цінні особини осетра та білуги з-під Маріуполя, учетверо збільшив рибне стадо у Ладижині. За десять років господарство, яке переїхало до нас через війну, пройшло нелегкий шлях. Спочатку довелося рятувати осетрові від місцевих жителів.

—Ми не опустили руки, коли у 2022-му на початку повномасштабного вторгнення з нашого господарства в Ладижині вкрали велику частину Азовського осетра і білуги. Поліція досі шукає крадіїв. Минулого літа ураган зламав нашу понтонну лінію, але ми врятували осетрів», — розповів Корх.

Власники ферми зазначають, що постійно рухалися вперед, покращували смак ікри та вдосконалювали технологію вирощування. Ікру купували клієнти не тільки з України, а й з усього світу.

— Ми завжди говорили, що створюємо майбутнє, адже осетри живуть понад сто років і найкращий урожай нашої ікри побачать наші онуки. На жаль, не все в наших силах. Ми не можемо зупинити забруднення води в річці Південний Буг. Величезний резервуар на річці, в якому росли наші осетри, тепер виглядає як зливна яма. Знищено єдине унікальне стадо племінного азовського осетра, — розповідає директор ферми.

В інтерв’ю журналістці «20 хвилин» власник господарства Олександр Корх розповів, що мор риби приніс шкоди на суму понад два мільйони доларів. Після цієї трагедії йому доведеться закрити акваферму, десятки працівників звільнити.

— Майже 10 років пропрацювало наше підприємство, а тепер ми припинили свою діяльність, — розповідає власник Ukrainian Caviar Berry. — 20-ти річні племінні осетри загинули через екологічну катастрофу в Ладижині. Таких рибин, через війну, нам більше не дістати, адже ми їх привезли з Азовського моря. Вони пережили бої 2014 року під Маріуполем, потім Херсон і шість років тому приїхали в Ладижин. Загинули білуги, російські, ленскі, бестера, вислоноси та уся молодь. Усе стадо на 9 тонн.

Хто отруює Ладижинське водосховище — навряд чи місцева влада шукатиме. Як і не шукатиме тих, хто нам порізав сітки у 2022-му і викрав тонну елітних порід риб,— зазначає бізнесмен.

— Тоді збитку нашому господарству завдали на 300 тисяч доларів, — говорить Корх. — Зараз, через злив нечистот у Ладижинське водосховище, загинуло осетра з чорною ікрою на понад два мільйона доларів, це без вартості устаткування та інших витрат. Відтак, наша багаторічна історія закінчилася провалом разом із нашими рибками.

Олександр Корх також пояснив, що наразі має лише одну мету — не покарати винуватця, а досягти справедливості та зробити все для збереження бузької екосистеми, яку полюбив за ці роки.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

“Був день народження”: в МВС назвали перші обставини трагедії загибелі помічника Залужного

Подарунок, від якого загинув помічник Залужного Геннадій Частяков, презентував його колена — полковник Тімченко. Загиблий, імовірно, подумав, що в коробці не бойові гранати, а чарки специфічної форми, розповів журналіст.

Помічник головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного Геннадій Частяков загинув у свій день народження через подарунок від колег. Про це повідомив голова МВС Ігор Клименко в Telegram.

“Унаслідок першочергових слідчих дій вдалося зʼясувати перші обставини трагедії. Сьогодні в загиблого майора Частякова був день народження. Додому він повернувся з роботи з подарунками від колег, які почав показувати рідним”, — сказав Ігор Клименко.

Він зазначив, що загиблий дістав подарунковий ящик із гранатами нового західного зразка та почав показувати одну з них своєму синові. Спочатку хлопчик узяв боєприпас до рук і почав крутити кільце, після чого військовий забрав гранату й висмикнув кільце, в результаті чого стався вибух.

За словами Клименка, правоохоронці знайшли п’ять нерозірваних гранат у квартирі Частякова, їх відправили на експертизу. Поліція знайшла колегу-військовослужбовця, який дав цей подарунок загиблому. В його кабінеті провели обшук і вилучили ще дві аналогічні гранати, наразі тривають першочергові слідчі дії.

Український журналіст Андрій Цаплієнко з покликанням на правоохоронців повідомив, що гранати, які подарували помічнику Залужному, входили до “подарункового набору”, який подарував його колега — полковник Тімченко. За словами Цаплієнка, Тімченко вже дав свідчення та заявив, що сам вирішив зробити такий подарунок, поклавши в дерев’яну коробку пляшку віскі Black Label і шість гранат. Також цю інформацію підтвердили троє свідків, при яких полковник вручав подарунок Частякову.

“Тебе здивувати важко — тому дарую бойові гранати й пляшку гарного віскі”, — сказав Тімченко, даруючи подарунок Частякову.

“Очевидно, Частяков сприйняв це як жарт. Бо згодом забрав дітей зі школи та почав розбирати з ними подарунки. Він подумав, що в коробці не бойові гранати, а чарки специфічної форми. До речі, Тімченко дві гранати лишив собі”, — сказав Андрій Цаплієнко.

Смерть помічника Валерія Залужного: що відомо

6 листопада в селі Чайки Київської області 39-річний помічник головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного Геннадій Частяков загинув через вибух гранати. Поранення отримав його 13-річний син, його госпіталізували до лікарні. Граната розірвалася тоді, коли військовий відкрив подарунок, який приніс із роботи.

Пізніше в ЗМІ з’явилися фото з місця загибелі. Український журналіст Андрій Цаплієнко з покликанням на правоохоронців заявив, що Частяков загинув через необережне поводження зі зброєю. За його словами, на місці події були знайдені гранати, які офіційно передала Німеччина в пакеті військової допомоги.

Нагадаємо, речниця Міністерства внутрішніх справ Мар’яна Рева повідомила, що в поліції однією з основних версій загибелі Геннадія Частякова вважають необережне поводження з боєприпасами. Вона зазначила, що правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 263 ККУ “Незаконне поводження з боєприпасами”.

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter

• Теги:
• граната
• смерть
• вбивство
• Київська область
• ігор клименко
• Андрій Цаплієнко
• бойова граната
• Валерій Залужний
• помічник Залужного

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger