Спадкування в Україні 2020: строки, порядок та оформлення*

У житті кожної людини рано чи пізно виникають обставини, коли доводиться замислюватися про те, що залишиться дітям і онукам. Практично кожна людина в кінці життя володіє тим, що може бути залишено спадкоємцям. Тому необхідно заздалегідь подбати про спадщину та її оформлення. Передача спадщини можлива тільки за наявності офіційно оформлених відповідно до закону документів.

Існує 2 види спадкування: за заповітом і за законом. У 2019 році в Україні було внесено ряд змін в Закон про спадкування.

Правила спадкування у разі смерті одного з власників

Кожен має право розпоряджатися своїм майном і залишити спадок своїм дітям і онукам. Однак потрібно правильно оформити документи і завірити їх у фахівця.

У всіх спадкоємців, незалежно від ступеня споріднення, є шість місяців після смерті спадкодавця, щоб заявити про свої права спадкування. Для цього спадкоємець заявляє про своє бажання приєднатися до спадщини.

Після того як нотаріус прийняв заяви від спадкоємців, він відкриває справу про спадщину. Після закінчення встановленого законом терміну нотаріус видає кожному спадкоємцеві документ, що засвідчує право на ту частину спадщини, на яку він має право.

Якщо заповіт не складено, весь спадок померлого розподіляється між родичами за категоріями спорідненості.

Коли майно не може бути передане спадкоємцям через відсутність заповіту, спадкоємці переходять у спадщину за законом. Згідно із законом існує 5 черг спадкоємців:

У першу чергу йдуть чоловік (дружина), діти і навіть батьки покійного.

Другі: брати, сестри, бабусі й дідусі.

Четверта включає людей, які прожили з померлим не менше 5 років в одній сім’ї, поки не буде виявлена спадкова причина.

П’ята й шоста: усі інші родичі померлого.

У разі відмови будь-якої з перелічених осіб від спадщини вона оформляється відповідно до закону у нотаріуса.

Правила отримання спадку за заповітом

Для передачі майна за заповітом спадкоємцям необхідні документи, що підтверджують право власності на це майно. При відсутності документів на право власності майно померлого передається державі.

Крім того, майно може бути поділене або розділене, тому спадкоємці повинні знати, яка частина майна передається їм у спадок.

Для отримання повної інформації з питань спадщини звертайтеся до державного або приватного нотаріуса. Важливо розуміти, що протягом 6 місяців після смерті спадкодавця необхідно подати заяву про намір отримати спадок.

Які зміни торкнулися Закону про спадкування з 2018 року

В останні роки в Україні внесено деякі зміни в правила отримання права спадкування. Зокрема, спадкоємець має право звернутися до юриста, якщо необхідний термін сплив. Адвокат робить запит до нотаріуса про спадщину, після чого можна буде дізнатися, чи вказано в ній ваше ім’я.

У цьому випадку спадкоємець повинен обґрунтувати, чому він не заявив про наміри вступити в спадщину у встановлений термін. Для цього повинна бути вагома причина. Наприклад, відсутність повідомлення про те, що ви стали спадкоємцем. Усе це нотаріально посвідчується і вимагає певних фінансових витрат. З державним нотаріусом це обійдеться вам на порядок дешевше, ніж з приватним.

Право власності та спадкування

Власником майна померлого може стати не тільки родич, але й будь-хто, хто йому не родич.

Візьмемо приклад. Припустімо, власниками приватизованої квартири є батько, мати і їхні діти. Усі мають рівну частку власності. У разі смерті одного з власників інші мають право розділити його частину. Але серед родичів померлого можуть бути діти від першого шлюбу, дідусь чи бабуся. А ось правило спадкоємців першої лінії. У результаті частина квартири перейде до родичів, які з ними не проживали.

Спадкування при цивільному шлюбі з померлим

Згідно із законом спадкоємцями четвертого ступеня є люди, які прожили з померлим п’ять років. Доказом спільного проживання можуть бути спільні діти, наявність прописки за вказаною адресою. Сусіди й родичі померлого можуть підтвердити факт ведення спільного господарства. Доведене спільне проживання ще не дає першочергового права на спадщину.

Якщо є спадкоємець від першої лінії спорідненості, немає ніякого інтересу в поданні позову цивільному чоловікові. Але якщо цивільний партнер довів, що прожив з померлим більше п’яти років, то йому буде оформлена частина спадщини, а він, у свою чергу, має право на половину всього майна, нажитого спільно. Він офіційно оголошений спадкоємцем четвертого ступеня спорідненості і в деяких випадках може навіть отримати половину частки спадщини зі спадкоємцями першого ступеня споріднення.

Неважливо, який це спадок: будинок, квартира, земельна ділянка, машина ‑ все ж повинні бути родичі, які могли б отримати майно за заповітом. Однак не можна забувати, що деякі категорії спадкоємців повинні сплатити податки, після чого вони можуть користуватися майном померлого.

Які документи необхідні для написання заяви про прийняття спадщини?

Сама заява є підставою для відкриття справи щодо спадщини. До заяви додаються такі документи: свідоцтво про смерть померлого та довідка про останнє місце проживання, паспорт заявника.

Статті з позначкою “*” публікуються на правах реклами

Все про спадкування

Це основні документи для того, щоб відкрити спадкову справу. При цьому також необхідно буде написати заяву про прийняття спадщини за законом чи за заповітом. Або написати іншу заяву, наприклад, про відмову від спадщини із зазначенням конкретної особи з кола спадкоємців, або без зазначення.

Вступ у спадщину: терміни, встановлені законом

Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

У разі відсутності такої згоди за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкові спори між спадкоємцями різних черг

«Ніколи не кажіть, що знаєте людину, якщо не ділили з нею спадок», – казав швейцарський письменник, богослов, поет та фізіогноміст Лафатер. І він мав рацію, адже спори між спадкоємцями дуже поширене явище.

Згідно із законодавством України, пріоритетним правом успадкування володіють спадкоємці першої черги в тих випадках, якщо спадкодавець не залишив заповіту. Тобто, йдеться про непорушність черговості спадкування.

Отже, спадкова маса переходить до спадкоємців першої черги, якими є найближчі родичі заповідача (чоловік/дружина, діти, батьки). Якщо ж такі відсутні, право спадкоємства переходить до другої черги і так далі.

Варто зазначити, що ніякі фактори – спільне проживання, прописка в квартирі, фактичне прийняття спадщини – не вплинуть на перерозподіл спадкової маси на користь спадкоємця другої черги в обхід першої.

Спадкоємці першої черги можуть абсолютно спокійно звертатися до нотаріуса, який відкриє спадкову справу, і протягом шести місяців квартира перейде в їхню власність.

Спадкоємець другої черги, який вважав, що фактично прийняв спадщину, може звернутись до суду за отриманням компенсації, наприклад, за проведений у квартирі ремонт та оплату боргів за комунальними рахунками.

Черговість спадкування: хто за ким?

Перша черга спадкоємців за законом – це діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Передбачене законом коло спадкоємців першої черги є вичерпним. Діти успадковують після смерті своїх батьків – як батька, так і матері. Якщо навіть шлюб між батьком і матір’ю був незареєстрований, але у свідоцтві про народження дитини вони зазначені як її батьки, то після їх смерті дитина має право на спадок і після батька, і після матері. Крім того, діти, народжені від шлюбу, пізніше визнаного недійсним, не втрачають права спадкування після смерті батьків. Спадкує дитина і тоді, коли її батьки, що не перебували в шлюбі, надалі свій шлюб зареєстрували, і чоловік (спадкодавець) визнав себе батьком дитини. Якщо дитина народжена поза шлюбом і немає спільної заяви батьків про батьківство, останнє встановлюється в судовому порядку.

Той із подружжя, хто пережив іншого, спадкує у першу чергу в тому випадку, якщо він перебував у зареєстрованому шлюбі зі спадкодавцем на момент смерті. Перебування у шлюбі має підтверджуватися свідоцтвом про шлюб. У випадку розірвання шлюбу до відкриття спадщини права на спадщину в того з подружжя, хто пережив, не виникає. Якщо шлюб визнаний недійсним, той з подружжя, хто пережив іншого, не має права на спадкування, оскільки недійсний шлюб не спричиняє юридичних наслідків.

Батьки спадкують після смерті своїх дітей на підставі правового зв’язку з дітьми, доказом чого є запис про народження у книгах запису актів цивільного стану, крім випадків, якщо вони усуваються від спадкування (позбавлення батьківських прав, умисне позбавлення життя спадкодавця чи його спадкоємців).

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Брати і сестри є спадкоємцями померлого, незалежно від того є вони повнорідними (мають обох спільних батьків) чи неповнорідними (мають спільного батька або спільну матір). Але не успадковують один після одного зведені брати і сестри, якщо вони не мають спільних батьків.

Для встановлення факту споріднення необхідне подання відповідних документів. Зокрема, родинні відносини можуть підтверджуватися свідоцтвами органів РАЦС про народження, витягами з книг запису актів цивільного стану, записами в паспортах про дітей. Наприклад, щоб підтвердити родинні відносини між спадкодавцем і спадкоємцем — братами, необхідно подати свідоцтва про народження спадкодавця і спадкоємця. І якщо в цих свідоцтвах батьки – одні й ті самі особи, то можна стверджувати, що спадкодавець і спадкоємець – брати.

У разі неможливості подання зазначених документів факт родинних відносин може бути встановлений судом.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. На підтвердження родинних відносин вимагається подання відповідних документів. Зокрема, це можуть бути свідоцтва про народження батьків спадкодавця та їх братів або сестер, в яких зазначені спільні батьки.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є проживання претендентів на спадок однією сім’єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним тут є поняття сім’ї. Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім’ю становлять особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Родинні відносини мають підтверджуватися відповідними документами, а у разі неможливості подання таких факт родинних відносин встановлюється у судовому порядку.

Позовна заява: вступ у спадщину через суд

На сьогоднішній день вступити у спадок можна за допомогою нотаріуса або шляхом подачі до суду позовної заяви. Звичайно, перший спосіб набагато легший. Але, на жаль, існує величезна кількість спірних ситуацій, вирішити які можливо лише в суді.

Зокрема, до суду треба звертатись, якщо пропущений 6-місячний строк прийняття спадщини. Щоб довести той факт, що позивач не прийняв спадщину у строк з поважних причин, необхідно зібрати достатньо доказів, що він не прийняв спадщину з поважних причин. Це може бути тривала хвороба, відсутність у країні, незнання того, що заповідач помер. Якщо позивач зможе підтвердити серйозну причину пропуску документально, термін може буде продовжено.

Подаючи заяву в суд, необхідно долучити видану нотаріусом постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Відповідачами в такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади, в особі відповідних органів місцевого самоврядування, за місцем відкриття спадщини.

До речі, якщо строк прийняття спадщини пропущений, але при цьому інші спадкоємці оформили все в строк, до суду можна не звертатись: якщо інші спадкоємці дадуть свою письмову згоду та засвідчать її нотаріально, спадкоємець зможе отримати свою частку спадкової маси.

Другий випадок, коли у спадкоємця може виникнути необхідність звернення до суду, коли людина прийняла спадщину фактично, тобто почала або продовжує нею користуватися після смерті заповідача, проте не переоформила спадкову масу на себе і не вступила в права спадкування на законних підставах. До позовної заяви необхідно буде долучити докази, що підтверджують фактичний вступ у спадок. Це можуть бути чеки і квитанції, що підтверджують фінансову участь спадкоємця у долі успадкованого майна, документи про оплату боргів спадкодавця, про покриття його насущних витрат, будь-які докази, які підтверджують, що спадкоємець проживав з заповідачем на одній житлоплощі.

Також бувають ситуації, коли необхідно встановити юридичний факт спорідненості в суді. Подавши до суду позовну заяву для встановлення факту спорідненості, спадкоємець отримає можливість довести спорідненість, використовуючи найрізноманітніші документи: архівні довідки і анкетні дані з місць роботи, паперу з медичних установ і т.п. До суду можна представити також листи, фотографії, відеозаписи сімейних свят – суддя врахує всі факти і на їх підставі винесе рішення.

Що робити, якщо пропущений строк прийняття спадщини?

У разі пропущення строку на прийняття спадщину у спадкоємця є два шляхи.

Перший: подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини, за наявності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину.

Другий: звернутися до суду із заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Між тим, необхідно враховувати, що судова практика виходить з того, що оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку, то в заяві, в обов’язковому порядку, необхідно порушувати питання про поважність причин пропуску зазначеного строку. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини (це може бути тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо). Обов’язково необхідно доводити такі факти належними та допустимими доказами в судовому процесі.

Важливо розуміти, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як:

а) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

б) необізнаність особи про наявність спадкового майна;

д) незнання про існування заповіту;

е) встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю);

ж) невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину;

з) відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

ї) несприятливі погодні умови.

Не зайвим буде знати, що повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. Якщо рішенням суду спадкоємцю раніше було визначено додатковий строк для прийняття спадщини і він цим не скористався та не прийняв спадщину, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з тим необхідно вказати, що відповідно до цивільного законодавства спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків відмови від спадщини у встановленому законодавством України порядку.

Як вступити в спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту?

Вступ у спадщину на земельну ділянку, якщо немає заповіту, передбачає надання нотаріусу документів. Отже, звертаючись до нотаріуса з приводу отримання у спадок земельної ділянки, спадкоємцю слід надати наступні документи:

• Основний пакет паперів, що включає свідоцтво про смерть заповідача, виписку з будинкової книги, довідку з останнього місця проживання спадкодавця, паспорт спадкоємця.
• Документи, що підтверджують спорідненість із померлим.
• Правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Це може бути свідоцтво про довічне володіння землею або ж будь-який документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку (договір купівлі-продажу, дарування, ренти, міни, архівна довідка про виділ землі в користування заповідачеві, постанова місцевої адміністрації про надання земельної ділянки).

У спадок входить не тільки земельна ділянка, але і все, що на ній знаходиться: будівлі, водойми, лісовий масив.

Документи, що були перелічені, необхідно взяти з собою для першого візиту до нотаріуса. У подальшому він може запросити у вас ще й інші документи, зокрема:

• Кадастровий паспорт на землю з вказаною в ньому кадастровою вартістю.
• Довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджує відсутність обтяжень на землю.
• Документ з оціночною вартістю земельної ділянки, знати яку необхідно для обчислення розміру держмита.

У разі розташування на ділянці будинку або іншої будови також будуть потрібні правовстановлюючі документи і кадастровий паспорт будови.

Як вступити в спадщину на земельну ділянку декільком спадкоємцям, якщо немає заповіту?

Якщо розмір ділянки дозволяє, землю поділяють між усіма спадкоємцями в частках, встановлених законодавством. Проте трапляються випадки, коли земельна ділянка занадто мала для того, щоб її ділити. У такій ситуації можливе кілька варіантів вирішення спадкового спору: встановлення черговості використання землі між усіма спадкоємцями, паритет одного із спадкоємців (наприклад, того, хто з них проживав із спадкодавцем) і надання йому права володіння ділянкою за умови, що іншим спадкоємцям буде виплачена грошова компенсація вартості землі та ін.

Свідоцтво про право на спадщину видається кожному зі спадкоємців із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Хто може бути усунений від спадкування?

Відповідь на це запитання можна отримати з наступної інфографіки:

Декілька прикладів вирішення спадкових питань

До Херсонського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги дуже часто звертаються клієнти з питаннями, що виникають при прийнятті спадщини.

Зокрема, нещодавно за отриманням безоплатної вторинної правової допомоги звернулась жителька Херсона щодо оскарження заповіту. Так, вона зазначила, що після смерті своєї матері, дізналась про існування заповіту, яким мати передала все належне їй за життя майно сусідці. Проте, клієнтка вважала, що мати не усвідомлювала своїх дій, оскільки хворіла.

Жінці було призначено адвоката для захисту її прав за рахунок держави, яким було заявлено клопотання про проведення посмертної експертизи здоров’я заповідачки. Отже, згідно з висновком експерта, заповідачка не розуміла значення своїх дій.

Варто зазначити, що право на пред’явлення позову про недійсність заповіту виникає лише після смерті заповідача. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров’я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який давав би підставу припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.

Ще один приклад. До місцевого центру звернувся клієнт для поновлення строку на прийняття спадщини. Адвокатом, що був призначений місцевим центром, було складено позовну заяву про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Варто зазначити, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати 6-місячного строку. Так, судом було поновлено клієнту строк на прийняття спадщини.

По закінченні програми Тетяна Тюпляєва закликала херсонців телефонувати до редакції радіо «Таврія» та ставити свої запитання.

Нагадуємо: фахівці Регіонального та місцевого центрів з надання БВПД разом з редакцією Обласного радіо ТРК «Скіфія» започаткували цикл правопросвітницьких програм під назвою «Знання закону вкаже вихід!»