Стовбурове коло яблуні: як оформити та утримувати

Підтримка та збереження в чистоті та порядку землі біля яблуні – важлива вимога не тільки для візуальної краси ділянки, а й для того, щоб підтримати здоров’я самої рослини. Пристовбурне коло яблуні, оформлення якого може принести радість садівникам – це досить велика ділянка незасвоєної землі. Є різні способи прикраси та застосування ділянки під кроною яблуні, адже вона радуватиме око.

Пристовбурне коло яблуні.

Що таке пристовбурне коло

Навряд чи знайдуться такі господарі дачних і присадибних ділянок, яким абсолютно все одно, який зовнішній вигляд має їхній сад. Тому кожен намагається організувати простір так, щоб це максимально виграшно виглядало.

Щоправда, є один нюанс. Про соковиту зелень крон дерев мало хто забуває, а ось про те, що коїться навколо рослини на землі, вже не кожен згадає. Як підсумок – напівпустельні ряди багаторічників. Для того, щоб заповнити цей простір і потрібен пристовбурний круг .

Так називають область, яка знаходиться в основі ствола яблунь, беріз, сосен і не тільки. Як правило, розмір цієї області трохи більше діаметра самої крони. Тут за основу береться можливий розмах кореневої системи, який якраз приблизно дорівнює ширині гілок, що розкинулися.

Коли необхідне поглиблення навколо стовбура дерева

Пристовбурне коло дерев – це поглиблення, невелика яма навколо стовбура. Виконує кілька функцій:

• у приствольном заглибленні скупчується дощова вода та інші атмосферні опади, вода після поливу, вода після весняного танення снігу;
• якщо ділянка навколо дерева закрита плиточкою або асфальтом, ствольне коло необхідне для проходу повітря до коріння дерева.

Поглиблення довкола стовбура важливо зробити для молодих дерев, коренева система яких ще формується. У старих дерев коріння розташоване настільки глибоко і розгалужено, що для них пріствольна яма не має великого значення. Навіть добрива і полив для старого саду рекомендують вносити не в приствольне коло, а по межі крони, там, де розташована більша частина коріння, що вбирає.

Обкопувати пристовбурний простір слід акуратно і не на велику глибину

Ще один нюанс, не ставте лопату паралельно стовбуру, тільки боком, інакше, знову ж таки, є ризик щось пошкодити. Після цього знадобиться постійне розпушування. Не місце у такому колі не лише декоративним рослинам, а й бур’янам. Тож не забувайте вчасно їх позбуватися.

Відмінним варіантом як для молодих екземплярів, так і для зрілих, може стати мульча. Ця захисна «ковдра» даватиме землі поживні елементи, рятуватиме її від промерзання та розмивання.

Таке оформлення ствольних кіл дозволить зберегти вологу в грунті довше. До того ж усюдисущі бур’яни стануть менше Вам докучати. Ще один плюс – зовнішній вигляд стає більш обережним.

Мульчування соломою один із найпростіших способів, але не найефективніший

Все тому, що можна застосувати не один, а відразу кілька матеріалів для цього. При цьому, як підкладка можуть служити торф’яні фракції, компост, гній, і навіть певні види тканинних матеріалів. До цього списку можна додати паперові вироби та картон, вони стануть чудовою підкладкою.

А вже зверху потрібно устелити шар чогось привабливішого на вигляд. Це може бути опале листя. Тут є особливості: по-перше, вони не повинні бути зеленими, згодяться лише сухі. По-друге, беріть для таких цілей лише здорову, нічим не вражену масу.

Інакше результат буде прямо протилежний очікуваному. І не забудьте, що вибраний матеріал треба обов’язково закомпостувати. Якщо Ви все зробите правильно, Вашому дереву гарантовано додатковий приплив корисних компонентів у вигляді кальцію та магнію.

Є ще один варіант мульчування – хвоєю. Щоправда, варто пам’ятати, що згодиться він не завжди. Адже у голках повно смоли. Це потрібно враховувати, чи не будь-який ґрунт прийме такий «подарунок». Зате якщо у ґрунту не на висоті показники кислотності, такий вибір буде найправильнішим. До того ж, колючки не дозволять різним дрібним шкідникам підступитися до рослини.

А ось сіно навпаки, приверне до себе тих, кого не треба. Різні дрібні тварини, що гризуть, будуть тут як тут. Плюс до всього не факт, що в такому покриві не буде насіння бур’янів. До недоліків можна віднести і те, що сінний настил не дозволяє сонячним променям прогрівати землю так само швидко, як це відбувається без нього.

Як результат — із «зимової сплячки» дерево виходитиме довше. Але є й плюси. Довго чекати не потрібно, матеріал перетворюється на перегній досить швидко, і віддає рослині безліч корисних мікроелементів та поживних речовин.

Мульчування ствольного кола хвоєю

У хід можна пустити і лише зрізану траву. Тут важливо не перестаратися, і настелити дуже тонкий килим. Інакше зелень виділить багато речовини, яка згубно впливає на дерева, ще кажуть «спалює» їх. Якщо все зробите правильно, то грунт стане більш якісним і насиченим.

Якщо в планах застосувати дерев’яний матеріал, тирсу, наприклад, пам’ятайте, що нові купувати не можна. Для того, щоб їх використовувати, потрібно почекати аж два роки. Причому у чистому вигляді їх ніхто не кладе. Потрібно зробити суміш із стружки, піску та додати добрива. Але лише певного типу – азотні.

Фінішним шаром може бути і кора. Не забувайте про те, що стелити її треба зверху ложки. Її роль може добре виконати компост. Прослужить цей настил довше за інші альтернативні варіанти. У нього безліч потрібних нам властивостей.

Для оформлення ствольного кола можна використовувати і декоративну кору.

Це дезінфікуюча здатність. А ще під таким «дахом» із задоволенням селяться дощові черв’яки, які, як ми знаємо для ґрунту, дуже корисні. Подбайте про те, щоб шар був досить товстим, не менше ніж п’ять сантиметрів.

Тоді рослині і хрущі будуть не страшні, і надто інтенсивні опади, які можуть розмити землю. Проблем не буде і із зайвим випаром під час посухи, кора утримає вологу.

Особливе кохання садівників останнім часом набуло пристовбурного кола плодових дерев з агроволокна. Чому ж воно має такий попит? Та тому що з ним не треба поратися, чекати, нарізати, чистити тощо.

Просто купуєте готовий підлогу і все. Після чого можете спокійно поливати рослину через матеріал, ефект плівки він не створить, а земля не стане щільною біля поверхні. Правда, якщо захочете її удобрити, або розпушити, доведеться підняти матеріал.

Кам’янисті матеріали – так само підійдуть для цього. Це може бути і гравій, і галька. Якщо поглянути на таке пристовбурне коло на фото , то можна зрозуміти, що тут на першому місці стоятиме естетика. Тому що можна і кольори різні підібрати, і розмір камінчиків, і навіть з формою заморочитися.

Як бонус – гарний рівень вологості та непоганий теплообмін. Причому оновлювати насип часто не доведеться. Адже каміння довговічне. Тільки подбайте про те, щоб організувати невеликий бордюр навколо насипу, інакше вона розлетіться і набуде неохайного вигляду. Це може бути пластиковий плінтус, або бруківки побільше. А як підкладка пригодиться тканий матеріал.

Дедалі більше наповнюються ряди тих, кому до душі кокосове приствольне коло . Він акуратніший за просто накидану траву. Такі волокно спокійно пропустять повітря, не стануть перешкодою для води, а ось для бур’янів перетворяться на бар’єр. Якщо Ви таке купили, можете спокійно спати п’ять років.

Потім доведеться подбати про заміну. Але це і добре, адже матеріал натуральний, ніякої хімії, а значить, розкладається. Щоб він був міцнішим, деякі виробники просочують волокна латексом. Що важливо, пристовбурний круг з кокосового волокна нейтральний, тобто. він не буде змінювати показники кислотності та лужний рівень ґрунту.

Ну і, звичайно, нема куди без компосту. Це найпопулярніший матеріал. Що ж до нього входить? Все, що Ви не доїли і зібрали зі столу – прямо попрямує в компостну яму. Це овочеві та фруктові очищення, зіпсовані продукти тощо.

Сюди підуть і відходи з городу. Зірвані трави, кори, листя, гній і не тільки. Є такі компоненти, які перебувають під забороною. Вони Вам точно не знадобляться. Серед них бадилля картоплі та помідорів. Це скло, металеві предмети, пластмасові, хімія різна.

Коли потрібні компоненти зібрані, укладіть їх шарами і чекайте не менше року, а то й двох. Не забувайте періодично всю масу перемішувати. Інакше процес буде дуже повільним, а приплив кисню здатний його прискорити.

Буває й так, що хочеться яскравіше та ефектніше оформити простір навколо стовбура. Тоді найправильніше рішення влаштувати там квітник. Мало того, що таке оформлення буде виконувати всі основні функції: гріти, коли потрібно, створювати тінь, коли занадто жарко і т.д., так ще й восени, коли бутони в’януть і опадуть, вони стануть прекрасним підживленням деревцю.

Коли Ви хочете приствольне коло яблуні , пам’ятайте, що вона має стрижнева коренева система, тобто. вона йде досить далеко вглиб землі. Це дозволяє взяти на озброєння набагато більший асортимент квітів, ніж, якщо у дерева поверхневе коріння (такі у берези, черемхи, сливи та вишні).

Врахуйте, що ті рослини, які виявляться висадженими під кроною, повинні чудово переносити тінь. Інакше вони просто загинуть. Тому багато хто зупиняється на папоротевих. Щоправда, особливо ефектним зовнішнім виглядом вони похвалитися не можуть.

Дзвіночки, братки, бадан і герань зовнішній вигляд мають яскравіше, і їх коріння не надто довге, вглиб землі не сягають, а значить, дереву не нашкодять. Добре там себе почуватимуть і бульбоцибульні. У тому числі конвалії, тюльпани, нарциси.

Оформлення пріствольного простору квітами і пряними травами ефектно виглядатиме і збагачуватиме землю киснем.

Можна обмежитись і травами. Це цілком може бути костриця, осока, або лисохвіст. А також чудово почуватися в таких умовах будуть кріп, м’ята і материнка. А коріандр стане природним відлякувачем від яблуневої молі. Можна влаштувати міні-грядку. Цілком собі підійдуть для таких цілей цибуля, помідори і навіть суниця.

Як правильно зробити ствольне коло

Отже, обробка приствольних кіл перед тим, як організувати там клумбу, повинна включати:

• Розпушування, важливо наситити ґрунт киснем
• Видаліть все зайве (сміттєві трави, каміння, і тим більше сміття)
• Після зробіть поглиблення для кожного саджанців
• На дно таких лунок обов’язково встеліть дренаж
• Заповніть ямки ґрунтом, що підходить типу вибраних кольорів

Можна, звичайно, позначити межі (низьким парканом, камінням), але це необов’язково. За всією цією красою потрібен догляд. Не забувайте на початку весни підживлювати землю сечовиною. А в липні знадобиться добре присмачити клумбу добривами. Як тільки прийде весна, і бутони пов’януть, зріжте стебла та замульчуйте цю ділянку землі.

Можна використовувати й інший варіант для висадки із застосуванням спанбонду. Берете цей матеріал сірчаного кольору, вистилаєте на місце і розрізаєте хрестоподібні дірки в ньому. Туди й висаджуються квіти. Все інше місце присипається мульчею.

Якщо Ви вирішили висадити в такому місці щось їстівне, враховуйте, що дереву може знадобитися обробка хімікатами, і все це «добро» потрапить на рослини нижче, і цілком можливо, на ваш стіл.

Декоративна насипна мульча

Пристовбурні кола часто прикрашають зеленою скошеною травою та річковою (морською) галькою.

Скошена трава

Мульчування приствольного кола травою поєднує користь та красу. Зелена трава виглядає декоративно, якщо це не висмикнути бур’яни з коренем, а трава з короба газонокосарки.

При поступовому перегниванні зелені у ґрунт надходитимуть поживні речовини. А для кращого ефекту варто поливати приствольне коло розчинами ґрунтових бактерій, які сьогодні пропонують у кожному садівничому магазині.

Декоративне каміння, річкова галька

Цей вид мульчі чудово підходить для сухих регіонів. У літній сезон на камінні в ствольному колі конденсуватиметься ранкова роса. Таким чином, дерево щодня отримуватиме додатковий «полив».

На замітку: облаштування пристовбурного кола камінням отримало назву сухого поливу.

Для того щоб роса скочувалась у землю, потрібен гладкий непористий камінь. Наприклад, гранітний бут і щебінь, або плаский гранітний камінь, який використовують для зовнішньої обробки стін, або тротуарна плитка. Не підходить пористий черепашник, що залишився після будівництва. Погано конденсує вологу цегла. Дуже декоративно виглядає річкова чи морська галька.

Пісок

Недолік попереднього виду мульчування річковою галькою – у його дорожнечі. Відсипати пристовбурне коло гранітним щебенем дешевше. А ось придбати річкову гальку для саду – дорожче. Тому з метою економії можна звернутися до бюджетного кошту – річкового чи яружного піску.

Ціна

Якщо брати нетканий матеріал, то ціна ствольного кола діаметром в один метр буде в районі 50-ти гривень. Кокосове волокно обійдеться набагато дорожче. Фрагмент такого ж розміру вилетить в тисячу гривень. Якщо брати спанбонд, то віддати потрібно буде близько 300 гривень за ті ж габарити.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.

Хвороби стовбура яблуні та їх лікування

Якщо у вас є невеликий сад, достатній для фруктових дерев, найнормальнішою річчю є те, що у вас є, щоб насолодитися свіжозібраною їжею з дерева. Якщо одним з них є яблуня, то знаючи, якими хворобами яблуня хворіє як на її стовбурі, так і на листі та плодах, можна протриматися набагато довше.

З цієї причини, з цієї нагоди, ми збираємося зупинитися і розповісти вам про можливі захворювання стовбура яблуні, з якими ви збираєтеся зіткнутися.

Базидіоміцети

Ця дивна назва насправді відноситься до гриба. Апріорі це не дуже небезпечне захворювання стовбура яблуні, тим більше що вражає тільки мертві частини дерева, тож якщо їх видалити, проблем не виникне.

Це не те, що ми хочемо сказати, що це добре. Насправді, якщо вони розмножуються через стовбур, вони можуть спричинити проблеми.

Візуально про ці гриби можна дізнатися по тому, що на стовбурі з’являться білі плями. Якщо вони ростуть, вони будуть робити це увігнутим способом, таким чином, що вони будуть виглядати як раковини, прикріплені так, ніби вони мають присоску в частині, яка з’єднує їх зі стовбуром.

Якщо їх не лікувати і вони активні, вони можуть сильно розростатися. і, зрештою, шляхом їх розмноження.

Що стосується їх лікування, їх потрібно видалити зі стовбура, особливо якщо цю ділянку неможливо зрізати, щоб запобігти їхньому спустошенню. Як ми говоримо вам, це не небезпечно, але це може бути.

Шанкре

Ця хвороба стовбура яблуні вражає і гілки, і її потрібно берегти. Насправді це зазвичай відбувається, коли за деревом погано доглядають, і це все Він атакує найбільш деревні ділянки або ті, що мають рани, шрами листя, злами стовбура.

Цей грибок проникає всередину крізь ці рани і створює поглиблення всередині, які тріщинають і виходять назовні, а також поглиблюються всередину. Фактично, це закінчується тим, що деревина залишається відкритою. Але найгірше те, що ці западини стають настільки великими, що вони не дають соку досягти цієї частини дерева, і разом з цим ця частина гине.

Хоча кажуть, що ця хвороба не є «небезпечною», правда полягає в тому, що вона є, особливо якщо вона з’являється в частинах стовбура, які ставлять під сумнів виживання гілок або частини самого стовбура.

І як це виправити? Якщо можливо, так і має бути зрізаючи гілку під цією виразкою, а також спалювання, щоб запобігти поширенню на інші дерева чи ділянки тієї ж яблуні. Рани, які виникають на дереві під час цієї обрізки, необхідно захистити, щоб запобігти повторному проникненню грибка.

У випадку, якщо його неможливо зрізати (оскільки це впливає на сам стовбур), рішенням є виготовлення a глибоке очищення цих ран і самого раку, щоб видалити його, навіть вирізати певні частини, з метою застосування дезінфікуючих засобів та інших грибкових засобів для лікування грибка на місці.

жовте свердло

Серед численних хвороб стовбура яблуні це, мабуть, одне з найнебезпечніших, тому що вражає дерево дуже різко. Перш за все, він нападає на молоді особини і характеризується тим, що цей паразит починається з дірки в стовбурі (також на гілках).

Всередині він починає рити, завжди вгору, таким чином, щоб спорожнити дерево. Не тільки це, але ви можете зробити кокон і вийти як метелик, залишивши кладку з тисяч яєць продовжувати «споживати» яблуні.

Як це вирішити? Є два способи. Перший — через вхідний отвір просунути дріт, щоб «дотягнутися» до гусениці і витягнути її. Іншим методом є пряме обрізання пошкодженої частини, хоча це значною мірою залежатиме від того, де знаходиться вхід.

яблуневий вуж

Ми говоримо про a дуже поширений шкідник на яблуні, але в тих, якими багато нехтують. В основному він вражає гілки та стовбур і робить це через lepidosaphes ulmi або mytilococcus ulmi.

Ви можете це виявити, оскільки личинка, яка найбільше атакує, довга і жовта. Спочатку він пересувається по стовбуру або гілці, поки не прикріпиться до нього і не встромляє свій стилет, щоб харчуватися яблунею. Крім того, він створює навколо себе щит, щоб запобігти нападу інших комах, і таким чином захищає себе, поки не стане дорослим. Шкаралупа залишиться прикріпленою (оскільки вона захищає яйця, поки вони не вилупляться).

Щоб лікувати це, ви повинні спочатку знати, що певним чином, зазвичай не завдає шкоди, тому його можна залишити в спокої (це частина природи). Але якщо ви не хочете, щоб це з’явилося, ви можете трохи обробити стовбур і гілки мінеральними маслами.

папіроподібний рак

Не можна сказати, що це особливо небезпечна хвороба стовбура яблуні. Насправді лише в більшості випадків Він виробляє висихання зовнішньої деревини та її відділення від дерева.

Його причиною можуть бути різні паразитичні гриби, а також бактерії. З цієї причини, щоб знати, як лікувати його заздалегідь, необхідно визначити, що спричинило його (шляхом лабораторного аналізу), щоб отримати найкраще застосування його до дерева та зупинити цю проблему.

Але, як ми вам кажемо, ця хвороба сама по собі не надто впливає на дерево, хоча наражає його на інші проблеми (і хвороби).

Торіто

Це чума, яка, якщо вона поодинока, не повинна створювати проблем; але якщо він сильно розмножується, так це призведе до травм і особливо в’янення дерева оскільки він перешкоджає проходженню соку.

Цей жучок має розміри від 8 до 10 мм. Він зелений і має горбки з обох боків грудей. Самка робить надрізи в деревині, досить глибокі, щоб мати можливість відкласти в них яйця. Якщо ті надрізи дійдуть до лібера, то дерево буде в біді, бо це завадить правильному відтоку соку.

Лікувати його хімічні препарати марні, і єдине видалити ці пошкоджені ділянки, а також очищення всього навколо, щоб запобігти появі нових паразитів цього типу.

Чи знаєте ви про інші хвороби стовбура яблуні, які можуть зашкодити дереву?

Повний шлях до статті: Садівництво на » JARDINERÍA » Хвороби та шкідники » Хвороби стовбура яблуні та їх лікування

Будьте першим, щоб коментувати