Зеленський підписав податковий законопроєкт

Президент України Володимир Зеленський підписав податковий законопроєкт № 8401. Отже, з 1 серпня 2023 року скасовується єдиний податок у 2%. Ухвалення цього закону є важливою умовою, передбаченою угодою з МВФ.

Також законопроєкт врегульовує перехід з 2-відсоткового єдиного податку:

• платник 2% ЄП матиме право подати заяву про відмову від 2% ЄП та вказати, на яку систему оподаткування він бажає перейти. Без подання такої заяви, а також якщо в заяві платник не вкаже бажану систему, платник 2% ЄП автоматично переводитиметься на систему, на якій перебував до обрання 2%;
• новостворені фізичні особи, підприємства, які з дня державної реєстрації обрали 2% ЄП, автоматично вважатимуться платниками податків третьої групи зі ставкою 5%.

Також закон з 1 серпня частково скасовує чинний мораторій на проведення перевірок для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінансових послуг.

З 1 жовтня повертається відповідальність за порушення у сфері застосування РРО. Закон також передбачає, що «технічний борг» (який виник із 1 квітня 2022 року до 31 липня 2023 року в електронному кабінеті) не будуть враховувати, коли визначатимуть, чи може платник залишитися на спрощеній системі.

Також документ зберігає право добровільної сплати податку і єдиного соціального внеску для прифронтових територій (зокрема для територій можливих бойових дій) і дає можливість ФОПам — платникам ЄП без ПДВ вказувати в розрахункових документах назви товарів (послуг) за спрощеною формою.

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо

Скасування ЄСВ: чи на часі реформа

Чи можна скасувати єдиний соціальний внесок і чи не призведе це до негативних економічних та соціальних наслідків?

аналітик Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки

В експертному середовищі активно обговорюються кілька концепцій податкової реформи, одна з яких – так звана реформа “10-10-10”.

Вона передбачає значне зниження ставок ПДВ, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізосіб, а також скасування єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Це означатиме перехід України до ультраліберальної моделі оподаткування, що зараз виглядає досить сумнівним.

Найбільшу увагу привертає ініціатива скасування ЄСВ.

Саме на цьому ми б хотіли зупинитися і розібратися, чому це важливий інструмент забезпечення фінансової стійкості та реалізації соціальної політики.

Що таке ЄСВ і для чого він потрібен

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – ЄСВ – це консолідований страховий внесок, який надходить до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування на регулярній основі.

Мова про пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та нещасними випадками на роботі.

Натомість застраховані особи отримують виплати, які надає система загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тобто з коштів ЄСВ платяться пенсії, лікарняні, допомога з безробіття, інші соціальні страхові виплати.

ЄСВ сплачується за основною ставкою 22% від зарплати до відрахування ПДФО. ФОПи на спрощеній системі оподаткування сплачують ЄСВ на стандартному рівні 22%, але від мінімальної заробітної плати. Основними платниками ЄСВ є роботодавці та фізособи-підприємці, які самі забезпечують себе роботою.

За даними Пенсійного фонду, загальна кількість застрахованих осіб, за яких платять або які самостійно сплачують ЄСВ, у червні 2022 року становила 10,73 млн осіб. З них 79,6% – наймані працівники, 12,1% – ФОПи, самозайняті, члени фермерських господарств, 8,3% – інші категорії, у тому числі військовослужбовці.

Надходження ЄСВ для більшості категорій платників у 2022 році розподіляються так: на пенсії – 85,6%, на виплати з безробіття – 4,8%, на лікарняні – 9,6%. Для військовослужбовців розподіл дещо інший: 97,25% – на пенсії, 2,75% – на виплати з безробіття (до Фонду соціального страхування – ФСС – відрахувань немає).

Надходження від ЄСВ зростають завдяки підвищенню середньої зарплати.

У 2021 році було сплачено 349 млрд грн ЄСВ (у середньому 29,1 млрд грн на місяць), а за перші девʼять місяців 2022 року уже надійшли 298,7 млрд грн або 86% від показника 2021 року, що в середньому становить 33,2 млрд грн на місяць (це стало наслідком підвищення грошового забезпечення військових).

Динаміка надходжень ЄСВ, млрд грн

Однак обсяг надходжень ЄСВ хронічно недостатній для проведення соціальних видатків. Про це свідчить, наприклад, регулярне дофінансування Пенсійного фонду (ПФ) з держбюджету. У 2021 році кошти були спрямовані на такі цілі.

1. На фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень пенсій, призначених за пенсійними програмами, на покриття дефіциту коштів ПФ.

2. На завершення надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи в разі заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів.

3. На надання допомоги застрахованим особам на період карантину, викликаного необхідністю протидії COVID-19.

Фактично з держбюджету частково покривають розрив у бюджеті ПФ, який виникає через вищі пенсії окремим категоріям пенсіонерів (понад стандартний рівень, який розраховується за формулою), а також доплати до мінімального рівня пенсій.

За девʼять місяців 2022 року Пенсійному фонду надано трансферт з державного бюджету в обсязі 147 млрд грн. При цьому власні доходи фонду становили 289 млрд грн або 66,4% його загальних доходів.

Трансферти з держбюджету до Пенсійного фонду, млрд грн

За січень-вересень 2022 року ФСС нарахував допомоги застрахованим особам на 12,9 млрд грн, з яких з тимчасової непрацездатності, на поховання і в звʼязку з вагітністю та пологами – 12,9 млрд грн, за поранення чи смерть внаслідок бойових дій під час виконання посадових обов’язків – 16,9 млн грн.

Водночас внаслідок економічного спаду, спричиненого російською агресією, Фонд соціального страхування недоотримав понад 5 млрд грн.

Загальне зростання надходжень ЄСВ відбувається завдяки відрахуванням за військовослужбовців, поліцейських та працівників ДСНС. Проте сплачений за них внесок не розподіляється до бюджету цього фонду. Тому затримка у фінансуванні страхових виплат і допомог наразі становить близько 57 робочих днів.

Очікуваними є і проблеми з бюджетом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. За оцінками НБУ, у липні 2022 року рівень безробіття становив близько 35% до економічно активного населення.

Водночас зареєстрований рівень безробіття був традиційно значно нижчим за той, що вимірюється за методологією МОП. Отже, видатки Фонду безробіття, який фінансується здебільшого коштами з надходжень ЄСВ, також виросли порівняно із запланованими на 2022 рік 19,33 млрд грн.

Таким чином, ЄСВ забезпечує дві третини надходжень до ПФ та основну частину надходжень до Фонду соцстраху та Фонду з безробіття. Загалом – 440,42 млрд грн у 2022 році, що еквівалентно 28,1% бюджетних надходжень.

Дизайн спрощеної системи оподаткування призводить до різних обсягів сплати ЄСВ особами (чи за осіб) на спрощеній та загальній системах оподаткування.

Якщо роботодавець під час нарахування заробітної плати найманому працівнику повинен сплатити 22% ЄСВ, то, скажімо, айтівець, фізособа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, незалежно від розміру доходу має право сплатити мінімальний розмір ЄСВ – 22% від мінімальної заробітної плати.

Усе по 10%: скільки коштуватиме Україні радикальна податкова реформа

У 2022 році для айтівця це 1 430 грн на місяць у січні-вересні і 1 474 грн на місяць у жовтні-грудні, тобто сумарно сплачена сума ЄСВ за рік становить 17 292 грн. Водночас із середньої зарплати лікаря (24 150 грн), який є найманим працівником, роботодавець сплачує 5 313 грн на місяць або 63 756 грн на рік.

Тобто протягом року лікар забезпечує в чотири рази більше надходжень ЄСВ, ніж айтівець, якщо вони належать до різних категорій платників податків: найманий працівник і фізособа-підприємець на спрощеній системі оподаткування.

Це суперечить логіці солідарної системи пенсійного забезпечення, яка існує в Україні. З іншого боку, пенсія, на яку матиме право айтівець, буде суттєво менша, ніж пенсія найманого працівника із зарплатою, вищою за мінімальну.

Що буде, якщо скасувати ЄСВ

Радикальна податкова реформа “10-10-10” передбачає скасування ЄСВ. Це підтримає бізнес, який зацікавлений у зниженні податків. Однак звідки в такому випадку брати кошти на пенсії, лікарняні і виплати з безробіття? Мова йде про великі суми. За умови скасування ЄСВ держава постане перед вибором.

1. Фінансувати необхідні видатки завдяки додатковій емісії грошей, що може призвести до макроекономічного шоку.

2. Покривати такі потреби за допомогою перерозподілу видатків бюджету, що призведе до недофінансування інших соціально-економічних сфер.

3. Фінансувати соціальні видатки залученими коштами.

4. Найрадикальніший сценарій – відмовитися від фінансування пенсій, допомог з безробіття та лікарняних і передати функцію соціального захисту роботодавцям.

Розгляньмо ці варіанти.

1. Емісія грошей для фінансування соціальних виплат, які раніше покривалися коштами ЄСВ. Зпочатком великої війни держава потребує (і потребуватиме далі) значних фінансових вливань. Міжнародні партнери надають Україні гранти й кредити, проте також відбувається значна емісія гривні.

З 24 лютого і до кінця року НБУ планує купити облігацій уряду на 400 млрд грн (він купив військових облігацій на 330 млрд грн). Ця сума співставна з річними надходженнями від ЄСВ у 2021 році (крім держсектору) – понад 300 млрд грн.

Якби завдяки “друкарському верстату” покривалися ще й видатки Пенсійного фонду та двох фондів соцстраху, потрібно було б надрукувати додатково близько 300 млрд грн без індексації пенсій або приблизно 400 млрд грн з індексацією. Тобто емісія у 2022 році була б щонайменше вдвічі більшою за заплановану.

У цьому випадку інфляція була б не 30% на рік, що вже багато, а значно більшою. Наскільки – сказати складно, бо в певний момент інфляційні очікування могли б вийти з-під контролю. Так було у 1994 році, коли ціни виросли на понад 10000%.

2. Перерозподіл видатків бюджету на користь соціальних виплат. Наприклад, у 2021 році видатки ПФ становили 520,9 млрд грн, а видатки держбюджету – 1 490,3 млрд грн, з них на фінансування ПФ з держбюджету пішли 177,6 млрд грн.

У випадку скасування ЄСВ необхідно було б додатково переказати до ПФ ще суму внеску, розподіленого на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у розмірі 301,4 млрд грн, що дорівнює 22,2% всіх видатків держбюджету у 2021 році.

Для порівняння: на охорону здоров’я у 2021 році з державного бюджету були витрачені 170,5 млрд грн, на освіту – 49,7 млрд грн. Тому скасування єдиного соціального внеску без запровадження альтернативних інструментів наповнення бюджету призвело б до серйозних соціально-економічних наслідків.

Без ЄСВ і з вищим податком на дохід: яку податкову реформу готує влада і що буде з ФОПами

3. Фінансування соціальних видатків залученими коштами. При збереженні нормативно-правової бази потреба у фінансуванні на 2023 рік оцінюється 38 млрд дол. Утім, якщо відмовитися від ЄСВ, то доведеться залучити ще 10 млрд дол.

Це нереалістично через складні процедурні аспекти залучення коштів і ризики нерозуміння з боку партнерів та їхніх платників податків щодо обраної політики.

До того ж, якщо скасування ЄСВ потребуватиме додаткового фінансування соціальних виплат з бюджету, то під час бюджетного процесу будуть іти постійні дискусії щодо джерел фінансування цих виплат. Це політизуватиме бюджетний процес, а різка зміна правил знизить довіру до державних інститутів.

4. Відмова держави від фінансування пенсій та інших допомог. У цьому випадку державі доведеться визнати, що громадяни залишаться без пенсій та соціального захисту або перекласти відповідальність за виплати на роботодавців.

За першого варіанта без засобів до існування залишаться всі непрацюючі особи, за другого – їх частина. Не факт, що в другому варіанті роботодавці захочуть чи зможуть фінансувати лікарняні, декретні та інші платежі.

Альтернатива державному соціальному страхуванню – обов’язкове недержавне пенсійне страхування. Однак щоб накопичити на пенсію, потрібно заощаджувати багато років у стабільному макроекономічному середовищі. Старше покоління заощаджень переважно не має, а про стабільне середовище можна лише мріяти.

У разі скасування ЄСВ Україна ризикує отримати нерозуміння з боку і громадян, і міжнародних партнерів, оскільки, з одного боку, Україна просить допомоги в міжнародних донорів, які надають її з коштів їх платників податків, а з іншого – пропонує скасувати ключове джерело фінансування низки соціальних видатків.

Крім того, на фоні високого рівня безробіття та потреби у швидкій відбудові заходи сприяння зайнятості, якими опікується Фонд безробіття, стають украй необхідними. Їх скасування не відповідатиме ні потребам країни, ні конвенціям МОП.

Часто навіть розвинені держави не можуть провести радикальні соціальні реформи. Це пов’язано зможливістю суспільного опору та ризиком зниження довіри до держави. Україна в умовах війни теж не може собі це дозволити.

На нашу думку, реформа ЄСВ має досягти двох цілей: залучення більшої кількості платників ЄСВ та рівномірного розподілу податкового навантаження.

Також потрібно, щоб ЄСВ був більш-менш прогресивним, тобто особи з вищими доходами мають сплачувати принаймні не менше від тих, у кого доходи нижчі. З іншого боку, також є потреба в підвищенні ефективності роботи соціальних фондів, для яких ЄСВ є основним джерелом надходжень.

Ліна Задорожня, Тарас Маршалок, Інна Студеннікова, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Скасовано 2% єдиний податок: як відбуватиметься перехід та на яку систему оподаткування

В Україні скасовується 2% єдиний податок та частково мораторій на проведення перевірок. Відповідний Закон від 30.06.2023 № 3219-IX набрав чинності 1 серпня 2023 року.

ДПС у своєму інформаційному листі № 4/2023 роз’яснює, які ключові зміни відбудуться з 01.08.2023. Про це детальніше читайте тут

Зокрема, щодо порядку та умови повернення суб’єктів господарювання на систему оподаткування, на якій вони перебували раніше, а також питання визначення граничного обсягу доходу після повернення та особливості справляння єдиного податку платників, які до 1 серпня 2023 року використовували спрощену систему з особливостями оподаткування (2%).

Отже, з урахуванням змін, внесених Законом, спрощена система з особливостями оподаткування діє до 1 серпня 2023 року, тобто по 31 липня 2023 року включно.

Як відбуватиметься перехід та на яку систему оподаткування?

Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували спрощену систему з особливостями оподаткування (2%), з 1 серпня 2023 року автоматично будуть переведені на застосовування системи оподаткування (на відповідну ставку та групу єдиного податку або на загальну систему оподаткування), на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування.

Новостворені суб’єкти господарювання, які з дня державної реєстрації обрали спрощену систему з особливостями оподаткування, автоматично будуть переведені на застосування єдиного податку третьої групи із ставкою 5 % доходу.

Чи потрібно після повернення на ЄП третьої групи включати до суми граничного доходу дохід, отриманий в період перебування на 2% ЄП?

Дохід, отриманий у період застосування спрощеної системи з особливостями (2%) не включається до обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку. Платники, які після припинення дії спрощеної системи з особливостями оподаткування автоматично або самостійно відмовляться від її використання, повинні до першого числа місяця, наступного за календарним місяцем в якому відбулось повернення (до 1 вересня 2023 року), виконати вимоги щодо приведення здійснюваних видів господарської діяльності у відповідність до видів діяльності, дозволених пунктами 291.5 та 291.5-1 статті 291 ПКУ.

Як розраховувати граничний дохід для подальшого перебування на ЄП третьої групи?

У 2023 році граничний обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування.

Наприклад, якщо з 01 січня по 31 липня 2023 року суб’єкт господарювання застосовував спрощену систему з особливостями оподаткування та з 01 серпня повернувся на сплату єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків, граничний обсяг доходу для такого платника на 5 місяців до кінця 2023 року становитиме 3 257 875 гривень.

Розрахунок граничного обсягу доходу на 2023 рік: 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 1 січня 2023 року * 6 700 грн = 7 818 900 грн.

Розрахунок граничного обсягу доходу на 5 місяців до кінця 2023 року: (7 818 900 грн / 12 місяців) * 5 місяців = 3 257 875 грн.

Як бути підприємцям, які в період застосування ЄП 2% перейшли на діяльність, яка є забороненою для спрощенців?

Суб’єкти господарювання, які у 2023 році використовували спрощену систему з особливостями оподаткування та втратили право або самостійно відмовилися від її використання та були переведені на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу та за умови дотримання вимог глави 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому, платники податків, які станом на 1 серпня 2023 року не зареєстровані платниками податку на додану вартість, мають право до 1 вересня 2023 року подати заяву про перехід на застосування єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків. Такі суб’єкти господарювання вважатимуться платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків з 1 серпня 2023 року за умови зазначення в рядку 5.1 заяви дати переходу з 1 серпня 2023 року.

Як керівнику отримувати “відфільтровану” інформацію, що впливає на діяльність бізнесу? На дашборді в LIGA360. Моніторинг репутації, новини ринку й діяльність партнерів та конкурентів у зручному візуальному форматі. Замов індивідуально налаштований дашборд прямо сьогодні .