Перевірені досвідом рекомендації Українцям Що буде з людиною якщо вона не митиметься

Що буде з людиною якщо вона не митиметься

Говорити з Путіним можна буде, коли він визнає, що програв, – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський готовий обговорювати з російським диктатором Володимиром Путіним припинення війни лише за однієї умови

Про це глава держави заявив у неділю, 25 лютого 2024 року, на пресконференції за підсумками форуму “Україна. Рік 2024”.

“Чи можна говорити з глухою людиною? Чи можна говорити з людиною, яка вбиває своїх опонентів? Ми запропонуємо майданчик, на якому він зможе погодитися, що програв цю війну і що це була помилка – велика помилка, яка для нього маленька, а для нас це трагедія, і для всього демократичного світу це трагедія, безумовно. І тому повинна бути справедливість в цьому питанні”, – зазначив Зеленський.

Також він відповів на запитання, чи програє наразі Україна у війні з Росією.

“Чи Україна програє в цій війні? Я впевнений, що ні. У нас немає можливості пограти. Пограти – нас не буде, не буде нашого існування”, – наголосив український президент.

Чому майбутнє ніколи не буде таким, як ми уявляємо

Чи станемо ми щасливішими, купивши великий будинок або отримавши більшу зарплатню? Ми не можемо об’єктивно оцінити, як змінять наше життя ті чи інші події. Тож як тоді ухвалювати розумні рішення?

Тепер багато говорять про нову норму і про те, як ми почуватимемось, коли повноцінно повернемось до офісу, спортзали або театру.

Багатьом людям складно уявити, що вони знову зможуть танцювати у переповненому клубі або обіймати та цілувати друзів.

Але чи здатні ми насправді уявити, як ми почуватимемось у тій чи іншій ситуації у майбутньому? Відповідь – не дуже. А це означає, ми далеко не завжди ухвалюємо найкращі для нас рішення.

Коли ми намагаємося передбачити свої почуття у майбутньому, ми природно покладаємось на свій минулий досвід. Але річ у тім, що нещодавнє минуле ми зазвичай не сприймаємо об’єктивно.

Коли, приміром, ми думаємо про те, якою буде наша поїздка потягом наступного року, ми не аналізуємо сотні інших подорожей, здійснених нами за життя, а уявляємо лише останню.

Якщо ми бачили у вагоні знервованих людей у масках, то так ми й уявлятимемо нашу наступну поїздку.

Нам важко абстрагуватися від наших почуттів у теперішній ситуації. Коли пацієнти з хронічним головним болем описують його інтенсивність, вони, як правило, покладаються на свої відчуття попереднього дня, а не оцінюють силу болю загалом.

Коли людей запитують, чи отримають вони задоволення від спагеті болоньєзе наступного дня, їхня відповідь прямо залежить від почуття голоду в цю мить.

Чим голоднішими вони є, тим вони упевненіші, що страва їм сподобається.

Якщо спитати в людини, чи з’їсть вона завтра спагеті болоньєзе із задоволенням, відповідь залежатиме від того, якою голодною вона є зараз

Психолог Гарвардського університету Ден Гілберт виявив, що коли ми обмірковуємо події, наш розум надає перевагу найбільш екстремальному і найпершому досвіду.

Це називається “упередженням впливу”. Воно також змушує нас зосередитись на головних особливостях якоїсь події. Тому, коли ми збираємось пообідати в сільському пабі, ми уявляємо себе за столиком на гарненькій терасі у теплих променях сонця.

Ми мало коли уявляємо собі, як ми їхатимемо туди, як шукатимемо вільний столик надворі, як голодні чекатимемо на замовлення і як можемо потрапити до затору по дорозі додому.

Коли ми очікуємо, що майбутня подія буде хорошою, ми схильні уявляти тільки її позитивні моменти, а якщо ми знаємо, що вона буде поганою, ми концентруємось на негативі.

Але насправді дійсно погане може тривати лише кілька хвилин, а решта буде нейтральним або навіть хорошим.

Отже, ніщо не буде таким поганим, як ми очікуємо, але, на жаль, і таким хорошим.

Найгірше в цьому те, що упередженість впливу змушує нас ухвалювати неправильні рішення.

Ми можемо уявити, що нова робота із трохи більшою зарплатнею суттєво покращить наше життя, адже тепер вам не доведеться постійно турбуватися про гроші.

Але якщо ви більш-менш справлялися з фінансовими питаннями, любили свою попередню роботу, мали зв’язки і хороші стосунки з колегами, зміна роботи може не принести того загального відчуття щастя, на яке ви розраховували.

Багато хто боїться візитів до стоматолога, але ми зазвичай уявляємо ситуацію гірше, ніж вона буде насправді

Щоби цей крок був дійсно правильним, ви маєте бути впевненими, що зможете витратити ці додаткові гроші на те, що робить вас щасливішими.

А це, як показують багаторічні дослідження американської психологині Елізабет Данн, пов’язане з новим досвідом, вільним часом або витрачанням грошей на інших.

Ми також схильні переоцінювати силу своїх почуттів у майбутньому.

В одному дослідженні студентів американського коледжу попросили передбачити, як вони почуватимуться, якщо їхня футбольна команда виграє або програє наступний матч. Через кілька днів їх спитали знову.

Виявилося, що всі опитані переоцінювали як свою радість від перемоги, так і розчарування програшем.

Це пов’язано з тим, що ми забуваємо про всі інші речі, які також мають відбутися протягом цього дня і які також впливають на наш настрій.

Утім, коли учасників експерименту попросили описати свій типовий день безпосередньо перед тим, як вони зробили прогнози, їхні припущення були набагато точнішими.

Головне, що ми помиляємось і в оцінці подій, набагато серйозніших, ніж поїдання спагеті або перемога у футбольному матчі.

Навіть якщо ви виграєте джекпот, ви не радітимете цьому все життя

У книжці “Спотикаючись об щастя” Деніел Гілберт показує, що ми також сильно переоцінюємо радість та сум від доленосних подій у нашому житті.

Якщо хтось виграв у лотерею, він чи вона не будуть до кінця життя пити шампанське, позувати з гігантським картонним чеком на мільйон, тестувати спортивні авто або оплачувати відпустку всім своїм друзям.

Так само, якщо людина потрапила в аварію і стала недієздатною, вона не буде все життя переживати шок від того, що трапилося.

Уявляючи собі будь-яку ситуацію, люди зазвичай зосереджуються на своїй першій реакції і припускають, що так триватиме завжди. Але вони забувають, що ми до всього пристосовуємось. І хоч якими великими є радість або відчай спочатку, ці почуття стираються.

В цілому це добре. Це своєрідний психологічний імунітет, який захищає нас. Ми приділяємо більше уваги крайнощам, аби наші рішення були безпечними.

Але ми повинні пам’ятати, що цей імунітет також дозволяє нам адаптуватися і продовжувати рухатися, коли не все йде за планом.

Як зазначив Пол Долан, професор поведінкової науки із Лондонської школи економіки, “ми звикаємо майже до всього, що нам підкидує життя, і робимо це набагато швидше, ніж припускали. Коли ви отримуєте підвищення заробітної плати, радість від цього вщухає дуже, дуже швидко”.

Утім, якщо ми не здатні об’єктивно оцінити свою реакцію на ту чи іншу подію, як тоді ухвалювати розумні рішення?

У книжці “Щастя за дизайном” професор Долан радить подивитися на те, як почуваються люди, які пережили такі події. Або просто спитати у своїх близьких, що вони думають з приводу вашого рішення.

Навіть до нової реальності ми зможемо пристосуватися досить швидко

Вибір інших людей ми зазвичай оцінюємо з більш довгострокової перспективи.

Але тут важливо правильно поставити запитання. Питайте не “Чи варто мені перейти на цю роботу”, а “Як, на твою думку, зміниться моє повсякденне життя, якщо я перейду на цю роботу?”

Наприклад, дослідження професорки економіки з Університету Шеффілда Дженніфер Робертс показало, що довші поїздки на роботу погано впливають на психічне здоров’я, насамперед у заміжніх жінок.

І отже, якщо ви вирішили переїхати у будинок більшого розміру, але розташований далі від роботи, неприємні почуття від щоденних поїздок швидко перекреслять задоволення від додаткового простору в помешканні.

Ваш друг міг би вказати на це, якби ви порадились з ним до ухвалення рішення про переїзд.

Найближчим часом нас чекає багато чого, що буде з нами вперше, можливо, повернення до роботи в офісі або перший від початку пандемії авіапереліт.

Психологічні дослідження свідчать, що спочатку ми почуватимемось дивно, насамперед протягом перших 10 хвилин.

Але ми, люди, здатні пристосовуватися, і ми швидко звикнемо до нового способу життя. Вдруге все буде вже інакше.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Related Post

Хто встановлює норматив обов’язкових резервівХто встановлює норматив обов’язкових резервів

Обов'язкові резерви є одним з традиційних інструментів грошово-кредитної політики, за допомогою якого Національний банк визначає, який відсоток від обсягу залучених депозитів та інших зобов'язань банки мають резервувати належним чином (зазвичай