На видимому боці Місяця вперше знайшли воду
До цього ознаки наявності води вдавалося виявити лише на неосвітлених частинах супутника Землі.
Нову знахідку вдалося зробити завдяки Стратосферній обсерваторії інфрачервоної астрономії (SOFIA). Це станція, що являє собою літак “Боїнг” з телескопом, який дозволяє отримувати дуже чіткі знімки в інфрачервоному діапазоні.
Одна із камер телескопу зафіксувала специфічну хвилю, унікальну для молекул води, в кратері Клавій – це один із найбільших кратерів у Південній півкулі Місяця, його можна розгледіти з Землі.
Знахідка дозволяє припустити, що вода розподілена по території Місяця набагато рясніше, ніж вважалося до цього.
Попри важливість відкриття, розуміння природи водних відкладень на Місяці – лише попереду: остаточної відповіді на питання про те, звідки на супутнику Землі вода, досі немає.
Водночас сам факт її наявності може зіграти ключову роль у появі так званої місячної станції, яка, зокрема, може стати перевалочною базою для польотів на Марс.
“Відповідь на запитання про те, де розмістити таку базу, в основному залежить від того, де на Місяці вода”, – каже дослідниця Ханна Серджент із Відкритого університету Мілтон-Кінс.
За її словами, нова знахідка розширює перелік місць, де може з’явитися місячна станція.
“Ми мали певні ознаки того, що H2O – звична для нас вода – може бути присутня на світлій стороні Місяця. Тепер ми знаємо точно, що вона там є”, – каже директор підрозділу астрофізики NASA Пол Герц.
“Це відкриття кидає виклик нашому розумінню місячної поверхні та порушує захоплюючі запитання щодо ресурсів, які мають значення для дослідження космосу”, – сказав директор підрозділу астрофізики штаб-квартири NASA Пол Герц.
Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!
Звідки взявся Місяць. І чому він досі залишається загадкою
Місяць – загадковий. Ми бачимо його з будь-якого куточку Землі, але завжди тільки один його бік. Він керує морськими припливами, сексом тварин і, можливо, сном людей.
Утім, жодна людина не була на Місяці до 1969 року. Однак і через пів століття після першої висадки на ньому побували лише 12 людей.
Завдяки їм, а також безлічі безпілотних зондів, тепер ми більше знаємо про поверхню найближчого до нас небесного тіла. Попри це, вчені й досі не мають остаточної відповіді на просте питання: як виник Місяць.
Чи відломився він якимось чином від Землі? Чи блукав Сонячною системою, доки Земля не притягнула його на свою орбіту? А може, сталося щось загалом апокаліптичне?
Автор фото, Justus Sustermans
Наші предки не змогли дістатися до Місяця, але це не заважало їм міркувати про його походження.
Перший вагомий внесок зробив італійський астроном, фізик і філософ Галілео Галілей. Він створив потужний телескоп, за допомогою якого Місяць можна було побачити набагато детальніше, ніж раніше.
На початку XVII століття Галілей показав, що поверхня Місяця схожа на Землю. Вона так само вкрита горами і рівнинами. Це був перший натяк на те, що Земля і Місяць якимось чином утворилися разом.
Наступна гіпотеза виникла через цілих два століття. Син Чарльза Дарвіна Джордж припустив, що коли Земля була новою, вона оберталася дуже швидко. В результаті частина її відірвалася і відлетіла у космос, утворивши Місяць. На Землі залишився слід від цього уламка – Тихий океан.
Цю теорію особливо ніхто не підтримав, а після Другої світової війни з’явилася інша ідея.