Зміст:

Як вибрати точильний верстат

Необхідність заточувати-шліфувати-правити металеві інструменти виникла одночасно з їхньою появою. Тисячоліттями для цього вистачало простого абразивного бруска або кола, але після винаходу електродвигуна ситуація кардинально змінилася: виникло безліч спеціалізованих різновидів верстатів для заточення-шліфування. У міру вдосконалення технологій ці верстати зменшилися в розмірах, стали доступними за ціною й міцно увійшли в наш побут.

Сьогодні під точильним верстатом нерідко мають на увазі абсолютно різні за конструкцією і призначенням пристрої. Найчастіше так називають електронаждак (він же заточувальний верстат), верстати для заточування свердел і ланцюгів бензопил, а також — різні пристрої для професійного заточування ножів.

Точильний верстат (електронаждак, верстат заточувальний)

В основі конструкції лежить масивна рама, на якій закріплений електромотор. Він обертає вісь з абразивним кругом (або колами), вміщеним у захисний кожух (якщо коло розірветься, захист не дасть салакам вас поранити). Крім цього, обов’язково є кнопка (кнопки) «ввімкнути-вимкнути» й захисний екран із прозорого пластику (захищає очі оператора від іскор і абразивного пилу).

Деякі моделі комплектуються збільшувальною лінзою — вона дає змогу більш точно працювати з дрібнозернистими абразивними кругами. Зазвичай, лінза вбудовується всередину захисного екрана. Як приємне доповнення, сучасний електронаждак може бути обладнаний лампочкою підсвічування. Також зручно, якщо робочий упор (на який спирається заточувальний інструмент) є регульованим.

Практично всі побутові моделі виготовляються в компактному (настільному) варіанті.

Різновиди електронаждаків

Найзручнішими в роботі є моделі, на які можна одночасно встановлювати два кола: велико- та дрібнозернистий (відповідно, для чорнового й чистового оброблення).

Одне коло з двох може призначатися для мокрого «доведення» поверхні, що шліфується — у такому разі нижня його частина буде занурюватися в спеціальну ванночку-контейнер. Щоб шліфування була високоякісним, а вода не виливалася, «мокре» коло робиться низькообертовим. Для порівняння: якщо сухе обдирне коло може обертатися зі швидкістю приблизно 3000 обертів на хвилину, то «мокре» — трохи більше, ніж 100 обертів на хвилину. Впізнати електронаждак із «мокрим» шліфуванням можна легко: кола в ньому розташовані під кутом 90 ° відносно один одного, а не паралельно. Через цю особливість його часто називають «кутовим».

Також можна натрапити на моделі, у яких замість другого кола встановлена шліфувальна стрічка. Такий точильний верстат називається шліфувально-заточувальним (стрічково-шліфувальним). Стрічка в ньому переважно використовується для точного доведення леза ручного інструмента, шліфування різальної крайки ножів, зняття задирок та інших робіт по металу. Втім, стрічкою не забороняється шліфувати дерев’яні або пластикові деталі.

Ще один різновид електронаждака — моделі, у яких передбачена можливість використання гнучкого вала (такого самого, як на бормашині). Однією своєю стороною вал кріпиться до електромотора наждака, а з іншого його боку фіксуються насадки для зачистки, гравіювання або шліфування. Електронаждак із подібною функцією часто називається точилом-гравером.

До особливостей граверів належить те, що в них обов’язково передбачена можливість плавного регулювання швидкості. Потужність подібних моделей, зазвичай, невелика, час їхньої безперервної роботи становить близько півгодини.

Характерні особливості

Як і більшість електроінструментів, всі моделі електронаждака можна умовно поділити на професійні, напівпрофесійні й побутові. Різниця тут полягає не в конструкції, а в тому, наскільки якісно зроблений верстат: це безпосередньо позначається на рекомендованому часі роботи. У найякісніших побутових моделей він не перевищує 2 години на день (у неякісних може становити 20 хвилин), у напівпрофесійних — до 4 годин, розділених 15-хвилинною перервою. Професійний електронаждак може відпрацювати повну восьмигодинний робочу зміну з двома перервами по 15 хвилин.

Під’єднується електронаждак до звичайної побутової мережі з напругою 220 вольтів.

У сучасних моделях заточувальних верстатів використовуються асинхронні електродвигуни, які мають низку переваг. Найпомітніші — простота, невибагливість, надійність і відносна дешевизна.

Потужність більшості побутових моделей перебуває в діапазоні 150-250 Вт, але в деяких випадках вона може доходити й до 400-450 Вт. У напівпрофесійних моделей цей показник досягає 700 Вт, у професійних — 1000 Вт.

Підкреслимо, що зазначені межі потужності не є догмою — у будь-якій із трьох категорій трпаляються окремі моделі, що виходять за ці межі.

Абразивні круги для електронаждака

Умовно можна розділити на круги малого діаметра (125 мм), середні (150-175 мм) і великі (200-250 мм). Товщина стандартного кола лежить у межах 16-40 мм.

Загальне правило: чим більший вам потрібен діаметр кола, тим потужнішим має бути ваш електронаждак. Важкі роботи виконуються на колах великого діаметру.

За матеріалом заточувальні кола поділяються на крупно- і дрібнозернисті. Перші призначені для грубих робіт, другі — для чистових.

Крім цього, абразивні круги одного діаметра можна розділити за величиною «посадки» (так називається отвір у середині абразивного круга). Найбільш ходова посадка — 32 мм, купити такі кола найпростіше. Також трапляються варіанти 2,7 мм, 16 і 20 мм.

Критерії вибору

Якщо ви плануєте використовувати електронаждак для того, щоб час від часу заточувати кухонні ножі або домашню стамеску — для цього досить кола діаметром 125 мм. Якщо подібна робота буде щоденною — краще купити наждак із колом середнього діаметра. Ну, а городникам або теслям для заточування лопат і сокир доведеться купити заточувальний верстат із великим колом — 200 або навіть 250 мм. Такий верстат уже не буде втрачати оберти під час заточування великого інструменту, навіть якщо ви щільно притисне інструмент до кола.

Під час підбирання електронаждака пам’ятайте, що для ефективного заточування ножів, дрібного садового інструменту, стамесок і тому подібного найкраще купити верстат із деяким запасом потужності. Для перерахованих вище робіт «з головою» вистачить точила потужністю 400 Вт. Якщо ж ви збираєтеся робити щось серйозніше (наприклад, виточувати ножі з металевих пластин або гострити сокири), краще зупинити свій вибір на електронаждаку потужністю хоча б 700 Вт (а краще — більш потужному).

Кутовий електронаждак із «мокрим» кругом буде особливо корисний у тому разі, якщо ви не маєте досвіду заточування інструменту на високошвидкісному абразивному колі. Швидкість обертання «мокрого» кола невелика. Це робить його досить безпечним і дає змогу «виводити» різальну грань на малій швидкості, не поспішати й уникати грубих помилок.

Якщо є змога — краще придбати електронаждак із більш живучим асинхронним двигуном.

Основна перевага електронаждака — універсальність. Також до плюсів можна віднести невибагливість і надійність пристрою (за умови того, що він виготовлений якісно). Крім цього, вартість електронаждака порівняно невелика.

Основна вада — те, що простота конструкції наждака дає змогу «клепати» подібні верстати навіть некомпетентним або недобросовісним виробникам. Якість їхньої продукції залишає бажати кращого.

Верстат для заточування ланцюгів бензо- і електропили

Призначений для багаторазового продовження терміну експлуатації ланцюга. Забезпечує рівномірне заточування всіх її ланок. Має велику популярність в сервісних і ремонтних майстернях, а також на деревозаготівельному виробництві.

Купівля верстата для заточування ланцюгів є цілком виправданою, якщо вам регулярно доводиться працювати над обрізанням саду, пилянням дров та іншими подібними роботами. Гострота пиляльного ланцюга, зазвичай, є важливішим фактором, ніж потужність мотора. Пиляння дерева тупим ланцюгом швидко перегріє навіть найпотужніший інструмент, помітно скоротить термін його експлуатації.

Будова верстата для заточування пиляльних ланцюгів

За своєю конструкцією верстат схожий на відрізну пилу: масивна основа зі шкалою й обмежувачем глибини пропила, й робоча головка, що опускається, з абразивним кругом і ручкою. Коло верстата одягнене у захисний кожух.

Швидкість обертання кола зазвичай лежить у діапазоні від 3000 до 7500 обертів на хвилину. Чим вона вища, тим швидше відбувається заточування ланцюга. З іншого боку, цей показник безпосередньо впливає на ціну верстата.

Дещо дорожче доведеться заплатити й у тому разі, якщо ви зупините свій вибір на верстаті з функцією повороту шліфувальної головки, але заточення ланцюга на такому верстаті відбувається простіше і швидше.

Критерії вибору

Якщо ви збираєтеся заточувати час від часу лише одну-дві ланцюга (в побуті так зазвичай і буває), то для цього вам цілком вистачить верстата зі швидкістю 3000 обертів на хвилину. Для щоденних робіт великого обсягу (наприклад — сервісного заточування ланцюгів) доведеться обрати потужнішу модель. Мінімальна швидкість обертання абразивного кола в цьому разі має бути не менша, ніж 4800 обертів на хвилину. А краще — 7000-7500 обертів.

До числа бажаних (але не обов’язкових) додаткових опцій належить підсвічування робочої зони.

Основна перевага верстата для заточування пиляльних ланцюгів — висока якість і однорідність заточування.

Основна вада — вузька спеціалізація верстата. Заточити на ньому ще що-небудь, крім пиляльного ланцюга, не вийде.

Точильний верстат для заточування свердел

Дає змогу підтримувати різальну крайку обладнання (свердла) у гарному стані. Тупі свердла не тільки неефективні в роботі, але і створюють необґрунтовано підвищене навантаження на електродриль. У такому режимі довго він не пропрацює.

Професійні верстати дають змогу заточувати свердла і фрези діаметром понад 20 мм. Заточуються вони в автоматичному чи напівавтоматичному режимі. Сфера застосування подібного обладнання — заводи й виробничі компанії.

Побутові верстати для заточування свердел простіші й компактніші. Вони не такі потужні та практично всі є переносними, настільними.

Велика частина верстатів побутового класу дає змогу заточувати свердла діаметром від 2 мм до 13 мм. Зазвичай, цього абсолютно достатньо не тільки для домашніх майстрів, а і для роботи в невеликих майстернях.

Побутові верстати працюють від мережі з напругою 220 вольтів.

Будова верстата для заточування свердел

В основі конструкції побутового верстата для заточування свердел лежить усе той же електромотор, закріплений на масивній рамі, обертальний абразивний круг і пристрої для фіксації заточуваного свердла. Вся сіль — у цьому пристрої. Саме він відповідає за те, щоб свердло було якісно заточене під суворо певним кутом. Переважна більшість побутових моделей заточують свердла під кутом від 90 ° до 130 °.

Для точної фіксації свердла використовуються універсальні патрони й цанги. Чим менше мікровідхилення свердла від осі обертання — тим якіснішим буде заточування, тим довше послугує свердло. Правильне центрування свердла під час заточування має вирішальне значення.

Окремо зауважимо, що, хоча досвідчені майстри й демонструють такий фокус, як ручне заточування свердла на звичайному електронаждаку, доступний він далеко не кожному. Без необхідної вправності ви просто зіпсуєте свердла.

Критерії вибору

Визначіться, з якими свердлами доведеться переважно мати справу. Якщо їхній діаметр буде перевищувати 4 мм, то вам підійде практично будь-який представлений на ринку верстат. Якщо ж планується працювати з тонкими й дуже тонкими свердлами (від 0,4 до 4 мм), то доведеться пошукати спеціалізований верстат для заточування свердел малого діаметра. Характерна особливість верстата для тонких свердел — наявність потужного збільшувального скла, що помітно полегшує контроль процесу заточення.

У будь-якому якісному верстаті для заточування свердел має бути передбачена можливість регулювання швидкості. Помітно полегшить процес заточування функція підсвітки.

Головна перевага верстата для заточування свердел у тому, що він дає змогу будь-якому непрофесіоналові здійснити швидке і якісне заточення спорядження (за тієї умови, що він буде чітко дотримуватися інструкцій).

До основних вад можна віднести вузьку спеціалізацію верстата — заточувати на ньому можна тільки свердла й тільки певного діаметра.

Заточувальні верстати