Запам’ятайте їх. Які рослини та овочі не можна садити поряд з картоплею

Якщо ви хочете виростити картоплю на своєму городі – вам потрібно знати основні правила посадки. Це допоможе вам отримати чудовий урожай цього овочу.

З якими рослинами категорично не можна садити картоплю, розповіли у виданні Sante Plus.

Які овочі не можна садити з картоплею?

Спочатку підготуйте ґрунт до посадки, бульби потрібно класти глибоко.
Переконайтеся, що грунт не надто лужний і не надто кислий. Ідеальний pH має бути в межах від 5,1 до 6,0. В ідеалі для посадки бульб слід викопати щілини глибиною 15 см, попередньо засипавши їх ґрунтом, але не утрамбовуючи його. Також не забудьте залишити простір між рослинами картоплі. Навколо кожного, абсолютно з усіх боків, дотримуйтесь дистанції 12 сантиметрів, щоб вони росли здоровими.

Пам’ятайте, будь-який хороший городник повинен дотримуватися цього золотого правила – ніколи не садити картоплю на тій ділянці, де торік росли помідори чи баклажани.

В іншому випадку вони можуть притягувати безліч шкідників та інші проблеми. Майте на увазі, що деякі овочі можуть вплинути на врожайність картоплі, якщо їх вирощувати поблизу.

Йдеться, зокрема, про квасолю, броколі, капусту, кукурудзу, баклажани, часник, цибулю, горох або навіть редис.

Мало того, що ваша картопля не зростатиме належним чином, але, перш за все, ці невідповідні поєднання з іншими овочами можуть залучити комах-шкідників, таких як жуки. Так само картопля не любить компанію огірків, динь, кабачків, помідорів чи соняшників.

З чим можна садити картоплю

Компанію картоплі можуть скласти трави, такі як чебрець, орегано.

Як ми раніше писали, ніколи не садіть ці рослини поруч, якщо хочете отримати добрий урожай.

Також ми повідомляли, підживіть кволу розсаду таким чином і вона зростатиме, як на дріжджах.

Картопля: вирощування на городі, зберігання, сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 лютого 2016 🕒 16 хвилин 👀 46628 разів 💬 16 коментарів

• Посадка й догляд за картоплею
• Овоч картопля – опис
• Посадка картоплі у відкритий ґрунт
  • Коли садити картоплю в ґрунт
  • Ґрунт для картоплі
  • Після чого можна садити картоплю
  • Як садити картоплю у відкритий ґрунт
  • Як виростити картоплю
  • Полив картоплі
  • Підгортання картоплі
  • Підживлення картоплі
  • Обробка картоплі
  • Надранні сорти
  • Ранні сорти картоплі
  • Середньоранні сорти картоплі
  • Середньостиглі сорти картоплі
  • Середньопізні сорти картоплі на зиму
  • Пізні сорти картоплі
  • Коментарі

  Рослина картопля (лат. Solanum tuberosum), або паслін бульбоносний – вид бульбоносних трав’янистих багаторічників роду Паслін родини Пасльонові. Сучасну наукову назву рослині присвоїв у 1596 році швейцарський ботанік і анатом, систематик рослинного світу Каспар Баугін, і Карл Лінней при складанні своєї класифікації рослин вніс до неї саме цю назву. Слово «картопля» – похідне від італійського tartufo, що в перекладі означає «трюфель». Родом овоч картопля з Південної Америки, де він досі зустрічається в дикому вигляді.

  Культивувати рослину стали як мінімум 9-7 тисяч років тому на території сучасної держави Болівія, причому індіанські племена не тільки харчувалися картоплею, а й обожнювали її. Інки за допомогою картоплі вимірювали час: на варіння бульб рослини йшла приблизно година. Найпевніше, появі картоплі в Європі ми зобов’язані Педро Сьєса де Леону, іспанському історику, першому хронікерові Конкісти, котрий повернувся з Перу у 1551 році. З Іспанії картопля поширилася в Німеччину, Італію, Бельгію, Голландію, Францію й Англію, а потім і в інші країни Європи.

  Однак картоплю в Європі вирощували лише як отруйний декоративний екзотик, доки французький агроном Антуан-Огюст Пармантьє не довів, що бульби рослини мають високі поживні і смакові якості, і це ще за життя науковця допомогло перемогти голод і цингу у французьких провінціях. У Росії картопля з’явилася за часів Петра I, а в XIX ст. сільськогосподарська політика Російської імперії сприяла збільшенню посівів нової культури, і до початку XX ст. картопля стала одним з основних продуктів харчування. І не дивно, що в 1995 році саме картопля стала першим овочем, вирощеним у космосі.

  Посадка й догляд за картоплею

  • Посадка: посадка бульб у відкритий ґрунт – у кінці квітня або на початку травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: оптимальний – чорноземний, суглинний або піщаний, із pH 5,0-5,5.
  • Полив: до того, як почнуть формуватися бутони, полив не потрібен, потім полив здійснюють, коли ґрунт просохне на глибину 6-8 см. Зволоження ґрунту проводять у вечірній час. Витрата води – 2-3 л на кожен кущ. У посушливий сезон потрібно здійснювати від 3 до 5 поливань із подальшим розпушуванням ґрунту.
  • Підживлення: ґрунт з осені удобрюють під перекопування на глибину 30 см перегноєм (3 кг) і золою (100 г) із розрахунку на 1 м². У вегетаційний період при вирощуванні картоплі в бідному ґрунті проводять підживлення гноївкою, розчином курячого посліду або мінеральними добривами.
  • Підгортання: двічі за сезон після поливання або дощу: при досягненні кущами висоти 14-16 см і перед початком цвітіння.
  • Розмноження: вегетативне – бульбами або їх частинами.
  • Шкідники: дротяники, несправжньодротяники, стеблові та картопляні нематоди, колорадські жуки, капустянки.
  • Хвороби: фітоспороз, стеблова гниль, ризоктоніоз, макроспоріоз, пархи, фомоз, коричнева плямистість, рак, бронзовість листя й інші.

  Овоч картопля – опис

  Картопля досягає у висоту 1 м, стебло у неї ребристе, голе, а та його частина, що занурена в землю, дає столони завдовжки до 50 см, на кінцях яких утворюються бульби – видозмінені бруньки, що складаються з клітин крохмалю у тонкій оболонці з коркової тканини. Листя у картоплі темно-зелене, непарне, перисторозсічене. Рожеві, білі або фіолетові квітки зібрані в щитковидні суцвіття на верхівці стебла. Плід – отруйна темно-зелена багатосім’янка діаметром до 2 см, зовні нагадує помідорчик. Зелені тканини картоплі містять алкалоїд соланін, що захищає картоплю від бактерій і деяких комах. За певних умов соланін починає вироблятися і в коренеплодах, тому бульби з прозеленню вживати в їжу небезпечно.

  Заради їжі і на продаж картоплю розмножують вегетативно – бульбами або їхніми частинами. Вирощування картоплі з насіння виправдане у випадку селекційного експерименту і якщо ви вирішили заощадити, адже насіння картоплі коштує набагато дешевше, ніж бульби, та й зберігати його простіше: насінню не потрібен льох. Досвідчені городники, вирощуючи сортову картоплю з насіння, оновлюють таким чином посадковий матеріал вирощуваних сортів, який, на відміну від старого, не зазнає ні бактеріальних, ні вірусних атак. Але насіннєве розмноження картоплі – велетрудний процес, і не в усіх він закінчується успішно, тому ми пропонуємо вам піти випробуваним і надійним шляхом та виростити картоплю з бульб.

  Посадка картоплі у відкритий ґрунт

  Коли садити картоплю в ґрунт

  Посадка картоплі в ґрунт проводиться в гарну погоду в кінці квітня або на початку травня, коли листя берези досягне розміру дрібної монетки. Ґрунт на момент посадки має прогрітися на глибині 10 см приблизно до 10 ºC. Перед тим, як садити картоплю, слід провести обробку посадкового матеріалу і привести ґрунт на ділянці у відповідність із агротехнічними умовами виду. Відбирати бульби на посадку краще ще з осені, при зборі врожаю. Найкращий посадковий матеріал – бульби вагою 70-100 г зі здорових кущів. Не відбирайте на посадку дрібну картоплю – цим ви ставите під загрозу майбутній урожай і сприяєте виродженню сорту. Відібрану для посадки картоплю витримують на світлі, щоб бульби позеленіли: така картопля довше і краще зберігається, їй не страшні навіть гризуни.

  До кінця зими перевірте посівну картоплю і видаліть паростки, що з’явилися на ній у темряві (можете з них, якщо хочете, виростити розсаду), а за місяць-півтора до посадки потрібно дістати посівний матеріал і помістити його в світле місце для пророщування при температурі не вище 12-15 ºC. Ви можете розсипати його в один шар на підлозі чи скласти в ящики, пересипавши вологими тирсою або торфом. Картопля готова до посадки, якщо на бульбах утворилися товсті паростки по 1-1,5 см завдовжки. Якщо паростки досягли потрібного розміру раніше, ніж можна висаджувати картоплю, перенесіть їх до моменту посадки знову в темне місце. Перед самою посадкою бульби для стимуляції росту обробляють розчином Циркону або Епіну.

  Якщо ви купували бульби для посадки і не впевнені в їхній якості, обробіть їх про всяк випадок від інфекції, помістивши на 20 хвилин в одновідсотковий розчин борної кислоти, або опустіть на такий же час у воду температурою 40-43 ºC.

  Ґрунт для картоплі

  Картоплю висаджують на світлій ділянці з півночі на південь. Оптимальний водневий показник ґрунту для картоплі 5-5,5 одиниць, хоча вона може рости і в кислому ґрунті. Картопля любить ґрунти середні і легкі – суглинні, піщані, супіщані і чорноземні. На важких глинистих ґрунтах бульби розвиваються погано через високу щільність і нестачу повітря, а якщо має місце ще й підвищена вологість, рослини уражує гниль.

  Ґрунт для картоплі готують з осені: перекопують на глибину 30 см із перевертанням пласта, очищенням від бур’янів і внесенням на кожен м² по 3 кг перегною і по 100 г деревної золи.

  Після чого можна садити картоплю

  Найкращими попередниками для картоплі вважаються буряк, огірок, капуста, зелень і сидерати. Не саджайте картоплю там, де торік росли пасльонові – помідори, солодкий перець, баклажани і картопля.

  Як садити картоплю у відкритий ґрунт

  Картоплю садять у вологий ґрунт. Глибина посадки залежить від складу ґрунту: що щільніший і важчий ґрунт, то дрібнішою має бути ямка. Наприклад, у глинистому ґрунті глибина посадки повинна бути не більше 4-5 см, а в супіщаному або піщаному – 10-12 см. Спосіб посадки також залежить від складу ґрунту: на легких ґрунтах (піску, супіску, суглинку або чорноземі) бульби садять у ямки або борозни, а на щільних, вогких ґрунтах, що погано прогріваються, використовують гребеневу посадку.

  При гладкій посадці бульби розкладають у ямки або борозни, кинувши в них попередньо найкраще добриво картоплі – жменю деревної золи. Відстань між ямками або бульбами в борозні близько 35 см, а між рядами – не менше 70 см, щоб було де брати землю для підгортання.

  На важкому ґрунті культиватором нарізають гребені заввишки не більше 12 см, а шириною близько 65 см. Бульби на супіщаних ґрунтах закладають на глибину 8-10 см, а на суглинистих – на 6-8 см від вершини гребеня.

  Останнім часом став набувати популярності спосіб вирощування картоплі під соломою: бульби просто розкладають по поверхні ділянки і засипають товстим шаром соломи. У міру зростання кущів солому додають. Перевага цього методу в тому, що картопля виростає чудова, чиста, і її легко копати, але є й недоліки: в соломі занадто сухо, до того ж у ній швидко заводяться миші.

  Догляд за картоплею

  Як виростити картоплю

  Вирощування картоплі у відкритому ґрунті вимагає ретельного догляду за культурою, і починається він ще до появи сходів. Щоб бульби в землі достатньо забезпечувалися повітрям, ділянку потрібно розпушувати й очищати від бур’яну. Поки не з’явилися сходи, це можна робити граблями, потім, коли картопля зійде, міжряддя розпушують після поливання або дощу, не допускаючи утворення на поверхні кірки. Крім розпушування, поливу і прополювання, до переліку заходів щодо догляду за картоплею входять її підгортання, підживлення та обробка від хвороб і шкідників.

  Полив картоплі

  До початку бутоноутворення картоплю не поливають, але з початку фази бутонізації ґрунт потрібно весь час тримати вологим. Перед тим, як поливати картоплю, переконайтеся, що ґрунт на ділянці просох на глибину 6-8 см. Зволожують картопляне поле ввечері, виливаючи під кожен кущ 2-3 л води. У посушливе літо доводиться поливати картоплю від 3 до 5 разів за вегетаційний період. Після поливання ґрунт розпушують.

  Підгортання картоплі

  У міру зростання картоплю треба підгортати, нагортаючи під основу кущів ґрунт із міжрядь. У результаті навіть при гладкому способі посадки картопляне поле виглядає гребенистим. Підгортання не дозволяє розвалитися кущеві і сприяє утворенню рослиною столонів, які і формують урожай. Проводять підгортання як мінімум двічі за сезон: уперше, коли кущі виростуть до 14-16 см висоти, наступного разу – через 2-3 тижні, перед початком цвітіння. Зручніше проводити цю процедуру після дощу або поливання.

  Підживлення картоплі

  Чим удобрювати картоплю? Удобрення картоплі найкраще проводити гноївкою або розчином курячого посліду. Якщо є необхідність, то вносять у вигляді розчину і мінеральні добрива. Однак перш ніж удобрювати картоплю, проаналізуйте склад ґрунту, прорахуйте кількість уже внесених вами в ґрунт до посадки картоплі добрив і постарайтеся не порушити живильний баланс, дотримуючись помірності у підживленні, оскільки надлишок добрив майже напевно погіршить якість урожаю.

  Обробка картоплі

  Вирощуючи картоплю, будьте готові до того, що вам доведеться зіткнутися з такою проблемою, як колорадський жук на картоплі, і ви маєте знати, чим обробити картоплю в цьому разі. З народних засобів боротьби з незваним американським гостем найнадійніші такі заходи, як обробка ділянки просіяною деревною золою або вирощування картоплі упереміж із календулою. Від жука картоплю захищають боби або квасоля, посаджені по периметру картопляного поля. Існує такий дотепний спосіб обдурити колорадського жука: на полі за кілька тижнів до посадки картоплі висаджують кілька бульб, і до того моменту, коли з’являться перші картопляні сходи, висаджені раніше бульби вже утворюють кущі, на які, як на приманки, злетяться жуки. Ці кущі видаляють із ділянки разом із колорадськими жуками. Якщо всі ці заходи не змогли запобігти навалі шкідників, обробіть картоплю Престижем, Актарою або Конфідором.

  Шкідники і хвороби картоплі

  Чим хворіє картопля? Іноді її уражає фітофтороз, ризоктоніоз, макроспоріоз, парх (парша), рак, стеблова гниль, фомоз, коричнева плямистість і бронзовість листя. Пропонуємо вам опис перших ознак цих захворювань, щоб ви могли своєчасно їх діагностувати.

  Різоктоніоз пошкоджує судинну систему стебел і коріння картоплі, через що бульби починають формуватися в пазухах на бадиллі. Сходи слабшають, рідшають і набувають червонуватого кольору.

  Фітоспороз. При фітоспорозі на стеблах і листках картоплі з’являються бурі плями різних обрисів із салатовою облямівкою, на споді пластини утворюється світлий наліт зі спорами гриба-збудника хвороби.

  Стеблову гниль можна визначити за в’яненням листя і пагонів картоплі, на нижній частині стебла з’являються темні плями, а з подальшим розвитком хвороби на наземних частинах утворюються некротичні плями з жовтим обідком.

  При захворюванні коричневою плямистістю на нижніх листках з’являються концентричні темні плями, які з часом укриваються чорним нальотом зі спорами гриба. Активніше хвороба розвивається в дощові спекотні дні.

  Парх вражає підземну частину картоплі, на поверхні бульб утворюються виразки, що збільшуються і корковіють із розвитком хвороби.

  Макроспоріоз визначається за бурими концентричними плямами на листках і гнильними утвореннями з чорним нальотом на бульбах.

  При фомозі на стеблах з’являються розпливчасті плями подовженої форми з пікнідами, які з часом знебарвлюються. На бульбах після збирання утворюється суха гниль, що вкриває поверхню плямами від 2 до 5 см у діаметрі. Іноді в бульбах утворюються порожнини з міцелієм сірого кольору.

  Рак картоплі вражає всі частини рослини, крім коренів, і проявляється розростанням тканин і утворенням наростів, що нагадують цвітну капусту.

  Калійне голодування викликає бронзовість листя. Її симптоми – дуже темна зелень листя, яке згодом укривається некрозними цятками і набуває бронзового відтінку. Найчастіше хвороба вражає картоплю, що зростає на піщаних і торф’яних ґрунтах.

  Розвиток бронзовості листя можна призупинити, провівши підживлення картоплі калійними добривами, а решту описаних нами хвороб викликають різні гриби, для боротьби з якими найпростіше використовувати фунгіциди Максим, Скор, Топаз, хлорокис міді та інші препарати, що продаються в спеціалізованих магазинах. Однак перед тим, як обробити картоплю хімпрепаратом, подумайте про те, що цієї неприємності можна було б уникнути, якби ви правильно і сумлінно провели передпосівну обробку посадкового матеріалу, виконували агротехнічні умови, дотримувалися сівозміни, вчасно і сумлінно проводили заходи з догляду.

  Зі шкідників, крім горезвісного колорадського жука, небезпечні для картоплі дротяники – личинки жука-лускуна, які живуть у ґрунті кілька років. Для того, щоб їх позбутися, викопайте на ділянці кілька ям завглибшки до 50 см, залиште в них солодкі коренеплоди (різану моркву чи буряк) і накрийте листами металу, дерев’яними або фанерними щитами. За кілька днів перевірте пастки, і якщо виявите там скупчення дротяників, знищте їх.

  Збирання та зберігання картоплі

  Коли викопувати картоплю? Основна ознака того, що можна збирати картоплю – пожовтіння і всихання бадилля. Зазвичай це відбувається через 70-100 днів після посадки. Якщо ви сумніваєтеся, варто збирати картоплю чи краще трохи почекати, викопайте кілька кущів і подивіться, чи дозріли бульби. Не слід затягувати зі збором, оскільки від тривалого перебування в ґрунті після в’янення бадилля вага бульб зменшується, і погіршується їхня здатність до зберігання.

  Якщо маєте можливість, то за кілька тижнів до збирання скосіть бадилля на висоті 10 см від землі і видаліть його з ділянки, аби шкідники і збудники хвороб, що накопичилися за літо в бадиллі, не проникли в бульби. Збір урожаю картоплі здійснюють у погожий день. Викопувати картоплю можна лопатою, вилами з тупими зубами або мотоблоком. Витягнуті з землі бульби залишають на полі для просушування до кінця збору, після чого збирають у мішки і переносять у темне місце (сухий сарай) на два тижні. За цей час картопляна шкірка стане щільнішою, а хвороби, якщо вони є, встигнуть проявитися. Ви можете весь цей час так і тримати картоплю в мішках, але якщо є можливість, розсипте її по підлозі шаром не більше 50 см.

  Через два тижні картоплю сортують, відбраковуючи пошкоджені та хворі коренеплоди, а також бульби сортів, які довго не лежать, після чого картоплю закладають на зберігання, а відібраний посівний матеріал для майбутнього року залишають на світлі, поки він не набуде зеленого відтінку, після чого його теж опускають у сховище. Найкраще зберігати картоплю в темному, сухому і прохолодному підвалі або льосі з гарною вентиляцією, надійно захищеному від морозів і дощів. Для зберігання картоплі можна використовувати ґратчасті дерев’яні піддони, з яких споруджують великі засіки – в них насипають картоплю шаром не більше 1,5 м, але ґратчасте дно і стіни не перекривають доступу повітря до бульб. Можна зберігати картоплю в дрібних дерев’яних ящиках для яблук, поставивши їх один на інший. Краще зберігається картопля, перекладена листям горобини. Оптимальна температура зберігання для картоплі 2-3 ºC при вологості повітря 85-90 %. При вищій температурі картопля починає занадто рано випускати паростки і накопичує отруйний соланін, а при нижчій температурі вона промерзає і стає нудотно-солодкою.

  Якщо у вас немає підсобного приміщення або воно не призначене для зберігання картоплі, можна тримати бульби на балконі, склавши їх у мішки з тканини і помістивши в дерев’яні контейнери з отворами для вентиляції. Не ставте контейнер впритул до стіни або на підлогу, залиште прозір 15 см із боків та знизу для того, щоб повітря могло вільно циркулювати. Якщо вдарять сильні морози, ви завжди зможете накрити контейнер старим килимом або ковдрою: укрита картопля зможе витримати на балконі морози до -15 ºC.

  У коморі, коридорі або в житловій кімнаті картопля може зберігатися не довше трьох місяців.

  Види і сорти картоплі

  За господарським призначенням сорти картоплі поділяються на технічні, в яких вміст крохмалю більше 16 %, універсальні, зі вмістом крохмалю від 16 до 18 %, кормові, з дуже великими крохмалистими бульбами і високим вмістом білку, та столові, з високим вмістом вітаміну C та білку і в яких крохмалю не менше 18 %. Своєю чергою столові сорти картоплі поділяються на чотири типи:

  • тип A – картопля не розвариста, зі щільною м’якоттю;
  • тип B – злегка розвариста, зі щільною м’якоттю, борошниста;
  • тип C – середньої борошнистості, з м’якою м’якоттю, дуже розвариста;
  • тип D – повністю розварюється.

  Тип A використовують для приготування салатів, типи B і C – для картоплі фрі, пюре і чипсів, тип D – тільки для пюре.

  Розрізняються сорти картоплі і за кольором бульб – білі, червоні, жовті, рожеві і фіолетові.

  За термінами дозрівання сорти картоплі поділяються на шість груп:

  Надранні сорти

  які можна збирати через 34-40 днів після посадки, наприклад:

  • Аріель – високоврожайний столовий сорт із жовтуватою шкіркою і смачною кремовою м’якоттю. Середня вага бульби 170 г. Після приготування картопля не темніє;
  • Рів’єра – високоврожайний сорт, здатний плодоносити двічі за сезон, зі світло-коричневими, великими, гладкими овальними бульбами з жовтою м’якоттю чудового смаку;
  • Мінерва – високоврожайний сорт тривалого зберігання, стійкий до парху та раку, з білими бульбами і жовтою м’якоттю насиченого смаку зі вмістом крохмалю 17,5 %;
  • Беллароза – високоврожайна посухостійка невибаглива картопля з овальними червонуватими бульбами і світло-жовтою м’якоттю чудового смаку. Добре зберігається.

  Ранні сорти картоплі

  що дозрівають за 50-65 днів. Найкращі сорти ранньої картоплі:

  • Імпала – відомий високоврожайний сорт із жовтими, гладкими овальними бульбами, які швидко набирають масу. М’якоть щільна, світло-жовта. З куща можна отримати до 13 картоплин;
  • Ред Скарлетт – голландський сорт із низьким напіврозкидистим кущем, із великими бульбами червоного кольору вагою до 140 г зі світло-жовтою м’якоттю;
  • Дніпрянка – урожайний сорт, що довго зберігається, української селекції з жовтими овальними бульбами, невеликою кількістю вічок і кремовою м’якоттю, що не чорніє після варіння. Цей сорт може дати два врожаї за сезон;
  • Розалінд – високоврожайний сорт із бульбами червонуватого відтінку, жовтою м’якоттю, неглибокими вічками. Середня вага бульби 100 г, вміст крохмалю 17 %.

  Середньоранні сорти картоплі

  на дозрівання яких іде від 65 до 80 днів. Популярні сорти картоплі середньоранньої:

  • Синьоочка – невибагливий високоврожайний сорт із бульбами сірого кольору, бузковими вічками і білою м’якоттю прекрасного смаку;
  • Забава – урожайний сорт української селекції з середнього розміру бульбами з рожевою шкіркою і білою смачною м’якоттю зі зниженим вмістом крохмалю. Вага однієї бульби близько 120 г;
  • Мрія – високоврожайний, стійкий до гнилі, раку та інших захворювань сорт, смаковими якостями нагадує Синьоочку. Бульби рожеві, м’якоть світло-жовта, смачна, вміст крохмалю високий;
  • Невський – сорт з овальними коренеплодами білого кольору з тупою верхівкою і червонуватими вічками, м’якоть біла, на розрізі не темніє. Вміст крохмалю невисокий – 11 %. Вага бульб до 130 г.

  Середньостиглі сорти картоплі

  що вимагають для повної зрілості від 80 до 95 днів:

  • Пікассо – плідний сорт голландської селекції, котрий не вимагає частого поливу, бульби білі з червоними плямами і кремовою м’якоттю. Один кущ може дати до 17 бульб;
  • Санте – урожайний, невибагливий столовий сорт із великими, гладкими овальними коренеплодами жовтого кольору в дрібних вічках і смачною кремовою м’якоттю з невисоким вмістом крохмалю;
  • Загадка Пітера – урожайний сорт, що довго зберігається, з рожевою шкіркою і кремово-рожевою м’якоттю чудового смаку.

  Середньопізні сорти картоплі на зиму

  зріють від 95 до 110 днів:

  • Дезіре – високоврожайний посухостійкий сорт, довго зберігається, бульби червоного кольору з жовтою м’якоттю прекрасного смаку зі вмістом крохмалю 21,5 %;
  • Курода – стійкий до хвороб сорт голландської селекції, не темніє після варіння, з червонуватими овальними бульбами і жовтою м’якоттю з високим вмістом крохмалю – до 21 %;
  • Здабитак – один із найкращих сортів цієї групи, білоруської селекції, з довгастими бульбами жовтого кольору і жовтою м’якоттю зі вмістом крохмалю до 25 %. Одні кущ утворює до 22 бульб.

  Пізні сорти картоплі

  яким потрібно для дозрівання від 110 днів і більше:

  • Орбіта – стійкі до парху та вірусів округлі бульби з жовтою шкіркою і білою м’якоттю гарного смаку, вміст крохмалю до 19 %;
  • Зірниця – стійкий до парху, фітофторозу і вірусів сорт із червоно-фіолетовими бульбами і жовтою м’якоттю невисокої крохмалистості;
  • Кардинал – стійкий до хвороб, лежкий, високоврожайний посухостійкий сорт із видовженими червоними бульбами з поверхневими вічками і світло-жовтою м’якоттю гарних смакових якостей.

  Який ґрунт любить картопля?

  Картопля на відміну від багатьох своїх побратимів по ділянці – не найбільш вимоглива культура. Але й на самоплив його вирощування не пустиш. Іноді варто просто уважніше поставитися до агротехніки картоплі, щоб вирішити проблеми врожайності. Наприклад, організувати коренеплоду такий ґрунт, в якому йому буде максимально комфортно.

  Яким має бути ґрунт?

  Важкі глинисті ґрунти з великою кількістю вологи картоплі точно не підійдуть. Не буде він добре рости і в низинах, де застоюється вода. А ось ґрунт легкий, супесчаний, пухкий – те, що треба. У такій землі картопля росте добре. Як і в чорноземі (що очевидно), і в торф’яному ґрунті. На рівній і сухій ділянці картоплі найкраще. Питається, що робити, якщо земля не зовсім оптимальна для картоплі, але і без цієї культури на городі ніяк – не хвилюватися, а постаратися трохи поліпшити ситуацію своїми руками. Наприклад, кислий або надміру глинистий ґрунт можна підготувати до посадки картоплі, просто додавши туди золи або піску, а ще гною або компоста.

  Якщо незрозуміло, який ґрунт на ділянці, потрібно зробити так. Взяти в руки земляний ком, або скатати його як ковбаску, або зволожити трошки. Піщаний і супесчаная грунт відразу розсипляться, з них неможливо щось зліпити. Куди пластичніше глинистий грунт і суглинок. Якщо вийшла земляна ковбаска, її треба скласти в кільце: вийшло кільце – значить, це глинозем, розтріскалося кільце – суглинок.

  Дізнатися кислотність можна в лабораторії, просто відвізши туди зразок ґрунту. Така інформація буде найнадійнішою. Але і «дідівські» методи теж можуть спрацювати. Наприклад, в ємність, де буде не дуже багато землі, налити оцту. При шипінні і появі бульбашок як реакції стане ясно – ґрунт лужний. А ось якщо все те ж проробляється, але вже з содою – ґрунт кислий. А також варто придивитися до травам, які ростуть на ділянці: крапива, мох і лютик воліють сильнокислий грунт, на нейтральному росте осот, в лужному середовищі – гірчиця. А ось на слабокислому ґрунті (те, що якраз і потрібно) активно ростуть наклеп, ромашка, волошка, мати-і-мачуха.

  Яка б земля не була, щоб вона стала по-справжньому придатною для вирощування, її треба обробити.

  Що дає обробка землі:

  • підвищення повітропроникності ґрунту;
  • усунення щільних ділянок, які часто зустрічаються у верхніх ґрунтових шарах;
  • загибель багатьох бактерій та інфекцій;
  • руйнування коренів сорних рослин (а згодом ті гинуть), і це без спеціальної «хімії»;
  • рівномірний розподіл добрив, а значить, грунт буде підгодовано більш якісно;
  • кращі умови для посадки, обробки та прибирання картоплі;
  • підвищення показників врожайності.

  Спрацьовує нехитре правило: так, у чорноземі картопля буде рости куди краще, ніж у глинистому ґрунті. Але садити її можна майже скрізь, якщо грамотно підійти до обробки, вчасно підгодувати, підрихлити і дотримати інші агротехнічні вимоги. Висновки. Якщо ж можна вибирати, то краще картопля приживається на суглинистих грунтах – родючому ґрунті з зернисто-комкуватою структурою, хорошою провідністю води і повітря. Супесчаная почва близка к суглинкам, а тому теж буде хороша для картоплі. Вона родючіше звичайного піщаника.

  За кислотністю рослині комфортніше в грунтах з показниками pH – 5,1-6,0. Це слабокислий грунт, і картопля віддає перевагу саме такій.

  Як підготувати ґрунт?

  Весняна та осіння підготовки різні, а тому варто детальніше описати кожен етап.

  Навесні

  Передпосівна підготовка передбачає згашку, боронування, культивацію і нарізку гребенів. Коли ґрунт став фізично зрілим, можна приступати до робіт. Береться земляний ком, здавлюється в кулаку і кришиться пальцями. Якщо він став пластилиноподібним, з нього вийшла волога, ще не час для оранки. Якщо земля не пресується зовсім, вона пересохла і потребує поливу. А ось добре сформований ком з рівномірним крихтою – ознака того, що пора обробляти ділянку.

  Моменти весняної обробки.

  • Спалах. На супесчаном грунті, а також на піщаному вона, дійсно, виправдана. Але якщо землю зорали восени, і перезимувала вона добре, навесні можна обійтися і без спалаху. Для весняного розпушування важливо вибрати кореневища найнебезпечніших бур’янів: осота, одуванчика, хвоща, в’юнка. Вони дуже активні, і територію посадки окупують швидко.
  • Боронювання. Воно необхідне, щоб зруйнувати щільний шар ґрунту, який «закриває» вологу. До того ж ґрунт так швидше прогрівається, зверху просихає і провітрюється. Щоб обробити важкі суглинки, задіють зубовні борони, а на легких грунтах краще використовувати ротаційні голчасті. Без трактора або мотоблоку теж не обійтися. Але якщо картоплі на городі виділено не дуже багато місця, можна впоратися мотигою або будь-яким зручним зубчастим розпушувачем.
  • Культивація. Вона розрихляє землю на 15 см в глибину, верхній шар землі руйнується, але не перевертається. Це робиться, щоб захистити ґрунт від розмноження бактерій і заростання бур’янами. Якщо поле велике, буде потрібно плуг або дизельний культиватор, якщо грядки маленькі, вила і ручні культиватори цілком впораються.
  • Нарізка гребенів. Проводиться зазвичай через тиждень після культивування. Звичайно, і восени теж формують гребені, але й навесні можна. Необхідна така процедура насамперед для важких ґрунтів. Завдяки гребеневій нарізці можна забезпечити хорошу ґрунтовну аерацію, організувати сприятливі умови для нарощування коріння. Це допоможе сформуватися більшій кількості клубнів, своєчасно і повноцінно зволожити ґрунт.

  Начебто немає в цих операціях нічого особливо складного, але, звичайно, вони трудовитратні. Зате це і є основна робота з підготовки ґрунту, що дозволить спрогнозувати хороший урожай.

  Восени

  Ці роботи починаються, коли врожай вже повністю зібраний. Якщо організувати ранню осінню оранку, клубнів буде на чверть більше (якщо порівнювати з результатом пізньої оранки). Осінні підготовчі роботи передбачають ряд дій.

  • Лущення ґрунту. Це можна зробити ще до спалаху. Лущення допомагає пухнути верхні ґрунтові шари, руйнувати коріння бур’янів. Частково грунт навіть обертається при такій процедурі. Насіння бур’янів при цьому виявляється заглибленим, а на глибині вони перепрівають і «знешкоджуються». Якщо територія велика, потрібно спеціальний плуг-лущильник. На маленькому городиці виручають розпушувач, культиватор або навіть граблі.
  • Добриво. Приблизно через 2 тижні після лущення ділянку зорають, але перед цим не забувають вносити добрива. Можна використовувати і органічні засоби, і мінеральні. Після спалаху вони якраз опиняться на потрібній глибині і швидше будуть розщеплюватися на частинки, які добре засвоює ґрунт.
  • Зяблевая вспашка Її організують того ж дня, коли ґрунт вирішили удобрювати. Допоможуть у цьому плуги з передплужниками. Наскільки глибоко зорати ділянку, залежить від ґрунтового типу. Наприклад, важкий суглинок доведеться зорати на 35 см в середньому, а ось піщаний і супесчаная грунт задовольняються і 20 см глибини. Під час операції перевертаються ґрунтові шари, кришаться тверді земляні коми, добрива краще зачіпаються, зелена сорна маса гарненько подрібнюється – навесні вона вже стане безпечним гумусом.

  Зябловий спалах вимагає створення максимально рівних борозд, таких, які будуть безпустотно укладатися. Якщо поле має невисокий схил, гарувати треба поперек, якщо крутий – техніка буде входити вздовж. Проводяться всі ці роботи у вересні, тому що жовтень-листопад – вже пізно.

  Низькі температури і висока вологість знижують ефективність (а іноді і саму можливість) таких робіт. Взимку ж земля, доглянута і оброблена, повинна відпочивати, обробити її знову доведеться вже тільки навесні.

  Як поліпшити якість землі?

  Логічно, що ґрунт треба підгодувати, якщо ресурсів для нормального вирощування культур їй не вистачає. Мало просто перекопувати і проводити вспашку землі, потрібно її збагатити. Краще робити це восени. Якщо восени забули удобрити ґрунт, навесні варто обов’язково це зробити, тільки вже з винятком хлоровмісних складів. Вапнування ґрунту навесні також не проводять. Ось що потрібно додати в землю, щоб поліпшити її якість.

  • Перегний (це добре перепрілий гній). Його вносять двічі під перекопування з розрахунком 3-4 кг на квадрат, або просто по жменьці добрива в кожну лунку. Буває, що перегноя внесли з надлишком, і, щоб збалансувати азот у ґрунті, треба внести суперфосфат (від 2 кг на сотку) і сульфат калію (1,5 кг на сотку). Якщо азоту буде багато, всі сили картоплі підуть у нарощування ботви, а клуби вийдуть дрібними і в’язкими. Тому внесення фосфору і калію – міра обов’язкова.
  • Перегний не завжди можна дістати, і коштує він дорого. А значить, потрібно шукати альтернативу. Цілком зійде рослинний компост, за відерцем на квадрат. Азотовмісним складом може стати і аміачна селітра, і сечовина. Їх зазвичай закладають у ґрунт рано навесні, від 1 кг на сотку.
  • Зола – ось який компонент включає кожен список корисних добрив для картоплі. Зазвичай вносять півсклянки на квадрат, або 1 столова ложка в лунку при посадці. Але якщо золи в принципі не дуже багато, можна обсипати нею клуби, які прямо зараз належить посадити. Не варто вносити золу паралельно з аміачною селітрою, гноєм, суперфосфатом, сечовиною. Змішані склади призведуть до того, що багато азоту просто загубиться, а фосфор буде засвоюватися рослинами куди гірше.
  • Комплексні мінеральні добрива гарні для картоплі, і вносити треба по 2 кг на сотку. Якщо вирішено класти їх у кожну лунку, достатньо десертної ложки. Тільки спочатку їх треба присипати землею, а можна покласти зверху і жменьку компоста – і лише потім кладеться клубень у свою ямку.

  Обробляють і цілину, вирощують урожай навіть спочатку на бідних грунтах. Використовують рослинні перепрілі залишки (листя), беруть найпростіші і доступні добрива, які точно корисні картоплі, і отримують хороший урожай. В агротехніці майже всі секрети в осінніх і весняних операціях, провести які не лінуються господарі городу.

  А якщо ґрунт проблемний, наприклад, глинистий, сил для «приборкання» буде потрібно ще більше (чого варто тільки додавання вапна або піску), та й навесні глинистий грунт обробляти доводиться два рази – перекопувати, а потім рівняти. А також варто пам’ятати, що земля повинна бути висушеною, вологи картоплю не любить. При дощовій весні доведеться робити спеціальні відводи і чекати грунтового просихання, і тільки потім саджати. Тільки вірних дій і врожайного сезону!