Мімоза (Mimosa): догляд, фото, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 10 травня 2012 🕒 4 хвилини 👀 56754 рази 💬 4 коментарі

• Ботанічний опис
• Стисло про вирощування
• Фото мімози
• Догляд за мімозою у домашніх умовах
  • Освітлення
  • Температура
  • Полив мімози
  • Обприскування мімози
  • Підживлення мімози
  • Обрізування мімози
  • Пересадка мімози
  • Мімоза з насіння
  • Отруйність мімози
  • Мімоза сором’язлива / Mimosa pudica
  • Коментарі

  Ботанічний опис

  Мімоза (лат. Mimosa) належить до родини Бобових і налічує залежно від джерела 300-450 видів рослин. Природна середа існування – субтропічна та тропічна Америка, Африка, Азія.

  Представники роду – трав’янисті рослини, дерева і чагарники. У культурі вирощують не всі види, найпоширеніший – мімоза сором’язлива (Mimosa pudica). Квітки мімози невеликі, зібрані в колоски або головки. Листя двопір’ясте.

  Мімозу часто використовують на передньому плані в квіткових композиціях, які виглядають більш ефектно через ніжні суцвіття цієї рослини. Найкраще мімоза виглядає на світлому тлі.

  Стисло про вирощування

  • Цвітіння: із весни до кінця літа.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Температура: із березня по вересень – 20-24 ºC, узимку – не вище 18 й не нижче 15 ºC.
  • Полив: навесні й улітку рясний, восени й узимку помірний. Не допускайте ні висихання, ні розкисання земляної грудки.
  • Вологість повітря: підвищена. Рекомендується обприскувати рослину один раз на добу водою кімнатної температури та тримати її на піддоні з мокрим керамзитом.
  • Підживлення: у сезон вегетації рослину двічі на місяць підживлюють комплексним мінеральним добривом у половинному дозуванні.
  • Період спокою: яскраво не виражений, але взимку зростання й розвиток мімози сповільнюються.
  • Пересадка: рослину вирощують в однорічній культурі, але за потреби її просто перевалюють з одного горщика в інший у кінці періоду спокою.
  • Субстрат: листовий перегній, торф, пісок і дернова земля в рівних пропорціях.
  • Розмноження: насінням.
  • Шкідники: попелиця, павутинні кліщі.
  • Хвороби: пожовтіння й опадання листя, витягування пагонів через неправильні умови утримання або поганий догляд.
  • Властивості: пилок мімози – сильний алерген.

  Фото мімози

  Догляд за мімозою у домашніх умовах

  Освітлення

  Мімозі необхідне яскраве світло, добре відгукується на прямі промені сонця. Найкраще домашню мімозу розміщувати на південній стороні, але на західній і східній рослина ростиме не набагато гірше. У найспекотнішу пору доби рослину слід ховати від прямого сонця (на 2-3 години), щоб на листках не з’явились опіки. З тієї ж причини рослину до великої кількості сонячних променів привчають поступово відразу після купівлі або затяжного похмурого періоду.

  Температура

  Починаючи з березня і закінчуючи жовтнем, оптимальна температура для нормального росту мімози в домашніх умовах повинна бути від 20 до 24 °C. Взимку температуру не опускають нижче 15 °C, але і намагаються не піднімати вище 18.

  Полив мімози

  Воду для поливу використовують м’яку, даючи їй постояти 12-24 години перед поливанням. Поливають відразу після висихання верхнього шару ґрунту: у весняно-осінній період рясно, взимку – помірно. Не можна допускати пересушування або заливання рослини, особливо в зимовий період.

  Обприскування мімози

  Для повноцінного росту в наших кліматичних умовах кімнатну мімозу необхідно мінімум раз на добу обприскувати м’якою відстояною водою. Не зайвим буде поставити рослину на піддон із мокрою галькою або керамзитом, але так, аби дно горщика не торкалося води.

  Підживлення мімози

  Влітку рослину мімозу двічі на місяць підживлюють розведеним удвічі розчином мінеральних добрив.

  Обрізування мімози

  Мімозу зазвичай вирощують як однорічну рослину, але можна і збільшити цей термін удвічі, якщо обрізати стебла, що сильно витягуються. При великій кількості яскравого світла стебла швидко відростуть.

  Пересадка мімози

  Оскільки квітку мімозу зазвичай вирощують як однорічну рослину, то пересадку не проводять. Якщо ж у пересадці є потреба, то краще не турбувати коріння і перевалити рослину в більший горщик. На дно горщика насипають дренаж, а земляну суміш складають із рівних частин листового перегною, піску, торфу і дернової землі.

  Мімоза з насіння

  У перший же рік домашня мімоза дає насіння, тому розмножувати її можна щорічно. Насіння сіють на початку – в середині весни. Після появи сходів їх пересаджують по 2-3 штуки в 7-сантиметрові горщики з субстратом із 2 частин дернової землі, 2 частин листової і 1 частини піску. Коли корені заповнять горщик, рослину мімозу перевалюють у горщики 11 см у діаметрі. Щоб мімоза в домашніх умовах дала насіння, освітлення має бути яскравим.

  Отруйність мімози

  Мімозу не варто розводити людям, у яких алергія на пилок.

  Хвороби і шкідники мімози

  Мімоза обпадає. Якщо нерегулярно поливати мімозу, вона може скинути листя.

  Листя мімози жовтіє. При перезволоженні ґрунту листя може не розкриватися вдень і жовтіти.

  Мімоза витягується. Стебла витягуються і втрачають тургор при недостатньому освітленні.

  Мімоза не цвіте. Цвітіння мімози може так і не настати, якщо температура нижча за необхідну або слабке освітлення.

  Шкідники мімози. Основні шкідники мімози – попелиця і павутинний кліщ.

  Види мімози

  Мімоза сором’язлива / Mimosa pudica

  Живе у вологих чагарниках у Бразилії та на Антильських островах. Представники виду – чагарники або напівчагарники, досягають у висоту від півметра до метра. Пагони опушені, вкриті колючками, прямі. Листя дрібне, численне, росте по двоє, має пір’ясту довгасто-ланцетну форму, опушене. Особливість листя – якщо його торкнутися, то на деякий час воно закриється. Квітки мімози сором’язливої ростуть із пазух верхівкових пагонів, зібрані в головки, фіолетово-рожевого кольору. Період цвітіння – червень-серпень. У кімнатних умовах найчастіше вирощують як однорічник.

  Мімоза сором’язлива — вирощування з насіння

  Уродженка південноамериканських тропіків, мімоза сором’язлива швидко завоювала серця квітникарів, але не через суцвіття, що віддалено нагадують одинокі квіти цієї мімози, а із-за листя.

  Природа – майстер дивувати, але мімоза сором’язлива – це воістину шедевр із світу флори – приводить у захват навіть досвідченого квітникаря! Ні одна рослина не здасться такою «живою», як Mimosa pudica: вистачає легкого подиху вітерцю, падіння краплі роси, або дотику, як листя тут же гасне.

  В умовах тропіків мімоза сором’язлива не має вираженого періоду фізіологічного спокою, але в нашій кліматичній зоні, на жаль, доводиться щороку вирощувати її з насіння. Зрозуміло, якщо створити сприятливі умови (оранжерею), то мімоза сором’язлива буде чудово рости, квітнути, і навіть дасть насіння. Але тут потрібно враховувати, що для рослини згубне сухе повітря, протяги та конденсація вологи: «м’язові маніпуляції» – це ні що інше, як стресова ситуація, що позначається на здоров’ї мімози.

  Вирощування з насіння мімози

  Мімоза сором’язлива прекрасно розмножується насінням, які порівняно недорого можна придбати в квіткових магазинах. А вирощування в однорічній культурі має ту перевагу, що не варто піклуватися про підгодівлі, займати місце на підвіконні великими вазонами – для мімози підійдуть і звичайні півлітрові пластикові стаканчики.

  Не терпиться побачити це «чудо», то висівайте мімозу на розсаду вже в середині лютого: при температурі вище 20 °C, сходи з’являться через один – два тижні, тобто на початку березня, коли тривалість світлового дня стрімко наростає.

  Мімоза сором’язлива, як і більшість тропічних рослин, воліє ґрунти з кислою реакцією ґрунтового розчину, але непогано переносить і «нейтралітет». Не годяться для рослини карбонатні ґрунти, так як кальцій призводить до знерухомлення «суглобів» (прямо як у людини) і втрати листя, що загрожує загибелі внаслідок порушення фотосинтезу.

  При посіві не рекомендується занадто заглиблювати насіння (максимум до 0,5 сантиметрів).

  Пікірують сіянці у фазі 2-х справжніх листків, тому контейнер для посіву можна вибирати неглибокий, до п’яти сантиметрів. Втім, можна обійтися і без пікіровки, якщо висівати по дві – три насінини в пластиковий стаканчик, або вазон. В цьому випадку доведеться кожен контейнер (вазон) накрити поліетиленовою плівкою, щоб забезпечити необхідний режим вологості (близько 80% достатньо).

  При появі сходів відразу потрібно зняти «тепличне укриття», так як утворюється конденсат, що може спровокувати захворювання «чорною ніжкою». Для підтримки вологості в оптимальному режимі необхідно розставити біля розсадного контейнера неглибокі ємності з водою, а для збільшення поверхні випаровування покласти морську губку (мочалку).

  Важливо! Мімоза сором’язлива воліє рости в півтіні: при достатньому освітленні листові пластинки розташовуються горизонтально, а при недоліку світла дугоподібно вигинаються донизу, щоб вловлювати відбитий ультрафіолет.