Як користуватися біотуалетом: види, особливості та поради щодо вибору

Біотуалет працює за принципом тимчасового зберігання продуктів життєдіяльності людини. У його накопичувачі може відбуватися як біопереробка у добриво, і спалювання і навіть заморожування фекалій.

Метод використання бітотуалетів Джерело partprice.ru

Принцип роботи біотуалету для дачі

Як згадувалося трохи вище, принцип роботи біотуалетів ґрунтується на тимчасовому зберіганні, утилізації чи переробці продуктів життєдіяльності людини. Сенс пристрою полягає у тимчасовій чи постійній заміні класичного унітазу. Наприклад, під час проживання на дачі чи проведення ремонтних робіт системи каналізації.

Усі вони складаються із двох частин: верхня та нижня – резервуар. В останньому з фекаліями відбувається одна з наступних дій (залежно від виду пристрою):

• Змішуються з наповнювачем органічного чи хімічного походження, у процесі реакції починається процес їхньої переробки, знищення шкідливих компонентів. Одним словом – вони починають перетворюватися на добриво.
• Потрапляють у камеру згоряння, де під впливом високих температур перетворюються на попіл.
• Заморожуються, внаслідок чого гинуть шкідливі бактерії.
• Зберігаються, змішані з водою, до якої доданий хімічний реагент, що руйнує і знешкоджує їх структуру.

Важливо! Незалежно від типу та принципу роботи біотуалету, чищення накопичувального резервуара та інше обслуговування проводиться вручну.

Класифікація, принцип роботи, пристрій

Сучасний біотуалет – сантехнічний устрій, принцип роботи якого полягає у прискоренні природного розкладання продуктів життєдіяльності людини (ПЗШ). Прискорення процесу відбувайся рахунок складових різного походження (хімічних, органічних). Вони є вентиляція як примусового (електрифікована), і природного характеру. Може бути присутнім процес заморожування (в електричних моделях).

У квартирах переважно використовують рідинні, хімічні моделі або удосконалені електричні версії. Для дач, заміських будинків часто набувають торф’яні, що переробляють фекалії на місці.

Торф’яний

За зовнішніми ознаками торф’яний біотуалет схожий на унітаз. Тому й він використовується за аналогічним принципом. До складових пристроїв входять такі елементи:

• Стандартна кришка та кільце від унітазу.
• Пластиковий корпус, в якому розміщена ємність для збирання відходів.
• До корпусу приєднана ємність, у якій розташовується торф’яна суміш (аналог класичного зливного бака).
• У нижній частині резервуара для збирання відходів є патрубок зі шлангом, що забезпечує злив рідких відходів.
• У центрі конструкції встановлена вентиляційна труба, що знижує ймовірність утворення повітряної пробки і неприємні запахи, що виводять туди, де вони підхоплюються вітром і розсіюються.

Принцип роботи біотуалету для дачі полягає в тому, що ПЗШ потрапляють у накопичувальну ємність. Тут вони повинні бути присипані подрібненим торфом, для чого рукоятка на зливному бачку повертається в одну, потім в іншу сторону. Так суміш висипатиметься з різних боків.

Після присипки мікроорганізми і біоензими, що входять до складу наповнювача, приступають до активної переробки вмісту, перетворюючи його на компост. В окремих випадках такі реакції називають аеробне розкладання чи мінералізація. Неприємні запахи повністю заглушуються.

Для присипки тут може використовуватися спеціальний торф’яний наповнювач, торф, змішаний з тирсою або інші подрібнені склади органічного походження.

Проблема переробки рідких відходів повністю вирішується рахунок наповнювача (при використанні однією людиною чи сім’єю, але тільки у вихідні). При багатому скупченні органіка не справляється з великою кількістю вологи, яка виводиться через спеціальний патрубок зі шлангом і системою фільтрації.

Об’єм накопичувальної камери може бути різним і залежить від конкретної моделі. В одній він становить 40, в іншій 200 л. У міру заповнення вміст виноситься в компостну яму, де остаточно перегниває і використовується як добрива.

Електричний

Особливості того, як працює біотуалет, залежить від способу переробки ПШЧ. За цими ознаками пристрою можна поділити на кілька категорій:

Спалюючий тип. Найбільш популярні утилізація ПЖЧ здійснюється шляхом термічного спалювання з подальшим складуванням попелу. Один пристрій здатний впоратися з відходами, що виробляються сім’єю із чотирьох осіб. Можуть встановлюватися як на дачах, так і як тимчасовий утилізатор у квартирах, будинках.

Увімкнення режиму утилізації відбувається натисканням кнопки чи педалі на корпусі. Після цього включається нагрівач, що знищує відходи за 1-1,5 год. При постійному користуванні електричним біотуалетом протягом 3 місяців накопичується понад 250 г попелу, що вимагає його очищення саме в цей період.

Біотуалет із заморожуючою функцією Джерело dachniy-ugolok.ru

Цікаво! Існують моделі електричних біотуалетів, здатних працювати без постійного джерела живлення. У їхній корпус вмонтовані потужні акумулятори.

Принцип роботи біотуалету типу, що заморожує, побудований на заморожуванні ПЖЧ у спеціальній камері. Після цього вони можуть бути використані у вигляді органічного добрива. Процес утилізації у тому, що різкий перепад температури вбивчо діє мікрофлору. Розкладання брикетів здійснюється в мінімальний термін, що ніяк не шкодить довкіллю. Недолік пристрою полягає у високій ціні та можливості використання не раніше, ніж через 1-2 години після включення до мережі.

Електричний біотуалет, що компостує. Джерело stroy-podskazka.ru

Компостуючий. Принцип роботи компостирующего біотуалету аналогічний устрою торф’яного. Відходи присипаються спеціальним складом, що переробляє різні види ПШЧ у різний спосіб. Результат переробки застосовується як органічне добрива. Для прискорення реакції, що розкладає пристрій забезпечено ТЕНом і потужним компресором, що забезпечує відведення неприємного запаху.

Помповий, поршневий. Пристрій біотуалетів цього виду також побудовано безрідкісної утилізації відходів. Останній варіант користується більшою популярністю через невисоку вартість. Його єдиним недоліком вважається важка система змиву (для цього доводиться докласти значного зусилля, що не завжди можливо для людей похилого віку або інвалідів). Ця проблема вирішена в помповій конструкції, але стоїть вона на порядок вище.

Розібравши те, як працює електричний біотуалет, стає очевидним: що в експлуатації він набагато зручніший і практичніший, ніж інші представники цього виду. Мінус пристрою у високій ціні, базова модель коштуватиме близько 1 000 доларів, що у багато разів перевищує ціну хімічних чи компостних альтернатив.

Хімічний

Пристрій біотуалету, в якому ПЗ переробляються під впливом реагентів, складається з 2 модулів. Верхній включає резервуар з водою та помпою для зливу, сидіння з клапаном стравлювання тиску та зливні патрубки. Обидві частини з’єднані спеціальними клямками, що роз’єднуються протягом декількох секунд. Змивний бак невеликого об’єму (2-5 л). Нижній резервуар місткий, у нього засипаються біологічно активні речовини, що розщеплюють ПШЧ. Саме за рахунок них знищується неприємний запах, зупиняється газоутворення, а стоки перетворюються на нешкідливу рідину.

Тут є можливість користуватися пристроями, що змивають, класичними дезодорантами.

Хімічний біотуалет для подорожей Джерело www.vse-tovari.ru

Догляд та обслуговування

Якщо тема, як працює біотуалет розкрита, розберемося з правилами його обслуговування. Насамперед це стосується регулярного очищення нижнього (накопичувального) бака. Робиться вона згідно з інструкцією з експлуатації того чи іншого пристрою (різною залежно від виду, бренду). Для цього ємність відстібається та витягується з пристрою, очищається та встановлюється назад.

Електричний біотуалет Джерело bezkovrov.com

Процес очищення верхнього резервуара здійснюється за необхідності наповнення санітарних складів. Чищення нижньої чаші відбувається аналогічно, з урахуванням наповнюваності або 1 раз на 14-15 днів.

Важливо! У процесі використання біотуалету не шкодуйте коштів на придбання складів санітарного плану. Потрапивши в резервуар, вони запобігають зростанню бактерій, не дозволять фекаліям накопичуватися на стінках, вбираючись у пластмасу і випромінюючи неприємний запах.

Після очищення вмісту ємність рекомендується промивати спеціальною рідиною. Вона дезінфікує резервуар, утворює на пластмасі захисну плівку, здатну запобігти цвітінню рідини.

Огляд рухомих деталей рекомендується проводити не рідше одного разу на 12 місяців. Для продовження їх терміну служби обробляйте з’єднання спеціальним мастилом на основі силікону.

Корисно! Не використовуйте абразивні миючі засоби для очищення чаші.

Поради щодо вибору біотуалету

При виборі біотуалету зверніть увагу на кілька особливостей. До найбільш значимих відносяться:

• Місце, де використовуватиметься пристрій (заміський будинок, дача чи квартира).
• Кількість членів сім’ї, які ним користуватимуться.
• Частота його використання (постійно чи періодично).

У будинках (дачах), де немає умов для постійного проживання, відсутній центральний водопровід та каналізація, краще встановити рідинну або торф’яну модель. Працювати вона має з амонієвими чи біологічними наповнювачами.

Важливо! Рідини з формальдегідом застосовують лише за можливості подальшої утилізації через центральну каналізацію.

Не зайвим буде звернути увагу на розмір біотуалету. Компактні моделі часто встановлюють у житлових кімнатах для осіб похилого віку, інвалідів, людей, яким проблематично самостійно дістатися до санвузла.

Компактна модель біотуалету Джерело bazazakonov.ru

Висновок

Однотипної відповіді на питання, як працює біотуалет, немає. Пов’язано це з різноманіттям моделей, функціонал яких побудований різних методах утилізації, зберігання, переробки. Конструкція одних полягає в одноразових паперових пакетах, що прикріплюються під сидіння, інших – спалювання або заморожування фекалій. Один може бути чудовим варіантом для дачі, інший – єдиним правильним рішенням для заміського будинку і навіть квартири, особливо в період проведення робіт з ремонту основної каналізації.

Облаштування біотуалету на дачі

На дачі неможливо обійтися без туалету. Якщо ви придбали невелику ділянку землі без будови, то, швидше за все, встали перед вирішенням питання про те, де та як облаштувати відхоже місце. Кращим рішенням стане біотуалет, тому що клопоту з ним потрібно менше, будівництво не вимагає великих витрат та не потрібно підключати конструкцію до локальних мереж. Навіть на території приватного будинку така споруда не завадить – особливо тим, хто більшу частину часу проводить на вулиці.

Види біотуалетів та їхні переваги

• Представлені такі туалети в трьох варіантах: електричному, рідинному і торф’яному. Спорудити електричний біотуалет – завдання для звичайної людини складна, та й для його функціонування потрібна електроенергія, яка не завжди є доступною і при цьому коштує недешево. Рідинний варіант вимагає великої кількості води і використання спеціальних біопрепаратів, що також пов’язане зі складнощами і зайвими витратами. Але якщо на вашій ділянці вода безкоштовна – відмовлятися від такої конструкції не поспішайте.
• Торф’яні біотуалети вважаються найбільш доступними і вигідними з усіх точок зору. Нововведенням їх не назвеш, бо придумані вони не вчора. Але спочатку відходи присипали тирсою або землею вручну, через що ці споруди називалися пудр-туалетами. Сьогодні в якості таких присипок використовують торф – а точніше, він служить наповнювачем: це є ще зручнішим.
• Таку конструкцію можна придбати в магазині, і являє вона собою дві об’єднаних ємності. В одній із них зберігається наповнювач, а в іншу надходять відходи. Можна виготовити щось подібне і самостійно, також використовуючи дві тари, які стоять окремо.
• У біотуалетів досить багато переваг окрім того, що вони не доставляють клопоту на дачній ділянці. По-перше, їхнє використання є повністю безпечним для навколишнього середовища, по-друге, для їхньої роботи не потрібна вода, а витратний матеріал коштує недорого, по-третє, використовуючи такий туалет, ви отримаєте натуральні добрива для своєї ділянки.

Вибір місця для установки

Перш ніж приступити до виготовлення біотуалету, вирішіть для себе, де він буде у вас установлений. Питання спрощується тим, що для його роботи вигрібна яма не потрібна, неприємні запахи майже відсутні, грунтові води не забруднюються. Для облаштування є два варіанти: конструкція з «будиночком» та без «будиночка». Як ви розумієте, відкритий туалет підходить лише в тому випадку, якщо ваша земельна ділянка не проглядається з жодного боку. Встановіть стільчак та ящик для витратних матеріалів у затишному місці – наприклад, у густих заростях. Варіант із будиночком підходить абсолютній більшості дачників.

Дехто встановлює біотуалети навіть у своїх дачних будинках – та заради справедливості скажемо, що неприємні запахи в цьому випадку дають про себе знати. У такій установці є сенс, якщо ви проживаєте в своєму заміському будинкові протягом цілого року або часто приїжджаєте туди взимку. Щоби мінімізувати «амбре», доведеться облаштовувати вентиляцію.

Будівництво біотуалету на ділянці

• У більшості випадків на дачах зводять дерев’яні споруди. Так чи інакше, а варіант прямо під відкритим небом – не найпрактичніший, та й навряд чи його оцінять ваші друзі, якщо прийдуть до вас у гості. Для будиночка пропонуємо використовувати бруси з перетином 10х10 сантиметрів і цеглу або плити. Стануть у нагоді також дошки для підлоги, матеріал для покрівлі та вагонка. На першому етапі робіт готується спеціальний майданчик, на якому спорудження буде розташовуватися. Для цих цілей зніміть 20-сантиметровий шар ґрунту, а територію засипте піском, після чого щільно його утрамбуйте. Поверх цього піску покладіть у два шари жорсткий матеріал – наприклад, цеглу.
• Після цього необхідно спорудити каркас із брусів і змонтувати дощату підлогу. Всю конструкцію покрийте шифером, замінити який можна профільованими листами. В принципі, ви можете вибрати будь-який інший матеріал, керуючись власними міркуваннями та фінансовими можливостями. Якщо ви все ж таки обрали шифер або лист – рекомендується обшити конструкцію вагонкою. Такий будиночок потребує вентиляції: обладнайте її на стелі, виконавши в ній отвір.
• Настала черга установки стульчака. Виготовити його досить легко. Для цього будуть потрібні накопичувальний резервуар (наприклад, звичайне відро або бак) і сидіння для унітазу. Якщо у вас є з цього приводу інші ідеї – можете пофантазувати і втілити їх у життя. На дно ємності необхідно насипати торф, а поруч зі стульчаком встановити ємність, наповнену цим самим розчином – аби наступного разу приносити його з іншого місця. Засіб слід досипати після кожного походу у туалет. Зверніть увагу: ємність із торфом повинна бути щільно закрита кришкою!
• Для чого потрібно постійно досипати торф? Цей захід допоможе вам попередити появу неприємних запахів – але, що найголовніше, речовина буде компостувати відходи людської життєдіяльності, у чому, власне, і полягає головна концепція установки торф’яного біотуалету.

Як облаштувати біотуалет всередині будинку

Якщо на вашій ділянці є будиночок, позбавлений елементарних зручностей – ви можете створити їх самостійно. Все, що для цього буде потрібно – це ДСП, нержавіюча ємність, деякі інструменти та бруси перетином 5х5 сантиметрів. Розміри біотуалету для будинку регулюйте самі – але є стандарти, яких легко дотримуватися. Довжина брусів (їх повинно бути чотири), становить 35 сантиметрів. ДСП розпиляти на чотири прямокутних шматка: два розміром 52х30 сантиметрів і два – 45х30 сантиметрів. Перші необхідні для бічних стін, другі – для фронтальної і задньої поверхонь. Із одного шматка ДСП 45х48 сантиметрів необхідно також виготовити кришку, а з планки 45х7 сантиметрів – петлю.

По черзі до брусів прикріпіть сформовані шматки ДСП: із нижнього боку вони повинні виступати, аби вийшли ніжки. Після того, як стінки будуть зібрані, прикріпіть зверху планку для кріплення кришки, в якій слід зробити отвір. Із цією метою поставте на неї ту приймаючу ємність, яку збираєтеся використовувати, догори дном та олівцем окресліть коло відповідно до діаметра застосованої ємності. Використовуючи відповідний інструмент, виріжте отвір по накресленій лінії.

Біотуалет готовий – але, щоби він виглядав естетично, його рекомендується покрити лаком чи пофарбувати. Аби використання за призначенням було комфортним – встановіть кришку від унітазу, яку можна придбати в будь-якому господарському магазині. Не забудьте всередину короба встановити резервуар і наповнити його торфом.

Як бачите, виготовлення біотуалету не займає багато часу і сил та не вимагає великих капітальних вкладень. Встановивши таку конструкцію на своїй ділянці або в будиночку, ви забезпечите собі комфортні умови для перебування на дачі.

Чи потрібен дренаж?

Для того, щоби відходи людської життєдіяльності адсорбувати повністю, доведеться використовувати багато торфу – але є можливість його заощадити і скоротити частоту виносу відходів. Застосовуючи звичайну норму торфу, рідина в приймальному резервуарі частково випаровується, а частково поглинається, решту ж припадає видаляти вручну – але можна відводити її крізь спеціально облаштований дренаж. Для цього знадобляться дві різні за розміром ємності: одна повинна вставлятися в іншу, але таким чином, щоби внизу між ними залишалося вільне місце.

У дні меншої ємності необхідно зробити отвори, крізь які у великій резервуар буде потрапляти рідина. Видаляти її можна, вставивши шланг збоку і вивівши його назовні, в спеціальний колектор.

Як утилізувати відходи

Аби з відходів вийшло добриво, їх необхідно вміти правильно утилізувати. Очищайте накопичувальний резервуар у міру його заповнення, але не чекайте, коли рідина наповнить ємність до країв: чим частіше ви будете прибирати – тим краще. Виливайте відходи на компостну купу. Запахи будуть наявними – але з часом вони зникнуть, тому що бактерії переробляються не одразу. Щоби позбавити себе необхідності вдихати «аромати», компостну купу складайте якомога далі від житлового приміщення. Після зливання відходів присипайте їх невеликим шаром грунту або листям.